25

1	2		3
І	Ішемічна хвороба серця: повторний великовогнищевий інфаркт	I. а) набряк легень
	міокарду задньо-бокової стінки лівого шлуночка з переходом на задню	б) повторний інфаркт міокарду
	стінку правого шлуночка (давністю біля 3 діб, разміри вогнища некрозу		задньобокової стінки з
	.....), великовогнищевий кардіосклероз бокової стінки лівого шлуночка		переходом на правий
	(разміри рубця). Ексцентрична гіпертрофія міокарду (маса серця 360 г,		шлуночок (I21.2).
	товщина стінки лівого шлуночка 1,7см, правого - 0,3 см). (I21.2).	в) -
Ф.З.	Цукровий діабет 2 типу в стадії декомпенсації (глюкоза крові - …, дата).	г) -
	Діабетична макро- і мікроангіопатія: стенозуючий атеросклероз	II. Цукровий діабет 2 типу (Е11.7)
	коронарних артерій серця (3-я ступінь, II стадія, стеноз до 60% нисхідної
	гілки лівої коронарної артерії), атеросклероз аорти (3 ступінь, III стадія),
	артерій головного мозга (3-я ступінь, II стадія, стеноз до 25%), діабетична
	ретинопатія (за даними історії хвороби), діабетичний нефросклероз
	(артерійна гіпертензія клінічно) (Е11.7).
ІІ	Гостре загальне венозне повнокрів’я. Набряк легень.
І	Ішемічна хвороба серця: хронічна фіброзно-м’язова аневризма серця в	I. а) набряк головного мозку з
	ділянці верхівки і задньої стінки лівого щлуночка (разміри аневризми......).		дислокацією його стовбура
	Ексцентрична гіпертрофія міокарду (маса серця 380 г, товщина передньої	б) ішемічний інфаркт головного
	і бокової стінок лівого шлуночка 1,8 см, правого - 0,3 см).		мозку
	Стенозирующий атеросклероз коронарних артерій серця (3-я ступінь, IV	в) тромбоемболічний синдром
	стадія, організований тромб в початковому відлілі огинаю-чої гілки лівої	г) хронічна аневризма серця
	коронарної артерії, стеноз до 50% ін. артерій) (I25.3).		(I25.3)
ІІ	Пристінкові організовані і свіжі тромби в порожнині аневризми. Тромбо-	II. -
	емболічний синдром: тромбоембол в лівій середній мозковій артерії,
	ішемічний інфаркт в ділянці тім’яної і вискової часток головного мозку,
	свіжі інфаркти і постінфарктні рубці нирок і селезінки. Хронічне загальне
	венозне полнокрів’я: мускатний фіброз печінки. Набряк головного мозку.
ІІІ	Атеросклероз аорти (3-я ступінь, IV стадія).
І	Церебро-васкулярна хвороба: внутрішньомозкова гематома в ділянці	I. а) набряк головного мозку з
	підкіркових ядер правої півкулі головного мозку (об’єм гематоми ......).		дислокацією його стовбура
Ф.З.	Гіпертонічна хвороба (ступінь.....): концентрична гіпертрофія міокарду	б) прорив крові в шлуночки
	(маса серця 430 г, товщина стінки лівого шлуночка 1,8 см, правого — 0,3		головного мозку
	см), артеріолосклеротичний нефросклероз (I10).	в) ЦВХ: внутримозговая гематома
ІІ	Прорив крові в порожнини правого бокового і III-го шлуночків головного	(I61.0).
	мозку. Набряк головного мозку з дислокацією його стовбура.	г) –
ІІІ	Атеросклероз артерій головного мозку (2 ступінь, II стадія, стеноз до 30%)	II. Гіпертонічна хвороба (I10)
	(I61.0). Атеросклероз аорти (3 ступінь, IV стадія).
І	Церебро-васкулярна хвороба: ішемічний інфаркт головного мозку	І. а)	набряк головного мозку з
	(атеротромботичний) в лобовій, тім’яній частках і підкіркових ядрах лівої		дислокацією його стовбура
	півкулі (разміри вогнища некроза....). (I63.3).	б) ішемічний інфаркт головного
Ф.З.	Стенозуючий атеросклероз артерій головного мозку (3-я ступінь, III стадія,	мозку (I63.3)
	стеноз до 30%), червоний обтуруючий тромб лівої середньої мозкової	в) -
	артерії)	г) -
ІІ	Набряк головного мозку з дислокацією його стовбура.	II. Стенозуючий атеросклероз
ІІІ	Дифузний дрібновогнищевий кардіосклероз. Стенозиующий атеросклероз	артерій головного мозку (I61.0)
	коронарних артерій серця (2 ступінь, II стадія, стеноз до 50%) (I25.1).
	Атеросклероз аорти (3 ступінь, IV стадія).
І	Атеросклеротична мішкоподібна аневризма аорти в черевному відділі з	I. а) гостра постгеморагічна анемія
	разривом (разміри). Атеросклероз аорти (3 ступінь, III стадія з пристін-	б) атеросклеротична аневризма
	ковими організованими тромбами в ділянці аневризми) (I71.3).	черевної аорти з разривом (I71.3)
ІІ	Заочеревинная гематома (500 мл.) с проривом крові в черевну порожнину	в) —.
	(1500 мл). Гостра постгеморагічна анемія (формула крови — …, дата).	г) —.
	Гостре загальне малокрів’я.	ІІ. -
	Пухлини
І	Рак дна порожнини рота (помірно диференційована аденокарцинома —	I. а) гостра постгеморагічна анемія
	гістологічно) з метастазами раку в шийні і підщелепові лімфатичні вузли з	б) арозивна кровотеча
	обох боків (T4N1M0) (С04.8).	в)	некроз метастазу і лімфовузлі з
ІІ	Некроз метастазу в лівому підщелеповому лімфатичному вузлі з арозією	арозією артерії
	стінки артерії. Масивна арозивна кровотеча. ОперацІя: зупинка кровотечі	г) рак дна полости рта с
	(дата). Гостра постгеморагічна анемія (дані аналізів крові......(дата).	метастазами (С04.8).
	Гостре загальне малокрів’я внутрішніх органів.	ІІ.-
І	Рак лівого яєчника (низькодиференційована аденокарцинома – гістоло-	I. а) кахексія
	гічно), метастази раку у тазові і парааортальні лімфатичні вузли, в печін-	б) рак лівого яєчника з
	ку, канцероматоз очеревини (T4N1M1). Комбіноване лікування раку:	метастазами (T4N1M1) (С56).
	операція екстирпацїї матки с додатками (дата), до- и післяопераційнф	в)	-
	курси хіміотерапії (кількість курсів, препараи) (С56).	г)	-
ІІ	Кахексія, бура атрофія міокарду, печінки, скелетних м’язів.	ІІ. -

