Операції банків з іноземною валютою

№ п/п	Зміст операції	Дебет	Кредит
Переказ валютних коштів фізичними особами
1	Переказ коштів фізичної особи за кордон	2620	1500
2	Комісія за переказ коштів фізичної особи за кордон	2620	6114
3	Надходження коштів на користь фізичної особи	1500	2620
4	Отримання комісії від фізичної особи за видачу готівкової валюти з безготівкового рахунку	1001	6114
Облік неторгових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
1	Видача авансу у гривні касиру обмінного пункту	а) 1811 б) 1003	1001 1811
2	Повернення касиром обмінного пункту підзвіту у гривні	а) 1001 б) 1911	1911 1003
3	Купівля валюти обмінним пунктом (наприклад DEM)	3801 1003.280	1003.980 3800
4	Продаж валюти обмінним пунктом (наприклад DEM)	1003.980 3800	3801 1003.280
5	Результат за проведеними операціями обмінного пункту	6204 3801	3801 6204
Видача готівкової валюти на відрядження
1	Видача валюти на відрядження з рахунку юридичної особи	2600	1001
2	Сплата комісії за видачу готівкової валюти на витрати на відрядження	2600	6110
Купівля валюти в уповноваженому банку на витрати на відрядження
А	Переказ гривень з розрахункового рахунку юридичної особи на купівлю валюти на витрати на відрядження	2600	2900

Закінчення табл. 13.1

№ п/п	Зміст операції	Дебет	Кредит
Б	Видача валюти на відрядження з валютного розрахункового рахунку юридичної особи	2600	1001
В	Сума в гривнях клієнта-юридичної особи переводиться на рахунок еквівалента валютної позиції за операціями банку щодо іноземної валюти	2900	3801
Г	Купівля клієнтом валюти в уповноваженому банку на витрати на відрядження	3800	2600
Облік біржових операцій комерційних банків
1	Перерахування гривні на УМВБ для купівлі валюти	3801	1200
2	Зарахування валютних коштів, які куплені на МВР, на кореспондентський рахунок уповноваженого банку	1500	3800
3	Розподіл валютних коштів на рахунки юридичних осіб-клієнтів банку, яким куплено іноземну валюту для сплати імпортних контрактів	3800	2600
4	Комісія банку, яку сплачують юридичні особи-клієнти банку за куплену іноземну валюту на МВР	2900	6114
5	Переказ валютних коштів юридичної особи-клієнта банку на користь нерезидента у сплату імпортного контракту	2600	1500
6	Комісія за переказ валютних коштів з розрахункового валютного рахунку клієнта банку	2600	3800
7	Сума гривні, яка витрачена на купівлю валюти для клієнтів	2900	3801
Обов’язковий продаж валютної виручки експортерів
1	Зарахування валютної виручки експортерів, яка надходить на кореспондентський рахунок банку, на розподільчий рахунок юридичної особи-клієнта банку	1500	2603
2	Розподіл валютної виручки юридичної особи-клієнта банку:
	а) зарахування 50% валютної виручки на поточний валютний рахунок клієнта	2603	2600
	б) продаж 50% валютної виручки експортера на УМВБ	2603	1500
3	Надходження гривні за продану валюту на кореспондентський рахунок уповноваженого банку	1200	3739
4	Зарахування коштів у гривні клієнту банку за обов’язко­вий продаж 50% валютних коштів на УМВБ	3739	2600

— внесення ще не сплаченої суми

Д-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках 700000 дол. США

(вартість 700000 дол. у гривнях за курсом 3.9 грн. дорівнює 2730000)

К-т 5001 Несплачений зареєстрований статутний капітал банку 2520000 грн.

К-т 5010 Емісійні різниці 210000 грн.

обчислення: (2730.000 – 2520.000)

У табл. 13.1 наведемо основні бухгалтерські записи за операціями банків з іноземною валютою. Частина з них проводиться через рахунки 380 групи. Таблиця унаочнює той факт, що відмова від записів за рахунками валютних позицій (3800, 3801) не порушить змісту господарських операцій, що відображені кореспонденцією рахунків.

13.7. Зміст нової редакції Правил бухгалтерського обліку уповноваженими банками операцій в іноземній валюті

З 1 січня 1999 року введено в дію нову редакцію Правил бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (затверджено Постановою Правління НБУ від 16.12.98 р. № 520).

