- •Міністерство освіти і науки України
- •Пояснювальна записка
- •1.2. Зміст семінарських занять
- •1.3. Зміст самостійної роботи
- •Порядок підготовки наукового реферату:
- •Структура реферату:
- •Контрольна тека до першого модулю (письмово)
- •Рекомендована література
- •2.2. Зміст семінарських занять
- •2.3. Зміст самостійної роботи
- •КонтрольНа тека до другого модулю (письмово)
- •Рекомендована література
- •Лекційний зміст вступ. Значення, зміст та завдання предмету.
- •1. “Історія фізичної культури” як навчальна і наукова дисципліна.
- •Структура курсу, його зв’язок з іншими предметами.
- •3. Основні терміни і поняття дисципліни та еволюція їх розвитку.
- •4. Періодизація та джерела вивчення історії фізичної культури.
- •1. Передумови виникнення і розвитку фізичних вправ та ігор у первісному суспільстві
- •2. Теорії походження фізичної культури.
- •Особливості, провідні форми та суспільне значення фізичної культури стародавнього світу
- •Виховання у Спарті
- •Виховання в Афінах
- •Зміст античної гімнастики
- •3. Особливості фізичної культури Стародавнього Риму.
- •4. Особливості фізичної культури у країнах Стародавнього Сходу та Америки.
- •Стародавній Єгипет
- •Стародавній Китай
- •Фізична культура народів Америки у період до європейської колонізації
- •Фізична культура епохи середньовіччя
- •1. Особливості європейської фізичної культури в середні віки.
- •2. Особливості фізичного виховання у середні віки в країнах Сходу.
- •3. Лицарська система фізичного виховання.
- •4. Розвиток фізичної культури серед селян та ремісників-міщан європейських країн.
- •5. Вплив християнської релігії на розвиток фізичного виховання.
- •6. Зародження науково-методичної думки в галузі фізичного виховання.
- •Фізична культура нового часу
- •1. Передумови формування національних систем фізичного виховання у хvііі-хіх ст.
- •2. Особливості німецької, шведської, французької та сокільської систем фізичного виховання.
- •3. Утворення нових форм та структур фізичного виховання: релігійних, жіночих, робітничих. Скаутський рух.
- •1. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
- •2. Формування системи міжнародних змагань та організаційних структур міжнародного спорту.
- •3. Формування наукових основ розвитку спорту.
- •Олімпійські ігри стародавньої греції
- •1. Значення спорту у житті античних греків.
- •2. Передумови виникнення Олімпійських ігор у Стародавній Греції.
- •3. Програма, зміст, учасники Олімпійських ігор.
- •Зміна програми Олімпійських ігор Стародавньої Греції
- •4. Спортивні споруди Стародавньої Греції.
- •5. Причини занепаду давньогрецьких Олімпійських ігор.
- •Відродження олімпійських ігор сучасності. Діяльність п’єра де кубертена
- •1. Передумови відродження Олімпійських ігор сучасності. Піонери відродження Олімпійських ігор. Розкопки Олімпії.
- •2. Життя та діяльність п. Де Кубертена.
- •3. Атлетичний конгрес 1894 року та його значення.
- •4. Діяльність о.Бутовського.
- •1. Організація, проведення та значення Ігор I Олімпіади.
- •2. Хронологія та аналіз Олімпійських ігор сучасності.
- •3. Діяльність Міжнародного Олімпійського Комітету та його президентів.
- •Основні органи мок
- •4. Олімпійська символіка та атрибутика.
- •5. “Ода спорту” та її гуманістична цінність.
- •6. Параолімпійські ігри та їх значення.
- •Особливості розвитку міжнародного спортивного руху сучасності
- •1. Міжнародний робітничий рух 20-30-х років.
- •2. Регіональні та континентальні ігри як складова частина міжнародного спортивного руху.
- •3. Міжнародний студентський спортивний рух, Універсіади.
- •4. Розвиток неолімпійських видів спорту.
