- •1Землевпорядні вишукування
- •Таблиця 1.8 Відомість визначення площі механічним способом
- •2 Розміщення виробничих будівель і споруд
- •2.1 Вивчення системи розселення і господарського призначення населених пунктів
- •2.2 Організація виробничих підрозділів, закріплення за ними земель
- •2.3 Розміщення виробничих центрів
- •3 Організація землеволодінь та землекористувань з виділенням сівозміни виходячи з екологічних та економічних умов, формування інженерної та соціальної інфрастуктури
- •4 Проектування сівозмін
- •4.2 Проектування сівозмін
- •4.2.1 Проектування спеціальних сівозмін
- •4.2.2 Проектування кормових сівозмін
- •4.2.3 Проектування польових сівозмін
- •4.3 Складання схем чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах
- •5 Проектування полів сівозмін
- •6 Розроблення плану переходу прийнятої сівозміни
- •7 Перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни
- •8 Еколого-економічне обгрунтування проекту
- •1422.30
5 Проектування полів сівозмін
Поля сівозміни - це рівновеликі частини сівозмінного масиву, призначені для почергового вирощування на них сільськогосподарських культур і виконання робіт, які необхідні для цієї мети. В окремих випадках проводять також внутрішньо польову організацію території: поля ділять на робочі ділянки, посівні смуги. Поля також можуть складатися з орних контурів, які обмежені іншими угіддями.
Кількість і розміри полів сівозміни встановлюються залежно від природної зони розміщення підприємства, схеми чергування культур, кількості та розміру контурів ріллі, особливостей ґрунтового покриву, рельєфу, умов зволоження тощо.
Вимоги до проектування полів сівозміни та робочих ділянок:
Розміри сторін і форма полів. Рекомендована оптимальна довжина полів сівозміни у степових рівнинних районах складає 2000 - 2500 м, у лісостепових - 1500 - 2000 м, у районах Полісся - 800 - 1000 м. Ширина полів встановлюється виходячи з їх площі та довжини.
Форма полів сівозміни у вигляді правильних прямокутників або прямокутних трапецій з довгими паралельними сторонами вважається найкращою. Кути полів при скошених сторонах трапеції можуть мати відхилення від прямих не більше 20 - 30°. У спеціальних сівозмінах, насичених високо інтенсивними культурами, форма полів може бути квадратною.
Для полів площею 400 га оптимальною є квадратна форма (2x2 км). Для полів площею 100 га найкращою є прямокутна форма із співвідношенням сторін 1:2,5 - 1:4.
Проектування полів з урахуванням рельєфу. Поля розміщують довшою стороною поперек схилу. Для забезпечення паралельності довгих сторін допускається відхилення від напрямку горизонталей з ухилом до 1 - 1,5°. В окремих випадках за умови складного рельєфу довгі сторони полів проектують паралельно до горизонталей місцевості (контурне проектування).
Кожне поле рекомендується розміщати на схилі однієї експозиції. У випадку неможливості досягти однорідної експозиції на кожній з експозицій проектують однорідні робочі ділянки.
У районах з вітровою ерозією поля сівозміни розміщають довгими сторонами поперек пануючих вітрів.
Проектування полів з урахуванням ґрунтового покриву. Поля сівозміни мають бути рівно якісними за ґрунтовим покривом. Найкращим проектним рішенням слід вважати таке, коли поле повністю складається з агротехнічно однорідної ділянки, тобто в нього повинно бути включено ґрунти однієї якості та механічного складу.
Рівновеликість полів Поля сівозміни мають бути рівновеликі. Величина відхилень у площах окремих полів сівозміни залежить від розмірів окремих сівозмінних масивів, на яких проектуються поля.
Допустима нерівновеликість полів залежить від спеціалізації сівозміни, кількості полів, зайнятих провідною культурою: у польових сівозмінах - до 10 відсотків, а в складних умовах - до 12 - 15 відсотків; у кормових сівозмінах - до 15 відсотків; у ґрунтозахисних сівозмінах - до 20 відсотків; у спеціальних сівозмінах - до 5 відсотків.
