Якісні фактори оцінки емітента

Ризик галузі, до якої належить емітент, можна оцінити за допомогою визначення основного виду економічної діяльності емітента. Основний вид економічної діяльності суб’єктів господарської діяльності визначається органами державної статистики на основі статистичної Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД). Банкові рекомендується виділяти такі галузі за видами діяльності (таблиця 2).

Таблиця 2

Назва галузі	Секції КВЕД	Розділи КВЕД
1. Підприємства виробничої сфери	C, D, E	10—37 включно, 40, 41
2. Підприємства сільськогосподарського сектору	А, В	01, 02, 05
3. Підприємства будівельного сектору	F	45
4. Підприємства торгівлі	G	50—52
5. Підприємства, що надають послуги	Н, І, К, 0	55, 60—64, 70—74, 90—93
6. Інші	L, М. N, P, Q	75, 80, 85, 95, 99

Визначення форми власності та виду емітента дає змогу оцінити додатковий ризик, пов’язаний з можливими наслідками пре­тензійно-позовної роботи банку як власника боргових цінних паперів, або з додатковими витратами банку як власника капітальних цінних паперів, якщо видом підприємства передбачено додаткову відповідальність учасників. Рекомендується виділяти такі види емітентів:

1) акціонерне товариство;

2) товариство з обмеженою відповідальністю;

3) товариство з додатковою відповідальністю;

4) повне товариство;

5) командитне товариство;

6) державне підприємство;

7) спільне підприємство;

8) іноземне підприємство;

9) комбінації зазначених видів.

Продовження дод. 8

Кількісні фактори оцінки емітента

Банку потрібно оцінити самого емітента, його фінансово-май­новий стан та результати фінансово-господарської діяльності. Для цього рекомендується розробити внутрішньобанківське положення про порядок та систему оцінки емітентів та затвердити його рішенням вищого виконавчого органу банку (Правління). У цьому положенні рекомендується використовувати таку систему показників на основі регулярної фінансової (податкової) звітності:

• для банків:

1. Дотримання нормативів капіталу комерційного банку (Н1—Н4) «Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності ко­мерційних банків» № 141 від 14.04.98 р.

2. Дотримання нормативів ліквідності банку (Н5—Н7).

3. Дотримання нормативів ризику (Н8—Н11).

4. Дотримання нормативів міжбанківських операцій (Н12, Н13).

5. Дотримання нормативу інвестиційної діяльності (Н14).

6. Дотримання нормативів валютної позиції (Н15—Н18).

• для підприємств:

1. Наявність капіталу:

Сукупні активи – Сукупні зобов’язання.

2. Наявність оборотних коштів:

Оборотні активи – Оборотні пасиви.

3. Миттєва ліквідність:

.

4. Оборотність балансу:

.

5. Оборотність дебіторської заборгованості:

.

6. Оборотність кредиторської заборгованості:

.

Продовження дод. 8

7. Покриття кредиторської заборгованості потоками грошових коштів:

.

8. Маржа прибутковості:

.

9. Автономність:

.

10. Рентабельність капіталу (ROE):

.

11. Рентабельність активів (ROA):

.

У наведених формулах складові показників розраховуються в такий спосіб^*:

Сукупні активи

330. Баланс активу.

відрахування

020 Нематеріальні активи.

160 Товари відвантажені, не сплачені в строк.

180 Розрахунки за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк.

195 Розрахунки за податковими платежами.

200 Розрахунки з бюджетом.

225 Розрахунки з учасниками.

240 Розрахунки з іншими дебіторами.

300 Використання позичкових коштів.

Сукупні зобов’язання

530 Усього за розділом II пасиву балансу.

750 Усього за розділом III пасиву балансу.

Продовження дод. 8

420 Фінансування капітальних вкладень.

425 Розрахунки за майно.

450 Відстрочена податкова заборгованість.

455 Доходи майбутніх періодів.

460 Резерви наступних витрат та платежів.

465 Реструктуризований борг.

475 Заборгованість за майно в оренді.

Оборотні активи

320. Усього за розділом III активу балансу.

