2.4 Вибір юридичної форми бізнесу

Вибір юридичної форми інформаційного бізнесу (як і будь-якого іншого) — одне з найважчих і важливих рішень для підприємця, який організовує власну справу.

Вибір організаційно-правової форми підприємництва здійснюється через механізм державної реєстрації конкретного виду підприємництва, господарського товариства або іншої організаційно-правової форми. За загальним правилом, це пов’язано зі створенням юридичної особи, яка є самостійним суб’єктом майнових відносин у господарському обороті. Разом із тим, законодавство України передбачає можливість здійснення громадянами підприємницької діяльності без створення юридичної особи. В такому разі громадянин реєструється як індивідуальний (самостійний) підприємець (фізична особа). Як самостійний підприємець (фізична особа), так і підприємці, що обрали інші організаційно-правові форми, користуються рівними правами і несуть відповідальність, встановлену законом, перед державою, контрагентами, працівниками.[8]

Вибір форми підприємства залежить багато в чому від особистих уподобань та досвіду підприємця, але в основному визначається об’єктивними обставинами, а саме:

сферою діяльності;

наявними грошовими коштами;

«плюсами» та «мінусами» самих юридичних форм підприємництва.

Першим кроком у виборі юридичної форми власного бізнесу є вивчення особливостей (переваг і вад) різних організаційно-пра­вових форм підприємницької діяльності.

Тут головними є:

Відповідальність — як підприємець ставиться до ризику втрати власного майна у випадку банкрутства фірми.

Контроль — яким чином підприємець братиме участь в управлінні діяльністю фірми.

Податки — наскільки різняться суми податків, сплачувані за різних форм організації бізнесу.

Приймаючи рішення щодо юридичної форми бізнесу, майбутній підприємець має вирішити низку питань:

Чи буде він (підприємець) одноосібним володарем?

Якщо ні, яка кількість людей матиме частку у власності?

Які права контролю будуть надані кожному із співвласників?

Як розподілятимуться ризики та винагороди?

Наскільки важливим для всіх співвласників є обмеження персональної відповідальності за борги бізнесу або за позови до нього?

Яка форма організації бізнесу щодо податків є найвигіднішою як для індивідуального власника, так і для самого бізнесу?

Яка юридична форма буде найпростішою і найдешевшою для заснування та підтримування діяльності?

Якими є довгострокові плани бізнесу? Які можливості його зростання в майбутньому?

Якими є фінансові потреби — які розміри початкового фінансування порівняно із сумою коштів, яку підприємець має для потреб створення бізнесу?

Чи є достатніми знання та досвід підприємця у сфері управління бізнесом?

На скільки започаткований бізнес зазнає впливу зовнішнього середовища? Тобто чи потребує обраний бізнес помірного, швидкого чи дуже швидкого реагування на зміни у зовнішньому середовищі?

Наскільки важко припинити ділову активність у разі невдачі?

Зіставляючи переваги і вади кожної з форм організації бізнесу, підприємець вирішує, яка форма для нього є найкращою.[7]

ВИСНОВКИ

Як правило, ролі менеджера в організації є між особові, інформаційні, та пов`язані з прийняттям рішень. Це дозволить мені відповідно зайняти ту "нішу" на підприємстві (фірмі), відповідно до якої мої особисті якості будуть найкраще проявлятися і де я зможу приносити максимальну користь суспільству.

В світі бізнесу  існують так звані  вічні питання  на які люди постійно шукають  відповіді. Чому  великі та малі компанії  заробляють  сотні  мільйонів,  а інші втрачають  капітал? Як може невелика фірма, компанія  забезпечити високий рівень обслуговування  ніж велика, яка  застосовує набагато більше ресурсів? На ці та  інші питання  допомагає відповісти  теорія і практика менеджменту.

Основна мета існування будь-якого бізнесу і створення будь-якої фірми - привести фірму  до вершини  Успіху,  закріпити  її там і дати їй можливість  сміливо дивитися в майбутнє, бачачи там нові перспективи її розвитку. Суть бізнесу складається в постійному вдосконаленні самої фірми,  її стратегії і тактики в боротьбі за місце  на ринку, в прагненні до досконалості. Примноження капіталу,  отримання прибутку і розвиток фірми,  надія на майбутнє - ось ті складові,  без  яких бізнес немислимий. Так саме він немислимий без талановитих менеджерів,  які можуть повести  за собою людей і реалізувати все задумане.

