Расово-антропологічна школа
На сьогодні антропологи вивчають причини та чинники, що впливають на “головний показник”, а не те, як “головний показник” виступає у ролі рушійної сили суспільного розвитку.
Расово-антропологічна школа
Хьюстон Стюарт Чемберлен
(1855 – 1926)
Англійський філософ, історик, соціолог
«Основы XIX столетия» (1899)
Расово-антропологічна школа
-Європейська цивілізація – вершина розвитку людської культури, бо створена потомками “арійської раси” (білі люди, що колись жили в Індії)
-Наступниками арійської раси є мешканці Північної Європи (передусім німці), які створили цивілізацію на основі грецької та римської культур, а також іудейської християнської віри.
-Арійці – творці, а євреї (семіти) – копіїсти, вони не здатні до творчості, а можуть тільки засвоювати надбання інших та вбивати ці надбання через засвоєння.
-Найбільш чисті представники арійської раси збереглися в Німеччині. Тож саме тут може розпочатися відродження “арійського духу” та встановлення нового суспільного ладу.
Расово-антропологічна школа
-Заклала підвалини для практики ранжирування народів та рас;
-Посилила конфронтацію “своїх” та “чужих”;
-Сформувала основи для політичної практики фашизму та геноциду;
Географічний напрямок
Головна настанова:
виявити залежність соціальних процесів
від природних умов
Віктор Кузен (1792-1867) – французький філософ, стверджував, що на основі знання фізичної географії країни можна з'ясувати, які тут живуть люди і яку роль ця країна відіграє у історії.
Географічний напрямок
Генри Томас Бокль (1821 - 1862).
«История цивилизации в Англии» (1857 - 1861).
-Дійшов висновку про вплив “зовнішніх”
чинників на людину, і людину на “зовнішній” світ.
-До зовнішніх явищ відносив: клімат,
ландшафт, грунт, їжа.
-Все це впливає на особливості будови
тіла, а також своєрідність мислення та духовності, рівень національного багатства країни тощо.
Географічний напрямок
-Ландшафт – головний чинник розвитку духовності та інтелекту людини. Якщо він лякає людину – вона іде шляхом містики, релігії (як в Індії), якщо ландшафт не травмуючий для людини – то буде розвиватися раціональне мислення, філософія (як в Давній Греції)
-Клімат та грунт – вторинні показники, від них залежить успішність чи неуспішність створення багатств народів.
-Високі температури роблять людину нездатною до праці. Вони ж створюють “доступну” їжу, яку щедро дарує природа – відтак населення стрімко розмножується, ринок праці насичується робочими
руками, що породжує багатство одних та бідність інших та, зрештою, веде до деспотії.
Географічний напрямок
-У північних народів добування їжі вимагає більших затрат. На ринку праці попит на робочі руки більший за кількість бажаючих працювати, це впливає на зростання заробітної плати та призводить до більш рівномірного розподілу благ між членами суспільства. Це формує переважно демократичні соціальні та політичні відносини.
-Тож, клімат, грунт, їжа стають чинниками соціальної диференціації людей, формують певні соціальні та політичні відносини та впливають на розвиток “розумового чинника” та “розумового капіталу”.
Географічний напрямок
Мінуси:
-Однобічність у оцінці соціальних явищ;
-Абсолютизація природних чинників;
-Применшення значення специфіки соціуму як особливої системи з її характерними особливостями та рушійними силами.