- •Міністерство освіти і науки України
- •Пояснювальна записка
- •1.2. Зміст семінарських занять
- •1.3. Зміст самостійної роботи
- •Порядок підготовки наукового реферату:
- •Структура реферату:
- •Контрольна тека до першого модулю (письмово)
- •Рекомендована література
- •2.2. Зміст семінарських занять
- •2.3. Зміст самостійної роботи
- •КонтрольНа тека до другого модулю (письмово)
- •Рекомендована література
- •Лекційний зміст вступ. Значення, зміст та завдання предмету.
- •1. “Історія фізичної культури” як навчальна і наукова дисципліна.
- •Структура курсу, його зв’язок з іншими предметами.
- •3. Основні терміни і поняття дисципліни та еволюція їх розвитку.
- •4. Періодизація та джерела вивчення історії фізичної культури.
- •1. Передумови виникнення і розвитку фізичних вправ та ігор у первісному суспільстві
- •2. Теорії походження фізичної культури.
- •Особливості, провідні форми та суспільне значення фізичної культури стародавнього світу
- •Виховання у Спарті
- •Виховання в Афінах
- •Зміст античної гімнастики
- •3. Особливості фізичної культури Стародавнього Риму.
- •4. Особливості фізичної культури у країнах Стародавнього Сходу та Америки.
- •Стародавній Єгипет
- •Стародавній Китай
- •Фізична культура народів Америки у період до європейської колонізації
- •Фізична культура епохи середньовіччя
- •1. Особливості європейської фізичної культури в середні віки.
- •2. Особливості фізичного виховання у середні віки в країнах Сходу.
- •3. Лицарська система фізичного виховання.
- •4. Розвиток фізичної культури серед селян та ремісників-міщан європейських країн.
- •5. Вплив християнської релігії на розвиток фізичного виховання.
- •6. Зародження науково-методичної думки в галузі фізичного виховання.
- •Фізична культура нового часу
- •1. Передумови формування національних систем фізичного виховання у хvііі-хіх ст.
- •2. Особливості німецької, шведської, французької та сокільської систем фізичного виховання.
- •3. Утворення нових форм та структур фізичного виховання: релігійних, жіночих, робітничих. Скаутський рух.
- •1. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
- •2. Формування системи міжнародних змагань та організаційних структур міжнародного спорту.
- •3. Формування наукових основ розвитку спорту.
- •Олімпійські ігри стародавньої греції
- •1. Значення спорту у житті античних греків.
- •2. Передумови виникнення Олімпійських ігор у Стародавній Греції.
- •3. Програма, зміст, учасники Олімпійських ігор.
- •Зміна програми Олімпійських ігор Стародавньої Греції
- •4. Спортивні споруди Стародавньої Греції.
- •5. Причини занепаду давньогрецьких Олімпійських ігор.
- •Відродження олімпійських ігор сучасності. Діяльність п’єра де кубертена
- •1. Передумови відродження Олімпійських ігор сучасності. Піонери відродження Олімпійських ігор. Розкопки Олімпії.
- •2. Життя та діяльність п. Де Кубертена.
- •3. Атлетичний конгрес 1894 року та його значення.
- •4. Діяльність о.Бутовського.
- •1. Організація, проведення та значення Ігор I Олімпіади.
- •2. Хронологія та аналіз Олімпійських ігор сучасності.
- •3. Діяльність Міжнародного Олімпійського Комітету та його президентів.
- •Основні органи мок
- •4. Олімпійська символіка та атрибутика.
- •5. “Ода спорту” та її гуманістична цінність.
- •6. Параолімпійські ігри та їх значення.
- •Особливості розвитку міжнародного спортивного руху сучасності
- •1. Міжнародний робітничий рух 20-30-х років.
- •2. Регіональні та континентальні ігри як складова частина міжнародного спортивного руху.
- •3. Міжнародний студентський спортивний рух, Універсіади.
- •4. Розвиток неолімпійських видів спорту.
