1 Фізико – географічний опис району проектування траси автомобільної дороги

У відповідності з завданням район будівництва – Полтавська область. Район прокладання траси відноситься до У – II дорожньо – кліматичної зони (рисунок 1.3)[3].

Середньобагаторічний шар стоку води від сніготанення складає 39 мм (рисунок 1.4)[3].

Коефіцієнт варіації шару стоку повені при сніготаненні складає 0,78 (рисунок 1.5)[3].

Район прокладки траси відноситься до 6 зливового району (рисунок 1.6)[3].

Територія повздовж автомобільної дороги відноситься до типу місцевості – сухі ділянки (таблиця 6.1)[3].

Повздовж траси залягають ґрунти – супісок легкий.

У відповідності з таблицею 8.8 [3] фізико – механічні характеристики ґрунтів наступні:

1) нормативний модуль пружності ґрунту Е_гр = 49 МПа;

2) кут внутрішнього тертя ґрунту φ_гр = 35˚;

3) зчеплення у ґрунті земляного полотна с_гр = 0,012 МПа.

Для району прокладання траси у відповідності з таблицею б/н [1] розрахункові абсолютна мінімальна та максимальна температури складають – 6,9˚С та + 20,6˚С.

У відповідності з рисунком 3 додатку 1[1] глибина промерзання ґрунту повздовж автомобільної дороги складає 90 см.

У відповідності з додатком 3[1] кількість опадів складає:

– за рік – 585 мм;

– максимальне за добу – 178 мм.

У відповідності з додатком 4[1] домінуючі вітри у Полтавській області такі:

Румби Місяць	Пн	ПнСх	Сх	ПдСх	Пд	ПдЗх	Зх	ПнЗх
Січень	8	13	14	14	11	16	14	10
Липень	15	15	11	7	6	9	17	20

На підставі вищенаведеної таблиці будую рози вітрів (зимову і літню).

ПнЗх Пн ПнСх

Зх Сх

ПдЗх Пд ПдСх

– зима ;

– літо.

2 Визначення технічних параметрів автомобільної дороги

У відповідності з таблицею 2.1[2] параметри дороги IV категорії наступні:

– кількість смуг руху – 2;

– ширина смуги руху – 3 м;

– ширина проїзної частини – 6 м;

– ширина узбіччя – 2 м, в тому числі ширина укріпленої смуги узбіччя – 0,5 м;

– найменша ширина земляного полотна – 10 м.

У відповідності з таблицею 2.2[2] допустима швидкість руху 100 км/год.

Найбільший повздовжній похил – 50‰.

Найменша відстань видимості:

– для зупинки автомобіля – 200 м;

– зустрічного автомобіля – 350 м.

Найменші радіуси кривих у повздовжньому профілі:

– опуклих – 200000 м;

– ввігнутих – 3000 м.

3 Проектування плану траси автомобільної дороги

Через точки А і В наношу на карту 2 варіанти ламаного магістрального ходу, вимірюю кути повороту. Приймаю такі елементи кривої: Т – тангенс, К – довжина кривої, Д– домір, Б – бісектриса, β – кут повороту траси.

При цьому користуюсь наступними формулами:

; ;;.

Перший варіант траси складається із 64 пікетів. Ця запроектована траса перетинає автомобільну дорогу, що проходить через ПК 40 + 50. Вершини кутів повороту мають таке пікетажне положення: ПК 19 + 50, ПК 33 + 75, ПК 53.

Другий варіант траси складається із 63 пікетів. Ця запроектована траса також перетинає автомобільну дорогу, що проходить через ПК 41 + 75. Вершини кутів повороту мають таке пікетажне положення: ПК 13+ 50, ПК 33, ПК 49.

Виконую розрахунок пікетажного положення головних точок прямої. До кожного з позначених на карті варіантів траси складаю відомість кутів повороту, кривих і прямих.

Для спрощення розрахунку пікетажного положення головних точок кривої використовую таблицю, з якої беру значення елементів кругової кривої для радіусу R = 1000 м та помножую на 2.

Розрахунок пікетажного положення головних точок траси

І варіант траси

β = 81º00'; Т = 1708,161; К = 2827,434; Д = 588,890; Б = 630,174.

