- •Розділ 2. Основні закономірності обміну речовин. Цикл трикарбонових кислот
- •2.1. Поняття про обмін речовин та енергії. Характеристика катаболічних, анаболічних та амфіболічних шляхів метаболізму, їх значення.
- •2.2. Особливості енергетичного обміну. Екзергонічні та ендергонічні реакції
- •2.3. Етапи вивільнення енергії в катаболічних шляхах обміну біомолекул
- •2.4. Основні високоенергетичні сполуки. Центральна роль атф в біоенергетиці
- •2.5. Лимоннокислий цикл (цикл дикарбонових і трикарбонових кислот)
- •Розділ 3. Біоенергетичні процеси: транспорт електронів. Окисне фосфорилування в мітохондріях
- •3.1. Типи реакцій біологічного окиснення
- •3.2. Сучасні уявлення про тканинне дихання
- •3.3. Організація дихального ланцюга
- •3.4. Окиснювальне та субстратне фосфорилування
- •3.5. Механізм спряження дихання та фосфорилування в мітохондріях
- •Ділянці від надн2 до КоQ
- •3.6. Регуляція тканинного дихання (дихальний контроль)
- •3.7. Інгібітори електронного транспорту та окисного фосфорилування в мітохондріях
- •3.8. Мікросомальне окиснення речовин
2.3. Етапи вивільнення енергії в катаболічних шляхах обміну біомолекул
Пластичний обмін в організмі відбувається в декілька стадій. Синтез біологічно активних сполук починається з піровиноградної кислоти, ацетил–КоА, проміжних продуктів циклу лимонної кислоти. Із цих попередників утворюються різноманітні макромолекули. Перетворення білків, ліпідів і вуглеводів складають центральні метаболічні шляхи з великим потоком метаболітів. Окрім них, проходять інші метаболічні перетворення, при цьому утворюється менший об’єм метаболітів. Ці шляхи становлять вторинний метаболізм. Відбувається синтез коферментів, гормонів, медіаторів, пігментів.
Обмін речовин в організмі безперервно пов’язаний з обміном і перетворенням енергії. Обмін енергії включає процеси: звільнення, трансформації та використання енергії, яка утворюється при розпаді певних речовин в організмі. Кожна органічна речовина, яка входить до складу живої матерії, має запас потенціальної енергії, за рахунок якої може бути здійснена робота.
Речовини піддаються в організмі поступовому перетворенню і окисненню із вивільненням енергії, яка запасається в макроергічних зв`язках АТФ. Енергія заключена основним чином в електронах водню і її вивільнення можна розбити на три етапи (фази) (рис.2.1).
Рис.2.1. Схема загальних шляхів катаболізму біомолекул
Перший етап, підготовчий. В цій фазі високомолекулярні сполуки, які поступають із їжею, в травному тракті, а також у клітинах організму перетворюються на прості сполуки. На цьому етапі в основному діють ферменти гідролази і вивільняється приблизно до 1% енергії субстратів, яка розсіюється у вигляді тепла.
На другому етапі мономери розпадаються в клітинах тканин і органів на більш прості сполуки, такі як, наприклад, піровиноградна, лимонна, ізолимонна, α-кетоглутарова, янтарна, яблучна, оксалоацетатна, ацетатна кислоти, амінокислоти перетворюються на ацетил-КоА.
На цьому етапі в анаеробних умовах звільняється приблизно 25-30 % енергії вихідної речовини. Частина цієї енергії акумулюється у вигляді макроергічних зв`язків (субстратне фосфорилування), а частина розсіюється у вигляді тепла. Перетворення мономерів проходить в гіалоплазмі, а кінцеві реакції - в мітохондріях.
Третій етап - кінцевий розпад речовин до СО2 і Н2О з участю кисню із повним вивільненням енергії. Звільнений водень в складі своїх перенощиків під дією ферментів тканинного дихання розділяється на Н+ і електрон (ē). Електрон, переходить на більш низьку орбіталь кисню, активує його, з`єднується з протонами, утворює воду, а енергія, яка звільняється, акумулюється в молекулах АТФ. В утворенні цієї енергії приймає участь АДФ, фосфат та фермент АТФ -синтетаза.
Приблизно 70-80 % усієї енергії хімічних сполук виділяється в цій фазі. Всі реакції цієї фази локалізовані в мітохондріях.
2.4. Основні високоенергетичні сполуки. Центральна роль атф в біоенергетиці
У людини і тварин основними макроергічними сполуками є фосфор- і сірковмісні речовини. Одним із представників є АТФ:
Е нергія виділена при гідролізі одного макроергічного зв`язку АТФ, в залежності від локалізації може змінюватися від 40 до 60 кДж/моль, в середньому прийнято рахувати, що вона дорівнює 50 кДж/моль. АТФ є термодинамічно нестійкою молекулою і при гідролізі утворюється АДФ або АМФ і залишки фосфатів.
АТФ забезпечує енергією практично всі процеси життєдіяльності організму. До макроергічних сполук відносяться ГТФ, ЦТФ, УТФ ТТФ.
Основний шлях синтезу АТФ - це біологічне окиснення, спряжене з процесом фосфорилування, що проходить в мітохондріях.
Другий шлях синтезу АТФ із АДФ - субстратне фосфорилування, яке локалізоване в цитоплазмі. Енергія цього процесу разом із залишком фосфорної кислоти переноситься на АДФ з утворенням АТФ. В процесі субстратного фосфорилування використовуються високоергічні сполуки – 2-фосфоенолпіровиноградна кислота, 1,3-дифосфогліцеринова кислота і креатинфосфат.
Ацетил-КоА включається в цикл Кребса. При розриві тіоефірного зв`язку виділяється в середньому 33,6 кДж/моль енергії.