- •5. Проблеми та перспективи розвитку сучасного міжнародного спортивного та олімпійського рухів. Проблеми організації та проведення Олімпійських ігор
- •Комерціалізація олімпійського спорту
- •Професіоналізація олімпійського спорту
- •Олімпійський спорт і політика
- •Боротьба із застосуванням допінгу в спорті
- •Витоки фізичної культури в україні
- •1. Зародження фізичної культури на українських землях у період первіснообщинного ладу.
- •2. Особливості фізичної культури скіфо-сарматської доби.
- •3. Розвиток фізичного виховання та спорту в античних державах Північного Причорномор'я.
- •4. Значення фізичних вправ у житті стародавніх слов’ян.
- •5. Особливості, провідні форми та напрямки фізичного виховання у Київській Русі.
- •6. Фізична підготовка запорізького козацтва.
- •1. Історичні передумови розвитку спортивного руху в Україні.
- •2. Особливості розвитку фізичної культури і спорту в Східній Україні у хіх-хх ст.
- •3. Особливості розвитку фізичної культури в Західній Україні (кінець хіх–30-і рр. Хх ст.).
- •4. Зародження та розвиток спортивно-гімнастичного руху в Західній Україні. Діяльність сокільських, січових, пластових, лугових та спортивних товариств Галичини.
- •5. Особливості спортивного руху в Закарпатті та Буковині у першій третині хх ст.
- •6. Роль Івана Боберського в розвитку західно-українського спортивно-гімнастичного руху.
- •7. Розвиток спорту за часів урср. Зародження організаційних, програмно-нормативних та науково-методичних основ системи фізичного виховання.
- •Україна в олімпійському русі. Проблеми та перспективи спортивного руху в україні
- •1. Україна в міжнародному олімпійському русі.
- •2. Виступи українських спортсменів у Олімпійських іграх.
- •3. Створення нок України та особливості його діяльності.
- •Теми для самостійного опрацювання спортивний рух української діаспори
- •1. Утворення та функціонування українських спортивних осередків у сша, Канаді, Австралії та інших державах.
- •Олімпіада «Ді-Пі» - як політичний прояв боротьби за незалежність України
- •Становлення та розвиток спортивного руху українців сша та Канади
- •Український спортивний рух у Венесуелі
- •2. Діяльність Української Спортової Централі Америки і Канади.
- •3. Роль української діаспори у становленні нок України.
- •4. Видатні діячі спортивного руху української діаспори. Піонер українського хокею в Австралії - Омелян Бучацький
- •Євстахій (Стах) Габа
- •Павло Пінкевич
- •Віктор Бубнів
- •Історія становлення та розвитку фізичної культури і спорту на Херсонщині
- •2. Херсонці на Олімпійських іграх.
- •3. Херсонці у Книзі рекордів Гінеса.
- •Література
Фізична культура народів Америки у період до європейської колонізації
Про фізичну культуру народів Америки ми черпаємо відомості із археологічних знахідок, етнографічних колекцій та з іспанських хронік ХVІ-ХVІІІ століть. На думку дослідників, у часи Колумба більша частина корінного населення Америки жила у соціальних умовах первіснообщинного ладу. Тільки у племен, які населяли західний берег південної півкулі, а також у мексиканських і центральноамериканських племен склалися своєрідні класові відносини.
Рівень розвитку виробничих сил тут набагато відставав від більш розвинутих країн Європи й Азії. Тварини у якості тяглової сили чи для верхової їзди тут не використовувалися, не було і колісних візків. Тут не знали навіть заліза. Зброя виготовлялася із каменю чи з бронзи. Племена, які промишляли полюванням, кочові і осілі племена часто воювали між собою за більш багаті території, за долини рік, за соляні копальні, через рабів і навіть деколи через каучук, який служив вихідним матеріалом для виготовлення м’ячів. Для тренування сили волі їх воїни застосовували форсовані марші, біг, веслування, боротьбу, силові змагання, ігри із м'ячем та збройні ігри, а також методи ще більш безпощадні, аніж у спартанців. Правом називатися дорослим користувався тільки той, хто із честю витримував ці випробування. При відсутності інших засобів пересувань серед різних видів фізичних випробувань значного розвитку одержав біг. Для бігунів того часу (перуанців, тарахумарів) характерна була не швидкість бігу, а в першу чергу витривалість і настирливість бігуна, які досягали незвичних для середньовічної Європи масштабів. Вправи у самозаглиблені представників духовного стану привели до виникнення системи оздоровчої гімнастики, подібної до індійської.