- •5. Проблеми та перспективи розвитку сучасного міжнародного спортивного та олімпійського рухів. Проблеми організації та проведення Олімпійських ігор
- •Комерціалізація олімпійського спорту
- •Професіоналізація олімпійського спорту
- •Олімпійський спорт і політика
- •Боротьба із застосуванням допінгу в спорті
- •Витоки фізичної культури в україні
- •1. Зародження фізичної культури на українських землях у період первіснообщинного ладу.
- •2. Особливості фізичної культури скіфо-сарматської доби.
- •3. Розвиток фізичного виховання та спорту в античних державах Північного Причорномор'я.
- •4. Значення фізичних вправ у житті стародавніх слов’ян.
- •5. Особливості, провідні форми та напрямки фізичного виховання у Київській Русі.
- •6. Фізична підготовка запорізького козацтва.
- •1. Історичні передумови розвитку спортивного руху в Україні.
- •2. Особливості розвитку фізичної культури і спорту в Східній Україні у хіх-хх ст.
- •3. Особливості розвитку фізичної культури в Західній Україні (кінець хіх–30-і рр. Хх ст.).
- •4. Зародження та розвиток спортивно-гімнастичного руху в Західній Україні. Діяльність сокільських, січових, пластових, лугових та спортивних товариств Галичини.
- •5. Особливості спортивного руху в Закарпатті та Буковині у першій третині хх ст.
- •6. Роль Івана Боберського в розвитку західно-українського спортивно-гімнастичного руху.
- •7. Розвиток спорту за часів урср. Зародження організаційних, програмно-нормативних та науково-методичних основ системи фізичного виховання.
- •Україна в олімпійському русі. Проблеми та перспективи спортивного руху в україні
- •1. Україна в міжнародному олімпійському русі.
- •2. Виступи українських спортсменів у Олімпійських іграх.
- •3. Створення нок України та особливості його діяльності.
- •Теми для самостійного опрацювання спортивний рух української діаспори
- •1. Утворення та функціонування українських спортивних осередків у сша, Канаді, Австралії та інших державах.
- •Олімпіада «Ді-Пі» - як політичний прояв боротьби за незалежність України
- •Становлення та розвиток спортивного руху українців сша та Канади
- •Український спортивний рух у Венесуелі
- •2. Діяльність Української Спортової Централі Америки і Канади.
- •3. Роль української діаспори у становленні нок України.
- •4. Видатні діячі спортивного руху української діаспори. Піонер українського хокею в Австралії - Омелян Бучацький
- •Євстахій (Стах) Габа
- •Павло Пінкевич
- •Віктор Бубнів
- •Історія становлення та розвитку фізичної культури і спорту на Херсонщині
- •2. Херсонці на Олімпійських іграх.
- •3. Херсонці у Книзі рекордів Гінеса.
- •Література
Євстахій (Стах) Габа
Народився 26 квітня 1930 року в м. Судова Вишня. Закінчив гімназію в перехідному таборі «Гайденав», там же включився у пластове життя. У 1948 році отримав нагоду бути учасником пластового табору в Франції.
У 1948 році разом із сім’єю прибув до м. Торонто (Канада), де активно занурюється у спортивне життя СТ «Україна». Впродовж декількох років основний бомбардир футбольної команди СТ «Україна», один з найпопулярніших українських футболістів діаспори. Неодноразово визнається кращим спортсменом СТ «Україна» (Торонто).
Після завершення активної спортивної кар’єри не залишає футбольної справи і стає тренером юніорської футбольної дружини СТ «Україна». Привівши своїх вихованців до перемоги у Національній Канадській Юніорській Лізі, стає тренером першої команди СТ «Україна», яка у 1991 році стала чемпіоном Ліги і не програла жодних змагань. Цього ж року Євстахій Габа визнається «Тренером року».