26

	1	2			3
		Захворювання органів дихання
	І	Позашпитальна правобічна нижньочасткова крупозна пневмонія,	I. а) гостра серцево-легенева
		стадія сірої гепатизації (бактеріологічно — Streptococcus pneumoniae,	недостатність
		дата) (J13).		б) Крупозна пневмококова
	Ф.З.	Хронічна алкогольна інтоксикація з поліорганими проявами: алкогольна	пневмонія (J13).
		кардіоміопатія, алкогольна енцефалопатія, полінейропатія (за клінічними		в) -
		даними), жировий гепатоз, хронічний індуративний панкреатит в стадії		г) -
		ремісії (F10.1).	II. Хронічна алкогольна інтоксикація
	ІІ	Абсцеси в II—III сегментах правої легені. Гостре загальне венозне	з поліорганними проявами (F10.1).
		повнокрів’я. Набряк легень і головного мозку.
	І	Хронічний абсцес (діаметр....) у VIII сегменті правої легені	I. а) емпієма плеври
		(бактеріологічне дослідження: — …, дата). (J85.2).		б) хронічний абсцес легені (J85.2)
	Ф.З.	Хронічний алкоголізм с поліорганними проявами: алкогольна кардіоміо-		в) -
		патія, алкогольна енцефалопатія, полінейропатія, жировий гепатоз,		г) -
		хронічний індуративний панкреатит в стадії ремісії (F10.1).	II. Хронічний алкоголізм з
	ІІ	Перифокальна пневмонія з карніфікацією середньої і нижньої часток	поліорганними проявами (F 10.1)
		правої легені. Прорив абсцесу в праву плевральну порожнину. Емпієма
		плеври справа. Кахексія, бура атрофія міокарду, печінки, скелетні м’язи.
	І	Хронічний катарально-гнійний обструктивний бронхіт (J44.1).	I. а) хронічна серцево-легоенева
	ІІ	Виражений перибронхіальний і дифузний сітчастий пневмосклероз,	недостатність
		хронічна обструктивна емфізема легень, бульозна емфізема у II—III		б) легочное серце.
		сегментах обох легеь. Легеневе серце: ексцентрична гіпертрофія		в) обстрктивні емфізема легень
		міокарду переважно правого шлуночка (маса серця 500 г, товщина стінки		г) Хронічний обструктивний
		лівого шлуночка 1,8 см, правого — 1,0 см). Хронічне загальне венозне	бронхіт (J44.1).
		полнокрів’я: мускатний фіброз печінки, бура індурація легень, ціанотина	II. -
		індурація селезінки і нирок, асцит, анасарка, набряк легень.
	ІІІ	Дифузний дрібновогнищевий кардіосклероз. Стенозуючий атеросклероз
		коронарних артерій серця (стадія, ступінь, процент стенозу).
		Захворювання органів травлення
	І	Виразкова хвороба шлунку (з кровотечою): кальозна хронічна виразка	I	а)	поліорганна недостатність
		(діаметр 2,2 см) пілоричного відділу шлунка в ділянці малої кривизни у		б)	геморагічний шок
		стадії загострення (біопсія —…, дата, дослідження на хелікобактер — …,		в) шлункова кровотеча
		дата) (К25.4)		г) виразкова хвороба шлунка в
	ІІ	Арозія судини в дні виразки, масивна шлункова кровотеча - клінічно	стадії загострення (К26.4).
		(дата), рідка кров і згортки крові в просвіті шлунка і верхньому відділі	II. -
		тонкої кишки (об’єм крові ......... мл). Гостра постгеморагічна анемія (Hb
		крові — клінічно), гостре загальне малокрів’я. Геморагічний шок у стадії
		вторинних змін у внутрішніх органах: синдром ДВЗ крові (коагулопатія
		сподивання), некротичний нефроз, респіраторний дистрес синдром
		дорослого типу.
	І	Атеросклеротична гангрена дистальної частини порожньої та клубової	I. а) Дифузний перитоніт.
		кишок (К55.0)		б) Атеросклеротична гангрена
	Ф.З.	Стенозуючий атеросклероз брижових артерій (3 ступінь, III стадія;	тонкої кишки (К55.0).
		обтуруючий червоний тромб верхньої брижової артерії).		в) -
	ІІ	Дифузний фібринозногеморагічний перитоніт. Правобічна вогнищева		г) -
		пневмонія в VII—X сегментах (етіологія .......). Набряк легень і головного	II.	Атеросклероз брижових артерій
		мозку.
	ІІІ	Атеросклероз аорти (3 ступінь, IV стадія) і коронарних артерій серця (3
		ступінь, IV стадія). Великовогнищевий кардіо-склероз передньої стінки
		лівого шлуночка.
		Перинатальна патологія
	І	Антенатальна асфіксія плода: глибокий автоліз внутрішніх органів та	Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть:
		мозку, мацерація шкіри.	а) антенатальна асфіксія плода
	ІІ	-	(Р20,0)
			б) недоношеність
	ІІІ	Недоношеність-незрілість: гестаційний вік 33-34 тижні (за фетометрією
			в) плацентарна недостатність
		30-31 тиж.), маса тіла 1990 гр, довжина 40 см.
			(Р 02.2)
	Патологія посліду (гістологічне дослідження №№ ……, дата): Плацентарна
			г) -
	недостатність на грунті патологічної незрілості плаценти і продуктивного
			ґ) -
	плацентиту
	Основні конкуруючі захворювання:		Лікарське свідоцтво про
	ІА	Внутрішньочерепні крововиливи: внутрішньошлуночкові крововиливи (у	перинатальну смерть
		бокових шлуночках) із дилатацією порожнин і проривом у	а) внутрішньошлуночкові
		субарахноїдальний простір на основу мозку та в задню черепну ямку,	крововиливи (Р52.2)
		дрібні крововиливи у тканині мозку.
			б) респіраторний дистрес синдром
	І Б	Респіраторний дистрес синдром новонародженого: чисельні ателектази
			в) істміко-цервікальна недостатність
		та гіалінові мембрани, крововиливи в альвеоли, строму легень, під
			(Р01.0)
		плевру, набряк строми та інтерстицію легень.
			г) гнійний мембраніт
	Ф.З.	Недоношеність: гестаційний вік – 25-26 тиж., маса тіла при народженні
			ґ) -
		820 гр, довжина - 33 см, ембріональна будова та вогнища еритромієлозу
		у внутрішніх органів, відсутність ядра Беклара.
	II	Чисельні крововиливи під серозні оболонки, в стромі внутрішніх органів.
		Набряк-набухання головного мозку.
	Патологія посліду (гістологічне дослідження №№ ……, дата): Гнійний
	мембраніт

27

Інструкція щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о)

Наказ МОЗ України № 545 від 08.08.2006

1.Загальні положення

1.1.Для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану закладом охорони здоров’я видається лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106-о).

1.2.Лікарське свідоцтво про смерть видається такими закладами охорони здоров’я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, диспансерами, пологовими будинками, санаторіями, патолого-анатомічними бюро, бюро судово-медичної експертизи.

1.3.У містах, селищах міського типу, населених пунктах сільської місцевості в закладах охорони здоров’я, у яких працюють не менше двох лікарів, видаються тільки лікарські свідоцтва про смерть. У сільських населених пунктах у закладах охорони здоров’я, де працює тільки один лікар, у разі його відсутності (хвороба, відпустка і таке інше), фельдшером видається фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о).

У випадках смерті дітей у віці 0-6 діб та мертвонародження закладами охорони здоров’я заповняються лікарські свідоцтва про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), лікарське свідоцтво про смерть у цих випадках не видається.

2.Порядок видачі лікарського свідоцтва про смерть

2.1.Перший примірник лікарського свідоцтва про смерть видається родичам померлого чи іншим особам, які зобов’язалися поховати померлого, другий примірник лікарського свідоцтва про смерть залишається в закладі охорони здоров’я. Видача трупа без лікарського свідоцтва про смерть забороняється. У разі поховання померлого закладом охорони здоров’я – останній обов’язково заповнює лікарське свідоцтво про смерть і передає його в органи реєстрації актів цивільного стану не пізніше трьох діб з дня смерті.

У разі загублення лікарського свідоцтва про смерть видається нове свідоцтво з поміткою “дублікат” на підставі письмової заяви особи, яка отримала оригінал, або іншої особи, яка зобов’язалася поховати померлого. Дублікат заповнюється у двох примірниках, номери яких повинні бути ідентичними. Перший примірник дубліката видається родичам померлого або особі, яка зобов’язалася поховати померлого, другий примірник разом із заявою про його отримання залишаються в закладі охорони здоров’я.

2.2.Лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.

2.3.У разі, якщо смерть настала внаслідок дії зовнішніх факторів (травми, асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), після штучного аборту, проведеного поза межами медичного закладу, смерті на виробництві, при раптовій смерті дітей першого року життя та інших осіб, які не перебували під медичним наглядом, померлих, особа яких не встановлена, а також у тих випадках, коли є підозра на насильницьку смерть, лікарське свідоцтво про смерть видається cудово-медичним експертом після розтину.

