2.2. Зовнішнй контроль діяльності підприємства

Зовнішній контроль на ДП СЛАП «Любешівагроліс» передбачає контроль за перебігом проведення антикризового процесу зовнішніми (відносно до підприємства) суб'єктами.

Він здійснюється як на етапі досудової санації, так і в перебігу провадження у справі про банкрутство. Його суб'єкти - це органи господарського суду, кредитори (комітет та збори кредиторів), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), орган, уповноважений управляти майном боржника, інвестори, представник працівників боржника. Для досліджуваного підприємства, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%, суб'єктами зовнішнього контролю є також Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, орган місцевого самоврядування.

Зовнішній фінансовий контроль, який здійснюється ревізійними, податковими і аудиторськими службами не задовольняє потреби власників чи керівників підприємств в отриманні інформації про реальний стан справ на підприємстві і напрями його поліпшення, тобто виникає необхідність налагодити інші, дієвіші види контролю, основним з яких є внутрішній аудит.

До зовнішнього контролю відноситься державний фінансовий контроль, який передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їх достовірності, законності, доцільності та ефективності.

Одним із нових видів державного контролю є аудит ефективності діяльності. Виходячи із чинного законодавства України він має назву аудиту ефективності виконання бюджетних програм.

У 2003 році були затверджені Методичні рекомендації щодо

проведення аудиту ефективності виконання бюджетної програми, які

створили нормативно-правові засади методологічного проведення аудиту

ефективного використання коштів на створення нематеріальних активів.

Відповідно до Методичних рекомендацій аудит ефективності

виконання бюджетної програми – це форма контролю, яка є сукупністю

дій зі збору та аналітичного опрацювання статистичних і звітних даних,

матеріалів ревізій та перевірок, іншої публічної інформації, спрямованих

на визначення рівня ефективності державних вкладень для реалізації запланованих цілей, встановлення факторів, які перешкоджають досягненню максимального результату при використанні визначеного обсягу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

Основним завданнями аудиту ефективності виконання бюджетних програм селекції у рослинництві та тваринництві є:

– оцінка ефективності виконання бюджетних програм шляхом

порівняння звітних даних щодо виконання програм із заданими

параметрами;

– виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-

правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасному і повному виконанню бюджетної програми;

– визначення рівня впливу виявлених упущень і недоліків на якість

виконання бюджетної програми (ефективність використання державних ресурсів);

– розробка пропозицій щодо вдосконалення організації виконання

бюджетної програми, висновків про доцільність її подальшої реалізації із залученням оптимального (або додаткового) обсягу державних ресурсів чи припинення;

– підготовка пропозицій для користувачів аудиторського звіту щодо

шляхів (форм, засобів) більш раціонального та ефективного використання державних ресурсів.

Зовнішній контроль на ДП СЛАП «Любеншівагроліс» здійснюється такими органами:

• Контрольно – ревізійна служба;

• Державна податкова служба.

Державна контрольно-ревізійна служба України створена в 1993 р. на базі Контрольно-ревізійного управління Міністерства фінансів України і є його правонаступницею у частині майнових прав та обов'язків. Служба має централізовану організаційну структуру.

Державна контрольно-ревізійна служба забезпечує контроль за використанням відповідно до законодавства бюджетних коштів та коштів державних цільових фондів міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами й організаціями незалежно від форми власності, відомчої належності та підпорядкованості, збереженням державного і комунального майна, веденням бухгалтерського обліку і фінансовоїзвітності. Головне контрольно-ревізійне управління України виконує такі функції:

- організовують роботу контрольно-ревізійних підрозділів у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з проведення ревізій і перевірок, узагальнюють наслідки документальних ревізій і перевірок і у випадках, передбачених законодавством, повідомляють про них органам законодавчої та виконавчої влади;

- проводять ревізії та перевірки фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, у державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів;

- проводять ревізії та перевірки правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок державного бюджету;

- проводять ревізії та перевірки повноти оприбуткування, правильності витрачання і збереження валютних коштів;

- здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями та перевірками;

- розробляють інструктивні та інші нормативні акти про проведення ревізій та перевірок;

- здійснюють методичне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення ревізій та перевірок і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо удосконалення контролю.

