- •Міністерство освіти і науки України
- •Пояснювальна записка
- •1.2. Зміст семінарських занять
- •1.3. Зміст самостійної роботи
- •Порядок підготовки наукового реферату:
- •Структура реферату:
- •Контрольна тека до першого модулю (письмово)
- •Рекомендована література
- •2.2. Зміст семінарських занять
- •2.3. Зміст самостійної роботи
- •КонтрольНа тека до другого модулю (письмово)
- •Рекомендована література
- •Лекційний зміст вступ. Значення, зміст та завдання предмету.
- •1. “Історія фізичної культури” як навчальна і наукова дисципліна.
- •Структура курсу, його зв’язок з іншими предметами.
- •3. Основні терміни і поняття дисципліни та еволюція їх розвитку.
- •4. Періодизація та джерела вивчення історії фізичної культури.
- •1. Передумови виникнення і розвитку фізичних вправ та ігор у первісному суспільстві
- •2. Теорії походження фізичної культури.
- •Особливості, провідні форми та суспільне значення фізичної культури стародавнього світу
- •Виховання у Спарті
- •Виховання в Афінах
- •Зміст античної гімнастики
- •3. Особливості фізичної культури Стародавнього Риму.
- •4. Особливості фізичної культури у країнах Стародавнього Сходу та Америки.
- •Стародавній Єгипет
- •Стародавній Китай
- •Фізична культура народів Америки у період до європейської колонізації
- •Фізична культура епохи середньовіччя
- •1. Особливості європейської фізичної культури в середні віки.
- •2. Особливості фізичного виховання у середні віки в країнах Сходу.
- •3. Лицарська система фізичного виховання.
- •4. Розвиток фізичної культури серед селян та ремісників-міщан європейських країн.
- •5. Вплив християнської релігії на розвиток фізичного виховання.
- •6. Зародження науково-методичної думки в галузі фізичного виховання.
- •Фізична культура нового часу
- •1. Передумови формування національних систем фізичного виховання у хvііі-хіх ст.
- •2. Особливості німецької, шведської, французької та сокільської систем фізичного виховання.
- •3. Утворення нових форм та структур фізичного виховання: релігійних, жіночих, робітничих. Скаутський рух.
- •1. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
- •2. Формування системи міжнародних змагань та організаційних структур міжнародного спорту.
- •3. Формування наукових основ розвитку спорту.
- •Олімпійські ігри стародавньої греції
- •1. Значення спорту у житті античних греків.
- •2. Передумови виникнення Олімпійських ігор у Стародавній Греції.
- •3. Програма, зміст, учасники Олімпійських ігор.
- •Зміна програми Олімпійських ігор Стародавньої Греції
- •4. Спортивні споруди Стародавньої Греції.
- •5. Причини занепаду давньогрецьких Олімпійських ігор.
- •Відродження олімпійських ігор сучасності. Діяльність п’єра де кубертена
- •1. Передумови відродження Олімпійських ігор сучасності. Піонери відродження Олімпійських ігор. Розкопки Олімпії.
- •2. Життя та діяльність п. Де Кубертена.
- •3. Атлетичний конгрес 1894 року та його значення.
- •4. Діяльність о.Бутовського.
- •1. Організація, проведення та значення Ігор I Олімпіади.
- •2. Хронологія та аналіз Олімпійських ігор сучасності.
- •3. Діяльність Міжнародного Олімпійського Комітету та його президентів.
- •Основні органи мок
- •4. Олімпійська символіка та атрибутика.
- •5. “Ода спорту” та її гуманістична цінність.
- •6. Параолімпійські ігри та їх значення.
- •Особливості розвитку міжнародного спортивного руху сучасності
- •1. Міжнародний робітничий рух 20-30-х років.
- •2. Регіональні та континентальні ігри як складова частина міжнародного спортивного руху.
- •3. Міжнародний студентський спортивний рух, Універсіади.
- •4. Розвиток неолімпійських видів спорту.
- •5. Проблеми та перспективи розвитку сучасного міжнародного спортивного та олімпійського рухів. Проблеми організації та проведення Олімпійських ігор
- •Комерціалізація олімпійського спорту
- •Професіоналізація олімпійського спорту
- •Олімпійський спорт і політика
- •Боротьба із застосуванням допінгу в спорті
- •Витоки фізичної культури в україні
- •1. Зародження фізичної культури на українських землях у період первіснообщинного ладу.