У 1993 році став Головою СТ «Україна» (Торонто) і переобраний на цю посаду 1994-1998 роках. Також у 1993 році обраний головою «Фонду сприяння Національному Олімпійському Комітету України» в Канаді, який досить вагомо працює в справі підтримки виступів збірних команд України на Олімпійських іграх і чемпіонатах світу. Був членом української делегації на літніх Олімпійських іграх 1996 р. в Атланті і зимових Олімпійських іграх 1998 р. в Нагано. Нагороджений НОК України почесною грамотою за підтримку команди України на різних міжнародних змаганнях.
Отже, Євстахій Габа зробив вагомий внесок у справу самоутвердження українського спорту на теренах США і Канади.
Професор Мирослав Іван Велигорський
Народився 4-го січня 1920 року в селі Серафинці, Городенківського повіту Івано-Франківської області.
Мирослав 1938 р. вступає і в 1940 р. закінчує Педагогічний інститут у Львові. Репрезентує Педінститут в волейбольній команді і є чемпіоном в десятиборстві і в стрільбі.
В 1940 - 1941рр. вчителює в середній школі в Щирці і є позаштатним інспектором шкіл Щирецького району і інструктором зі стрільби і цивільної оборони. В ті ж роки заочно вивчає у Львівському Університеті старослов’янську - українську мову й історію письма.
В 1941 році переїжджає з родиною до Львова. У Львові М.І. Велигорський вивчає медицину в Державному медичному інституті в 1942-1943 рр. Є членом Українського Спортивного Студентського Клубу, спортивним референтом і ланковим легкоатлетичної секції і виступає в спринті. В 1944 р. виїжджає до містечка Висові а з відти переходить Словацьку границю в Старій Любовні і доїжджає до Братіслави. Заарештований німцями потрапляє у примусові табори праці. Після закінчення війни Мирослав переїхав до табору в Фюссені, де включився в діяльність Спортивного Товариства "Калина", вчителював в гімназії і пережив насильну репатріацію.
В червні 1946 р. табір Фюссен ліквідують і перевозять всіх в Міттенвальд. Тут він є членом таборової управи, секретарем Таборової Ради, секретарем УРСТ "Лев" і ланковим багатьох секцій, засновником і головою відділу Української ІМКИ - ІВКИ, вчителем фізкультури при реальній гімназії, комендантом українського табору. Член Ділового Комітету Ради Фізичної Культури (РФК) в Німеччині і шеф української збірної команди з легкої атлетики на "Олімпіаді Ді Пі." В 1948 р. успішно закінчує Вищі Курси Педагогів Фізичної Культури в Міттенвальді, організовані Українським Вільним Університетом і РФК.
В жовтні 1948 р. родина Велигорських емігрує до Канади. В м. Торонто реорганізувавши СТ "Україна», стає його головою. Редактор «Спортивної Сторінки» в журналах «Гомін України» і «На Варті», організаційний референт Спілки Української Молоді (СУМ) відділу Фізичної Культури на Канаду, член-основоположник "Ліги Визволення України". З родинних причин, в 1951 р., переїжджає до Еспаньолі, малого 6000 тисячного містечка в Північному Онтаріо. В 1951-1953 рр. засновує тут Лещетарський Клуб і стає його президентом. За відновлення спортивного рибальства і другі заходи в охороні природного середовища, міністр Океанів і Рибальства нагородив Велигорського, як одного з трьох осіб в Канаді, спеціальною медаллю і грамотою у грудні 1996 року. Він був вибраний Спортсменом року Канади в 1976 і 1989 рр. Він також член управи Товариства охорони природних ресурсів Канади, редактор англомовного журналу “Кол оф автдорс”, член видавничого комітету “Гомону України”.
За ці та інші заслуги Геральдичий Авторитет Канади, базуючись на елементах родинного гербу де Семигород Велигорських надав Мирославові особистий герб під іменем - Мирослав Іван де Семигород Велигорський. Це перший герб в Англійській і Канадській геральдиці з українським гаслом: «Клени буйно ростуть на великій горі».