Штрафні санкції, що можуть застосовуватися Державною фіскальною службою

№ з/п	Вид порушення	Розмір штрафу
1.	Неподання у встановлені строки заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, відповідно до вимог встановлених ПКУ	510 грн, за повторне порушення протягом року – 1020 грн
2.	Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності	170 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, за повторне порушення протягом року – 1020 грн.

Продовження таблиці 2.2

3.	Незабезпечення ТзОВ «Гор-Агро» зберігання первинних документів, регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею строків та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкової перевірки.	510 грн, ті самі порушення протягом року – 1020 грн.
4.	Донарахування податковим органом податкового зобов’язання	25% суми нарахованого податкового зобов’язання, при повторному донарахуванні протягом 1095 днів розмір штрафу становить 50%, при виявленні порушення втретє протягом 1095 днів – 75%
5.	Порушення строків сплати податків, визначених Податковим Кодексом	До 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 % сплаченого податку, при затримці більше 30 календарних днів штрафна санкція становить 20% суми сплаченого податкового зобов’язання.

За останні роки в ході податкових перевірок на ТзОВ «Гор-Агро»порушень не виявлено.

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт) с спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності.

Основними завданнями Держспоживстандарту України є:

• участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю;

• здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері, державного метрологічного контролю та нагляду;

• здійснення в межах своєї компетенції державного нагляду за додержанням законодавства у сфері стандартизації та підтвердження відповідності;

• забезпечення міжгалузевої координації та функціонального регулювання у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю. Держспоживстандарт України має право:

• давати суб'єктам господарської діяльності обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

• розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення;

• перевіряти та обстежувати відповідно до законодавства виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування та послуг;

• відбирати в установленому порядку в суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування та послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці виробництва, відвантаження тощо або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, проводити контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами за надані послуги та реалізовані товари;

• припиняти відвантаження та реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, додержання яких відповідно до законодавства с обов'язковим, технічних документів з підтвердження відповідності, технічних регламентів — до усунення суб'єктами господарської діяльності виявлених недоліків;

• забороняти суб'єктам господарської діяльності реалізовувати споживачам продукцію, яка підлягає підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері, в разі відсутності сертифіката відповідності та/або декларації про відповідність чи свідоцтва про визнання відповідності (або копій цих документів).

Рішення Держспоживстандарту України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.

Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах незалежно від форм власності здійснюється відповідно до статті 7 Закону України "Про пожежну безпеку". державними органами пожежного нагляду МНС України та здійснюється шляхом проведення перевірок щодо дотримання суб'єктами господарювання та громадянами встановлених чинним законодавством вимог пожежної безпеки.

Згідно ст.7 Закону України „Про пожежну безпеку” державні інспектори з пожежного нагляду мають право проводити в будь-який час у присутності власника чи його представника перевірки підприємств, установ, організацій, будівель, споруд та інших підконтрольних об'єктів.

Відповідно до „Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду” (наказ МНС України від 06.02.2006р. №59, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.04.2006 за №480/12354) перевірки поділяються на планові та позапланові. Планові перевірки проводяться з метою здійснення обстеження щодо відповідності об’єктів вимогам нормативно-правових актів та контролю за виконанням встановлених чинним законодавством вимог пожежної безпеки. Позапланові перевірки проводяться з метою здійснення контролю за виконанням приписів. Перевіркам підлягають підконтрольні об'єкти. Об'єкти незалежно від організаційно-правових форм та форм власності відповідно до рівня пожежної небезпеки поділяються на об'єкти I, II та III груп.

До об'єктів I-ї групи належать потенційно небезпечні об'єкти, промислові та складські будівлі, які належать до категорій "А", "Б" за вибухопожежною небезпекою незалежно від площі, категорії "В" за пожежною небезпекою площею 500 квад.м та більше, об'єкти з масовим перебуванням людей та висотні будинки, будівлі центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також інші об'єкти, які визначаються відповідним наказом начальника територіального органу держпожнагляду, враховуючи їх пожежну небезпеку. Планові перевірки цієї групи об'єктів проводяться один раз на 3 роки.