Проектування полів з урахуванням існуючої організації території. Існуючі в натурі елементи організації території необхідно, якщо це можливо, зберегти.
Межі існуючих полів сівозміни, що збігаються з полезахисними лісосмугами, польовими шляхами, лінійними протиерозійними гідроспорудами, елементами контурно- меліоративної організації території, слід максимально зберегти.
Межі полів сівозміни повинні збігатися з межами земельних часток (паїв) відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Межі полів сівозміни не повинні збігатися з осьовими трасами підземних інженерних комунікацій: газопроводів, нафтопродуктопроводів, водогонів, кабельних ліній зв'язку, повітряних ліній зв'язку та ліній електропередачі, а проходити по межі їх охоронної зони.
Проектування полів спочатку виконують в ескізному вигляді, а потім більш точно одним із технічних способів проектування або їх комбінацією на проектному плані.
В залежності від виробничих вимог до точності площ і положення меж тих чи інших ділянок, їх конфігурації і наявності геодезичних даних по межам масиву, в якому проектуються ділянки, застосовують тіж самі способи складання проектів землеустрою, які застосовують при вирахуванні площ, а саме:
механічний спосіб - за допомогою планіметра;
графічний - за лінійними і кутовими величинами, у тому числі координатами, виміряними на плані;
аналітичний - за лінійними і кутовими величинами, виміряними у натурі, заданими (взятими з плану), або ж за їх функціями (координатами).
Ці способи часто застосовують у комбінації: механічний з графічним (графомеханічний), графічний з аналітичним (графоаналітичний).
Проектування ділянок - один з працеємних геодезичних процесів, які потребують великої уваги до обчислювальних операцій, акуратності і порядку ведення записів розрахунків.
Технічне проектування ділянок являється дією, зворотною вирахуванню площ. Якщо при вирахуванні площ визначають площі фігур на плані, то при проектуванні визначають положення лінії, яка обмежує фігуру на плані у відповідності до заданої площі. У зв’язку з цим точність проектування з деяким ступенем наближення може бути прирівняна до точності вирахування площ.
Проектування, так як і вирахування площ, виконують по відомому правилу - від загального до часткового, тобто групами ділянок, після чого в кожній групі проектують окремі ділянки.
В межах полів сівозмін та інших ділянок, крім використовуємо площі для посіву,є шляхи, лісосмуги та інше. В зв’язку з цим перед складанням проекту потрібно виконати розрахунок чистих і валових площ проектуючих ділянок, включаючи площі шляхів, лісосмуг та інших ділянок.
Технічною основою для складання проекту є план землеволодіння (його копія), матеріали вирахування площ, креслення контурів і експлікація земель за угіддями. Проектування виконують шляхом послідовного наближення від загального до часткового, з внесенням різних уточнень, поправок і змін. Перші начерки (ескізи) проектних рішень роблять наближено, по можливості, більш простими технічними способами, щоб у загальних рисах графічно оформити ідею проектування, тобто складають попередній проект.
