3.Форми фізкультурно-оздоровчих занять

У фаховій літературі форми проведення фізкультурно-оздоровчих занять класифікують за кількома основними критеріями.

1. З врахуванням інтенсивності навантаження:

а) рекреаційні (прогулянки, риболовство, спостереження за природою, заняття хобі, товариські розваги);

б) середньо інтенсивні (рухливі ігри, ходіння на лижах, гімнастичні заняття);

в) інтенсивні ( біг, аеробіка, плавання).

2. З врахуванням ступеня технічної складності виконання:

а) легкі (біг, їзда на велосипеді, рухливі ігри)

б) середньої важкості ( настільний теніс, плавання, їзда на лижах).

в) складні ( гірські лижи, віндсерфінг, альпінізм, теніс).

1. З врахуванням пори року, коли проводяться заняття:

а) літні (купання, риболовля, пірнання, їзда на водних лижах)

б) зимові (їзда на гірських лижах, санках, запряжених санях)

в) цілорічні.

2. З врахування місця проведення занять:

а) просто неба ( у воді, на воді, під водою, на землі, в горах, у повітрі)

б) «під дахом» (культуризм, аеробіка, кеглі, більярд, теніс)

в) на полях та майданчиках ( спортивні ігри).

Поняття «організаційні форми» передбачає способи організації занять. З урахуванням чисельності групи, розрізняють такі форми:

а) індивідуальні (самостійні)

б) групові ( в парі, сім’ї, групі друзів)

В залежності від особливостей виникнення (формування) груп заняття поділяють на:

а) заняття в спонтанних групах

б) заняття в організованих групах (традиційно формальні, або не формальні навчальні групи).

Навчальні групи відіграють в оздоровчо-рекреаційній діяльності важливі функції, тому названій формі приділимо у лекції більше уваги.

Поняття «традиційна навчальна група» означає, що у складі групи є люди, які регулярно відвідують обрані форми фізкультурно-оздоровчих занять у свій вільний час. Ця діяльність спричиняє індивідуальний позитивний ефект для відновлення психофізичних сил.

Навчальна група є базовою методично-організаційною ланкою, у якій відбуваються регулярні і систематичні фізкультурно-оздоровчі заняття. Кількість осіб у навчальній групі може бути різною, в залежності від різновиду оздоровчих занять та умов, яких необхідно дотримуватися при певному змісті занять та забезпеченні безпеки учасників.

З урахуванням переважаючого типу соціальних контактів групи вирізняють: формальні та неформальні.

З урахуванням терміну діяльності групи називають: цілорічними, сезонними, тимчасовими (одноразові, хвилинні).

З урахуванням характеру занять в групах розрізняють: заняття видами спорту та популярними оздоровчими технологіями.

За змістом занять: гімнастичні, рекреаційні ігри (кеглі, настільний теніс), ігри групові (волейбол, баскетбол), рекреаційні занятті просто неба (орієнтування, біг на стежках здоров’я), східні системи самовдосконалення, водні види спорту, зимові види спорту, заняття профілактично-корегуючі, інше (туризм, виїздка, настільні ігри, силове тренування, танці, заняття батьків та дітей).

Поруч із функціонуванням постійних навчальних груп, популярною формою організації фізкультурно-оздоровчої діяльності є проведення фізкультурно-оздоровчих заходів змагальної спрямованості (масових змагань, як кажуть у нас, або імпрез – як кажуть за кордоном). Про них мова піде в останній лекції.

4. Засоби проведення фізкультурно-оздоровчих занять

Засоби фізкультурно-оздоровчих занять – це все те, що полегшує, забезпечує та робить можливою діяльність (у більшості випадків групові заняття), а також інвентар та обладнання, в результаті використання яких відбувається вплив на організм людини в залежності від потреб, індивідуальних інтересів та визначених цілей.

Засоби фізкультурно-оздоровчих занять поділяються на:

• Фізкультурно-оздоровчі вправи (біг, ходіння, гімнастичні заняття, ігри);

• Обладнання та інвентар, які роблять можливим проведення рекреаційно-оздоровчих занять (майданчик, зал, велосипед, каяк);

• Елементи, які підсилюють цікавість рекреаційно-оздоровчих занять (інтер’єр приміщення, музика, краєвиди);

• Елементи, які збільшують ефективність рекреаційно-оздоровчих занять (сауна, масаж, солярій).

Особливо важливим засобом фізкультурно-оздоровчої діяльності є природа. Такі природні чинники, як ліс, вода, земля, використання природного середовища, клімат, гарні краєвиди, а також окремі види природної енергії (сонячна, руху рік та вітру) є стимуляторами і стабілізаторами фізичного стану людини, носіями позитивних змін.