2.4.Забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (при відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) та даних медичної документації про наявність у померлого при житті хвороб, які в своєму перебігу могли призвести до настання смерті.

Патологоанатом, як правило, видає лікарське свідоцтво про смерть на підставі розтину трупів.

Патолого-анатомічне дослідження може не призначатися у випадках, передбачених статтею 6 Закону України “Про поховання та похоронну справу”. У цих випадках лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем, під наглядом якого був померлий.

2.5.Головний лікар (керівник) закладу охорони здоров’я забезпечує контроль за достовірністю заповнення лікарських свідоцтв про смерть, своєчасну їх видачу родичам померлого та особам, які мають право на його отримання, передачу його в органи реєстрації актів цивільного стану у випадках поховання померлого закладом охорони здоров’я.

2.6.Лікарське свідоцтво про смерть видається обов’язково з поміткою “остаточне”, “попереднє”, “замість попереднього”, “замість остаточного”. Лікарське свідоцтво про смерть з

28

поміткою “попереднє” видається в тих випадках, коли для встановлення чи уточнення причини смерті потрібно провести додаткові дослідження. Після уточнення причини смерті заповнюється нове лікарське свідоцтво з поміткою “замість попереднього” теж у двох примірниках, номери яких мають бути ідентичними, перший примірник якого пересилається закладом охорони здоров’я безпосередньо у відповідні місцеві органи державної статистики протягом 27 днів з моменту заповнення “попереднього” лікарського свідоцтва. Другий примірник залишається в закладах охорони здоров’я.

Якщо було видано лікарське свідоцтво про смерть з поміткою “остаточне” та була виявлена помилка в записі діагнозу, необхідно заповнити нове лікарське свідоцтво у двох примірниках “замість остаточного лікарського свідоцтва про смерть № - ” , перший примірник якого заклади охорони здоров’я направляють у відповідні місцеві органи державної статистики протягом 27 днів з моменту заповнення “остаточного” лікарського свідоцтва. Другий примірник залишається в закладі охорони здоров’я.

На підставі письмової заяви дозволяється видача другого примірника лікарського свідоцтва про смерть, яке було заповнено з поміткою “замість попереднього”, родичам померлого в разі звернення їх у заклади охорони здоров’я протягом одного року після його смерті, якщо були додаткові дослідження для уточнення причини смерті. В інших випадках повторно лікарське свідоцтво про смерть родичам не видається.

2.7.Неправильно заповнені примірники лікарських свідоцтв про смерть закреслюються із записом “анульовано” і залишаються в закладі охорони здоров’я.

2.8.Лікар, який відповідає за якість заповнення лікарських свідоцтв про смерть у разі, якщо виявив помилки, зобов’язаний:

а) уточнити розбіжності з лікарем, який видав лікарське свідоцтво про смерть за первинною медичною документацією, забезпечити правильне заповнення лікарського свідоцтва про смерть. У цьому випадку видається лікарське свідоцтво про смерть (замість остаточного № __ ), перший примірник якого направляється у відповідні органи статистики, другий примірник залишається у закладі охорони здоров’я;

б) забезпечити розгляд неправильно заповнених лікарських свідоцтв про смерть на лікарських конференціях, нарадах.

Лікар, який відповідає за перевірку, не має права самостійно вносити зміни та доповнення у лікарські свідоцтва про смерть.

3.Порядок заповнення лікарського свідоцтва про смерть

3.1.Бланки обох примірників лікарських свідоцтв про смерть брошуруються і у вигляді

книги зберігаються у головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров’я, його заступника або в завідувача районного, міжрайонного та міського відділу або відділення патолого-анатомічного бюро та бюро судово-медичної експертизи.

3.2. Лікарське свідоцтво про смерть заповнюється у 2 примірниках формату А4 з обох

боків.

3.3.При заповненні бланка підпорядкування медичного закладу зазначається у відповідності до відомчої підпорядкованості.

3.4.У верхньому кутку штампа обов’язково проставляється ідентифікаційний код ЄДРПОУ закладу охорони здоров’я.

3.5.Лікарські свідоцтва про смерть нумеруються шляхом зазначення порядкового номера свідоцтва. Номери на обох примірниках свідоцтва мають бути ідентичними.

3.6.Заповнення лікарського свідоцтва про смерть провадиться шляхом підкреслювання, вписання необхідних відомостей та заповнення вічок відповідними позначеннями.

3.7.У пункті 7 лікарського свідоцтва про смерть указується місце постійного проживання померлого відповідно до паспортних даних або довідки про реєстрацію місця проживання чи місця перебування. У разі її відсутності потрібно зазначити: “невідомо”. Не можна вказувати місце тимчасового проживання померлого або місцезнаходження медичного закладу.

3.8.Лікарське свідоцтво про смерть заповнюється кульковою ручкою розбірливим почерком. Запис в обох примірниках має бути повністю ідентичним.

3.9.Заповненню підлягають усі пункти лікарського свідоцтва про смерть. При відсутності тих чи інших відомостей потрібно зазначити: “невідомо”, “не встановлено”.

3.10.Пункт 9 лікарського свідоцтва про смерть заповнюється таким чином:

- якщо основна причина смерті кодується в межах I–XVII класів за Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я десятого перегляду (далі-МКХ-10), вибирається - 1 (захворювання);

29

-якщо основна причина смерті кодується в межах XVIII класу за МКХ-10, вибирається - 2 (неуточнені причини смерті);

-якщо основна причина смерті кодується в межах класів V01-Х59 за МКХ-10, вибирається

-3, 4 (нещасний випадок поза виробництвом, нещасний випадок у зв’язку з виробництвом);

-якщо основна причина смерті кодується в межах класу Х60–Х84 за МКХ-10, вибирається - 5 (навмисне самоушкодження);

-якщо основна причина смерті кодується в межах класів Х85–Y09 за МКХ-10, вибирається

-6 (наслідки нападу);

-якщо основна причина смерті кодується в межах класу Y10–Y34 за МКХ-10, вибирається - 7 (випадки ушкодження з невизначеним наміром);

-якщо основна причина смерті кодується в межах класу Y35–Y36 за МКХ-10, вибирається - 8 (ушкодження внаслідок дій, передбачених законом, та воєнних операцій);

-якщо основна причина смерті кодується в межах класу Y40–Y84 за МКХ-10, вибирається

-9 (ускладнення внаслідок терапевтичної та хірургічної допомоги);

-якщо основна причина смерті кодується в межах класу Y85–Y89 за МКХ-10, вибирається - 10 (віддалені наслідки зовнішніх причин захворюваності та смертності).

3.11.У пункті 11 лікар указує свої прізвище, ім’я, по батькові, посаду і зазначає підставу, яка дає змогу визначити послідовність патологічних процесів, які призвели до смерті, і вказує причину смерті.

Основною (первинною) причиною смерті потрібно вважати хворобу або травму, що призвела до розвитку хворобливих процесів, які спричинили смерть, або наслідки нещасного випадку чи насильства, що стали причиною смерті.

У частині І пункту 11 у рядку “а” записується хвороба або стан, що безпосередньо призвела до смерті, у рядках “б”, “в”, “г” зазначаються патологічні стани (якщо такі були), що зумовили безпосередню причину смерті (згадану вище); основна причина смерті вказується в останню чергу. Під безпосередньою причиною смерті потрібно розуміти хворобу або стан, що безпосередньо викликали смерть.

У деяких випадках основне захворювання і безпосередня причина смерті можуть збігатися. У кожному рядку повинно бути записано тільки одне захворювання або патологічний стан. Зазначення приблизного інтервалу (хвилини, години, тижні, місяці або роки) між початком

захворювання та смертю допомагає лікареві правильно вибрати код причини смерті.

У частині ІІ свідоцтва записуються інші суттєві стани або захворювання, які сприяли настанню смерті, але не були пов’язані із хворобою чи станом, що безпосередньо призвели до смерті. У цьому пункті потрібно вказати дату операції, інфаркту міокарда, інсульту, термін вагітності, якщо такі мали місце.