- •2. Особливості фізичної культури скіфо-сарматської доби.
- •3. Розвиток фізичного виховання та спорту в античних державах Північного Причорномор'я.
- •4. Значення фізичних вправ у житті стародавніх слов’ян.
- •5. Особливості, провідні форми та напрямки фізичного виховання у Київській Русі.
- •6. Фізична підготовка запорізького козацтва.
- •1. Історичні передумови розвитку спортивного руху в Україні.
- •2. Особливості розвитку фізичної культури і спорту в Східній Україні у хіх-хх ст.
- •3. Особливості розвитку фізичної культури в Західній Україні (кінець хіх–30-і рр. Хх ст.).
- •4. Зародження та розвиток спортивно-гімнастичного руху в Західній Україні. Діяльність сокільських, січових, пластових, лугових та спортивних товариств Галичини.
- •5. Особливості спортивного руху в Закарпатті та Буковині у першій третині хх ст.
- •6. Роль Івана Боберського в розвитку західно-українського спортивно-гімнастичного руху.
- •7. Розвиток спорту за часів урср. Зародження організаційних, програмно-нормативних та науково-методичних основ системи фізичного виховання.
- •Україна в олімпійському русі. Проблеми та перспективи спортивного руху в україні
- •1. Україна в міжнародному олімпійському русі.
- •2. Виступи українських спортсменів у Олімпійських іграх.
- •3. Створення нок України та особливості його діяльності.
- •Теми для самостійного опрацювання спортивний рух української діаспори
- •1. Утворення та функціонування українських спортивних осередків у сша, Канаді, Австралії та інших державах.
- •Олімпіада «Ді-Пі» - як політичний прояв боротьби за незалежність України
- •Становлення та розвиток спортивного руху українців сша та Канади
- •Український спортивний рух у Венесуелі
- •2. Діяльність Української Спортової Централі Америки і Канади.
- •3. Роль української діаспори у становленні нок України.
- •4. Видатні діячі спортивного руху української діаспори. Піонер українського хокею в Австралії - Омелян Бучацький
- •Євстахій (Стах) Габа
- •Павло Пінкевич
- •Віктор Бубнів
- •Історія становлення та розвитку фізичної культури і спорту на Херсонщині
- •2. Херсонці на Олімпійських іграх.
- •3. Херсонці у Книзі рекордів Гінеса.
- •Література
4. Спортивні споруди Стародавньої Греції.
У Стародавній Греції для занять спортом зводилися різні споруди – гімнасії, палестри, стадіони, гіпподроми та ін.
У будівництві гімнасіїв та інших споруд для проведення змагань очевидно використовувалися недовговічні матеріали (глиняна цегла, дерево та ін.). Тому наші уявлення про стадіони, палестри і гімнасії базуються на археологічних і літературних даних більш пізнього часу, починаючи із середини ІV ст. до н.е. У цей період почалося відновлення та реконструкція побудованих раніше споруд, розробка і реалізація нових проектів. Все що нам відомо про стадіони в Афінах, Дельфах, Олімпії, Мессині та інших містах, палестрах і гімнасіях в Олімпії, Дельфах, Пергамо відноситься до грецької і римської епохи, починаючи із середини ІV ст. до н.е.
Гімнасії в кінці V і в ІV ст. до н.е. використовуються в основному для фізичного удосконалення і спортивної підготовки молоді. Саме в цей період в Афінах було побудовано три найвідоміших гімнасія – Синосарг, Лікей і Академія.
Для виховання здорових боєздатних громадян у будь-якому давньогрецькому полісі повинна була існувати хоча б одна школа фізичного виховання – гімнасій, а у великих містах їх могло бути навіть декілька. За свідченням Павсанія, поселення не могло вважатися містом, якщо у ньому не було гімнасію.
елліни проводили у гімнасіях велику частину свого часу. Тут не лише загартовувалося тіло юнака, але й у бесідах і диспутах розвивалися його розумові здібності. Гімнасій був одним із центральних місць суспільного життя грецького полісу. Вільний і благородний еллін мав за честь і обов’язок відвідувати такі місця.
