Інфекції тести / тести 11 гепатит / Вар_ант 2

Лабораторна діагностика вірусних гепатитів. Лікувальна тактика гострих вірусних гепатитів. Хронічні вірусні гепатити.

Варіант № 2

1. Які із вказаних симптомів характерні для хронічного гепатиту?

1. Підвищення активності АлАТ

2. Збільшеная і щільність печінки

3. Зниження працездатності

4. Важкість у правій підребер­ній ділянці

5. Все зазначене*

2. Патогенетичні варіанти ХГВ:

1. адаптивний

2. інтерстиціальний

3. індуктивний

4. реплікативний*

5. адаптивний, індуктивний

3. Характер імунної відповіді при реплікативному варіанті ХГВ:

1. автоімунні реакції

2. відсутня

3. чітко виражена з переважанням Т-хелперів

4. слабо виражена з переважанням Т-супресорів*

4. Які біохімічні показники більш характерні при захворюванні на гострі вірусні гепатити?

1. Загальний білірубін — 156 мкм/л, прямий —124 мкм/л, АлАТ — 8, 97 ммоль/л, тімолова проба — 12 од. *

2. Загальний білірубін — 8, 8 мкм/л, АлАТ — 0, 79 ммоль/л, тімолова проба — 4 од.

3. Загальний білірубін — 388 мкм/л, прямий — 300 мкм/л, АлАТ —1, 5 ммоль/л, тімолова проба — 6 од.

4. Загальний білірубін — 120мкм/л, непрямий — 110 мкм/л, тімолова проба — 5 од., АлАТ — 0, 9 ммоль/л

5. Яке із зазначених досліджень найбільш інформативне у HВeAg-негативвих хворих на ХҐВ?

1. Anti-НВе

2. HBV DNA*

3. Anti-HBc

4. Anti-HВsAg

5. Anti-HCV

6. Гіпербілірубінемія з переважанням прямої фракції пігменту є типовою для:

1. Цирозу печінки, с-му Дабіна-Джонсона

2. Обтураційної жовтяниці, с-му Дабіна-Джонсона

3. Вірусних гепатитів, обтураційної жовтяниці*

4. Гемолітичної жовтяниці, с-му Жільбера

5. Нічого з переліченого

7. Для діагностики ВГА використовують:

1. клініко-епідеміологічні дані

2. виявлення PHK-HAV (ПЛР)

3. виявлення анти-HAV IgM (методи ІФА, РІА)

4. все перелічене*

8. Серологічний профіль маркерів вірусного гепатиту виглядає наступним чином: HBsAg -, HBeAg -, anti-HCV Ig G+, HCV RNA+. Поставити діагноз:

1. Хронічний гепатит С*

2. Гострий гепатит С

3. В минулому переніс гепатит С

4. Вірусоносійство

9. Діагностичне значення анти-НВс IgM у хворих на вірусний гепатит:

1. вказують на можливий розвиток печінкової коми

2. вказують на припинення інфекційного процесу

3. свідчать про наявність гострого гепатиту В*

4. свідчать про загрозу хронізації гострого гепатиту В

5. не мають діагностичного значення

9. Рівень анти-HDV IgM в сироватці крові хворого на хронічний вірусний гепатит D:

1. високий титр упродовж усього періоду реплікації*

2. не визначаються

3. низький титр

4. помірне підвищення титру на короткий час у період загострення

9. Які з указаних лікарських засобів не призначають хворому на вірусний гепатит В середньої тяжкості?

1. Режим, дієта № 5

2. Дезінтоксикаційна терапія

3. Холекінетики

4. Гепвтопротектори

5. Глюкортикостероїди*

9. Використання діуретиків у лікуванні асциту при декомпенсованому цирозі печінки:

1. використовують часто*

1. неефективно

2. протипоказано

3. можливе в крайніх випадках

9. Лікування більшості хворих ВГА:

1. антибіотики, дезінтоксикаційна терапія

2. *базисна терапія (режим, дієта) *

3. імуномодулятори, інгібітори протеолізу

4. спазмолітики, ферментативні препарати

9. Термін лікування хворих на хронічні ВГВ та ВГС інтерферонами:

1. 1 місяць

2. 3-4 місяці

3. 6-12 місяців*

4. декілька років

9. Клініко-лабораторні ознаки, що вказують на печінкову енцефалопатію:

1. Печінковий запах, протромбіновий індекс менший за 60%

2. Порушення координації, інтенсивний тремор

3. Інверсія сну, збудження, зменшення розмірів печінки

4. Все перераховане*

9. При підозрі на гострий гепатит результат якого тесту при дослідженні крові є найінформативнішим?

1. Рівень білірубіну

2. Рівень креатиніну

3. Активність амінотрансфераз*

4. Рівень сечовини

5. Вміст білків

9. Результат якого тесту найнадійніше свідчить про початок видужання при гострому гепатиті В?

1. Зникнення HBV DNA

2. Зникнення HBеAg

3. Поява анти-НВc

4. Зникнення HBsAg

5. Поява анти-HВе. *

9. Про що свідчить інверсія HBeAg на anti-HBe при хронічному гепатиті В(HBV DNA відсутня):

1. Про позитивні зміни, перехід з ре плікативної фази процесу до інтегративної*

2. Про інтенсивну реплікацію HBV

3. Про загострення хвороби

4. Про перехід від інтеграції до реплікації

19. Для лікування хронічного гепатиту С застосовують

1. Альфа інтерферон, преднізолон

2. Альфа інтерферон, рибавірин*

3. Альфа інтерферон, ламівудин

4. Гамма інтерферон, ламівудин

5. Гамма інтерферон, рибавірин

20. В яких випадках гострого гепатиту В можна констатувати його хронізацію?

1. Більше 3 місяців від початку хвороби

2. Більше 6 місяців від початку хвороби*

3. Більше року від початку хвороби