Код за МКХ–10 у квадратику ліворуч на лікарському свідоцтві про смерть проставляє той лікар, який безпосередньо заповнює свідоцтво.

3.12.При записі захворювання не можна допускати неточностей, обмежуватись загальними виразами або зазначенням симптомів замість повного діагнозу, а також використовувати абревіатуру, скорочення тощо. Потрібно вказати форму, стадію, локалізацію захворювання.

3.13.При заповненні пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть на померлу вагітну, роділлю чи породіллю рекомендується робити запис у такому порядку:

у випадках смерті внаслідок акушерських ускладнень вагітності, пологів чи післяпологового періоду, а також унаслідок втручань, неправильного ведення пологів і таке інше відомості про причину смерті записуються в першій частині в рядках “а”, “б”, “в”, “г”. Запис повинен чітко вказувати на зв’язок з вагітністю, пологами чи післяпологовим періодом;

у випадку смерті вагітної, роділлі чи породіллі внаслідок хвороби, яка існувала в неї раніше або виникла в період вагітності, яка не пов’язана безпосередньо з акушерською причиною, але обтяжена фізіологічним впливом вагітності, або нещасного випадку, відомості про причину смерті записуються в частині I, рядках “а”, “б”, “в”, ”г”, але при цьому в II частині обов’язково робиться запис про вагітність та її термін;

у всіх випадках смерті жінок під час вагітності та в післяпологовому періоді в межах 42 днів після пологів у частині II пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть робиться запис: “________тиждень вагітності”, “_______ день післяпологового періоду”, а якщо смерть жінки настала внаслідок причини, пов’язаної з пологами після 42-го дня до одного року, то робиться запис: “______тиждень після пологів”.

3.14.У випадках смерті від травм у пункті 11 коди зовнішніх причин (V01-Y89) слід

30

застосовувати як основні коди для кодування.

Рекомендується вживати коди з класу XIX (S00-T98) як додаткові з метою ідентифікації характеру травми. У свідоцтві про смерть проставляються обидва коди.

Якщо у свідоцтві згадується більше ніж один різновид травми для тієї самої ділянки тіла в межах кодових діапазонів S00-S99, T08-T35, T66-T79 і при цьому не вказано чітко, яка саме травма стала причиною смерті, то слід застосовувати загальний принцип.

Приклад 1:

I.а) Геморагічний шок б) Гостра крововтрата

в) Розрив печінки

(S36.1)

г) Наїзд автобуса на пішохода на шосе (V04.1)

II.

Основна причина смерті повинна бути зашифрована – наїзд автобуса на пішохода на шосе

(V04.1).

Приклад 2:

I.а) Перитоніт

б) Розрив шлунка та поперечної ободової кишки (S36.3)

в) Травмований пішохід	(V09.3)
г)

II.

Основна причина смерті – травмований пішохід (V09.3).

У пункті 12 потрібно точно вказати дату травми: рік, місяць, число, а також обставини і місце смерті.

3.15.Якщо померлий належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у пункті 13 лікарського свідоцтва про смерть потрібно зазначити категорію та серію посвідчення. Ці відомості записуються на підставі посвідчення померлого, виданого у відповідності до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

3.16.Обидва примірники лікарського свідоцтва про смерть підписують лікар, який особисто його заповнив, і особа, яка звернулась до закладу охорони здоров’я за документом. Обов’язково проставляється дата заповнення свідоцтва.

3.17.Запис про видачу лікарського свідоцтва про смерть (його дата, номер, причина смерті) повинен бути зроблений у відповідних медичних документах: “Медичній карті стаціонарного хворого” (форма № 003/о), ”Історії пологів“ (форма № 096/о), “Протоколі/карті патолого-анатомічного дослідження” (форма № 013/о), які затверджені наказом МОЗ України від

26.07.99№ 184 “Про затвердження форм облікової медичної документації, що використовується в стаціонарах лікувально – профілактичних закладів”, “Медичній карті амбулаторного хворого” (форма № 025/о), яка затверджена наказом МОЗ України від 27.12.99 № 302 “Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)”, “Акті судово-медичного дослідження (обстеження)” (форма № 171/о), який затверджено наказом МОЗ України від 05.08.99 № 197 “Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в закладах охорони здоров’я”.

3.18.Свідоцтво засвідчується круглою печаткою закладу тільки після того, як воно було перевірено відповідальним лікарем, про що він робить запис у вищезазначених медичних документах.

3.19.Довідку про причину смерті заповнює лікар і видає родичам померлого чи іншим особам для поховання. Вона заповнюється в одному примірнику. Номери довідки про причину смерті і лікарського свідоцтва про смерть мають бути ідентичними. Довідка завіряється круглою печаткою закладу.

31

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

08.08. 2006 № 545

Назва міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, органу місцевого

МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

самоврядування у сфері управління яких перебуває заклад, ___________________

______________________________________________________________________

Форма первинної облікової документації

Найменування та місцезнаходження закладу, відповідальні особи якого заповнили

№ 106/о

повідомлення, __________________________________________________________

_______________________________________________________________________

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

Ідентифікаційний код ЄДРПОУ

08.08. 2006

№

545

Лікарське свідоцтво про смерть № ___

(остаточне, попереднє, замість попереднього № ___ , замість остаточного №___)

(видається для реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану)

“_______”_________________20____р.

(дата видачі)

1.Прізвище, ім’я, по батькові померлого________________________________________________

____________________________________________________________________________________

2.Стать: чол.-1, жін.-2 (підкреслити).

3.Дата народження: рік__________ місяць______________ число __________

4.Дата смерті: рік_____________ місяць_________________ число_________________

5.Для дітей, які померли у віці від 6 днів до 1 місяця: доношений – 1, недоношений – 2 (підкреслити).

6.Для дітей, які померли у віці від 6 днів до 1 року:

а) маса (вага) при народженні __________________г, б) зріст при народженні ________________см.

7.Місце проживання померлого:

Держава ________________________ , республіка, область ________________________________ , район ______________________ місто, смт – 1, селище – 2 (підкреслити) ____________________,

вул._______________________________________ , буд. ________ , кв. ____________

8.Місце смерті:

а) держава _________________________, республіка, область ___________________________, район ________________________________, населений пункт _________________________,

(вписати)

б) смерть настала: у стаціонарі – 1, вдома – 2, в іншому місці – 3 (підкреслити)

________________________________________________________________________________

(вписати, де)

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ лінія відрізу _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Довідка про причину смерті

( до форми № 106 / о № ________ , видається для поховання)

1. Прізвище, ім’я, по батькові померлого ________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________

2. Вік померлого ________	3. Дата смерті “______” ___________________ 20_____ р.
	( число, місяць, рік)

4. Причина смерті _________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________

(основна причина смерті)

Прізвище, ім’я, по батькові лікаря, який видав довідку ____________________________________________

“___ ” _______________ 20 __ р.

М.П.

______________

32

(дата видачі)

(підпис лікаря)

9. Смерть настала внаслідок: захворювання – 1, неуточненої причини смерті – 2, нещасного випадку поза виробництвом – 3, нещасного випадку у зв’язку з виробництвом – 4, навмисного

самоушкодження -5, нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження – 6, випадків ушкодження з невизначеним наміром – 7, ушкодження внаслідок дій, передбачених законом, та воєнних операцій – 8, ускладнення внаслідок терапевтичної та хірургічної допомоги – 9, віддалених наслідків зовнішніх причин захворюваності та смертності – 10 (підкреслити).