Першопочатково гімнасії призначалися лише для занять фізичними вправами, але вже з V-ІV ст. до н.е. вони стають культурно-суспільними центрами давньогрецького полісу.
У приміщенні гімнасію знаходилися: палестра, роздягальня, зал, де атлети натирались оливковою олією, ще одна кімната, де вони натирались піском – все це було необхідним косметичним масажем, що полегшував виконання тих чи інших прийомів під час змагань, - потім інша кімната, з підвішеними шкіряним мішками з піском, де майбутні чемпіони тренували свою силу та відпрацьовували удари перед кулачними боями. Найбільшим приміщенням був ефебіон, що призначався ля гімнастичних вправ та ігор молоді. Були при гімнасіях і кімнати відпочинку – екседри з лавками та стільцями. Тут втомлені атлети могли перепочити. Там же виступали та проводили дискусії філософи і ритори. Окремі зали та кімнати були відокремлені одна від одної портиками; одні з них були криті, інші – відкриті, ними користувалися в залежності від пори року та погоди. Також при гімнасіях були атлетичні майданчики: для гри в м’яч – сферистеріон, для бігу – дром. Для гігієнічних процедур при гімнасіях існували лазні з холодною та гарячою водою.
Поступово гімнасії перетворювалися в справжню школу освіти та виховання, де окрім спортивних занять вивчали філософію, красномовство і граматику. Тут розташовувалися бібліотеки. Знамениті філософи й оратори часто відвідували гімнасій для читання лекцій, вважаючи його кращим місцем для зустрічі із молоддю. Найвидатніші мислителі древності створювали в гімнасіях свої школи: Платон – в Академії (385 р. до н.е.), Арістотель – в Лікеї (335 р. до н.е.). Не дивлячись на те, що викладання у гімнасіях носило неофіційний характер, воно користувалося великою популярністю у юнаків, які займалися спортом.
Архітектурні та літературні пам’ятники свідчать про культ грецьких богів в гімнасіях. Спочатку культ був достатньо простим: образ поклоніння (Гермес, Аполлон, Геракл) і маленький вівтар, де проводився ритуал. Для цього виділялася частина палестри. В кінці періоду еллінізму на території гімнасіїв стали будуватися храми Аполлону, Гермесу, Гераклу, в яких ті, хто займався поклонялися цим богам.
Під час археологічних розкопок у всіх крупніших спортивних центрах Стародавньої Греції знайдені стадіони для спорту. Найбільшим і найдослідженішим є стадіон в Олімпії. Завдяки праці німецьких археологів зі стадіону були видалені 75 тис. куб.м ґрунту і відтворена його історія. Від першого стадіону, побудованого в VІ ст. до н.е., залишилося небагато слідів. В наступні століття стадіон постійно перебудовувався: бігова доріжка, довжина якої складала 192,24 м розширилася, довкола стадіону були побудовані стіни, були обладнані спеціальні місця для старту і фінішу, трибуну для суддів та ін.
Істмійський стадіон в Корінфі був розташований поруч із храмом Посейдона. Ширина бігового поля складала 21,49 м, довжина, через відсутність південно-східної частини, не вираховується. Глядачі розташовувалися на природній земляній трибуні.
Розкопки стадіону в Дельфах почалися в 1896 році й відновлялися багаторазово. Стадіон, який можна побачити сьогодні, датується ІІ ст. н.е. Дослідження, проведені в 1971-1973 роках дозволили установити, що існував і більш древній стадіон, побудований в період з 279 по 270 рр. до н.е., який вміщав 17 доріжок довжиною 178,607 м. Реконструкція стадіону, проведена в середині ІІ ст. н.е. дещо змінила форму стадіону. Довжина доріжок склала 177,420 м при ширині від 25,33 до 29,34 м. Трибуни для глядачів були розташовані на подіумі, який було вистелено кам’яними плитами. Стадіон вміщував близько 6500 глядачів, у центрі північної частини була трибуна для почесних гостей.
Стадіон в Немеї, згідно результатів розкопок, проведених в період 1971-1991 років, було побудовано в кінці ІV ст. до н.е. Розміри доріжок стадіону були приблизно такими ж, як і інших стадіонів – 178 м в довжину, 23,93 м – в ширину.