До об'єктів III-ї групи належать усі державні, відомчі та кооперативні житлові будинки (крім будинків підвищеної поверховості та висотних), дачні, садівницькі та гаражні кооперативи (крім багатоповерхових та підземних), інші малі архітектурні форми тощо.

Планові перевірки цієї групи об'єктів проводяться один раз на 5 років.

Комплексне управління охороною праці в державі, у тому числі й державний нагляд за охороною праці здійснює Державний департамент з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці), який виступає правонаступником Комітету з нагляду за охороною праці . Основними завданнями департаменту є реалізація державної політики у сфері охорони праці та виробничої безпеки, комплексне управління охороною праці, здійснення державного нагляду за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо безпечного проведення робіт, а також охорони надр.

Державний департамент з нагляду за охороною праці виконує такі функції:

-розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади і профспілок Національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, контролює її виконання;

-організовує й здійснює державний нагляд за додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавчих, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів щодо охорони праці за відповідністю вимогам нормативних актів з охорони праці діючих технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів;

-проводить експертизу проектів будівництва підприємств і виробничих об’єктів, розробок нових технологій, засобів виробництва на їх відповідність нормативним актам про охорону праці;

-здійснює облік та аналіз аварій і нещасних випадків на виробництві, розробляє на цій основі пропозиції щодо профілактики аварійності й виробничого травматизму тощо.

Працівники Держнаглядохоронпраці мають досить широкі повноваження: від накладання штрафів до зупинки експлуатації підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів і дільниць, робочих місць та обладнання, до усунення порушень вимог щодо охорони праці.

Для виконання своїх функцій Держнаглядохоронпраці створює територіальні управління й інспекції. Основними завданнями територіального управління Держнаглядохоронпраці згідно з Типовим положенням про територіальне управління Комітету з нагляду за охороною праці України, затвердженим наказом Комітету з нагляду за охороною праці України є:

-здійснення державного нагляду за додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо безпеки, гігієни праці й виробничого середовища, а також за проведенням робіт з геологічного вивчення надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини;

-координація робіт з профілактики травматизму невиробничого характеру;

-дотримання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів про охорону праці при введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об’єктів та засобів виробництва;

-сприяння впровадженню у виробництво нових науково-дослідних розробок, винаходів, технологій, спрямованих на поліпшення умов праці і раціональне використання мінеральної сировини.

Для виконання своїх функцій територіальне управління Держнаглядохоронпраці має у своєму складі державні інспекції, кількість яких погоджується Комітетом.

З метою технічної підтримки державного нагляду створено мережу експертно-технічних центрів, які включають 61 випробувальну лабораторію, котрі проводять експертизу технічної документації, діагностику обладнання, опрацьовують експертні висновки щодо можливості введення в експлуатацію нових та реконструйованих об’єктів і засобів виробництва.

Міністерство праці та соціальної політики України здійснює державну експертизу умов праці, визначає порядок і виконує контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативам з охорони праці, а також бере участь у розробці нормативних актів з охорони праці.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності. З метою соціального захисту, охорони життя та здоров’я працівників протягом їх трудової діяльності у 2001 р. був створений Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України . Головне завдання Фонду – страхування працівника від ризиків виробництва та виплати коштів у разі настання страхового випадку. Проте до цих функцій страховика додалися інші функції, які пов’язані з ним опосередковано.

Завдання Фонду:

1) проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, викликаним умовами праці;

2) відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

3) відшкодування шкоди, пов’язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов’язків.

Сьогодні органи державної влади приділяють серйозну увагу питанням вдосконалення системи фінансового контролю. Оскільки очевидно, що обов'язковою умовою ефективного функціонування економіки і фінансової системи країни є наявність розвиненої системи контролю.