10.Причина смерті встановлена: лікарем, який тільки встановив смерть, – 1, лікарем, який лікував померлого,- 2, патологоанатомом – 3, судово-медичним експертом – 4 (підкреслити)

11.Я, лікар ______________________________________________________________________ ,

(прізвище, ім’я, по батькові)

посада ______________________________________________________________________ ,

засвідчую, що на підставі: огляду трупа – 1, записів лікаря в медичній документації – 2, попереднього нагляду за хворим – 3, розтину – 4 (підкреслити) мною визначена послідовність

патологічних процесів (станів), які призвели до смерті, та встановлена така причина смерті: І. Хвороба (патологічні стани), що призвела до смерті:

а) _______________________________________________________________	Приблизний час між
(безпосередня причина смерті)	початком захворювання і
б)_______________________________________________________________	смертю
в)_______________________________________________________________

г) _______________________________________________________________

(б, в, г - захворювання та патологічні стани, що зумовили безпосередню причину смерті; основна причина смерті вказується в останню чергу)

ІІ. Інші суттєві стани (конкуруючі, поєднані, фонові, підкреслити), які сприяли смерті, але не пов’язані із захворюванням чи його ускладненням, яке безпосередньо є причиною

смерті _________________________________________________________________________.

У разі смерті жінок під час вагітності або після пологів у період до одного року зазначити тиждень вагітності ______, день післяпологового періоду _______, тиждень після пологів ________

12.У випадках смерті від травми, отруєння та дії зовнішніх чинників:

а) дата травми (отруєння): рік__________ , місяць______________ ,число __________;

б) місце й обставини, при яких відбулася травма (отруєння)______________________________

13.Якщо померлий (а) відноситься до осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначити категорію________________ , серію __________________ посвідчення (вписати).

Підпис лікаря, який заповнив свідоцтво

М.П.

“_____”_______________20____р.

(прізвище, ім’я, по батькові одержувача)

(підпис)

Начальник Центру медичної
статистики МОЗ України	М.В. Голубчиков

33

Інструкція щодо заповнення і реєстрації лікарського свідоцтва про перинатальну смерть (форма №106-2/о)

Наказ МОЗ України № 545 від 08. 08. 2006 Інструкція обов’язкова для всіх лікувально-профілактичних закладів незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності, бюро судово-медичної експертизи, патолого-

анатомічного бюро.

1. Загальні положення

1.1.Для забезпечення реєстрації смерті в перинатальному періоді та мертвонародження закладом охорони здоров’я видається “Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть” (форма № 106-2/о).

1.2.Повідомлення в органи реєстрації актів цивільного стану про мертвонародження, про народження та смерть дитини, яка померла на першому тижні життя, покладається на головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров’я, де перебувала мати під час пологів або помер новонароджений:

а) на заклад, лікарі якого надавали медичну допомогу при пологах удома або установили смерть новонародженого вдома;

б) на керівника бюро судово-медичної експертизи – у разі встановлення факту смерті дитини поза лікувальним закладом (на вулиці, удома, коли медичного нагляду не було, та іншому місці).

2. Порядок видачі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть

2.1.Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється та видається такими закладами охорони здоров’я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, лікарнями швидкої медичної допомоги, пологовими будинками, бюро судово-медичної експертизи, патолого-анатомічними бюро на кожний випадок мертвонародження або смерті дитини на першому тижні життя (0-6 діб або 168 годин після народження).

2.2.У разі смерті дітей (плодів) при багатоплідних пологах лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється на кожну дитину (плід) окремо.

2.3.У всіх випадках перинатальної смерті дитини (плода) у стаціонарі, удома або в іншому місті для встановлення причини смерті дитини (плода) провадиться розтин.

2.4.Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється патологоанатомом у день розтину, клінічні дані про патологію матері дитини (плода) під час вагітності і пологів беруться з медичної документації: “Історії пологів” – форма № 096/о, “Карти розвитку новонародженого” – форма № 097/о, які затверджені наказом МОЗ України від 26.07.99 № 184 “Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в стаціонарах лікувальнопрофілактичних закладів”.

Якщо дитина народилася поза лікувальним закладом, без надання медичної допомоги, у випадку її смерті на першому тижні життя, розтин проводить судово-медичний експерт, який саме заповнює лікарське свідоцтво про перинатальну смерть.

2.5.Забороняється заповнювати лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заочно, без особистого встановлення факту смерті та розтину.

2.6.Реєстрація в органах реєстрації актів цивільного стану мертвонароджених і дітей, які померли в перші 0-6 діб після народження, провадиться закладом охорони здоров’я, у якому народився мертвонароджений, помер новонароджений. При пологах, які приймали вдома, реєстрація провадиться закладом охорони здоров’я, медичний працівник якого приймав пологи або констатував смерть новонародженого; у випадку, якщо була знайдена мертва дитина віком 0-6 діб – бюро судово-медичної експертизи. Мертвонароджений реєструється в органах реєстрації актів цивільного стану на підставі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть. Дитина, яка померла на 1-му тижні життя, повинна бути зареєстрована в органах реєстрації актів цивільного стану як новонароджена на підставі медичного свідоцтва про народження (форма №103/о), потім, як померла, - на підставі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть.

У разі, коли проводиться розтин у централізованому патолого-анатомічному відділенні, місцеві органи охорони здоров’я спеціальним розпорядженням установлюють порядок передачі лікарських свідоцтв про перинатальну смерть, заповнених лікарями вказаних відділень, у заклади охорони здоров’я, звідки були доставлені померлі (мертвонароджені), для того, щоб останні забезпечили їх реєстрацію в органах реєстрації актів цивільного стану.

Поховання трупів мертвонароджених і дітей, які вмерли на першому тижні життя, проводиться батьками або родичами дитини після реєстрації закладом охорони здоров’я її смерті

34

(мертвонародження) в органах реєстрації актів цивільного стану. При відмові батьків провести поховання дитини, яка вмерла в перинатальному періоді (мертвонародженої), поховання проводиться закладом охорони здоров’я.

2.7.Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть може бути подано в органи реєстрації актів цивільного стану з позначкою “остаточне”, “попереднє”, “замість попереднього”, “замість остаточного”. Лікарське свідоцтво про смерть з поміткою “попереднє” видається в тих випадках, коли для встановлення чи уточнення причини смерті потрібно провести додаткові дослідження. Воно заповнюється у двох примірниках, номери яких мають бути ідентичними, нове лікарське свідоцтво про перинатальну смерть з поміткою “замість попереднього”, перший примірник якого пересилається закладами охорони здоров’я безпосередньо у відповідні місцеві органи державної статистики протягом 27 днів з моменту заповнення “ попереднього” лікарського свідоцтва. Другий примірник залишається в закладі охорони здоров’я.

Якщо було видано лікарське свідоцтво про перинатальну смерть з поміткою “остаточне”, але виявилась помилка, заповнюється нове лікарське свідоцтво про перинатальну смерть “взамін остаточного лікарського свідоцтва про перинатальну смерть №- ” теж у двох примірниках, і перший примірник направляється закладами охорони здоров’я у відповідні місцеві органи державної статистики протягом 27 днів з моменту заповнення “остаточного” лікарського свідоцтва. Другий - залишається в закладі охорони здоров’я.

2.8.Неправильно заповнені обидва примірники лікарських свідоцтв про перинатальну смерть перекреслюються, робиться запис “анульовано”, і примірники залишаються в закладі охорони здоров’я.

2.9.Номер лікарського свідоцтва про перинатальну смерть і причина смерті, яка записана в лікарському свідоцтві, повинні бути вказані в “Карті розвитку новонародженого” (форма № 097/о), яка затверджена наказом МОЗ України від 26.07.99 № 184 “Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в стаціонарах лікувальнопрофілактичних закладів”, “Акті судово-медичного дослідження (обстеження)” (форма №171/о), який затверджено наказом МОЗ України від 05.08.99 № 197 “Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в закладах охорони здоров’я”, а у разі мертвонародження – в “Історії пологів” (форма № 096/о), яка затверджена наказом МОЗ України від 26.07.99 № 184.

У цих самих документах повинно бути зазначено, якими органами реєстрації актів цивільного стану проведена реєстрація народження, смерті, з зазначенням дати реєстрації та номера відповідного актового запису.