На основі розміщення меж ділянок, лісових смуг, польових шляхів на попередньому проекті виконують розрахунок чистих і валових площ. Чисті площі з заокругленням до 0,1 га виписують на креслення проекту, валові використовують при складанні остаточного (технічного) проекту. Розрахунок чистих і валових площ виконую в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1. Розрахунок чистих і валових площ
Група контурів, в межах яких виконується проектування |
Номери полів |
Валова площа, га |
У тому числі |
Чиста площа, га | ||||||||||||||||||||||||
№ контуру |
Назва угіддя |
Площа, га |
Л/с |
Пол.шлях |
Інші | |||||||||||||||||||||||
проектна |
існуюча |
проектна |
існуюча |
проектна |
існуюча |
| ||||||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 | |||||||||||||||||
Овочева сівозміна | ||||||||||||||||||||||||||||
5 |
Рілля |
298,52 |
1 |
49,84 |
0,65 |
|
|
|
|
|
49,19 | |||||||||||||||||
6 |
Л/с |
2,52 |
2 |
50,36 |
|
0,78 |
0,39 |
|
|
|
49,19 | |||||||||||||||||
|
Всього: |
301,04 |
3 |
49,89 |
0,7 |
|
|
|
|
|
49,19 | |||||||||||||||||
|
|
|
4 |
50,38 |
|
0,8 |
0,39 |
|
|
|
49,19 | |||||||||||||||||
|
|
|
5 |
49,96 |
0,77 |
|
|
|
|
|
49,19 | |||||||||||||||||
|
|
|
6 |
50,61 |
|
0,94 |
0,47 |
|
|
|
49,2 | |||||||||||||||||
|
|
|
Всього: |
301,04 |
2,12 |
2,52 |
1,25 |
|
|
|
295,15 | |||||||||||||||||
Продовження таблиці 5.1. | ||||||||||||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 | |||||||||||||||||
Кормова сівозміна | ||||||||||||||||||||||||||||
1 |
Рілля |
326,94 |
1 |
54,51 |
0,4 |
|
|
|
|
|
54,10 | |||||||||||||||||
2 |
Магістральний шлях |
2,61 |
2 |
54,77 |
|
0,43 |
0,25 |
|
|
|
54,10 | |||||||||||||||||
3 |
Л/с |
1,28 |
3 |
54,49 |
0,4 |
|
|
|
|
|
54,10 | |||||||||||||||||
|
Всього: |
330,83 |
4 |
54,92 |
|
0,55 |
0,27 |
|
|
|
54,10 | |||||||||||||||||
|
|
|
5 |
56,51 |
0,61 |
|
|
|
|
1,8 |
54,10 | |||||||||||||||||
|
|
|
6 |
55,63 |
|
0,30 |
0,40 |
|
|
0,81 |
54,12 | |||||||||||||||||
|
|
|
Всього: |
330,83 |
1,41 |
1,28 |
0,92 |
|
|
2,61 |
324,62 | |||||||||||||||||
Польова сівозміна | ||||||||||||||||||||||||||||
7 |
Рілля |
456,4 |
1 |
114,78 |
1,08 |
|
0,63 |
|
|
|
113,07 | |||||||||||||||||
8 |
Маг. шлях |
4,54 |
2 |
113,75 |
|
|
0,68 |
|
|
|
113,07 | |||||||||||||||||
|
Всього: |
460,94 |
3 |
116,42 |
0,98 |
|
0,16 |
|
|
2,21 |
113,07 | |||||||||||||||||
|
|
|
4 |
115,99 |
|
|
0,56 |
|
|
2,33 |
113,1 | |||||||||||||||||
|
|
|
Всього: |
460,94 |
2,06 |
|
2,03 |
|
|
4,54 |
452,31 | |||||||||||||||||
9 |
Рілля |
463,69 |
5 |
116,86 |
|
|
1,26 |
|
|
|
115,6 | |||||||||||||||||
|
Всього: |
463,69 |
6 |
115,6 |
|
|
|
|
|
|
115,6 | |||||||||||||||||
|
|
|
7 |
115,6 |
|
|
|
|
|
|
115,6 | |||||||||||||||||
|
|
|
8 |
115,63 |
|
|
|
|
|
|
115,63 | |||||||||||||||||
|
|
|
Всього: |
463,69 |
|
|
1,26 |
|
|
|
462,43 |
Проектування аналітичним способом може виконуватися трапецією або трикутником. При проектуванні трапецією розрахунками забезпечується паралельність сторін ділянок, тому в більшості випадків рекомендується виконувати проектування аналітичним способом - “трапецією”.
Для виконання проектування аналітичним способом необхідна підготовка геодезичних даних. Земельний масив поділяють на елементарні фігури (трапеції і трикутники) лініями, паралельними заданому напряму. Ці лінії проводять через всі вершини даного многокутника.
Після цього визначають основи, висоти, бокові сторони і площі одержаних трапецій і трикутників за допомогою формул:
(5.1)
(5.2)
(5.3)
(5.4)
Де MN- напрям лінії,
d – довжина лінії, м,
α – дирекцій ний кут лінії,
x і y – координати точок, м.
