4. Охорона праці

Дана дипломна робота виконувалась в 212 аудиторії в ЛНТУ(Луцькому Національному Технічному Університеті), який знаходиться на вул.Потебні м.Луцьк. В аудиторії кафедри знаходиться до дванадцяти робочих місць з ПК, кожне з яких устатковане монітором, вінчестером в системному блоці, трьома вентиляторами системи охолоджування ПК, мишкою та клавіатурою. Також в лабораторіях присутній мультимедійний проектор Epson EB-905 та два комутатори для з'єднання робочих станцій в одну провідну мережу.

Це приміщення повністю відповідає вимогам «охорони праці в навчальних закладах з технічними засобами», тому що найбільшою цінністю держави є людина, людське здоров'я та працездатність громадян. Підтримання умов безпечного навчання, праці та відпочинку кожного з громадян покладено в основу вимог системи охорони праці.

Охорона праці – це система норм та вимог, а також система правових, організаційних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які спрямовано на захист та збереження життя, здоров’я та працездатності людей у процесі трудової, навчальної та інших видів діяльності протягом всього строку діяльності чи навчання людини [6].

Аналіз стану охорони праці в приміщенні навчальної аудиторії (лабораторії) здійснюється в трьох напрямах:

• аналіз виробничої санітарії;

• аналіз стану техніки безпеки;

• аналіз пожежної безпеки.

В аналізі стану техніки безпеки необхідно визначити ті місця приміщення, де можлива дія на людей небезпечних факторів, зазначити можливі джерела їх виникнення. Основними потенційними небезпеками можуть бути такі:

• небезпека контакту з рухомими частинами устаткування;

• небезпека ураження електричним струмом;

• небезпека отримання термічних опіків при дотику до нагрітих до високої температури поверхонь;

• небезпека хімічних опіків при дії агресивних речовин;

• небезпека вибуху і пожежі;

• небезпека падіння з висоти при розміщенні робочого місця на висоті > 1,4 м щодо поверхні землі або рівня підлоги.

Проаналізувавши стан технічної безпеки в 212 аудиторії було звернено увагу на устаткування аудиторії, з точки зору його новизни, та в результаті аналізу було визнано, що дана аудиторія обладнана найновішими комп’ютерами, які відповідають нормам безпеки при роботі з ними [1].

Також для забезпечення захисту від небезпечних та шкідливих факторів необхідно подбати про захисні пристрої і пристосування, призначені для запобігання потрапляння присутніх в навчальній аудиторії (лабораторії) в небезпечну зону, а також види сигналізації для інформування присутніх про наближення або небезпеки потрапляння в небезпечну зону.

Для поліпшення техніки безпеки в навчальній аудиторії (лабораторії) передбачені такі заходи:

• планово-попереджувальний ремонт устаткування;

• недопущення захаращування проходів сторонніми предметами і матеріалами;

• вибір і розміщення знаків безпеки і засобів наочної агітації;

• проведення інструктажів з техніки безпеки та охорони праці;

• організація контролю за станом техніки безпеки.

В аналізі виробничої санітарії на основі даних з санітарно-гігієнічних паспортів, встановлювалось, чи відповідають санітарно-гігієнічні умови праці [6] існуючим нормативним вимогам (передусім державним стандартам ССБТ).

Для цього визначивши можливі:

• джерела забруднення повітряного середовища і за можливості концентрації шкідливих домішок в повітрі робочої зони;

• джерела шуму, вібрації та їх рівень;

• джерела надмірного тепла;

• джерела електромагнітних, іонізуючих та інших випромінювань та порівняти значення фактичних параметрів з нормованими [5].

Врахувавши існуючі джерела шкідливих факторів впливу на студента в 212 аудиторії, було визначено наступні методи уникненні їх в даній аудиторії:

• Встановлення вентиляції;

• Наявність вогнегасника;

• Проведена електрика відповідає всім вимогам безпеки, враховуючи освітлення аудиторії.

В навчальному приміщенні використовується безканальна природна вентиляція, тобто аерація, при якій повітря з приміщення виходить через верхні прорізи, як правило, кватирки, а поступає через нижні, тобто двері. Оскільки розмір дверей приміщення на багато більший розміру кватирки, то визначальним чинником ефективності вентиляції є кількість повітря, що виходить через кватирку.

