- •Розділ 5. Структура, функції та метаболізм ліпідів
- •5.1. Біологічні функції та класифікація ліпідів
- •5.2. Структурна організація біомембран
- •5.3. Циркуляторний транспорт і депонування ліпідів у жировій тканині
- •5.4. Катаболізм тріацилгліцеролів і його регуляція
- •5.5. Біосинтез тріацилгліцеролів
- •5.6. Біосинтез фосфоліпідів
- •5.7. Метаболізм сфінголіпідів. Сфінголіпідози
- •5.8. Окиснення жирних кислот
- •5.9. Окиснення гліцеролу
- •5.10. Синтез жирних кислот
- •5.11. Метаболізм кетонових тіл
- •5.12. Метаболізм холестерину
- •5.13. Гіперліпемії
- •5.14. Стеатоз
- •5.15. Ожиріння
5.5. Біосинтез тріацилгліцеролів
Тріацилгліцероли
(нейтральні
жири) – ліпіди, що складають основну
частину харчових ліпідів та в найбільшій
кількості представлені в адипоцитах
жирової тканини, де вони виконують
функцію резерву метаболічного палива.
Безпосередніми субстратами для синтезу
жирів є ацил-КоА та гліцерил-3-фосфат.
Цей метаболічний шлях однаковий для
жирової тканини та печінки, за виключення
різних шляхів утворення гліцерол-3-фосфату.
Попередник фосфатидної кислоти –
гліцерол-3-фосфат утворюється в печінці
двома шляхами: відновленням
д
Рис.
5.11. Схема синтезу тріацилгіцеролів у
жировій тканині
У
Рис.
5.12. Схема синтезу тріацилгліцеролів
Крім жирних кислот, які поступають в адипоцити з крові, у цих клітинах відбувається синтез жирних кислот з продуктів розпаду глюкози (гліколіз забезпечує утворення гліцерол-3-фосфату та ацетил-КоА, а пентозофосфатний шлях постачає НАДФН, який слугує донором іонів водню). Молекули жирів в адипоцитах об’єднуються з утворенням крупних жирових крапель, які є найкомпактнішою формою збереження паливного матеріалу. Підраховано, що якби енергія, що запасається в жирах, зберігалася в формі сильно гідратованих молекул глікогену, то маса тіла людини збільшилася б на 14 – 15 кг.
Крім жирової тканини, біосинтез тріацилгліцеролів відбувається також в печінці, кишечнику, молочній залозі в період лактації.
5.6. Біосинтез фосфоліпідів
Синтез фосфоліпідів пов’язаний з оновленням клітинних мембран. Найбільш інтенсивно цей процес протікає у печінці, нирках і м’язовій тканині. Метаболізм фосфоліпідів – це складний процес, який характеризується великим числом попередників синтезу, проміжних продуктів, наявністю альтернативних шляхів біосинтезу. Фосфатидилхоліни і фосфатидилетаноламіни складають основний вміст фосфоліпідів у тканинах людського організму. Анаболізм фосфатидилхолінів і фосфатидилетаноламінів взаємозв'язані.
Синтез фосфоліпідів протікає в гіалоплазмі клітин і тісно пов’язаний із синтезом тріацилгліцеролів й проходить через стадію фосфатидної кислоти. Після утворення фосфатидної кислоти реакції синтезу тріацилгліцеролів та фосфогліцеринів розходяться (рис.5.13).
Рис. 5.13. Схема синтезу фосфоліпідів: гліцеролкіназа; 2-гліцеролфосфатацилтрансфераза; 3-фосфатидатфосфатаза; 4- холінфосфаттрансфераза; 5-фосфатидилсеринсинтаза; 6-фосфатидилсеринекорбоксилаза; 7-фосфатидатцитидилтрансфераза; 8.-ЦДФ-діацилгліцерол-інозитолфосфатидилтрансфераза; 9.-дифосфатидилгліцеролсинтаза
С
ЦМФ Інозит ЦПФ-діацилгліцерин ЦМФ Фосфатидилсерин Фосфатидилсерин Фосфатиди
лет-аноламін S-аденозил- гомоцистеїн Тріацилгліцерини Діацилгліцерини Фосфатидилхолін ЦПФ-холін ЦМФ Н4Р2О7 АТФ АДФ Фосфорилхолін холін Фосфатидна
кислота Гліцерил-3-фосфат Гліцерин СО2
Речовини, які сприяють синтезу фосфоліпідів і запобігають відкладанню тріацилгліцеролів у тканинах називають ліпотропними факторами. До них належать холін, інозит, серин (компоненти фосфоліпідів), донор метальних груп - метіонін, коферменти метилтрансфераз – фолієва кислота і вітамін В12. Їх використовують як лікарські препарати, які запобігають жировій інфільтрації.