Великою мірою успішність менеджера визначає креативність, як здатність до творчого вирішення задач. Моя добре розвинена інтуїція є однією з причин, чому я вибрала цю професію.

Однією з особливостей прояву креативного мислення є добре розвинена інтуїція, тобто розумова діяльність, яка здійснюється немовби "на межі" свідомості. Добре розвинена інтуїція спирається на життєвий досвід людини і живиться багатьма джерелами інформації, яка надходить від усіх органів чуття, миттєво сортується, аналізується і узагальнюється у вигляді процесу прийняття рішення. Часто людина не може пояснити, чому, за якими критеріями обрано таке рішення, що вплинуло на її висновки.

Оволодіння  основами  сучасного менеджменту – важкий, багатоплановий процес, який оцінюється  фахівцями з різних боків. Одні вважають, що менеджером потрібно народитися, другі, -  що менеджмент це така ж наука, як наприклад фізика чи біологія, так чи  інакше  формування менеджера здійснюється  через активне навчання і самовдосконалення. Я буду прикладати максимум зусиль для того, щоб оволодіти цією цікавою та дуже потрібною суспільству професією.

Актуальною перспективою професійного формування особистості менеджера, а також його самореалізації є розвиток кар'єрних нахилів. Професійна кар'єра спеціаліста об'єднує його успіхи на роботі з етапами особистісного розвитку, включаючи всі сфери життя.

Мені подобаються умови, які створені в інституті для того, щоб я стала кваліфікованим спеціалістом, мені подобаються викладачі, які мають високий рівень кваліфікації. Я буду прагнути до того, щоб набути необхідні знання, буду вдосконалювати свій характер, буду відпрацьовувати свої вміння, щоб ефективно спілкуватися та взаємодіяти з іншими людьми. Я хочу стати висококваліфікованим менеджером.

Після закінчення навчання я буду мати цілісне уявлення про процес управління будь-якою організацією і його основні етапи, а також володіти практичними способами та прийомами управління, які широко використовують як закордонні так і вітчизняні фірми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Азеев А. А. и др. Организация и функционирование вычислительного центра. — М.: Статистика, 1977. — 160 с.

2. Ансофф И. Стратегическое управление. М: Экономика, 1989, 518 с.

3. Аррендондо Лени. Искусство деловой презентации: Пер. с англ. — Челябинск: Урал LTD, 1998. — 520 с.

4. Артамонов Г. Т. Информатика: теория и практика (заготовки к книге) // НТИ, Сер.1. Организация и методика информационной работы, 1997, № 8, с. 30—33; 1998, № 1, с. 29—34; № 4, с. 31—36; № 6, с. 31—35; № 12, с. 29—33; 1999, № 6, с. 36—43.

5. Бизнес в Европе: информационная индустрия. / Информатика. Экспресс-информация. М. — ВИНИТИ, 1991. — № 45. — С. 2—9.

6. Бланк И. А. Управление формированием капитала. — К.: «Ника-Центр», 2000. — 512 с.

7. Бове К, Аренс У. Ф. Современная реклама: Пер. с англ. / Общ ред. Феофанова О. А. — Тольятти: Издательский дом Довгань, 1995. — 704 с.

8. Большой экономический словарь. Multilex 2/0 EKONOMICS. CD-ROM.

9. Боэм Б. У. Инженерное проектирование программного обеспечения. — М.: Наука, 1991. — 190 с.

10. Бузова Н. Н. Проблемы развития народнохозяйственного информационного комплекса // Современные средства информатики. М.: Наука, 1986. — 277 с.

11. Бурлак Г. Н и др. Экономика, организация и планирование работы ВЦ / Г. Н. Бурлак, С. Н. Помпеева, Л. С. Фельдман: Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 1989. — 238 с.

12. Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / О. В. Голосов, С. А. Охрименко, А. В. Хорошилов и др.; Под ред. В. П. Тихомирова, А. В. Хорошилова. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 240 с.