Таблиця 1.1

Приклад побудови таблиці

Шапка				Заголовки граф
				Підзаголовки граф
Рядки

Боковик Графи (колонки)

6. Якщо малюнки, таблиці розміщують повернутими на сторінці, то вони мають бути зорієнтованими по її лівому полю.

7. Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами справа від формули та заключають у круглі дужки. Позначення кожного символу формули або коефіцієнта розшифровують у вигляді колонки з нового рядка. Причому перший рядок експлікації починають словом “де”.

Наприклад: Для перерахунку діючої речовини гербіциду на фізичну масу використовують формулу (5.1)

, (5.1)

де: ПГ – потреба в препараті, кг/га у фізичній вазі;

Нх – рекомендована норма внесення гербіциду, кг/га діючої речовини;

П – площа на яку необхідно внести гербіцид, га;

К – вміст діючої речовини в препараті, %.

8. Посилання в тексті на малюнки, таблиці, формули необхідно виконувати за формами: “Як видно з табл. 1.3”, “Обчислення норми витрат препаратів у фізичній вазі проводяться за формулою (2.1)”.

9. Посилання на літературу та інші інформаційні джерела наводяться за текстом в квадратних дужках [5], [15], де цифрами позначають порядковий номер джерела в переліку літератури та номер сторінок. Опис використаних джерел подається мовою оригіналу в алфавітному порядку.

2. Вибір та затвердження теми курсової роботи

Тематика курсових робіт розробляється та щорічно поновлюється з урахуванням нових підходів та досягнень екологічної науки.

Як правило, студенту пропонуються варіанти проведення моніторингових робіт тих об’єктів, які розміщені на території його проживання.

Студент може самостійно обирати тему курсової роботи з обґрунтуванням доцільності її розробки. Не пізніше другого тижня відповідного семестру він уточнює тему разом з керівником і вона затверджується на засіданні кафедри.

Науковий керівник призначається завідувачем кафедри з числа осіб професорсько-викладацького складу кафедри.

Науковий керівник курсової роботи:

• надає допомогу в складанні плану написання курсової роботи;

• рекомендує студенту спеціальну, нормативну літературу та інформаційні джерела за обраною темою курсової роботи;

• регулярно консультує студента, а при необхідності організовує консультації у інших викладачів, контролює графік виконання ним курсової роботи, її якість та інформує завідувача кафедрою про хід підготовки роботи до захисту;

• визначає готовність курсової роботи до захисту, дає їй попередню оцінку.

Науковий керівник допомагає студенту визначити перелік джерел, параметрів, за якими буде організований моніторинг.

Орієнтовні теми курсових робіт:

Тема №1: Грунтовий екологічний моніторинг на прикладі: (міста, села, району проживання).

Наголосити:

а) інформація про землекористування;

б) ґрунти по відмінах;

в) характеристика ґрунтів (відмін типових);

г) забруднення ґрунтів (пестициди, важкі метали, радіонукліди, звалища, могильники);

д) джерела забруднення (добрива, пестициди і агрохімікати, великі тваринницькі комплекси ВРХ, якщо є – кислотні дощі; великі авто- та залізничні магістралі); якщо є – стихійні лиха);

е) розрахунок еколого-агрохімічного балу;

є) регресійні розрахунки;

ж) розробити систему екологічного моніторингу (стаціонарні пости, їх кількість, врахування законодавства, громадськість, обов’язково – схеми, карти із нанесенням стаціонарних постів спостережень, маршрутів пересувних постів, їх регулярності);

• відбір зразків (методика, з якої площі).

Тема № 2: Екологічний моніторинг атмосферного повітря міста, району, області

а) від стаціонарних джерел;

б) від пересувних джерел.

Наголосити:

- шкідливі компоненти та фактори від джерел забруднення (викиди в атмосферне повітря; фізичні фактори – шум, вібрація, електромагнітне випромінювання);

• рівні існуючих ГДК, ДР, ТДВ;

• організація постів, маршрутів, частота визначень;

• методики відбору зразків, проведення визначень та застосування приладів, які будуть використуватись;

• врахування рози вітрів (для стаціонарних постів);

• рекомендації щодо покращення стану.

Тема №3: Моніторинг поверхневих вод на прикладі річки, меліоративної системи, озера.

Наголосити:

- система розміщення геологічних створів;

- аналіз і виявлення можливих великих забруднювачів (підприємства, ферми, склади, автоколони тощо);

- методики відбору зразків;

- прогнозні регресій ні моделі.

Тема №4: Організація радіоекологічного моніторингу території району, області.

Наголосити:

- наслідки радіаційного забруднення території внаслідок аварії на ЧАЕС;

- інші джерела радіоактивних забруднень;

- основні види радіоізотопів;

- параметри радіоактивності (згідно ДР-97);

- методики досліджень;

- аналіз ситуації та довготривалі прогнози.

Тема №5: Організація фонового екологічного моніторингу на території ПЗФ (природно-заповідного фонду).

Наголосити:

- значення фонового моніторингу;

- особливості проведення;

- хто має право проводити і хто вже проводив;

- основні параметри та спрямованість системи моніторингу.

Тема №6: Організація кризового екологічного моніторингу на прикладі конкретного об’єкту (військовий аеродром, нафтобаза, АЗС, кар’єр, шахта, сміттєзвалище, склад отрутохімікатів.

Наголосити:

- значення кризового моніторингу

- особливості проведення;

- параметри, які необхідно контролювати;

• розробити модель управління;

• запобіжні заходи.

Тема №7: Організація екологічного моніторингу або лісоекологічного моніторингу біологічного різноманіття (або з використанням біоіндикації) певної території (село, місто, природно-заповідні об’єкти місцевого значення)

Наголосити:

• значення;

• особливості організації того чи іншого виду моніторингу;

• історична цінність;

• методи, що використовуються;

• рекомендації щодо збереження, відтворення.

Теми додаткові:

* Моніторинг конкретного промислового об’єкту (КРЗ, ЛПЗ, Рожищесільмаш, Ковельсільмаш, завод синтетичних шкір, залізниці (магістралі));

* Громадський моніторинг об’єкта.