2.10.Головний лікар закладу призначає лікаря, який відповідає за якість заповнення лікарських свідоцтв про перинатальну смерть. У разі виявлення дефектів він зобов’язаний:

а) уточнити дані з лікарем, який видав лікарське свідоцтво про перинатальну смерть за первинною медичною документацією і забезпечити правильне заповнення остаточного лікарського свідоцтва про перинатальну смерть, перший примірник якого направляється в органи статистики протягом 27 днів;

б) забезпечити розгляд неправильно заповнених лікарських свідоцтв про перинатальну смерть на лікарських конференціях, нарадах;

в) лікар, який відповідає за якість заповнення лікарських свідоцтв про перинатальну смерть, не має права самостійно вносити зміни та доповнення до них.

3. Порядок заповнення лікарського свідоцтва про перинатальну смерть

3.1.Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється у 2 примірниках формату А4 з обох боків.

3.2.Бланки лікарських свідоцтв про перинатальну смерть брошуруються і у вигляді книги зберігаються у головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров’я.

3.3.При заповненні бланка підпорядкування медичного закладу зазначається у відповідності до відомчої підпорядкованості.

3.4.У верхньому кутку штампа обов’язково проставляється ідентифікаційний код ЄДРПОУ закладу охорони здоров’я.

3.5.Лікарські свідоцтва про смерть нумеруються шляхом зазначення порядкового номера свідоцтва. Номери на обох примірниках свідоцтва мають бути ідентичними.

3.6.Заповнення лікарського свідоцтва про перинатальну смерть провадиться шляхом вписання необхідних відомостей, підкреслювання відповідних позначень та заповнення вічок.

3.7.Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється кульковою ручкою розбірливим почерком. Запис в обох примірниках лікарського свідоцтва має бути ідентичним.

35

3.8.Перший примірник заповненого лікарського свідоцтва про перинатальну смерть для реєстрації смерті новонародженого та для реєстрації мертвонародження передається в органи реєстрації актів цивільного стану. Другий примірник лікарського свідоцтва про перинатальну смерть залишається в закладі охорони здоров’я.

3.9.На лікарському свідоцтві про перинатальну смерть робиться відмітка про характер свідоцтва: “остаточне”, “попереднє”, “замість попереднього”, “замість остаточного”.

3.10.Слід заповнювати всі пункти лікарського свідоцтва, за відсутності тих чи інших відомостей слід записати “невідомо”, “не визначено”.

Обов’язково вказується, чи народилася жива дитина, чи мертвонароджений. Якщо дитина народилася живою, обов’язково зазначається її стать.

Пункт 21 лікарського свідоцтва про перинатальну смерть передбачає запис як причини смерті дитини (плоду), так і патології з боку материнського організму, яка несприятливо вплинула на плід.

Запис причини смерті дитини (мертвонародженого) провадиться в п’яти розділах пункту 21, зазначених літерами від “а” до “ґ”.

Урядок “а” вносять основне захворювання або патологічний стан новонародженого (плода), які обумовили смерть; у рядок “б” – інші захворювання або патологічні стани в дитини, які сприяли смерті; у рядок “в” – основне захворювання (або стан) матері, яке виявило найбільш несприятливу дію на новонародженого (плід); у рядок “г” записують інші захворювання матері (або стан матері, посліду), які могли сприяти смерті дитини (плоду). У рядок “а” і “в” записується тільки одне захворювання. Якщо неможливо встановити захворювання (стан) матері або стан посліду, які могли б виявляти несприятливу дію на дитину (плід), слід записати в рядки “в” і “г” – “не відомі”, “не встановлені”. Рядок “ґ” передбачений для констатації обставин, які призвели до смерті, але не можуть бути класифіковані як хвороба або патологічний стан матері або дитини. У цьому рядку можуть бути записані дані про операції, оперативну допомогу, здійснені з метою розродження.

При смерті від сторонньої причини в рядку “а” наводиться безпосередня причина смерті дитини. У рядку “в” – обставини, які обумовили безпосередню причину смерті дитини.

Упунктах “а” і “в” використовують тільки один код, а для кодування станів, записаних у

пунктах “б” і “г”, слід використовувати стільки кодів, скільки вказано станів у свідоцтві.
	Приклад:
а)	Внутрішньошлуночковий крововилив унаслідок гіпоксії 2–го	P52.1
	ступеня
б)	Респіраторний дистрес - синдром	P22.0
в)	Недостатність плаценти	P02.2
г)	Бактеріурія при вагітності	P00.1
ґ)	Пологи шляхом кесарева розтину на 34-му тижні вагітності
	У кожний рядок записується тільки одне захворювання або патологічний стан.		3.11.

Якщо батьки належать до осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, потрібно в пункті 23 лікарського свідоцтва про перинатальну смерть зазначити окремо для матері та батька категорію та серію посвідчення.

Категорія та серія посвідчення встановлена згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

У разі непричетності матері чи батька до осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, потрібно записати в пункті 23 “не постраждав”.

3.12.Записи на обох бланках лікарського свідоцтва про перинатальну смерть повинні бути ідентичними. Документ підписується лікарем, який особисто його заповнив, та засвідчується круглою печаткою закладу.

3.13.Своїм підписом на бланку медичного свідоцтва про перинатальну смерть мати дає згоду на використання інформації щодо її медичних даних. У разі її відмови пункти 12, 13, 14, 15 та підпункти в, г пункту 21 свідоцтва про перинатальну смерть не заповнюються. На бланку робиться відмітка “не згодна”.

3.14.Одночасно при видачі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть лікар заповнює довідку про причину смерті в одному примірнику і видає батькам або іншим особам для поховання, у разі якщо ними провадиться поховання дитини. Номери довідки про причину смерті і лікарського свідоцтва про перинатальну смерть мають бути ідентичними. Довідка засвідчується круглою печаткою закладу.

36

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

08.08. 2006 № 545

Назва міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, органу

МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

місцевого самоврядування, у сфері управління яких перебуває заклад,

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

Форма первинної облікової документації

Найменування та місцезнаходження закладу, відповідальні особи якого заповнили

повідомлення, __________________________________________________________

№ 106-2/о

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

Ідентифікаційний код ЄДРПОУ

08. 08. 2006 № 545

Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть №

(остаточне, попереднє, замість попереднього №_____, замість остаточного №______)

(видається для реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану)

	“_______”_________________20____р.
	(дата видачі)
1 - мертвонароджений	2 – помер на 1-му тижні життя

1. Прізвище, ім’я, по батькові померлого__________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

2.Стать: чол.-1, жін.-2 (підкреслити).

3.Дитина народилася живою (мертвонародженою): рік___________ місяць_____________ число __________година_________

4.Дитина померла: рік____________ , місяць ____________, число___________ година___________

5.Місце смерті (мертвонародження): держава __________________, республіка, область _______________________________,

район________________________________________ місто, смт – 1, селище – 2__________________________ (підкреслити).

6.Прізвище, ім’я, по батькові матері ___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________

7.Смерть (мертвонародження) настала: у стаціонарі – 1, удома – 2, в іншому місці – 3 (підкреслити).

8.Дата народження матері_____________________ 9. Громадянство __________________________________________________

10.Місце проживання матері померлої дитини (мертвонародженого) держава_______________________________

республіка, область _______________________________, район__________________________________________________

місто, смт – 1, селище – 2 (підкреслити)_______________________________________________________________________

вул. ______________________________________________, буд. _________, кв.______________

11.Пологи прийняли: лікар – 1, дипломована акушерка – 2, фельдшер – 3, інша особа – 4 (підкреслити).

12.Кількість попередніх вагітностей ___________ , з них пологи живим плодом ______ , пологи мертвим плодом _____, аборти _____ .

13.Як закінчилась попередня вагітність: пологи живим плодом – 1, пологи мертвим плодом – 2, аборти – 3 (підкреслити).