Також слід зазначити, що Державна контрольно – ревізійна служба може застосовувати штрафи.

Штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Адміністративному штрафу як різновиду штрафної (каральної) правової санкції притаманні такі риси:

• він є проявом державного примусу, тобто має каральний характер через протиправну поведінку;

• звертається на майно правопорушника, звідси - грошово-майновий характер;

•  добровільний характер виконання поєднується із вживанням примусу в разі ухилення від в:нконання;

•   містить у собі мету відшкодування матеріальної шкоди, завданої державі;

•   йому властиві інші ознаки юридичних санкцій: запобіжний, виправно-виховний, правовідновлювальний характер.

При здійсненні перевірки ДКРС на ДП СЛАП «Любешівагроліс» порушень та зловживань не виявлено.

Серед основних контролюючих органів виділяють також ще Державну податкову службу.

До системи органів державної податкової служби належать: ДПАУ, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів);  внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

прийняття нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право:

1) здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, наявності свідоцтв про державну реєстрацію СПД, ліцензій, патентів на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань що виникають під час перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для внесення до Держреєстру ФЛ - платників податків. 2) одержувати безоплатно від підприємств, установ, організацій, включаючи НБУ та його установи, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян про поточні та вкладні (депозитні) рахунки, інформацію про наявність та обіг коштів на цих рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від СПД, іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, входити інформаційні системи, зокрема комп'ютерні, для визначення об'єкта оподаткування;  одержувати безоплатно необхідні відомості для формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від підприємств, НБУ та його установи, комерційні банки, та громадян - СПД - про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків, інших платежів, від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію, а також видавати ліцензії, патенти на здійснення деяких видів підприємницької діяльності, - про видачу таких дозволів СПД, від органів внутрішніх справ - про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього, від органів реєстрації актів громадянського стану - про громадян, які померли;  одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і справляння при цьому податків, інших платежів та інформацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, за формою, погодженою з ДПАУ, та від органів статистики - дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій; 3) обстежувати виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та житло громадян, якщо вони використовуються як юридична адреса суб'єкта підприємницької діяльності, а також для отримання доходів.  4) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також від громадян, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства і законодавства про підприємницьку діяльність, контролювати їх виконання, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів ДПС;

6) вилучати (із залишенням копій) у підприємств, установ та організацій документи, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, інших платежів, та вилучати у громадян - СПД, які порушують порядок заняття підприємницькою діяльністю, реєстраційні посвідчення або ліцензії, патенти з наступною передачею матеріалів про порушення органам, що видали ці документи; 7) застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у розмірах:

до юридичних осіб, фізичних осіб - СПД, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у фінансових установах, а також до фінансових установ, що не подали відповідним органам ДПС в установлений законом строк повідомлень про закриття рахунків платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків -СПД (крім банків) до отримання документально підтвердженого повідомлення відповідного органу ДПС про взяття рахунку на облік в органах ДПС, штрафні санкції у розмірі 20 НМДГ; 8) стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом; 9) надавати відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань, вирішувати питання щодо податкового компромісу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу; 

10) за несвоєчасне виконання установами банків та іншими фінансово-кредитними установами розпоряджень органів ДПС про безспірне стягнення податків, а також доручень підприємств, установ, організацій та громадян про сплату податків, стягувати з установ банків та інших фінансово-кредитних установ пеню за кожний день прострочення (включаючи день сплати); 11) накладати адміністративні штрафи: 

• на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у відсутності податкового обліку або веденні його з порушеннями, неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків, а також платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів, - від 5 до 10 НМДГ, а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за відповідне правопорушення, - від 10 до 15 НМДГ; 

• на керівників та інших посадових осіб підприємств, НБУ, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, які не виконують вимог посадових осіб органів ДПС від 10 до 20 НМДГ;