відрахування

160 Товари відвантажені, не сплачені в строк.

180 Розрахунки за товари, роботи, послуги, не сплачені в строк.

195 Розрахунки за податковими платежами.

200 Розрахунки з бюджетом.

225 Розрахунки з учасниками.

240 Розрахунки з іншими дебіторами.

300 Використання позичкових коштів.

Оборотні пасиви

750 Усього за розділом III пасиву балансу.

Високоліквідні активи

260 Каса.

270 Розрахунковий рахунок.

280 Валютний рахунок.

290 Інші грошові кошти.

250 Короткострокові фінансові вкладення.

Приплив грошових коштів

945/4 Рух грошових коштів (гривень) — нараховано, створено, одержано.

950/4 Рух грошових коштів (валюта) — нараховано, створено, одержано.

Відплив грошових коштів

945/5 Рух грошових коштів (гривень) — витрачено, переказано.

950/5 Рух грошових коштів (валюта) — витрачено, переказано.

Дебіторська заборгованість

170 Розрахунки за товари, строк сплати яких не настав.

190 За отриманими векселями.

230 З дочірніми підприємствами.

210 З персоналом за іншими операціями.

220 За виданими авансами.

Закінчення дод. 8

Кредиторська заборгованість

630 За товари, роботи та послуги, строк розрахунку за якими не настав.

640 За товари, роботи, послуги, не сплачені в строк.

650 За виданими векселями.

660 За отриманими авансами.

665 З податкових розрахунків.

670 З бюджетом.

680 За позабюджетними платежами.

690 За страхування.

700 За оплату праці.

710 З дочірніми підприємствами.

715 З учасниками.

720 З іншими кредиторами.

620 Кредити та позички, не погашені в строк.

Прибуток^*

120 Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) звітного року (за формою № 2).

Для системи показників стану та результатів роботи підприємств нормативні значення не встановлюються. Оцінку значення показників рекомендується будувати на порівняльному аналізі подібних ус­танов (за обсягами діяльності, структурою та розміром сукупних активів) та на підставі даних аналітичних рядів. Десять з одинадцяти наведених показників входять до запропонованої системи оцінки позичальника (Додаток 2 до Положення «Про порядок формування та ви­користання резерву на відшкодування можливих збитків комерційних банків від кредитної діяльності», затвердженого Постановою Правління НБУ № 323 від 29.09.97 р.). Тому банкові рекомендується для забезпечення послідовності в роботі брати ті значення коефіцієнтів для відповідних класів емітентів, які використано в системі їхньої оцінки як позичальників, оскільки придбання боргового цінного папера на інвестиції за економічною сутністю можна вважати видачею кредиту.

Система показників та порядок їх розрахунку для оцінки стану та результатів роботи фінансових (небанківських) установ — інвестиційних фондів, інвестиційних компаній, трастових компаній, кредитних спілок, страхових товариств тощо — може різнитися від запропонованого в згаданому «Положенні» унаслідок специфічності роботи таких установ.

Якщо емітент будь-яких цінних паперів у портфелі банку на інвестиції одночасно є позичальником банку, його оцінка (клас) як позичальника та як емітента мають збігатися.

* До першокласного забезпечення належать: застава майнових прав на грошові депозити; безумовні гарантії: урядів країн категорії «А», Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку, банків з рейтингом не нижче ніж «інвестиційний клас»; забезпечені гарантії банків України, а також інше ліквідне забезпечення, що користується високим попитом на ринку та може бути швидко реалізоване.

* Для розшифровки показників використовувалися номери рядків форм податкової річної звітності підприємств за 1997 рік. Банк може використовувати іншу розшифровку показників залежно від типу звітності емітента, що надходить до банку.

* Прибуток у річному еквіваленті — це розрахункова сума прибутку, що обчислюється з припущенням того, що протягом року поточний рівень прибутковості діяльності залишиться незмінним. Для отримання річного еквівалента прибуток за 1 місяць помножують на 12, за 2 місяці — на шість, за 3 місяці — на чотири і т. д.

31