2.6 Встановлення прибережних захисних смуг та розробка проектів водоохоронних зон на території області.

За період 1999-2014рр. були розроблені і затверджені проекти з створення прибережних захисних смуг уздовж річок Стир, Сапалаївка, Омелянка, Жидувка в м.Луцьку, Прип’ять, Вижівка, Хлинище, Турський к-л в Ратнівському р-ні, Стохід в смт Любешів, Серна в смт Торчин та смт Рокині Луцького району, Чорна, Турія в м. Ковелі та оз.Люб’язь в межах Люб’язької сільської ради Любешівського району, озер „Велище”, „Черепаха”, „Селище” на території Соловичівської сільської ради Турійського району та Велике Згоранське в Любомльському районі, Мілке в Ковельському р-ні, Озерянське в Турійському р-ні, Сірче в Камінь-Каширському районі.

У 2014 році Волинське облводресурсів не погоджувало проекти землеустрою, розроблених з метою встановлення меж прибережних захисних смуг.

Починаючи з 1985 року, в цілому по області фактично винесено в натуру 1764,95 км або 9502,81га прибережних смуг (32,1% від загальної площі прибережних захисних смуг області).

2.7. Паспортизація річок в області.

На території Волинської області протікає 137 річок, з яких 1 відноситься до великих, 4 - до середніх та 132 – до малих річок. Станом на 01.01.2015 року розроблено 17 паспортів, що містять дані по 57 річках.

Згідно даних паспортизації 57 річок загальною протяжністю 1463 км відрегульовано і використовуються як водоприймачі для осушувальних систем в багатоводні періоди та джерела для зволоження осушених земель під час вегетації сільськогосподарських культур у засушливі періоди. Річки Прип’ять, Стохід, Турія, Вижівка, Путилівка і Чорногузка на загальній протяжності 302,4 км протікають на територіях природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення і підлягають охороні.

2.8. Здійснення інженерно-геологічного моніторингу

Сучасний стан руслових процесів, що розвиваються на р.Стир і Західний Буг, потребують невідкладного проведення комплексу природоохоронних і берегоукріплювальних заходів. Періодична зміна рівнів води у руслі, нерівномірність розподілу швидкостей по глибині і ширині русла, наявність поперечної циркуляції потоку на ділянках інтенсивного меандрування призвели до збільшення ширини русла і розмірів вигинів, а на ділянках, де ширина заплави є недостатньою для збільшення розмірів вигинів, русло починає врізатися в корінні схили долини. Тому інженерно-геологічний моніторинг і гідроморфологічні вишукування є першим етапом робіт для вирішення ряду практичних задач по регулюванню руслових процесів річки, які ставлять своєю метою наступне:

1. Контрольоване проведення необхідних заходів по зменшенню активізації руслових деформацій на окремих фазах розвитку руслозаплавного комплексу.

2. Послідуючу підтримку динамічної рівноваги природних і штучних екосистем в умовах активізації антропогенного навантаження на процесах формування руслозаплавного комплексу.

Великий вплив на розвиток руслового процесу має також бічна ерозія берегів, що сприяє утворенню островів, засміченню русла чагарниками і деревами, які утворюють на окремих ділянках русла завали і затори, змінюючи при цьому динамічну вісь потоку, його роздвоєння, а також сприяють відкладенню наносів в руслі.

На р.Стир в межах області є 6 ділянок, де інтенсивно відбувається переформування берегів.

Однак, незважаючи на наявність ділянок річки з ознаками бокової ерозії берегів, в області потребує вдосконалення системний інженерно-геологічний моніторинг (спостереження за переформуванням берегів та підтопленням територій).