Запропоновані у Правилах умовні приклади бухгалтерських записів щодо валютних обмінних операцій наведено без застосування записів за технічними рахунками (3800, 3801). Головною вимогою при здійсненні бухгалтерського проведення за обмінними операціями є рівність на кінець дня сум у гривні (гривневому еквівалентні для іноземних валют за офіційним курсом Національного банку України) за дебетом та кредитом проведення. У разі виникнення різниці за дебетом та кредитом балансового проведення у зв’язку із різницею курсів сума відноситься на відповідний балансовий рахунок залежно від характеру операцій:

• 5010 «Емісійні різниці»

• 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».

Варто ще раз зазначити, що при здійсненні балансового бухгалтерського проведення за обмінними операціями використовуються такі курси:

• за офіційним курсом Національного банку України на дату здійснення проведення відображується іноземна валюта у подвійній оцінці за номіналом та в гривневому еквіваленті (доходи та витрати, нараховані, отримані і сплачені в іноземній валюті; всі зарахування та списання з кореспондентського рахунку — внесок в іноземній валюті до статутного капіталу, куплена-продана іноземна валюта та ін.).

• за ринковим курсом відображується сума у гривнях у разі купівлі-продажу іноземної валюти за національну валюту.

Приклад 1: купівля 100 доларів США за 450 гривень. Офіційний курс долара США дорівнює 4 грн.

Д-т Каса 100 доларів США (400 грн.)

Д-т 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами 50 грн.

К-т Каса 400 грн.

• за офіційним курсом Національного банку України на дату здійснення бухгалтерського проведення відображається гривня у разі нарахування, отримання і сплати доходів та витрат у іноземній валюті. У разі виправних проводок за рахунками доходів та витрат — сума у гривні сторнуючого проведення повинна дорівнювати сумі у гривні помилкового проведення.

Приклад 2: нарахування доходів за кредитами у сумі 100 доларів США. Офіційний курс долара США дорівнює 4 грн.

Д-т Нараховані доходи 100 доларів США (400 грн.)

К-т Процентні доходи (6 клас) 400 грн.

Приклад 3: сторнування нарахованих у попередньому місяці доходів за кредитами у сумі 100 доларів США (приклад попередній). Офіційний курс долара США на дату сторнуючого проведення дорівнює 4,1 грн.

Д-т процентні доходи (6 клас) 400 грн.

Д-т 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами 10 грн.

К-т нараховані доходи 100 дол. США (410 грн)

• за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання установчого договору відображується гривня при обліку внесків до статутного капіталу в іноземній валюті за рахунком № 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку».

• за офіційним курсом Національного банку України на день оформлення митної декларації при купівлі-продажу основних засобів за іноземну валюту.

Переоцінка усіх валютних балансових рахунків здійснюється при кожній зміні офіційного курсу Національного банку України. Курсові різниці при переоцінці всіх балансових рахунків відносяться на рахунок № 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».

Приклад 4 (щодо прикладу 1): офіційний курс долара США змінився та становить 4,2 грн.

Д-т Каса (рахунок в іноземній валюті) 20 грн.

К-т 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами 20 грн.

Довгострокові вкладення в іноземні підприємства, які здійснені в іноземній валюті, обліковуються у гривні за вартістю їх придбання (історичною вартістю) на рахунках груп № 410 «Вкладення в асоційовані компанії» та № 420 «Вкладення в дочірні компанії» і не підлягають переоцінці у зв’язку зі зміною офіційного курсу Національного банку України, як і внески до статутного фонду в іноземній валюті чи вартість основних засобів, придбаних за іноземну валюту.

Доходи або витрати є реалізованими у тому разі, коли фінансова операція була закінчена. Реалізований фінансовий результат за операціями з іноземною валютою розраховується перед виконанням переоцінки залишків, пов’язаної зі зміною курсів. Його величина дорівнює різниці між фактичною вартістю проданої (купленої) валюти та вартістю купівлі (продажу) за одним із методів:

• перший прийшов, перший пішов (FIFO). При визначенні доходів банку від купівлі-продажу іноземної валюти сума реалізованої валюти помножується на різницю між курсом продажу та курсами, за якими були придбані перші суми валют (якщо спочатку здійснювався продаж валюти, а потім придбання, то береться різниця між курсом придбання та курсами, за якими у першу чергу здійснювався продаж валюти).

Приклад 5: розрахунок доходу за методом FIFO:

Банк купив 300 доларів США за 1320 грн.:

100 доларів США курс 4,2 грн. сума у грн. 420

100 доларів США курс 4,4 грн. сума у грн. 440

100 доларів США курс 4,6 грн. сума у грн. 460.

