Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Флегмона.docx
Скачиваний:
152
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
3.38 Mб
Скачать

13. Постінфарктний кардіосклероз (115)

Кардіоміоцити- відносяться до перманентних клітинЮ тому у випадку їх некрозу можлива лише субституція, тобто на місці зруйнованих клітин виникає замісний кардіосклероз, а відновлення втраченої ф-ції відбув.за рахунок гіпертрофії кардіоміоцитів.

14.Високодиференційована аденокарцинома (225) Аденокарцинома- злоякісна пухлина з призматичного епітелію. Ознаками цієї пухлини є клітинний і тканинний атипізм.Характерні ознаки злоякісної пухлини- клітинний атипізм, його ознаки- гіперхромія ядра, поліплоїдія, клітини різної форми.Ріст такої пухлини-інвазивний. Аденокарцинома (залозистий рак) розвивається з призматичного епітелію слизових оболонок і епітелію залоз. Тому ця пухлина зустрічається як в слизових оболонках, так і в залозистих органах. Аденогенна пухлина має структуру, схожу з аденомою, але на відміну від аденоми в аденокарциномі виявляється атипізм клітин епітелію: вони різної форми і розміру; ядра гіперхромні. Клітини пухлини формують залозистоподібні утворення різної величини й форми, які вростають в прилеглу тканину, руйнуючи її; при цьому базальна мембрана повністю зникає. Розрізняють декілька варіантів аденокарциноми: ацинарну — в пухлині переважають ацинарні структури; тубулярну — з перевагою в ній трубчастих утворень; сосочкову — представлена атиповими сосочкоподібними розростаннями. Аденокарциноми бувають різного ступеню диференціювання.

15. Недиференційована аденогенна карцинома шлунку (231)

Пухлина вважається недиференційованою, оскільки її клітини втратили здатність формувати такі тканинні структури,як залози,проте зберегли здатність продукувати слиз.Строма пухлини практично відсутня,цитоплазма заповненаслизом, ядро дислоковане і притиснуте до плазмолеми.

Слизовий (колоїдний) рак — аденогенна карцинома, клітини якої мають ознаки як морфологічного так і функціонального атипізму (порушене слизоутворення). Ракові клітини продукують значну кількість слизу і гинуть у ньому. Пухлина має вигляд слизової або колоїдної маси, в якій зна- ходяться атипові клітини. Слизовий (колоїдний) рак- одна з форм недиференційованого раку.

16.Вільозна аденома товстої кишки (247) Аденома- пухлина, що походить з призматичного епітелію. Прояви тканинного атипізму полягають в утворенні ... структур. Клітинний атипізм відсутній .Ядра клітин розташовані базально, цитоплазма світла, Я:Ц індекс-1:4. Базальна мембрана залоз збережена. Аденома (від грец. асіеп - залоза) - зріла доброякісна пухлина із залозистого епітелію. Росте експансивно, макроскопічно має вигляд добре відокремленого вузла м’якомастичної консистенції, рожево-білого кольору. Інколи в пухлині виявляються кісти, в цих випадках говорять про кісто- або цистоаденому. Величина аденом різна - від декількох міліметрів до декількох десятків сантиметрі в діаметрі.

Локалізація аденом. Аденоми зустрічаються в усіх залозистих органах, а також в слизових оболонках (наприклад, у шлунково- кишковому трактові, в матці), де вони виступають над поверхнею у вигляді поліпу. їх називають аденоматозними (залозистими) поліпами. Аденоми залоз внутрішньої секреції (наприклад, гіпофізу, надниркових залоз, яєчників) можуть зберігати функціональні особливості клітин початкової тканини і продукувати в зайвій кількості відповідні гормони. Ці гормонально-активні аденоми дадуть характерні клінічні синдроми, які дозволять діагностувати в клініці ці новоутворення. Найбільше практичне значення в клініці мають аденоми молочної залози і яєчника. Аденома мас органоїдну будову, паренхіма складається найчастіше з клітин призматичного або кубічного епітелію. Епітелій зберігає комплексність і полярність, розміщений на власній мембрані і формує залозисті структури. Залозисті структури оточені волокнистою сполучною тканиною, в якій розміщені судини. Питання про характер стромального компоненту в аденомах залишається відкритим. Так, наприклад, більшість дослідників вважає, шо у фіброаденомі молочної залози тільки епіте ліальний компонент є пухлинним, а волокниста тканина являє собою деяку форму реакції організму на клітини аденоми.

Залежно від гістологічної структури епітеліального компоненту розрізняють наступні варіанти аденом:

• альвеолярна (ацинарна), яка копіює кінцеві відділи залоз;

• тубулярна, яка зберігає протоковий характер епітеліальних структур;

• трабекулярна, яка має балкову будову;

• солідна, в якої відсутній просвіт залозистих структур;

• кістозна з різко вираженою ектазією (розширенням) просвіту залоз і утворен- ням порожнини (цистоаденома).

За співвідношенням паренхіми і строми аденоми поділяються:

• проста аденома (паренхіма переважає над стромою);

• фіброаденома (приблизно рівне співвідношення паренхіми і строми);

• аденофіброма (виражене домінування строми, нагадує за будовою фіброму, але містить поодинокі залози).

17.Плоскоклітинна карцинома (228) Плоскоклітинна карцинома утв. з епітел.клітин плоского епітелію,що ростуть інвазивно, руйнуючи базальну мембрану. Ознакою роговіючого раку є утв.кератину у центрі пухлинних комплексів, т.зв.ракових перлин.Ознаки тканинного атипізму даної пухлини:порушення співвідношення строми,відс.норм.структури; клітинного атипізму-порушення Я:Ц, гіперхромія, поліплоїдія, поліморфізм. Плоскоклітинний зроговілий рак - це диференційований рак з покривного епітелію, паренхіма якого формує комплекси, які нагадують за структурою багатошаровий оский епітелій. Ці епітеліальні комплекси вростають у підлеглі тканини і руйнують. Вони оточені стромою, яка представлена волокнистою сполучною тканиною з нерівномірно розташованими в ній судинами. В епітеліальних комплексах зберігається тенденція до дозрівання клітин і зроговіння. По периферії комплексу клітини менш диференційовані, круглі, з вузьким обідком цитоплазми і гіперхромними ядрами. В центрі вони плоскі,світлі, містять зайвий кератогіалін. При вираженому зроговінні рогові маси накопичуються в центрі комплексів у вигляді яскраво-рожевих концентричних утворів. Ці скупчення називаються раковими перлинами. Свою назву вони отримали на підставі макроскопічної картини. На розрізі вони у вигляді дрібних зерен сірувато-білого кольору з перламутровим відтінком. Присутність їх дозволяє ставити діагноз. Відрізняється відносно повільним ростом.