Значення дирекційного кута за румбом визначають залежно від приростів координат.
Обчислення решти геодезичних даних, необхідних для проектування, може бути виконано у відомості (таблиця 5.2), в яку записують номери трапецій (трикутників), довжину вихідної лінії (а) - основу першої трапеції, паралельно якій виконано поділ масиву на елементарні фігури, відому бокову сторону (с) першої трапеції та кути α і β при її основі. Кути α і β визначають як різницю дирекційних кутів відповідних напрямів. Далі визначають висоту (h) і другу бокову сторону (d) першої трапеції за формулами:
h=c*sinα (5.5)
(5.6)
Другу основу першої трапеції (b) визначають як різницю першої основи даної трапеції (а) і добутку висоти (h) на суму котангенсів кутів α і β.
b= a-h (ctgα-ctgβ) =a+h*k (5.7)
Визначивши площу першої трапеції за формулою 5.12 завершують підготовку даних по цій трапеції.
(5.8)
Аналогічно виконують розрахунки у другій і наступних трапеціях. За вихідну основу другої трапеції (а) приймається друга основа першої трапеції (b). Закінчивши розрахунки по всіх елементарних фігурах, порівнюють їхню сумарну площу з загальною площею масиву. Розрахунки підготовки данних при проектуванні аналітичним способом наведені в таблицях 5.2.; 5.4.;5.6.
Проектування аналітичним способом ("трапецією") полягає у визначенні довжин сторін проектних ділянок за заданою площею і геодезичними даними, отриманими в процесі підготовки.
Другу основу проектної ділянки визначаємо за формулою:
(5.9)
Знаючи основи трапеції (а) і (b) та площу проектної ділянки (Р), знаходимо її висоту (h), бокові сторони с і d за формулами:
(5.10)
(5.11)
(5.12)
Проектування у многокутних фігурах ведеться з урахуванням площ елементарних фігур і полягає у відрізуванні надлишкової або дорізуванні площі, якої не вистачає до заданої.
Контроль проектування здійснюється за окремими елементарними фігурами шляхом порівняння їх висот і бокових сторін з сумою відповідних значень, одержаних при поділі елементарних фігур на частини.
Проектування аналітичним способом виконується у таблицях 5.3.;5.5.;5.7. . Розрахунки супроводжуються схематичними кресленнями, на яких дається інформація, необхідна для оформлення технічного проекту і креслення перенесення проекту в натуру (мал.5.1-5.5 ).
Таблиця 5.2 Підготовка геодезичних даних для проектування аналітичним способом
№ фігури |
а |
с |
α |
h |
β |
d |
ctgα |
ctgβ |
k |
b |
2P |
1 |
1144,92 |
1265,72 |
165°56’ |
307,63 |
102°40’ |
315,30 |
-3,991 |
-0,2247 |
-4,2157 |
2441,81 |
55,17 |
2 |
2441,81 |
691,0 |
102°40’ |
674,18 |
62°45’ |
758,35 |
-0,2247 |
0,5150 |
0,2903 |
2246,07 |
158,02 |
3 |
2246,07 |
1111,01 |
90°03’ |
1111,01 |
62°45’ |
1249,7 |
-0,0009 |
0,5150 |
0,5141 |
1674,87 |
217,81 |
4 |
1674,87 |
1079,15 |
11°43’ |
218,84 |
62°45’ |
246,16 |
4,8288 |
0,5150 |
5,3438 |
505,43 |
23,85 |
5Δ |
505,43 |
263,03 |
62°45’ |
|
|
|
|
|
|
|