Банк продав 150 доларів США за 675 грн. (курс 4,5 грн.).

Дохід банку дорівнює: 675 — (100$  4,2 + 50$  4,4) = 35 грн.;

• метод середньозваженого. При визначенні доходів банку від купівлі-продажу іноземної валюти сума реалізованої валюти помножується на різницю між курсом продажу та середнім курсом, за якими була придбана валюта (якщо спочатку здійснювався продаж валюти, а потім придбання, то береться різниця між курсом придбання та середнім курсом, за яким здійснювався продаж валюти).

Приклад 6. Розрахунок доходу за методом середньозваженого курсу купівлі:

Банк купив 300 доларів США за 1320 грн.:

100 доларів США курс 4,2 грн. сума у грн. 420

100 доларів США курс 4,4 грн. сума у грн. 440

100 доларів США курс 4,6 грн. сума у грн. 460.

Банк продав 150 доларів США за 675 грн. (курс 4,5 грн.).

Дохід банку розраховується таким чином:

Середній курс купівлі дорівнює:

(100$  4,2 + 100$  4,4 + 100$   4,6) / 300$ = 4,4 грн.

Дохід дорівнює: 150  (4,5 – 4,4) = 15 грн.

Приклад 7. Розрахунок доходу за методом середньозваженого курсу купівлі:

Банк продав 150 доларів США за 660 грн.:

50 доларів США курс 4,2 грн. сума у грн. 210

50 доларів США курс 4,4 грн. сума у грн. 220

50 доларів США курс 4,6 грн. сума у грн. 230

Банк купив 300 доларів США за 1350 грн. (курс 4,5 грн.). Дохід банку розраховується таким чином:

Середній курс продажу дорівнює:

(50 $  4,2 + 50 $  4,4 + 50 $  4,6) / 150 $ = 4,4 грн.

Дохід дорівнює: 300  (4,5 – 4,4) = 30 грн.;

• останній прийшов, перший пішов (LIFO). При визначенні до­ходів банку від купівлі-продажу іноземної валюти сума реалізованої валюти помножується на різницю між курсом продажу та курсами, за якими були придбані останні суми валют (якщо спочатку здійснювався продаж валюти, а потім придбання, то береться різниця між курсом придбання та курсами, за якими в останню чергу здійснювався продаж валюти).

Приклад 8. Розрахунок доходу за методом LIFO:

Банк купив 300 дол. США за 1320 грн.:

100 доларів США	курс 4,2 грн.	сума у грн. 420;
100 доларів США	курс 4,4 грн.	сума у грн. 440;
100 доларів США	курс 4,6 грн.	сума у грн. 460.

Банк продав 150 доларів США за 675 грн. (курс 4,5 грн.).

Дохід банку дорівнює:

675 – (100 $  4,6 + 50 $  4,4) = –5 грн.

Метод розрахунку реалізованого результату визначається обліковою політикою банку і може змінюватися у разі змін вимог Національного банку України щодо обліку іноземної валюти або коли зміни приведуть до більш адекватного відображення результатів обмінних операцій банку.

Реалізований результат відноситься на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку № 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».

Результат буде реалізованим тільки тоді, коли у разі здійснення обмінної операції зменшиться абсолютна величина валютної позиції у розрізі одного виду валюти.

У разі довгої відкритої валютної позиції реалізований результат виникає при продажу іноземної валюти. Реалізований результат розраховується шляхом множення кількості одиниць проданої валюти на різницю між курсом продажу та курсом купівлі валюти за розрахунковий період.

У разі короткої відкритої валютної позиції реалізований результат виникає при купівлі іноземної валюти. Він розраховується шляхом множення кількості одиниць купленої валюти на різницю між курсом продажу та курсом купівлі валюти за розрахун­ковий період.

Приклад 9. 21.12.99 р. банк продав 100 доларів США за 400 грн. (коротка позиція за $) і купив 200 німецьких марок за 400 грн. (довга позиція за DEM).

22.12.98 р. банк купив 50 доларів США за 195 грн. (коротка позиція за $ зменшилася) і продав 100 нім. марок за 210 грн. (дов­га позиція за DEM зменшилась).

Реалізований результат банку буде дорівнювати:

(100 $ – 50 $)  (4,0 – 3,9) + (200 DEM – 100 DEM)  (2,1 – 2,0) = = 50 $  0,1 + 100 DEM  0,1 = 5 + 10 = 15.