Стан охорони праці в навчальній аудиторії (лабораторії) вважається задовільним повністю, оскільки відсутній травматизм пов’язаний з умовами навчання.

У даній бакалаврській роботі мною було розроблено Web -сайту для фірми «Vikart-BAU».

Електрообладнання є джерелом підвищеної небезпеки [8]. Для безпечної роботи з електрообладнанням вжито ряд заходів:

• захист від коротких замикань (автомати, пробкові запобіжники) у електропроводці є справним. Заміна заводських запобіжників, навіть тимчасово, усілякими металевими провідниками ("жучками”) може стати причиною нещасного випадку чи пожежі;

• основною умовою безпечного застосування електроенергії у приміщеннях є справний стан ізоляції електропроводів, електроприладів і апаратів, електричних щитків, вимикачів, штепсельних розеток, лампових патронів і світильників, а також електрошнурів, з допомогою яких вмикають в електромережу електроприлади, тому слідкувати за станом ізоляції, забезпечуючи своєчасний ремонт.

• щоб уникнути пошкодження ізоляції, забороняється: підвішувати електропровід на цвяхах, металевих і дерев’яних предметах; перекручувати проводи;

• закладати провід і шнури за газові і водопровідні трубки, за батареї опалення; витягати за шнур вилку з розетки;

• якщо електропроводка зроблена закритим способом під штукатуркою, забивання у довільні місця стіни цвяхів (костилів) для підвішування штор, картин та інших предметів, а також пробивання отворів може призвести до пошкодження схованої електропроводки і ураження електричним струмом. Тому всі подібні роботи треба виконувати, попередньо переконавшись у відсутності в даному місці електропроводки;

• освітлювальну апаратуру і електролампи небезпечно чистити від забруднення і пилюки при ввімкненому вимикачі, тобто під напругою, мокрими чи вологими ганчірками. Чистку треба виконувати при вимкненому вимикачі сухою ганчіркою, стоячи на підставі, яка не проводить електроструму;

• пошкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки, електроприлади і апарати заборонено замінювати під напругою. Для цього прилад, апарат слід вимкнути з електромережі, а при ремонті електропроводки – викрутити запобіжник (чи вимкнути автомат). Цю роботу повинна виконувати особа, яка обізнана з правилами ремонту;

• при користуванні переносними приладами, електроінструментами небезпечно одночасно торкатись батареї опалення, водопровідних труб та інших заземлених металевих конструкцій, тому що при пошкодженні ізоляції електричного приладу через тіло людини, яка доторкнулась до названих металевих конструкцій, пройде небезпечний для організму струму:

• небезпека ураження електричним струмом може виконувати також у таких випадках;

• при користуванні електроприладами із пошкодженого ізоляцією, електроплитками із відкритою спіраллю;

• саморобними електропечами, електроводонагрівачами, при заповненні водою електронагрівальних приладів (чайників, каструль, самоварів, тощо), вже ввімкнених в електромережу;

• при порушенні порядку ввімкнення приладу у електромережу: необхідно електрошнур спочатку підключити до приладу, а потім до мережі, а не навпаки;

• при застосуванні оголених кінців проводу замість штепсельних вилок;

• особливо обережним треба бути при користуванні електроенергією у вологих приміщеннях, у приміщеннях із земляною, цегляною і бетонною підлогою (підвали, ванна кімната, вбиральня та ін.), які є добрим провідником струму, бо за таких умов небезпека ураження електричним струмом збільшується.

Аналіз стану пожежної безпеки в навчальній лабораторії кафедри КТПН, де може застосовуватися розроблений програмний продукт, свідчить про її задовільний рівень, однак варто перерахувати основні заходи, належне дотримання яких забезпечить її істотне покращення.

Протипожежні профілактичні заходи у приміщеннях з комп'ютерною технікою можна розділити на 4 групи:

• заходи, що усувають можливі причини пожежі;

• обмежувальні заходи, направлені на локалізацію виниклої пожежі;

• заходи, що передбачають безпечну евакуацію людей;

• розгортання тактичних дій по гасінню пожежі.

Передбачаємо розробку комплексних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки:

• розробку і затвердження нормативних актів і інструкцій в межах організації, установи;

• здійснення постійного контролю за їх дотриманням;

• забезпечення додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил;

• забезпечення виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

• утримування в справному стані засобів протипожежного захисту і зв’язку, пожежної техніки, обладнання та інвентарю, недопускання їх використання не за призначенням;

• здійснення заходів щодо впровадження нових автоматичних засобів виявлення пожеж тощо.