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ лінія відрізу _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Довідка про причину смерті

( до форми № 106-2/о № ______, видається для поховання)

Дата видачі “____” ____________ 200 ___ р.

1. Прізвище, ім’я, по батькові померлого_________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

2. Дата пологів “____” ____________ 200 ___ р.

3. Дата смерті

“____” ____________ 200 ___ р.

4. Причина перинатальної смерті:______________________________________________________________

________________________________________________________________________________________

(основна причина смерті)

Прізвище, ім’я, по батькові лікаря, який видав свідоцтво ________________________________________

“___ ” _______________ 20 __ р.		______________
(дата видачі)	М.П.	(підпис лікаря)

37

14.Тривалість теперішньої вагітності ________________ повних тижнів.

15.Дитина (плід) народилась при одноплідних пологах – 1, першим із двійні – 2, другим із двійнят – 3, інших багатоплідних пологах – 4 (підкреслити).

16. Маса дитини (плоду) при народженні __________________г.

17.Зріст дитини (плоду)_____________ см.

18.Дитина (плід) народилась: доношена – 1, недоношена – 2, переношена – 3 (підкреслити).

19.Смерть дитини (плоду) настала: до початку пологової діяльності – 1, під час пологів – 2, після пологів – 3, невідомо – 4 (підкреслити).

20.Смерть дитини(плоду) настала: від захворювання – 1, від причини смерті, яка не уточнена, – 2, нещасного випадку – 3,

нападу – 4, ушкодження з невизначеним наміром – 5, ускладнення внаслідок меддопомоги - 6 (підкреслити).

21. Причина перинатальної смерті:

а) основне захворювання або патологічний стан дитини (плоду), які стали причиною смерті (вказується одне захворювання)

__________________________________________________________________________________________________________

б) інші захворювання або патологічні стани дитини (плоду)_______________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________

в) основне захворювання або патологічний стан матері (стан посліду), що негативно вплинув на дитину (плід)____________

__________________________________________________________________________________________________________

г) інші захворювання або патологічний стан матері (стан посліду), що негативно вплинув на дитину (плід)

__________________________________________________________________________________________________________

ґ) інші обставини, що мали відношення до смерті _______________________________________________________________

22. Причина смерті (мертвонародження) встановлена:

а) лікарем, який засвідчив смерть, – 1, лікарем, який приймав пологи, – 2, лікарем, який лікував дитину, – 3, патологоанатомом – 4, судово-медичним експертом – 5 (підкреслити);

б) на підставі огляду трупа – 1, запису в мед. документації – 2, попереднього спостереження – 3, розтину – 4 (підкреслити). 23. Якщо батьки відносяться до осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, указати категорію та серію

посвідчення:

а) мати: категорія____________________ серія ____________________

б) батько: категорія____________________ серія ____________________

З вищевикладеним згодна	__________________________________________	_______________________
	( прізвище, ім’я, по батькові матері)	(підпис)
Прізвище, ім’я, по батькові	_________________________________________________________________________
посада лікаря, який видав свідоцтво, ___________________________________________________________________
Підпис лікаря		_________________________
		( підпис)
Головний лікар закладу	М.П.
охорони здоров’я	______________________	______________________
	(П.І.Б.)	(підпис)

Начальник Центру медичної
cтатистики МОЗ України	М.В. Голубчиков

38

ПОРЯДОК ПОРІВНЯННЯ КЛІНІЧНОГО ТА ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНОГО ДІАГНОЗІВ

Результати клініко-анатомічного аналізу, що проводиться разом патологоанатомом та клініцистом, знаходять своє відображення в клініко-патолого-анатомічному епікризі протоколу розтину, акті комісії по вивченню смертельних наслідків лікувально-профілактичного закладу (ЛКК) та протоколах прозекторської та клініко-анатомічної конференції.

Клініко-патологоанатомічна конференція встановлює категорію розбіжностей клінічного та

патологоанатомічного діагнозів, керуючись нижче наведеними положеннями.

Розбіжність клінічного та патологоанатомічного діагнозів за основним захворюванню (Р) вважається:

РІ	Захворювання не було розпізнане на попередніх етапах, бо в даному
	лікувальному закладі встановлення правильного діагнозу було неможливе через
	важкість стану хворого, поширеність патологічного процесу, короткочасність
	його перебування в даному закладі.
РІІ*	Захворювання не було розпізнане в даному лікувальному закладі у зв’язку з
	недоліками в обстеженні хворого, відсутністю необхідних і доступних
	досліджень; при цьому необхідно врахувати, що правильна діагностика
	необов’язково вирішально вплинула б на завершення захворювання, але
	правильний діагноз міг бути і повинен був бути поставленим.
РІІІ*	Неправильна діагностика обумовила помилкову лікарську тактику, що виявилось
	визначальним в летальному завершенні захворювання.
Р(І-ІІІ) ноз	Випадки,	коли неправильно визначена нозологічна форма захворювання
(розбіжність по	(наприклад, при хронічному гломерулонефриті виставлений діагноз хронічного
нозології)	пієлонефриту)
Р(І-ІІІ) лок.	Неправильно вказана локалізація процесу (наприклад, при раку шлунку – рак
(розбіжність по	яєчників),	чи	в клінічному діагнозі вказівка на них відсутня (наприклад, при
локалізації)	раку прямої кишки встановлений діагноз пухлини черевної порожнини).
Р(І-ІІІ) етіол.	Випадки, коли неправильно встановлена етіологія захворювання (наприклад, при
(розбіжність по	В12-фолієводефіцитній анеміх виставлений діагноз залізодефіцитна анемія)
етіології)
Р(І-ІІІ) комб.	Випадки, коли розпізнане тільки одне з конкуруючих чи поєднаних захворювань.
(розбіжність у
комбінованому
захв.)
Р (І-ІІІ) форм.	Випадки, коли порядок рубрик у клінічному діагнозі порушений (наприклад,
(розбіжність по	основне затворювання поставлене не на І-ому місці, а на ІІ чи ІІІ) відповідно
формулюванню)	неправильно проведено і шифрування основного захворювання.
* Примітка: II та	III категорії розбіжностей клінічного та патологоанатомічного діагнозів мають безпосереднє
відношення до лікувального закладу, де хворий вмер. I категорія розбіжностей діагнозів відноситься до тих
лікувально-профілактичних закладів,			котрі надавали медичну допомогу хворому в ранні строки захворювання та до

госпіталізації його в лікувально-профілактичний заклад, в якому він помер.

Не вважається розходженням клінічного та патологоанатомічного діагнозів за основним захворюванням (співпадіння – С):*

С гіпер.І	Випадки гіпердіагностики конкуруючих, фонових, поєднаних захворювань (співпа-
	діння основного з гіпердіагностикою основного комбінованого захворювання)
С гіпер.ІІ	Випадки гіпердіагностики ускладнень (співпадіння основного захворювання з
	гіпердіагностикою ускладнення.
С	Випадки гіпердіагностики супутніх захворювань (співпадіння основного захворю-
гіпер.ІІІ	вання з гіпердіагностикою супутніх захворювань.
С лок.	Випадки, коли неправильно розпізнана локалізація патологічного процесу в межах
	одного органу в неспеціалізованих відділеннях (напр., якщо при пухлині в лівій
	тім’яній частці вона виявилась у лівій висковій або при інфаркті міокарду задньої
	стінки лівого шлуночку серця виявиться інфаркт передньої його стінки та ін.)
Са	Повне співпадіння клінічного та патологоанатомічного діагнозів (основне захворю-
	вання, ускладнення і супутні захворювання)
СІ пізн.	Випадки співпадіння по основному захворюванню, але з пізнім його діагностува-нням
СІІ пізн.	Випадки співпадіння по основному захворюванню, але несвоєчасного діагностува-ння
	провідного ускладнення
СІІ	Випадки співпадіння по основному захворюванню, але розходження по ускладненнях.

СІІІ Випадки співпадіння по основному захворюванню, але розходження по важливих

супутніх захворюваннях.

