Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Диплоп Козар / Козар О.docx
Скачиваний:
39
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
2.84 Mб
Скачать

2 Технологія збирання багаторічних трав

2.1 Агротехнічні вимоги до заготівлі кормів

Під час збирання трав слід дотримуватися певних агротехнічних вимог. Перший укіс бобових трав починати в стадії бутонізації, лучних — на початку цвітіння, а злакових — при появі колосків.

Косовицю проводити протягом 5...7 днів, а на низинних луках, плавнях і болотах — 7...10 днів.

Під час косіння забезпечувати оптимальну висоту зрізу: для природних трав у степовій зоні — 4,0...4,5 см, а в лісолучній і лісостеповій зонах —5...6 см. Отаву осіннього укосу зрізати на висоту 6...7 см, а сіяні багаторічні трави — 7...9 см.

Під час сушіння трави і згрібання сіна стежити за тим, щоб не було втрат. Сінозбиральні машини не повинні надмірно ворушити, перетрушувати і засмічувати сіно. У пересохлому сіні обламується багато листя, а у вологому — розвиваються мікроорганізми, які руйнують поживні речовини.

Машини мають забезпечувати укладання трави у прямолінійні рядки або валки, правильне перевертання валків на півоберта для прискорення сушіння нижніх шарів, а також повне збирання сіна кондиційної вологості.

Копиці сіна мають бути правильної форми. Маса копиці у степовій зоні має становити 3...500 кг, а у лісолучній — 50...150 кг.

2.2 Класифікація і характеристика машин для заготівлі кормів

Машини для заготівлі кормів можна поділити на дві основні групи: для

заготівлі трав на сіно і сінаж та для заготівлі силосу і свіжої подрібненої зеленої маси.

Класифікують їх за такими ознаками:

- за способом агрегатування — причіпні, начіпні, напівначіпні та самохідні;

- за типом різального чи подрібнювального апарата — сегментнопальцьові, дискові, ротаційні та барабанні;

- за кількістю різальних апаратів — одно-, дво-, три- та багатобрусні;

- за формуванням зрізаної маси — покісні та порційні.

Залежно від технології заготівлі кормів використовують певний комплекс кормозбиральних машин. Під час заготівлі трав на сіно застосовують косарки, ворушилки, граблі, підбирачі-копнувачі, прес-підбирачі, волокуші, копицевози, стогокладки, стогоутворювачі, пакопідбирачі, стаціонарні преси, вентильовані сіносховища.

Комплекс машин для збирання трав на сінаж складається з косарок-плющилок, підбирачів-подрібнювачів-навантажувачів, транспортних візків і пневматичних транспортерів.

Для подрібнення зеленої маси, яка використовується для згодовування тваринам без зберігання та заготівлі силосу на зимовий період, застосовують косарки-подрібнювачі, підбирачі-подрібнювачі, косарки-плющилки, силосозбиральні та кормозбиральні комбайни і комплекси.

2.3 Технологічна документація

Вихідними даними для розробки технологічної карти є площа посіву - 20 га, та запланована врожайність 30 т/га.

Технологічна карта складається з трьох розділів: технологія виробництва, склад технічних засобів та показники економічної ефективності.

Перший розділ технологічної карти складається з переліку робіт, які необхідно виконати при вирощуванні багаторічних трав. Підбирається необхідний комплекс машин, знарядь та пристроїв, необхідних для виконання усіх операцій.

Для планування роботи механічних засобів, розрахунку основних показників роботи агрегатів використовують типові норми виробітку на сільськогосподарських роботах, норми витрати палива на конкретний вид операцій, відрахування на амортизацію техніки, її поточний ремонт, тарифи на систему оплати праці обслуговуючого персоналу, рекомендовані дози внесення добрив, гербіцидів, насіння.

Науково обґрунтована та економічно розрахована технологічна карта є основним документом при плануванні та організації виробництва конкретного виду продукції.