У процесі навчальної діяльності із використанням ПК потрібно дотримуватись виконання технічних, експлуатаційних, організаційних протипожежних заходів та протипожежних заходів режимного характеру.

Про виникнення пожежі потрібно негайно повідомити пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу, зазначити кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище.

Потрібно також (по можливості) здійснити гасіння (локалізацію) пожежі з використанням первинних засобів пожежогасіння. У разі необхідності слід викликати медичну та аварійно-рятувальну службу.

Лабораторія оснащена порошковим вогнегасником типу ОП-10 призначення якого гасіння невеликих вогнищ загорянь горючих рідин, газів, електроустановок напругою до 1000 В, металів і їх сплавів.

Для виконання бакалаврської роботи використовувалась комп'ютерна техніка. Вона відноситься до електрообладнання, оскільки живиться електричним струмом.

Існування небезпечних і шкідливих виробничих чинників властиве практично при використанні будь-якого електрообладнання, зокрема і комп'ютерної техніки. Основним завданням охорони праці є зменшення інтенсивності проявів їхнього впливу, а, за можливості, і повне їх усунення. Серед багатьох небезпечних і шкідливих виробничих чинників для детального аналізу вибираємо психофізіологічні як такі, вплив яких властивий для будь-якого користувача комп'ютерної техніки за будь-яких умов експлуатації.

До психофізіологічних шкідливих виробничих чинників на робочому місці користувача персонального комп'ютера перш за все належать:

• статичні фізичні перевантаження;

• нервово-психічні перевантаження.

Одним з недоліків використання комп’ютера є негативний вплив на зір. Зображення на екрані монітора світиться і весь час трохи мерехтить. Щоб його розглянути, потрібно фіксуємо погляд в одній точці і рідко блимати. Очні м'язи при роботі за комп'ютером дуже швидко втомлюються. Слизова оболонка очей пересихає, вони починають червоніти, запалюються, виникає так званий «синдром сухого ока». Через чотири години безперервної роботи за комп'ютером можуть з'являтися різі в очах і відчуття «піску під повіками». Іноді навіть може двоїтися перед очима і важко розгледіти предмети. Щоб цього не сталося, потрібно встановлювати монітор на відстані 50–70 см від обличчя, трохи нижче від рівня очей.

Розташовані у приміщенні комп’ютери, 1 проектор та 2 комутатори являються джерелами тепловиділень, крім того для підтримання у приміщенні в холодний період року оптимальних параметрів мікроклімату використовуються нагріті поверхні опалювальної системи.

Для штучного освітлення у приміщенні використовуються люмінесцентні лампи, які в порівнянні з лампами розжарювання мають ряд істотних переваг: за спектральним складом світла вони близькі до природного світла; мають підвищену світлову віддачу (у 2-5 разів вищу, ніж у ламп розжарювання); мають триваліший термін служби (до 10 тис. годин).

Приміщення лабораторії за небезпекою ураження електричним струмом можна віднести до 1 класу, тобто це приміщення без підвищеної небезпеки (сухе, без пилу, з нормальною температурою повітря, ізольованими підлогами і малим числом заземлених приладів).

На робочому місці з всього устаткування металевим є лише корпус системного блоку комп'ютера, але тут використовуються системні блоки, що відповідають стандартові фірми IBM, у яких крім робочої ізоляції передбачений елемент для заземлення і провід з жилою, що заземлює, для приєднання до джерела живлення.

Робоче приміщення лабораторії розташоване вікнами на проїжджу частину, тому виникають додаткові вуличні шуми та вібрації, рекомендовано замінити вікна на склопакети з властивостями поглинання шуму та знижуючим рівнем вібрації. Шум та вібрація в приміщенні лабораторної аудиторії створюються працюючими ПК, але вони створюють максимальний рівень шуму до 35 дБ (по технічному паспорту).

Отже, на підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що робочі місця в лабораторії відповідають екологічним нормам і вимогам електробезпеки та пожежної безпеки, та все ж рекомендовано якомога частіше проводити профілактичні заходи щодо попередження пожежної безпеки, регулярно проводити інструктажі з техніки безпеки, перевіряти технічний стан робочих місць (особливу увагу привертаючи при цьому електроізоляції).

.