У разі зміни за розрахунковий період довгої валютної позиції на коротку реалізований результат дорівнює різниці між кількістю одиниць проданої валюти за розрахунковий період і кількістю одиниць валюти короткої валютної позиції на кінець розрахункового періоду, помноженої на різницю між курсом продажу і курсом купівлі валюти за розрахунковий період.

У разі зміни за розрахунковий період короткої валюти позиції на довгу, реалізований результат дорівнює різниці між кількістю одиниць купленої валюти за розрахунковий період і кількістю одиниць валюти довгої валютної позиції на кінець розрахункового періоду, помноженої на різницю між курсом продажу і курсом купівлі валюти за розрахунковий період.

Розрахунковий період банк визначає самостійно за кожною операцією (операційний день, звітний місяць).

У разі, коли банк вирішив вести облік реалізованого і нереалізованого результатів від торгівлі іноземною валютою та банківсь­кими металами окремо, можливо обліковувати реалізований і нереалізований результати протягом місяця на одному аналітичному рахунку балансового рахунку № 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами», а в кінці місяця необхідно виділити реалізований результат на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку № 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».

Для реального уявлення про операції, обумовлені угодами, але не закінчені (наприклад, строкові контракти), необхідно розмежовувати поняття «дата операції» та «дата валютування».

При обліку за датою операції — бухгалтерське проведення здійснюється за датою операції незалежно від того, коли фактично виконуватимуться розрахунки за операцією. При невідповідності дати операції та дати валютування такі операції обліковуються на позабалансових рахунках:

• групи № 920 «Валюта та банківські метали, які куплені, але не отримані»;

• групи № 921 «Валюта та банківські метали, які продані, але не відіслані»;

• № 9350 «Активи до отримання та депозити до розміщення за спотовими контрактами»;

• № 9360 «Активи до відсилання та депозити до залучення за спотовими контрактами».

При здійсненні бухгалтерського проведення за позабалансовими рахунками:

• іноземна валюта записується у подвійній оцінці — за номіналом та в гривневому еквіваленті за офіційним курсом на дату здійснення проведення;

• гривня записується за курсом угоди — у разі купівлі-про­дажу іноземної валюти за національну валюту та відображення майбутніх доходів чи витрат, які є об’єктом хеджування.

Приклад 10. 20.10.99 банк купив 1000 доларів США на умовах форвард за курсом 4,5 грн. за долар США з метою хеджування. Офіційний курс долара США на дату укладання угоди дорівнює 4 грн. 20.10.99 виконуються такі бухгалтерські проведення:

Д-т 9201 1000 доларів США (що відповідає 4000 грн. за офіційним курсом)

К-т 9211 4000 грн.

К-т 9215 500 грн.

Переоцінку рахунків у іноземній валюті 9 класу «Позабалансові рахунки» у зв’язку зі зміною курсів валют банк здійснює за положеннями власної облікової політики. Результат переоцінки рахунків 9 класу не відноситься на балансові рахунки. Необхідно розрізняти переоцінку позабалансових рахунків у іноземній валюті від переоцінки деривативних угод, номінали яких обліковуються за рахунками 9 класу і результати переоцінки яких відображуються не рідше одного разу на місяць (на звітну дату) за балансовим рахунком № 3810 «Балансуючий рахунок за результатами переоцінки позабалансової позиції щодо іноземної валюти та банківських металів» у кореспонденції з рахунками доходів і витрат.

Проведення за балансовими рахунками (зокрема за кореспондентськими рахунками) виконуються на дату валютування.

Балансові проведення за обмінними операціями здійснюються з використанням технічних рахунків з метою зв’язку різних валют: № 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів» та № 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

Залишки за цими рахунками не включаються до підрахунку загальної суми активів, зобов’язань та валюти балансу банку.

Для позабалансових обмінних операцій використовуються технічні рахунки 9 класу № 9280 «Позабалансова позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів» та № 9281 «Еквівалент позабалансової позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

Аналітичний облік за технічними рахунками ведеться кожним банком на його розсуд.

На кінець кожного дня сума технічних пасивних та активних рахунків за обмінними операціями повинна дорівнювати нулю.

Приклад 11. Облік та переоцінка технічних рахунків. Купівля банком 100 доларів США за 450 гривень (див. приклад 1). Банк відкриває технічні рахунки 3800, 3801.

Офіційний курс дол./грн. = 1 : 4.