В місцях, населених колись ольмеками, на берегах затоки Гольф і в Ла Венті, вчені знаходять пам'ятники, вже починаючи з ХІV ст. до н.е., які зображують ритуальні ігри в м'яч, типові для фізичної культури того часу. На думку окремих авторів, величезні камінні голови в околицях Ла Венти є пам'ятниками тим знатним ольмекам, які були обезголовлені після видатних досягнень, продемонстрованих ними у ході ігор. У великій кількості збереглися рельєфні і настінні малюнки. Які зображували класичні ігри епохи теотиуаканської культури (ІІ-ІХ ст. н.е.). Іспанські джерела ХІV століття недвозначно вказують на те, що техніка володіння м'ячем у корінних жителів перевершувала навіть рівень італійських і французьких віртуозів. Вони володіли мистецтвом індивідуальної і командної гри. Мужчини грали проти мужчин, а жінки – проти жінок, але виступали і змішаними парами. По набитому або надувному м'ячу вдаряли ключкою чи різними частинами тіла.
У світі індійських релігійних уявлень, які базувалися на культі полювання і родючості, гра виявилася необхідною. М'яч там можна було зустріти серед засобів, покликаних впливати на природу точно так, як у змаганнях і іграх богів, які утілювали сили природи. В Європі гра, яку витіснили із релігійних і виховних закладів, а також зі сфери громадського життя і діяльності, уже своїм існуванням означала порушення порядку і церковних устоїв, рух у вільній атмосфері, протест проти заповіді середньовічного католицизму. Однак у Новому Світі вона задовольняла офіційні суспільні потреби, була тісно пов'язана із обрядами і новим літочисленням.
Суспільна роль індійських ігор у м'яч розрізнялася у залежності від ступеню розвитку різних племен. Ігри в рокетт племен ірокезів, тольтеків, дакотів і маскогів, які вели надзвичайно дикий спосіб життя, близько нагадували їх військові дії і проходили за участю сотень людей. Ці ігри протягом тривалого часу вирішували питання про авторитет племен, за їх допомогою вирішувалися і спірні питання. Часто і переселенці пропонували гру у м'яч чи фехтування на палках у якості засобу припинення розбратів і чвар, не дивлячись на те що у них функція гри була швидше пов'язана із культом сонця і обрядом родючості. Численність команд зменшилась д семи людей, а умови гри стали більш складними.
Записи стосовно техніки гри не містять у собі яких-небудь моментів, які торкаються винесення рішень про оцінку результатів і досягнень і мотивів таких рішень. Це надзвичайно ускладнює вивчення дійсної ролі звичаїв. Так, наприклад, на питання про те, чому в ході ритуальних ігор не використовувалися кисті рук і ступня ноги, спортивна історіографія досі не може дати задовільної відповіді. Деякі схильні шукати пояснення у тезисі про “неохайності кисті рук”. Однак це повір'я не було поширене серед корінних жителів, які населяли Америку. Більш вірогідно, що у ході битв. Які проводилися за допомогою примітивних засобів, і у першу чергу тих битв, у ході яких прагнули захопити полонених, головну роль відігравали панкратіонівські захвати, удари і поштовхи. А у процесі ігор, які у них були пов'язані із прагненням до мирного вирішення спірних питань, невикористання кисті рук зарання виключало можливість того, що змагання буде носити грубий характер.