- •Методичні рекомендації
- •Лабораторна робота №1 Тема: Складання шкали бонітування ґрунтів
- •Завдання 1. Визначення показників природних властивостей і діагностичних ознак агро виробничих груп ґрунтів.
- •Завдання 2.Розрахунок коефіцієнта детермінації між природними властивостями та урожайністю сільськогосподарських культур
- •Завдання 3.Складання шкал бонітування
- •Лабораторна робота №2 Тема: Складання шкали економічної оцінки земель
- •Завдання 1. Визначення середніх показників по культурах за затратами, урожайністю, окупністю затрат за групами господарств земельнооціночного району
- •Завдання 2.Визначення показників економічної оцінки земель методом малих виборок
- •Завдання 3.Розв’язання системи лінійних рівнянь
- •Завдання 4.Визначення величини затрат та урожайності на агровиробничих групах грунтів
- •Завдання 5. Визначення валової продукції, окупності затрат і диференціального доходу за агро групами.
- •Завдання 6.Складання шкали часткової економічної оцінки земель земельнооціночного району.
- •Завдання 7.Визначення базисних показників економічної оцінки земель методом кореляційно-регресивного аналізу за рівнянням множинної регресії для складання шкал економічної оцінки земель
- •Завдання 8.Урівноваження розрахованих показників урожайності культур з середнім по земельнооціночному району
- •Завдання 9.Розрахунок показників загальної економічної оцінки земель
- •Завдання 10. Розрахунок валової продукції та затрат загальної економічної оцінки земель
- •Завдання 11.Розрахунок шкали загальної економічної оцінки земель
- •Бібліографічний список
Завдання 3.Розв’язання системи лінійних рівнянь
Суть методів малих виборок по рішенню головної задачі по визначенню показників урожайності культур на оціночних агрогрупах ґрунтів зводиться до рішення системи двох лінійних алгебраїчних рівнянь:
а1х′1+а2х′2=1[17]
а1х″1+а2х″2=2 [18]
де 1і2 – залежні перемінні, які представляють середнє значення земельнооціночного показника; х1і х2– питома вага оцінюваних груп ґрунтів (незалежні перемінні); а1і а2– шукані величини показників оцінки земель поj – тій групі ґрунтів (уj – з гектараj – тої групи).
За результатами рішення рівняння одержують відповідні значення урожайності культур. Наприклад, по основній агрогрупі ґрунтів урожайність складає 30,0 ц/га, а по решті об’єднаних агрогруп ґрунтів – 19,0 ц/га. Тобто практично одержані такі результати:
Агрогрупа “а” – 30,0 ц/га
Агрогрупа (“б” + “в” + “г” + “д”) – 19,0 ц/га
2.2.2 Визначення середньозваженого балу бонітету з урахуванням структури посівних площ
В таблиці 9 робочого зошита провести розрахунок середньозваженого балу бонітету за формулою:
[19]
де Бс. зв. - середньозважений бал бонітету грунту по господарству;
Р1, Р2, ...Рn - площа оцінюваних агрогруп грунтів господарства, га;
Б1,Б2,...Бn - бал бонітету грунту по розрахованій шкалі.
Ціна балу визначається у земельне оціночному районі до якого входить дане господарство як частка від ділення величини урожайності відповідної культури з агрогрупи, прийнятої за еталон, на 100.
Завдання 4.Визначення величини затрат та урожайності на агровиробничих групах грунтів
Затрати та урожайність визначаються в таблиці 10 за наступними залежностям на першому етапі визначають ціну балу за затратами. Урожайністю та окупністю затрат як як частку від ділення та середньозважене значення балу бонітету відповідної групи грунтів ( кращої чи гіршої) за формулою
Цб=у(з.оз)/ б с.зв.
Де
Цб – ціна балу
у – середнє значення показника урожайності, затрат та окупності затрат у відповідній групі грунтів( кращої чи гіршої)
Бс.зв- середньозважене значення балу бонітету відповідної групи грунтів ( кращої чи гіршої)
Завдання 5. Визначення валової продукції, окупності затрат і диференціального доходу за агро групами.
Валова продукція. Як показник економічної оцінки земель визначається добутком урожайності відповідної культури на кадастрову ціну за формулою:
ВП= У*Кц
Де
ВП- валова продукція, крб./га;
У – урожайність, крб./га
Кц – кадастрова ціна, крб./ц
Окупність затрат, як показник економічної оцінки є відносним вираженням рівня родючості земель при рівних економічних умовах господарювання. Тому при оцінці земель необхідно порівняти показники окупності затрат на різноякісних землях при співставимому рівні інтенсивності землеробства. Окупність затрат визначається співвідношенням показників продуктивності і затрат на конкретних землях. Звідси окупність затрат (03) дорівнює:
ОЗ = ,[20]
Де З – затрати на виробництво валової продукції на оцінюваних землях.
Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва на кращих і гірших землях характеризується показниками чистого доходу, який визначається як різниця між вартістю валової продукції і витратами виробництва на її одержання.
Диференціальний доход представляє собою додаткову частину чистого доходу, створюваного більш продуктивною працею на землях кращої якості по відношенню до гірших умов виробництва. Диференціальний доход є кількісною характеристикою відносної родючості земель, яка виражається величиною економії суспільних затрат на оцінюваних землях порівняно з менш родючими землями. Розрахунок диференціального доходу (ДД) проводиться за формулою:
ДД = ВП – 1,35 · 3 , [21]
Показники диференціального доходу розраховуються у абсолютних (грн./га) і відносних (бали) величинах. Крім того, ці показники можуть виражатися величиною питомої ваги у валовому продукті (α), яка дорівнює: α=ДД : ВП