6. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

Самостійна робота – це невід’ємна складова всієї системи підготовки у вищому навчальному закладі, яка надає можливість студенту краще засвоїти навчальний матеріал. До самостійної роботи належать всі види робіт, які студенти виконують під час підготовки до аудиторних чи індивідуальних занять, в процесі пошукової чи науково-дослідної діяльності.

Метою самостійної роботи студентів з дисципліни „Іноземна мова за професійним спрямуванням” є поглиблення, узагальнення, систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять.

З дисципліни „Іноземна мова за професійним спрямуванням” рекомендуються такі види самостійної роботи:

- самостійне вивчення й поглиблене опрацювання окремих питань з деяких тем дисципліни;

- вивчення матеріалу за підручниками та спеціальною літературою;

- підготовка до занять за рекомендованою літературою та з використанням Інтернет-ресурсів;

- виконання індивідуальних творчих завдань;

- виконання вправ, написання творів, есе;

- підготовка до модульного тестування;

- написання рефератів;

- опрацювання спеціальної термінології;

- підготовка доповідей до студентських наукових конференцій тощо.

7. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань

Метою індивідуальної роботи є формування у студентів навичок і вмінь працювати за власним планом, доцільно досліджувати інформацію та висловлювати усно або письмово власну думку, узагальнювати і підсумовувати інформацію й аргументи з кількох джерел.

Формами індивідуальних завдань з іноземної мови (за професійним спрямуванням) є:

- написання есе за тематикою, що вивчається;

- пошук матеріалів для підготовки доповідей за зазначеною тематикою;

- підготовка матеріалів до виступів на конференціях та до публікацій;

- участь в олімпіадах з німецької мови професійного спрямування.

9. Форми та засоби контролю знань студентів

При організації навчання за кредитно-модульною системою для визначення рівня знань студентів застосовується процедура формування підсумкової оцінки з навчальної дисципліни за двома складовими – результатами поточної навчальної діяльності та результатами діагностики якості знань при складанні екзамену (переважно у письмовій формі). Поточна навчальна діяльність передбачає послідовне і систематичне накопичення балів за виконання всіх запланованих видів робіт, зазначених у робочих навчальних програмах навчальних дисциплін.

Система контролю успішності студента включає наступні різновиди: поточний, модульний, підсумковий модульний та семестровий (академічний) контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних і індивідуальних занять і має на меті перевірку і визначення рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форми проведення поточного контролю: усне опитування, обговорення проблемних питань, розв’язання ситуаційних завдань, виконання тестів, виконання аудиторних та позааудиторних контрольних робіт тощо.

Модульний контроль за змістовий модуль 1 здійснюється під час проведення останнього практичного заняття в межах окремого змістового модуля, у вигляді проведення модульної контрольної роботи (МКР).

Підсумковий модульний контроль є відображенням рівня опрацювання студентом теоретичного та практичного матеріалу, рівня засвоєння ним вказаного матеріалу. Підсумковий модульний контроль відображає результат накопичення студентом балів (від 1 до 100 балів) в процесі поточної навчальної діяльності.

Повний і остаточний підсумок вивчення студентами навчальної дисципліни здійснюється під час іспиту по закінченню вивчення 2го змістового модулю. Іспит складається з 2 етапів: лексико-граматичний тест на 80 балів та тест – говоріння – 20 балів.

Загальна підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виводиться із суми балів за поточну успішність та суму балів, що дули отримані на іспиті.

Перелік питань для семестрового контролю – залік/ іспит, що охоплює зміст навчальної дисципліни та виноситься на семестровий (академічний) контролі, наводиться в робочій навчальній програмі (розділ «Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів»).