Заходи які містить технологічна карта направлені на підвищення врожайності культури. У технологічній карті дається термін усіх виробничих операцій, їх кількість та продуктивність, витрати праці та прямі витрати на один гектар та весь обсяг робіт.

2.2.1 Розрахунок агрегату

Згідно з агротехнічними вимогами до збирання багаторічних трав (ДОН-680) вибираємо робочу швидкість агрегату 8…9 км/год. Знаючи тип комбайна і його робочу швидкість, вибираємо номінальне тягове зусилля і швидкість на ІІІ і ІV передачах [5].

Визначаємо робочу швидкість комбайну на відповідних передачах за формулою:

(2.1)

де VT – теоретична швидкість, км/год;

δ – величина буксування, δ=12 %.

Визначаємо питомий опір з врахуванням швидкості

(2.2)

де К0 – питомий опір при швидкості 1,5 км / год;

π – коефіцієнт приросту опору, приймаємо π=0,04;

V0 – швидкість, 5 км / год.

Додатковий опір, що виникає при русі агрегату на підйом, визначаємо за формулою:

(2.3)

де GM – вага машини, GM=121кН;

ВК – конструктивна ширина захвату машини, ВК=4 м.;

ί – величина підйому, приймаємо ί=0,03

Визначаємо максимальну ширину захвату на ІІІ і IV передачах:

(2.4)

де Ргак – тягове зусилля трактора, кН

Визначаємо тяговий опір комбайна:

(2.6)

де Вg – ширина захвату підборщика, м;

ng – кількість ножів подрібнювального барабана,

Визначаємо коефіцієнт використання тягового зусилля:

(2.7)

Визначаємо коефіцієнт використання номінальної потужності:

, (2.8)

де Nгак, Nе – відповідно, затрати потужності на підбирання, подрібнення, транспотрування і ефективна потужність двигуна, кВт.

Nгак = Rагр ·Vр , (2.9)

Nгак = 13,5·10,17 = 136,3 кН.

Отже,

.

Після комплектування комбайна проводимо підготовку його до роботи.

Якісна підготовка комбайна до роботи має важливе практичне значення в забезпеченні своєчасного виконання технологічних операцій на високому агротехнічному рівні.

Самохідний кормозбиральний комбайн РСМ – 100 (ДОН-680) призначений для подрібнення свіжоскошених або підібраних з валків підв'ялених трав, скошування з подрібненням кукурудзи й інших високостеблових культур. Подрібнену масу використовують для готування сінажу, трав'яного борошна, брикетованих і гранульованих кормів, силосу, застосовують як зелений корм. РСМ – 100 містить у собі: самохідний подрібнювач, підборщик, жатку для збирання трав, жатку для збирання кукурудзи, змінний подрібнюючий апарат, транспортні візки для перевезення жаток.

Самохідний подрібнювач (рисунок 2.1) змонтований на рамі 9, підтримуваної мостами провідних і керованих коліс. На рамі самохідного подрібнювача змонтований подрібнюючий апарат, складений з живильного і подрібнюю чого пристроїв.

Живильний пристрій складений із чотирьох ребристих і гладенько обертових вальців (рисунок 2.2). Вальці 1, 2 до 4 захоплюють стебла рослин, що надходять від жниварки або підбирача, підпружинений валець 5 підпресовує їх, і рослинна маса направляється в подрібнюючий пристрій.

Подрібнюючий пристрій складається з барабана 6 і бруса, що протиріжучого бруса 10. До трубчастого вала барабана 6 приварені сталеві диски, до яких прикріплені опори із закріпленими на них плоскими ножами 12.

Лопатки опор 15 ножів повідомляють прискорення подрібненій масі, що забезпечує поле її по силосопроводу 8 і вивантаження в кузов транспортної машини. Залежно від виконуваної роботи на самохідний подрібнювач навішують підбирач, жатку для трав або жатку для кукурудзи.

