4. Зміст курсової роботи

Зміст курсової роботи включає текстову і графічну частини, документацію. Текстова частина містить перелік наступних питань:

Зміст

Реферат

Вступ

1.Огляд літератури.

2.Характеристика об’єкту.

3.Значення та завдання державного земельного кадастру на території сільської ради.

4. Організація основного та поточного земельного кадастру на території сільської ради.

5. Кадастрові зйомки

6. Кадастрове зонування території.

7. Облік кількості земель.

8. Облік якості земель.

9. Звіт про наявність та розподіл земель сільської ради за угіддями, власниками землі, землекористувачами та видами економічної діяльності. (форма 6-зем).

Висновки і пропозиції.

Список використаних джерел

Додатки.

Текстова частина роботи може бути представлена у вигляді рукописного (25-35 сторінок) або машинописного (20-25 сторінок) тексту. Вона повинна містити ілюстрації (схеми, діаграми) і таблиці.

1. Графічна частина роботи взаємопов'язана з текстовою частиною, вони доповнюють одна одну.

5. Методичні рекомендації для виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи починається з огляду літератури, в якій містяться загальні положення, нормативну та методичну базу бонітування ґрунтів, економічної і грошової оцінок земель та можливість застосування цих земельно-кадастрових даних для практичних потреб.

Даючи характеристику об'єкту курсової роботи - (території сільської ради) необхідно вказати на її площу, склад земельних угідь, які населені пункти тут розміщені та шляхи їх сполучення, кількість населення, віддаленість від районного і обласного центрів, наявність елементів гідрографії; дати характеристику території за природно-кліматичними умовами та вказати на те, які сільськогосподарські підприємства функціонують на території цієї ради , їх спеціалізація.

Наступні питання становлять основну частину роботи , які розкривають її суть і зміст.

5.1. Значення та завдання державного земельного кадастру на території сільської ради.

Розкриваючи значення та завдання державного земельного кадастру на території сільської ради, необхідно виходити з того, що його дані на цьому рівні є головною складовою частиною земельного кадастру нашої країни. Точність і достовірність даних земельного кадастру в нашій країні залежить від точності та достовірності первинної інформації цієї низової ланки.

На рівні сільської (селищної) ради формуються і зберігаються необхідні відомості про земельні ділянки, розміщені на території цих рад, про розподіл їх серед власників землі та землекористувачів, правовий режим, кількісну і якісну характеристику, оцінку та вартість. Отже, на місцевому рівні ведеться державний земельний кадастр за всіма його складовими частинами.

Студенту необхідно охарактеризувати зміст та сучасний стан ведення всіх цих складових частин земельного кадастру.

5.2. Організація основного та поточного земельного кадастру на території сільської ради.

Основний облік – це початкове одержання відомостей про земельні ділянки за площею і складом угідь та занесення їх у земельно-кадастрові документи.

Поточний облік – це виявлення і внесення в земельно-кадастрові документи змін, що відбулися у використанні земель після проведення основного обліку.

Обліку земель передують кадастрові зйомки. Основними чинниками, що визначають всі параметри кадастрових зйомок, є вимоги до точності й детальності земельно-облікових одиниць, які зумовлені зростанням ролі землі в ринковій економіці, особливо з огляду на оподаткування її власників і землекористувачів та купівлі-продажу землі.

Завдання основного обліку земель – початкове одержання або уточнення відомостей про правовий, господарський і природний стан земель і внесення цих даних у земельно-облікові документи.

Основний облік земель проводять періодично після повторних зйомок, з періодом, який визначається нормативним актом або реалізації існуючих землеволодінь і землекористувань.

Для основного обліку кількості земель збирають, аналізують і систематизують матеріали і документи, що містять відомості про загальні площі землеволодінь і землекористувань, які консолідують земельні ділянки та їх склад за угіддями.

Зібрані матеріали аналізують щодо їх повноти й достовірності. У разі необхідності проводять корегування матеріалів або виконують додаткові роботи для одержання інформації, якої бракує.