• на посадових осіб підприємств, а також на громадян - СПД, які виплачували доходи, винних у неутриманні, неперерахуванні до бюджету сум податку на доходи ФЛ, перерахуванні податку за рахунок коштів підприємств у перекрученні даних, у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні ДПІ відомостей про доходи громадян у розмірі 3 НМДГ, а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень у розмірі 5 НМДГ; 

• на громадян, винних у неподанні або несвоєчасному поданні декларацій про доходи чи у включенні до декларацій перекручених даних, у відсутності обліку або неналежному веденні обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов'язкову форму обліку, - від 1 до 5 НМДГ;

• на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, винних у протидіях посадовим особам органів ДПС - від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи ліцензії, якщо його отримання передбачено законодавством, - від 3 до 8 НМДГ;

• на громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їх дії, чи здійснюють продаж товарів, не зазначених у деклараціях, - від одного до 10 НМДГ, а за ті самі дії, вчинені громадянином, якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, - від 10 до 20 НМДГ;

12) користуватися безперешкодно в службових справах засобами зв'язку, які належать підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності; 13) у разі виявлення зловживань під час здійснення контролю за надходженням валютної виручки, проведенням розрахунків із споживачами з використанням товарно-касових книг, а також за дотриманням лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги давати доручення органам державної контрольно-ревізійної служби на проведення ревізій;

14) вимагати від керівників підприємств, що перевіряються, проведення інвентаризації ОФ, ТМЦ, коштів і розрахунків; при проведенні адміністративного арешту опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви;  15) надавати інформацію з Держреєстру ФЛ - платників податків іншим державним органам;

16) заохочувати громадян, які подають допомогу в боротьбі з порушеннями податкового законодавства;

17) звертатися до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації СПД.

Посадові особи органів ДПС зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи ДПС функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів ДПС своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності. Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів ДПС, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету. Посадові особи органів ДПС зобов'язані дотримувати комерційної та службової таємниці.

З набуттям чинності Податкового кодексу України (далі - ПКУ) відбулися значні зміни у законодавчій базі щодо змісту податкових розрахунків. Під податком за ПКУ слід розуміти обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до ПКУ. У певних розділах Кодексу передбачено уточнення судження щодо різних податків, а саме щодо податку на прибуток підприємств – розділ ІІІ ПКУ, податок на доходи фізичних осіб - розділ IV ПКУ, фіксований сільськогосподарський податок - розділ ХIV ПКУ та ін.

Зазначимо головні елементи щодо звітності за податками, що знайшли відображення у статтях ПКУ (відображенана таблиця в Додатках)

Річну фінансову звітність зобов’язані подавати всі без винятку платники податку на прибуток (малі підприємства один раз на рік, всі інші – щокварталу). Причому представляти:

• разом з декларацією з податку на прибуток;

• «У порядку, передбаченому для подання податкової декларації».

Це означає, що граничний строк подання фінансової звітності податковому органу – 9 лютого, а якщо платник податків здає декларацію з податку на прибуток раніше, то і фінзвітність повинна бути представлена раніше.

У той же час згідно бухгалтерському законодавству фінзвітність представляється користувачам “не пізніше 20 лютого року, наступного за звітним». Такий термін не випадковий: складання фінансової звітності – справа серйозна, яке потребує відповідної підготовки.

Термін, встановлений ПКУ, поширюється тільки на одну категорію користувачів фінансової звітності – податкові органи. Але оскільки цей термін більш ранній, суб’єктам господарювання доведеться орієнтуватися саме на нього. Можна також припустити, що в недалекому майбутньому будуть внесені зміни до Порядку № 419, і зазначені в ньому терміни просто «підженуть» під вимоги ПКУ.

Порядок подання податкової звітності описаний у ст.49 ПКУ. Серед іншого він стосується і способу подання звітності. Згідно п.49.4 зазначеної статті «платники податків, пов’язані з великими і середніми підприємствами, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством». Однак саме в цьому питанні податкові органи вирішили проявити лояльність (паралельно вирішивши проблему власної неготовності до повномасштабного прийому звітності в електронному вигляді).