Рисунок 2.1 Самохідний подрібнювач:

1 – подрібнюючий апарат; 2 – механізм навішення; 3 – кабіна; 4 – силосопровід; 5 – випускна труба; 6 – ліве дзеркало заднього виду; 7 – капоти; 8 – моторна установка; 9 – рама; 10 – редуктор.

Рисунок 2.2 Подрібнюючий апарат:

а – схема апарата; б – ніж; 1, 2 і 4 –живильні вальці; 3 – гладкий валець;

5 – валець механізму підпресовки; 6 – подрібнюючий барабан; 7 – відсікач; 8 – підстава силосопровода; 9 – піддон; 10 – протирізальний брус; 11 – чистик; 12 – ніж; 13 – стопорна шайба; 14 – настановний гвинт; 15 – опора ножа; 16 – втулка.

Жатка для збирання трав пристосована для перевезення на транспортному візку. На рамі жатки встановлені чьотирьохлопастне грабельне мотовило, що ріже апарат і шнек. Опори вала мотовила закріплені на боковинах рами жатки. До вала мотовила приварені тримачі, а до них прикріплені металеві планки. Граблини мотовила оснащені пружинними зубами. На кінцях граблин приварені планки для кріплення осей роликів, що котяться по профільованій доріжці.

Пружні зуби входять у траву, підводять її до ріжучого апарата, утримують при зрізанні й подають зрізані рослини до шнека.

Ріжучий апарат сегментна, стандартний, ширина захоплення 4,2 м. Пальцевий брус складений із двох частин, зміщених одна до іншої, що забезпечує безаварійну роботу. Кожна ножова смуга приводиться механізмом хитної шайби. Мінімальна настановна висота ріжучого апарата 60мм.

Жатка для збирання кукурудзи являє собою платформу, обладнану ріжучим апаратом, мотовилом, транспортером і шнеком.

Ріжучий апарат сегментного типу складений зі здвоєних пальців з кроком 90 мм.

Платформа жатки обмежена боковинами з активними польовими дільниками, обладнаними ріжучими апаратами.

Над ріжучим апаратом жатки розташоване пятилопастне мотовило діаметром 1,8 м. Раму мотовила можна повертати гідро циліндрами й тим самим регулювати по висоті й по виносі його осі щодо ріжучого апарата.

Транспортер платформи складений із трьох роликових ланцюгів з поперечними металевими планками.

Шнек установлений у підпружинених опорах і залежно від товщини шару стебел може підніматися по направляючих у боковинах рами. Ширина захоплення кукурудзяної жатки 3,4 м. Мінімальна висота розташування ріжучого апарата над ґрунтом 80мм.

Виділити перший прохід садильного агрегату і його напрямах для того, щоб з нього почали обробіток в тому ж напрямку. Розбивають поле на загінки.

При виборі способу руху потрібно врахувати вид робіт, форму поля і довжину гонів. Способи руху оцінюють коефіцієнтом робочих ходів. Коефіцієнт робочих ходів показує ступінь використання на корисну роботу загального шляху агрегату в загінці. Чим він більше, тим менший холостий шлях і вища продуктивність. Для човникового способу руху на кінцях загінок необхідно залишати смуги для холостих заїздів.

Визначаємо ширину поворотної смуги:

Е=3Rmin , (2.10)

де Е – поворотна смуга, м;

Rmin- мінімальний радіус повороту, м, який визначаємо за формулою:

Rmin=1,7В, (2.11)

де В – ширина захвату агрегату, м

Rmin =1,73=5,1 м.

Отже,

Е=35.1=15,3 м.

Визначаємо ширину загінки

(2.12)

де Lp – робоча довжина загінки, м, що визначаємо за формулою

LP=L - 2E, (2.13)

де L – довжина загінки, м.

LP=1000 - 2·15,3=969,4м.

Тому,

Як видно з розрахунків, робоча довжина загінки буде становити 969 м, а ширина загінки 825 м. Це дозволить зменшити холості переїзди даного агрегату.

Соседние файлы в папке Диплоп Козар