2. Визначення цін на продукцію виробництва.

Ціноутворення – це процес встановлення ціни на конкретний товар. Ціна на продукцію підприємства значною мірою визначається зовнішніми чинниками, серед яких вплив:

- конкуренції,

- учасників каналів товаропросування (постачальників, посередників),

- політики держави.

Після врахування зовнішніх чинників підприємство починає формувати вихідну ціну, що передбачає кілька етапів.

Перший етап. Визначення мети ціноутворення, яку ставить перед собою підприємство, а саме:

• намагання вижити змушує підприємство встановлювати низькі ціни, оскільки для нього важливіше вижити, ніж отримати прибуток;

• максимізація поточного прибутку; в цьому разі поточні результати важливіші, ніж довготермінові;

• захоплення більшого сегменту ринку; для цього підприємство максимально знижує ціни;

• завоювання лідерства на ринку за показниками якості; для досягнення цієї мети продукція підприємства має бути вищої якості усіх товарів, що пропонує ринок, і це потребує встановлення високої ціни.

Другий етап. Визначення попиту на товар. Для більшості товарів зниження ціни сприяє підвищенню попиту. Вихідна ціна орієнтується на попит покупця і підтримується на максимальному рівні.

Третій етап. Оцінка витрат виробництва.Орієнтація вихідної ціни на витрати виробництва визначає її мінімальний рівень.

Четвертий етап. Аналіз цін і товарів конкурентів.

Пятий етап. Вибір методу ціноутворення.

Ціна одиниці продукції (окремої послуги) формується з складових, що відображають структуру відповідних видів цін, що застосовуються різними суб’єктами господарювання.

Основу структури ціни продукції виробництва складає її собівартість і прибуток. До неї можуть також входити: акцизний збір, мито, ПДВ.

Формування різних видів цін:

Собівартість + Прибуток = Оптова ціна

Оптова ціна + Акциз = Відпускна ціна (без ПДВ)

Відпускна ціна (без ПДВ) + ПДВ = Відпускна ціна разом з ПДВ

Відпускна ціна + Торговельна націнка = Роздрібна ціна

Візна ціна на імпортні товари має іншу структуру:

Ввізна ціна = Митна вартість + Митні збори + Мито + Акцизний збір + ПДВ

3. Характеристика методів встановлення цін.

Методи ціноутворення – це способи встановлення ціни. Бувають об’єктивні, які базуються на витратному підході і суб'єктивні, які базуються на цільовому ціноутворенні.

Після застосування вибраного методу і буде встановлено вихідну ціну. Але в будь-якому разі, визначивши рівень ціни продукції, дістають лише орієнтовну ціну, яка сформована підприємством виходячи з власних умов і мети. Тільки вихід продукції на ринок відкоригує і встановить конкретну ціну на товар.

На практиці залежно від конкретних умов і цілей підприємства використовують такі методи ціноутворення:

1) собівартість плюс прибуток:

Ц = С + П

де С - собівартість(середні витрати)

П – прибуток

Ц - ціна

2) розрахунок ціни за „фіксованим (цільовим) прибутком":

В_зм. - змінні витрати на одиницю продукції4

В_пост. - постійні витрати на дану продукцію за певний період;

П_{заг. -} загальна сума прибутку;

N - обсяг продажу продукції у натуральному вираженні._;

3) розрахунок ціни методом „беззбитковості” (використовують для визначення критичної точки випуску продукції):

де Q – випуск продкції;

Ц – ціна;

В_пост – постійні витрати_;

В_зм. – змінні витрати.

4) „за рівнем поточних цін”, або „за рівнем конкуренції”. Ціну встановлюють на рівні поточної ринкової ціни або дещо нижчою;

5) метод встановлення ціни „за рівнем попиту" передбачає встанов­лення ціни за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку. При цьому враховується умови продажу, кон'юнктуру ринку, супутні послуги.

6) встановлення цін зі знижками;. Підприємство-продавець змінює вихідну ціну і встановлює певну знижку з неї з урахуванням до­термінової оплати рахунків, закупівлі великої партії продукції або посезонної закупівлі.