Технічно бухгалтерське проведення матиме такий вигляд:

Д-т Каса	100 доларів США (450 грн.)
К-т 3800	100 доларів США (450 грн.)
Д-т 3801	400 грн.
Д-т 6204	50 грн.
К-т каса	450 грн.

Наступного дня офіційний курс долара США встановлено 1 : 4,1. Переоцінка технічних рахунків «Валютна позиція»:

Д-т 3801	10 грн.
К-т 3800	10 грн.

Банк самостійно вирішує технічні аспекти переоцінки рахунків у іноземній валюті.

У зв’язку з тим, що на кінець кожного дня рахунки 3800 та 3801 у гривневому еквіваленті повинні бути рівними між собою, результат їх переоцінки завжди буде нульовий.

	Ключові поняття

Дата валютування— це обумовлена угодою дата зарахування коштів за операцією, коли вони переходять у розпорядження отримувача.

Дата операції— це дата укладення угоди, коли продавець погоджується продати, а покупець придбати іноземну валюту. На цю дату проводиться відображення змісту операції у бухгалтерському обліку, а також починається нарощення результату переоцінки та інших доходів (видатків)

Дата оцінки вартості— кінець місяця. Дата, коли залишки за рахунками в балансі коригуються відповідно до поточних ринкових цін; нараховуються процентні доходи та витрати, інші доходи та витрати для підготовки до складання місячних звітів та класифікації рахунків і операцій перед відображенням їх у відповідних фінансових документах.

Дата розрахунку— це дата фактичного проведення розрахунку, за яким банк отримує або сплачує кошти.

Дисконт,абопремія за форвардним контрактом— різниця між форвардним та спотовим курсами. Вона відображає різницю у процентних ставках двох різних валют. Дисконт або премія за форвардним контрактом може розраховуватися за формулою:

Дисконт (премія) = сума контракту в іноземній валюті  (спотовий курс — форвардний курс (на день вступу контракту в дію)).

Кумулятивна поправка при перерахунках валют (КППВ) — компонент акціонерного капіталу. Даний компонент включає поправки, які вносяться при перерахунках, прибутку та збитку за хеджом чистих капіталовкладень, премій та дисконтів по форвардному хеджуванню капіталовкла­день. Якщо інвестиції продані або частково чи повністю ліквідовані, КППВ по інвестиції включається в розрахунки при визначенні суми прибутку (збитку по даному продажу або ліквідації).

Нереалізований результат— це результат переоцінки активів та зобов’язань в іноземній валюті у зв’язку із зміною курсів, не пов’язаний з рухом коштів за реальними операціями на час переоцінки.

Офіційний валютний курс НБУ— курс гривні щодо іноземної валюти, який встановлюється Національним банком України. Це курс, за яким на звітну дату оцінюються усі балансові валютні рахунки.

Реалізований результат від операції з іноземною валютою— це доходи або витрати, отримані або сплачені після закінчення фінансової операції або події, яка дає банку право на результати операції.

Спекуляція валютна— операції, які здійснюються з метою отримання прибутку від зміни валютних курсів у часі або на різних ринках, а також свідоме взяття на себе валютного ризику.

Спотовий валютний курс— курс купівлі-продажу іноземної валюти на спотовому ринку.

Спотові операції— операції з купівлі-продажу однієї іноземної валюти за іншу за обумовленим курсом. Розрахунок за спотовою угодою повинен відбуватися в період не більший, ніж два робочих дні після укладення угоди.

Форвардний валютний курс— курс купівлі-продажу іноземної валюти, який використовується у форвардній операції.

Форвардний курс=Спотовий курс+ (–)Премія(Дисконт).

Форвардні операції— операції з купівлі-продажу однієї іноземної валюти за іншу на вказану дату в майбутньому та за обумовленим курсом. Розрахунок за ними повинен відбуватися на дату, зазначену в форвардному контракті (у період більший, ніж два робочих дні після дати укладення угоди). Вимоги та зобов’язання, які пов’язані з форвардним контрактом, обов’язковідля виконання обома сторонами і не залежать від будь-яких подій.

Хеджування— мінімізація фінансових ризиків. З метою хеджування поряд з основною угодою складається додаткова угода за участю третьої сторони, умови якої такі, що коли настають обставини, які призведуть до збитків за основною угодою, учасник отримує повністю або частково прибутки від протилежної угоди. Інструментами хеджування можуть бути форварди, ф’ючерси, опціони, процентні свопи та інші фінансові інструменти.