Зменьшення податкового навантаження

Останнім часом сформувалася стійка тенденція абсолютної мінімізації податків багатьох підприємств.

На сьогодні, всі підприємства, які мінімізують податки, можна умовно розділити на дві категорії: перша - підприємства, які надають послуги з мінімізації податкових зобов'язань, які, найчастіше, входять в склад якогось конвертаційного центру, що працює з використанням фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності. Друга група - це реально існуючі підприємства, що використовують у своїй діяльності різні схеми мінімізації.

Один конвертаційний центр, до прикладу, за рік може вивести в тіньовий обіг від 300 млн.грн. до 1 млрд.грн. і дозволити більш ніж тисячі легальних підприємств піти від оподаткування. Тільки за 2006-2007 роки виявлено та припинено незаконну діяльність 304 фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності та 32 конвертаційних центрів. За результатами боротьби з фіктивними суб'єктами підприємницької діяльності за цей період порушено близько 200 кримінальних справ.

Тому використання оптимізаційних підходів у податковому плануванні вимагає чіткого визначення ограничен і критеріїв податкової оптимізації. Наведемо деякі з поширених оптимізаційних підходів:

1. Найбільш поширеним підходом є вибір в якості критерію оптимізації мінімуму податкових платежів протягом податкового періоду.

У вітчизняному оподаткуванні такий підхід зазвичай кваліфікується як «мінімізація подат-кування» (про яку ми вже згадували). Разом з тим, у світовій практиці мінімізація податків включає в себе як законні (податкове планування), так і незаконні (укло ¬ ня від оподаткування) методи зменшення податкових платежів. Мабуть, з цієї причини термін «мінімізація» має в Україні яскраво виражений ¬ ний негативний "імідж" і практично однозначно прирівнюється контролюючими органами до відклоненію від оподаткування. На даній сторінці, ми тільки знайомимо Вас з пропонованим до розгляду матеріалом і ні в якому разі не закликаємо до ухилення від сплати податків та платежів. Ми лише намагаємося звернути Вашу увагу на значимість планування своєї діяльності, в тому числі і планування податкового навантаження. Закликаємо Вас до оптимізації свого оподаткування всіма доступними обгрунтованими законними методами.

Отже, мінімум податкових платежів є крітеріем податкової оптимізації тільки при ви ¬ полнении наступних вимог:

• по-перше, суворе дотримання чинного законодавства (тобто мінімізація повинна здійснюватися виключно законними методами);

• по-друге, досягнення запланованого рівня кінцевого фінансового результату.

2. В якості критерію може бути обраний мінімум податкового навантаження (співвідношення: сума податкових зобов'язань за всіма податками і зборами до валового доходу або бухгалтерського прибутку підприємства).

При цьому в якості обмежень виступить мінімально допустимий обсяг продажів, що забезпечує зберігання конкурентних позицій підприємства.

3. Критерієм оптимізації може бути також забезпечення рівномірності формування податкових зобов'язательств у відповідності з наявними фінансовими ресурсами при забезпеченні запланованого рівня прибутку.

4. Цей підхід заснований на оперуванні фінансовими потоками при досягненні запланованого доходу.

5. Ще одним варіантом податкової оптимізації може бути максимум фінансового результату при обмеженні максимальної суми сплачуваних податків або максимально допустимого приросту податкових платежів на одиницю приросту фінансового результату.

Перелік підходів до встановлення критеріїв і обмежень податкової оптимізації можна проповинен в залежності від цілей підприємств, визначаючи його загальною стратегією і тактикою, а також від конкретних умов господарювання, інтересів засновників і т.д.

Теорія без прикладів не ефективна, тому для більш ефективного сприйняття матеріалу пропонуємо розглянути приклади.

Приклад. Зарплата виплачується ЧЕРЕЗ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ З СПІВРОБІТНИКАМИ

Підприємство з метою мінімізації витрат, пов'язаних з наймом і оплатою праці персоналу, укладає зі своїми працівниками договори з оренди у них автомобілів, комп'ютерів та інших інструментів. Таким чином підприємство скорочує витрати, пов'язані з виплатою прибуткового податку і соціальних внесків. Дана схема, в принципі, є законною. Однак єдиною метою таких операцій є мінімізація податків, яка може бути сприйнята податковими органами як відхід від їх сплати. Тому існує висока ймовірність виникнення спорів та судових розглядів. Крім того, компаніям достатньо складно застосовувати таку схему.

• По-перше, не у всіх співробітників достатньо цінного майна для таких операцій, а надто великий обсяг договорів оренди з фізичними особами практично однозначно викличе зацікавленість контролюючих структур.

• По-друге, економлячи на «зарплатних» податках, компанія втрачає на ПДВ через неможливість прийняти до відрахування «вхідний» ПДВ, оскільки договір оренди укладено з фізичною особою (неплатником ПДВ) ».

Приклад. Дроблення БІЗНЕСУ

Якщо компанія, виводить частину обсягу здійснюваних послуг, в окрему організацію, і це дійсно відокремлений юридична особа, реально надає дані послуги, то проблеми немає. У такому випадку ситуація відповідає фактичним відносинам сторін. При цьому, єдиною метою є оптимізація податків, однак податки - це теж частина витрат підприємства, і в рамках підприємницької діяльності такі дії є припустимими. У той же час, якщо дроблення на компанії відбувається тільки за критерієм «розмір», а всі підприємства ведуть одну діяльність і централізовано управляються, то єдиною метою такого дроблення є ухилення від податків, відповідно законність такого методу сумнівна. Якщо ж бізнес дробиться за різними профілями і це пов'язано з оптимізацією господарської діяльності, наближенням виробничих потужностей до ринків сировини або збуту і т. д., то це законно, навіть якщо сукупне податкове навантаження зменшується.

Підкреслюємо, що якщо компанія розділяється на дві, щоб отримати податковий ефект, і це єдина ділова мета, то очевидним буде ухилення від податків. Доктрина ділової мети припускає, що такою метою не може визнаватися одне лише зменшення податків. Діловою метою, наприклад, може бути підвищення ефективності управління витратами. Це стосується і прикладу переведення співробітників в штат інших організацій. Переклад повинен бути комерційно обгрунтований, а дії платника податків - зумовлені реальними економічними причинами, але ніяк не податковими.

При здійсненні податкової оптимізації особливо часто вдаються до використання спрощеного режиму оподаткування в цілях податкового планування. Нагадаємо, що при використанні спрощеного режиму оподаткування, єдиного податку, мінімізація відбувається, як правило, за такими напрямками:

1. Компанія дробить свій бізнес, щоб кожен підрозділ відповідало визначенню малого підприємства та сплачувало податки за спрощеною системою.

2. Холдинг створює підприємства, що працюють за спрощеною системою, для виконання сервісних функцій (прибирання офісів, вантажно-розвантажувальні роботи, технічне обслуговування обладнання).

3. Підприємство реалізує продукцію через підприємця - єдинника, продаючи йому продукцію з мінімальною націнкою, щоб перевести податкове навантаження на фізичну особу «на спрощенці».