ВКП –Т	ПК19+30 –1708,162		ВКП +Т	ПК19+30 +1708,162
ПК +1/2К	ПК2+21,838 +1413,717		–Д	+588,890
СК +1/2К	ПК16+35,555 +1413,717		КК	ПК30+49,272
КК	ПК30+49,272

β = 73º30'; Т = 1493,471; К = 2565,634; Д = 421,308; Б = 496,088.

ВКП –Т	ПК33+80 –1493,471		ВКП +Т	ПК33+80 +1493,471
ПК +1/2К	ПК18+86,529 +1282,817		–Д	+421,308
СК +1/2К	ПК31+69,346 +1282,817		КК	ПК44+52,163
КК	ПК44+52,163

β = 37º00'; Т = 669,191; К = 1291,544; Д = 46,838; Б = 108,985.

ВКП –Т	ПК52+90 –669,191		ВКП +Т	ПК52+90 +669,191
ПК +1/2К	ПК46+20,809 +645,772		–Д	+46,838
СК +1/2К	ПК52+66,581 +645,772		КК	ПК59+12,353
КК	ПК59+12,353

ІІ варіант траси

β = 61º30'; Т = 1189,875; К = 2146,755; Д = 232,995; Б = 327,188.

ВКП –Т	ПК13+50 –1189,875		ВКП +Т	ПК13+50 +1189,875
ПК +1/2К	ПК1+60,125		–Д	–232,995
СК +1/2К	ПК12+33,503 +1073,378		КК	ПК23+6,880
КК	ПК23+6,881

β = 78º00'; Т = 1619,568; К = 2722,714; Д = 516,422; Б = 573,519.

ВКП –Т	ПК33 –1619,568		ВКП +Т	ПК33 +1619,568
ПК +1/2К	ПК16+80,432 +1361,357		–Д	–516,422
СК +1/2К	ПК30+41,789 +1361,357		КК	ПК44+03,146
КК	ПК44+03,146

β = 57º30'; Т = 1097,238; К = 2007,129; Д = 281,212; Б = 187,347.

ВКП –Т	ПК49 –1097,238		ВКП +Т	ПК49 +1097,238
ПК +1/2К	ПК38+02,762 +1003,565		–Д	–281,212
СК +1/2К	ПК48+06,327 +1003,565		КК	ПК58+09,892
КК	ПК58+09,892

Таблиця 3.1 – Відомість кутів повороту, прямих та кривих

№ варіанту	№ вершини кута	Кути				Криві							Прямі
		Положення вершини		Величина кута		R	T	K	Б	Д	Початок кривої	Кінець кривої	S	P	A	Z
		ПК	+	Qл	Qп
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
І	Птр	00	0										1930	221,838	310º56'	ПнЗх49º04'
	ВК1	19	30		81º00'	2000	1708,161	2827,434	630,174	588,890	221,883	3049,272
													2038,889	-1162,743	31º56'	ПнСх31º56'
	ВК2	33	80	73º30'		2000	1493,471	2565,634	496,088	421,308	1886,529	4452,163
													2331,308	168,646	318º26'	ПнЗх41º34'
	ВК3	52	90		37º00'	2000	669,191	1291,544	108,985	46,838	4620,809	5912,353
													1056,838	387,647	355º26'	ПнЗх04º34'
	Ктр	63	00
													7357,035	-384,612
							3870,823	6684,612		1057,036
ІІ	Птр	00	0										1350	160,125	7º00'	ПнСх7º00'
	ВК1	13	50	61º30'		2000	1189,875	2146,755	327,188	232,995	160,125	2306,881
													2192,944	-626,449	305º30'	ПнЗх54º30'
	ВК2	33	00		78º00'	2000	1619,568	2722,714	573,519	516,422	1680,432	4403,146
													2110.372	-600,384	23º30'	ПнСх23º30'
	ВК3	49	00	57º30'		2000	1097,238	2007,129	187,347	281,212	3802,762	5809,892
													1677,311	490,108	326º00'	ПнЗх34º00'
	Ктр	63	00
													7330,627	-576,60
							3906,681	6876,598		1030,629