Методика лікувального плавання в басейні.

Купання в басейні і лікувальне плавання можуть призначатися лише за відсутності захворювань шкіри і грибкових поразок будь-якої локалізації, після вивчення стану серцево-судинної системи.

До лікувального плавання в басейні хворі приймають гігієнічний душ з теплою прісною водою 31-40°С. Купання в басейні поєднується з лікувальним плаванням в спокійному, повільному темпі і слабким або середнім фізичним навантаженням, що досягається при плаванні кролем на грудях з частотою 15-30 гребків за одну хвилину. Хворі, що не уміють плавати, пересуваються по дну басейну, імітуючи плавання у вказаному темпі. Через кожні 25 метрів показаний короткочасний відпочинок - спокійне стояння у воді з проведенням виходів у воду.

Для лікувального плавання в сучасних басейнах малого і середнього розміру встановлюють спеціальну систему зустрічної течії, яка дозволяє плисти проти регульованої за швидкістю течії на будь-яку відстань, причому, не відволікаючись на виконання безлічі поворотів по ходу дистанції.

Після перебування в басейні хворі приймають теплий душ з прісною водою. Потім рекомендується відпочинок протягом 20-30 хвилин.

Сумісність з іншими процедурами. Лікувальне плавання проводиться щодня або через день. Воно поєднується з повітряними ваннами, ультрафіолетовими опроміненнями, а також з різними видами "апаратної" фізіотерапії. У день, коли проводиться лікувальне плавання, виключаються теплові процедури (парафін, грязь, озокерит, соллюкс і др).

Лікувальне плавання в морі, річкових водоймах, термальних і мінеральних басейнах в санаторно-курортних умовах дозволяє активізувати лікувальну програму і значно підвищити ефективність лікування.

Масаж.

Масаж – це сукупність спеціальних прийомів механічного дозованого впливу на тіло людини, здійснених руками або спеціальними апаратами з лікувальною або профілактичною метою.

Масаж може бути загальним, коли масажують усі частини тіла, і місцевим, при якому масажують певну частину тіла. Залежно від задач розрізняють наступні види масажу: гігієнічний, косметичний, лікувальний, спортивний, самомасаж.

Гігієнічний масаж. Цей вид масажу є активним засобом зміцнення здоров’я, профілактики захворювань, збереження працездатності. Його застосовують найчастіше у формі загального масажу. При його виконанні застосовують різні прийоми ручного масажу, спеціальні апарати, використовують і самомасаж (сполучаючи його з ранковою гімнастикою) у сауні, російській лазні, ванні, під душем.

Різновидом гігієнічного масажу є косметичний масаж, мета якого – догляд за нормальною й ураженою шкірою, запобігання її передчасному старінню, лікування від різних косметичних недоліків (наприклад, рубцевих змін шкіри та ін.).

Спортивний масаж. Цей вид масажу застосовують у спортивній практиці, маючи на меті фізично удосконалити спортсмена, досягти високої спортивної форми і тривалий час її зберігати, відновити і підвищити працездатність перед змаганнями, подолати втому, запобігти травмам і сприяти їх вилікуванню.

Самомасаж – один із засобів догляду за власним тілом при комплексному лікуванні деяких захворювань і травм опорно-рухового апарату – застосовується в рамках спортивного, гігієнічного, косметичного і лікувального масажу. Такий масаж може бути як загальним, так і локальним. При самомасажі можна використовувати різні масажери, щітки, вібраційні апарати тощо.

Лікувальний масаж. Цей вид масажу, застосовуваний при різних захворюваннях і травмах, являє собою науково обґрунтований, найбільш адекватний і фізіологічний для організму людини лікувальний метод. Розрізняють наступні різновиди лікувального масажу: класичний (російський, шведський, фінський), сегментарно-рефлекторний, сполучнотканинний, періостальний, точковий, за Манаковим, апаратний, самомасаж та ін.

Найбільш поширений метод лікувального масажу – ручний класичний масаж. Класичний масаж – це масаж, при виконанні якого використовують 4 основні класичні (за А.Ф. Вербовим) прийоми: погладжування, розтирання, розминання, вібрацію. Крім основних прийомів, існують різні їх варіанти – допоміжні прийоми.

Погладжування – один із найдавніших і найбільш поширених прийомів, застосовуваних як із лікувальною метою, так і у спортивному, косметичному масажі, у вигляді ковзання руки масажиста по шкірі без зсуву останньої. Цим прийомом рекомендується починати і закінчувати будь-яку процедуру масажу, а також використовувати його при переході від одного прийому масажу до іншого.

Розтирання впливає на організм більш енергійно, ніж погладжування. Воно полягає у зсуві або розтягуванні шкіри разом із підлягаючими тканинами в різних напрямках. Цей прийом нагадує погладжування, але різниться від останнього тим, що при розтиранні застосовується велика сила тиску, рука не ковзає по шкірі, а зрушує її при русі. Розтирання роблять як у напрямку струму лімфи і крові, так і у протилежному напрямку.

Розминання – прийом масажу, при виконанні якого пальці рук масажиста еластично захоплюють, відтягають, зрушують, розтягують, стискають, здавлюють (поперемінно) підлягаючі тканини. Розминання – це прийом, при якому рука, що масажує, виконує 2–3 фази: а) фіксація, захоплення масованої ділянки; б) здавлювання, стискання; в) розкочування, роздавлювання, безпосередньо розминання.

Вібрація. Вібрацією називаються такі прийоми масажу, за допомогою яких у масованих тканинах виникають коливальні рухи різної швидкості й амплітуди. Завдяки пружності тканин механічні коливання, виникнувши на поверхні, поширюються глибше у вигляді хвиль. При цьому, залежно від сили і потужності вібрацій, хвилі можуть проходити тільки по поверхневих тканинах і м’язах, а можуть проникати всередину і викликати вібрацію внутрішніх органів, судин і нервів, що лежать глибше.

Мануальна терапія – лікувальні дії, що використовують прийоми у фізіологічному діапазоні рухів суглобів з метою підтримки нормальної структури і функції рухового аппарату.

Основними завданнями мануальної терапії є корекція патологічних установок опорно-рухового апарату, поліпшення рухливості в суглобах, нормалізація тонусу м'язів, формування компенсаторних реакцій з боку окремих м'язових груп, опорних і антигравітаційних реакцій, тренування механізмів підтримки раціональної стато-динамічної рівноваги, позитивний вплив на психоемоційний статус, гравітаційне розвантаження хребта, неспецифічна стимуляція імунітету.