* Примітка: Сгіпер.І-ІІІ використовують при умові, що в результаті проведених у зв’язку з гіпердіагностикою лікувальних заходів не було заподіяно шкоди хворому.

39

ДОСЛІДЖЕННЯ БІОПСІЙНОГО ТА ОПЕРАЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ, ПОРЯДОК НАПРАВЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ НА ПАТОГІСТОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Важливим розділом роботи патологоанатома є дослідження біопсійного матеріалу - прижиттєво висічених тканин та органів. Бопсії можуть бути ексцизійні, коли досліджується весь операційний матеріал та інцизійні (аспіраційні, пункційні), коли вивчається прицільно взята ділянка органу. Забраний матеріал можна досліджувати на різних рівнях (макроскопічний, мікроскопічний та ультрамікроскопічний) та за допомогою додаткових методів: гістохімічний, імуноморфологічний, ензимологічний тощо. Для результатів дослідження важливим є порядок забору матеріалу та його направлення.

Тканину бажано брати із зони найбільш виражених змін та на межі з оточуючими тканинами, максимально виключаючи можливі пошкодження (механічне, термічне). При неоднорідності взятого матеріалу необхідно позначити найважливіші ділянки (прошити).

Якщо матеріал направляється негайно, то він може бути доставлений у нативному вигляді, нефіксованим. Якщо ж такої можливості немає, тканина фіксується одразу ж після опису. Універсальним розчином є нейтральний (з надлишком крейди) 10% розчин формаліну. Об"єм фіксуючого розчину повинен у 10-20 разів перевищувати об"єм тканин (для транспортування великих препаратів можна обмежитись подвійним об"ємом фіксатора). Важливо використовувати відповідний посуд - достатнього розміру, з широким горлом або пластиковий пакет для уникнення деформації. Забороняється накопичувати біопсійно-операційний матеріал (в тому числі зіскоби) в операційних. Операційний матеріал повинен бути ретельно позначений: прізвище, ініціали хворого, номер історії хвороби, етикетка наклеюються на банку з об'єктом, що підлягає дослідженню. При вміщенні в один посуд кількох об'єктів від різних хворих кожен з них окремо зав'язується в марлю з прикріпленою біркою з цупкого паперу, що не розмокає в рідині, на якій простим олівцем має бути написане прізвище хворого, його ініціали.

Матеріал повинен супроводжуватись направленням, де коротко вказуються всі необхідні клінічні дані. Всі графи бланка мають бути заповнені лікарем-клініцистом у такий спосіб, щоб патологоанатом, який проводитиме дослідження, мав достатню кількість клінічних відомостей при оцінці виявлених морфологічних змін. Крім клініки захворювання на бланку мають бути наведені також короткі дані анамнезу та лікування, що проводилося (загальна кількість введених цитостатичних та гормональних препаратів, характер променевої терапії та ін.) та макроскопічний опис препарату.

Відправка матеріалу здійснюється тільки через відповідальну особу і фіксується як у відділенні, так і в прозектурі. Забороняється поділ висіченого матеріалу для відправки частин у різні лабораторії.

Після дослідження біопсійного матеріалу патологоанатом наводить опис виявлених змін та, якщо це можливо, заключення у вигляді діагнозу.

40

Міністерство охорони здоров”я України		МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ
		Форма № 01470
Найменування закладу		Затверджено Наказом МОЗ
		26.07.1999 р. № 184

CКЕРУВАННЯ

НА ПАТОГІСТОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

“____” _______________року ______год.

(дата і час направлення матеріалу)

Відділ __________________________ Карта стаціонарного (амбулаторного) хворого №_________

1.Прізвище, ім.”я, по-батькові хворого ___________________________________________________

2. Стать: чоловік, жінка (підкреслити) 3. Вік ________ років. 4. Біопсія первинна, вторинна (підкреслити)

5.При повторній біопсії вказати № і дату первинної _______________________________________

6.Дата та вид операції ________________________________________________________________

7.Маркіровка матеріалу, число об”єктів _________________________________________________

____________________________________________________________________________________

8.Клінічні дані _______________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

(вказати тривалість захворювання, проведене лікування, при пухлинах – точна локалізація, темпи росту, розміри, консистенція, відношення до оточуючих тканин, метастази, наявність інших пухлинних вузлів, спеціальне лікування; при дослідженні лімфовузлів вказати аналізи крові, зісрібів ендометрію, молочних залоз – початок і кінець останньої нормальної менструації, характер порушення менструальної функції, дату початку кровотечі).

9. Клінічний діагноз ___________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Прізвище лікуючого лікаря _____________________

Підпис________________________________________

Патогістологічне дослідження № _________________ Дата і час надходження ________________

Біопсія діагностична____________Біопсія термінова ________ Операційний матеріал __________

________________Кількість шматочків _________, блоків______. Методика забарвлення ________

____________________________________________________________________________________

Макро- і мікроскопічний опис _________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Патогістологічний висновок (діагноз):____________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Дата дослідження “____” ____________________ року

Прізвище патологоанатома ___________________________ підпис___________

Прізвище лаборанта__________________________________ підпис__________

41

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

1.Патоморфологія - фундаментальна дисципліна, яка сприяє фаховому зросту лікарів.

2.Роль і місце лікаря патологоанатома у структурі охорони здоров'я.

3.Історія розвитку патологічної анатомії в Україні.

4.Посадові вимоги до лікаря-патологоанатома і персоналу відділення.

5.Обладнання та оснащення патологоанатомічного відділення (прозекторської) лікарні.

6.Порядок розтину трупів у лікувально-профілактичних закладах.

7.Техніка патологоанатомічного розтину трупа.

8.Зовнішній огляд трупа.

9.Розтин порожнин тіла і виділення внутрішніх органів.

10.Дослідження головного мозку.

11.Розтин органів шиї і грудної клітки.

12.Дослідження органів дихання.

13.Розтин серця і судин.

14.Дослідження органів травлення.

15.Розтин сечостатевих органів.

16.Дослідження селезінки.

17.Дослідження кісткового мозку.

18.Дослідження лімфатичних вузлів і лімфатичної грудної протоки.

19.Дослідження кісток і суглобів.

20.Особливості розтину трупа немовляти, мертвонароджених.

21.Визначення критеріїв живонародженості, мертвонародженості, перинатального періоду.

22.Збереження органів після розтину, бальзамування і прибирання трупа.

23.Поняття про основне захворювання, його ускладнення, що супроводжують основне захворювання.

24.Визначення основного захворювання.

25.Визначення ускладнення основного захворювання.

26.Визначення супутніх захворювань.

27.Визначення безпосередньої причини смерті.

28.Документація щодо патологоанатомічного розтину померлих.

29.Протокол патологоанатомічного розтину та його складові частини.

30.Заповнення паспортної частини протоколу.

З1. Патологоанатомічний діагноз. Складові патологоанатомічного діагнозу та патологоанатоммічного епікризу.

32.Задачі патологоанатомічного епікризу.

33.Правила оформлення протоколу патологоанатомічного розтину.

34.Порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть.

35.Співставлення клінічного і патологоанатомічного діагнозів.

З6. Методи дослідження біопсійного та операційного матеріалу.

37. Правила дослідження біопсійного, операційного і цитологічного матеріалу.

З8. Обсяг робіт, що рекомендуються для гістологічного і гістохімічного дослідження секційного і біопсійного матеріалу.

39.Як здійснюється забір та доставка об'єктів для дослідження в патологоанатомічне відділення.

40.Взяття та обробка матеріалу, отриманого з різних органів і патологічних утворень.

41.Деонтологічні та етичні аспекти в патологоанатомічній практиці.

42.Роль сучасних морфологічних методів дослідження в діагностиці захворювань.

43.Патоморфологічні основи реанімації та інтенсивної терапії, їх зв'язок з судово-медичною оцінкою змін органів та тканин.

44.Деонтологія в практичній роботі лікаря-патологоанатома.