Віднесені до великих і середніх, можуть надати податкову звітність за 2010 рік до органу ДПС на паперових носіях.

Ті суб’єкти господарювання, які зберегли право направляти податкову звітність поштою, природно, можуть направити таким же способом і фінансову звітність.

Неодноразово згадуючи фінансову звітність, Кодекс не конкретизує, які саме форми фінансової звітності повинні представляти платники податків податковому органу. А оскільки склад фінансової звітності визначено Законом про бухоблік, ним і слід керуватися.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності і суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

А згідно з частиною третьою ст.11 Закону про бухоблік «для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати».

Аналізуючи формулювання п.46.2 ст.46 ПКУ, необхідно звернути увагу на те, що фінансова звітність тільки представляється одночасно з податковою декларацією, але при цьому вона не названа податковою звітністю. Отже, ті штрафні санкції, які передбачені в главі 11 розділу II ПКУ для порушень, пов’язаних з податковою звітністю, до фінансової звітності застосовуватися не повинні.

Єдине порушення, за яке передбачена відповідальність, це – незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності протягом встановлених ПКУ 1095 днів. За таке порушення може бути застосовано штраф: спочатку 510 грн., А при повторному порушенні протягом року – 1020 грн.

За неподання фінансової звітності податковим органам в ПКУ штрафів не передбачено. Досвідчені платники податків вже зараз пророкують, що податківці будуть намагатися не приймати декларацію з податку на прибуток без фінансової звітності. Однак прийом податкової декларації – обов’язок органу ДПС, а серед законних підстав для відмови в прийомі декларації немає такої підстави як неподання фінансової звітності.

У той же час штраф за неподання фінансової звітності (без уточнення, кому саме вона не представлена) передбачений ст.1642 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Покарання за таке порушення – штраф у розмірі від 8 (136 грн.) До 15 (255 грн.), А при повторному порушенні – від 10 (170 грн.) До 20 (340 грн.) не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

До інших контролюючих органів відносять суб’єктів фінансового контролю Міністерство фінансів України, повноваження якого в сфері контролю визначено у Бюджетному кодексі України та Положенні про Міністерство фінансів України, відповідно до якого Міністерство фінансів України забезпечує реалізацію єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики в сфері державного внутрішнього фінансового контролю та здійснення контролю за її проведенням ДПА України, ДМС України, ГоловКРУ України, Державним казначейством. Із зазначеного зрозуміло, що координацію внутрішнього фінансового контролю здійснює саме Міністерство фінансів України. Крім цього, відповідно до покладених на нього завдань, Міністерство фінансів України визначає основні організаційно-методичні засади державного внутрішнього фінансового контролю, дає оцінку функціонуванню систем внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту та має право одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади інформацію про здійснення внутрішнього фінансового контролю і внутрішнього аудиту. У Положенні про Міністерство фінансів України окремим пунктом відмічено, що Міністерство фінансів під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними органами виконавчої влади, але нажаль не уточнюється з якими саме. Координація діяльності центральними органами виконавчої влади в частині розроблення та опрацювання ними проектів актів фінансового, бюджетного, податкового і митного законодавства та законодавства у сфері державного внутрішнього фінансового контролю покладена безпосередньо на Міністра фінансів України.

У складі Міністерства фінансів України діють Державне казначейство України та ДКРС України.

Контрольні повноваження Державного казначейства України визначає Бюджетний кодекс України, в якому лише йдеться про контроль за дотриманням бюджетного законодавства та Положення про Державне казначейство України, яким до основних його завдань віднесено: забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка; управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються; визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків надання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів. Стосовно співпраці з іншими контролюючими суб’єктами нашої держави, то в Положенні нажаль не має жодної чіткої норми, хоч із змісту повноважень Державного казначейства слідує, що вона існує і про це свідчать нормативно-правові акти, які видаються спільно ним і органами фінансового контролю.