5,9+0,19 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑пр=460,75 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑т.=460,94 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f=-0.19 |
Таблиця 5.3 Проектування аналітичним способом
№ поля (фігури) |
Площа поля (ділянки) |
Р фігури |
а |
а2 |
2Р*К |
b |
a+b |
h |
c |
d |
А(1) |
229,74 |
55,17 |
1144,92 |
1310841,8 |
-4651603,4 |
2441,81 |
3586,73 |
307,63 |
1265,72 |
315,30 |
А(2) |
174,57 |
158,02 |
2441,81 |
5962436,1 |
917464,12 |
2246,07 |
4687,88 |
674,18 |
691,0 |
758,35 |
А(3) |
16,55 |
217,81 |
2246,07 |
5044830,4 |
170167,1 |
2207,86 |
4453,93 |
74,32 |
74,32 |
83,82 |
В(3) |
231,2 |
201,26 |
2207,86 |
4874645,78 |
2069355,32 |
1674,87 |
3882,73 |
1036,70 |
1036,70 |
1165,88 |
|
|
|
|
|
|
|
|
∑=1111,01 |
∑=1111,01 |
∑=1249,7 |
В(4) |
29,94 |
23,85 |
1674,87 |
2805189,5 |
2548992,6 |
505,43 |
2180,3 |
218,84 |
1079,15 |
246,16 |
В(5) |
6,09 |
6,09 |
505,43 |
|
|
|
|
|
|
|
Умовні позначення
- номер елементарної фігури;
- межа елементарної фігури;
Малюнок 5.1. Схематичне креслення підготовки даних для проектування аналітичним способом
Умовні позначення
- номер елементарної фігури;
- межа елементарної фігури;
- номер проектної ділянки;
- межа проектної ділянки.
Малюнок 5.2. Схематичне креслення підготовки даних для проектування аналітичним способом
Таблиця 5.4 Підготовка геодезичних даних для проектування аналітичним способом
№ фігури |
а |
с |
α |
h |
β |
d |
ctgα |
ctgβ |
k |
b |
2P |
Фігура А | |||||||||||
1 |
842,17 |
1265,72 |
76°49’ |
1232,31 |
117°15’ |
1386,15 |
0,2342 |
-0,515 |
-0,2808 |
1188,24 |
125,10 |
2 |
1188,24 |
821,71 |
117°15’ |
730,51 |
62°45’ |
821,71 |
-0,515 |
0,515 |
0 |
1188,24 |
86,80 |
3 |
1188,24 |
74,32 |
89°57’ |
74,32 |
62°45’ |
83,6 |
0,0009 |
0,515 |
0,5159 |
1149,9 |
8,69 |
4 |
1149,9 |
239,61 |
62°45’ |
|
|
|
|
|
|
|
9,15 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑=229,74 |
Фігура В | |||||||||||
1 |
1036,7 |
1079,15 |
101°39’ |
1056,81 |
90°03’ |
1056,91 |
-0,2013 |
-0,0005 |
-0,2018 |
1249,96 |
120,83 |
2 |
1249,96 |
451,25 |
121°04’ |
386,63 |
90°03’ |
386,67 |
-0,6024 |
-0,0005 |
-0,6029 |
1483,06 |
52,83 |
3Δ |
1483,06 |
764,28 |
90°03’ |
|
|
|
|
|
|
|
57,54 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑=231,2 |
Таблиця 5.5 Проектування аналітичним способом
№ поля (фігури) |
Площа поля (ділянки) |
Р фігури |
а |
а2 |
2Р*К |
b |
a+b |
h |
c |
d |
Фігура А | ||||||||||
ІV(1) |
115,99 |
125,10 |
842,17 |
709250,3 |
-651399,84 |
1170 |
2012,7 |
1152,88 |
1184,14 |
1296,83 |
II(1) |
113,75 |
9,11 |
1170 |
1368900 |
-51161,76 |
1188,24 |
2358,24 |
77,26 |
79,35 |
86,91 |
|
|
|
|
|
|
|
|
∑=1232,31 |
∑=1265,72 |
∑=1386,15 |
II(2) |
104,64 |
86,80 |
1188,24 |
1411914,3 |
0 |
1188,24 |
2376,48 |
730,5 |
730,5 |
821,71 |
II(3) |
17,84 |
8,69 |
1188,24 |
1411914,3 |
89663,42 |
1149,9 |
2338,14 |
74,33 |
77,13 |
83,61 |
II(4) |
9,15 |
9,15 |
1179,9 |
|
|
|
|
|
|
|
Фігура В | ||||||||||
І(1) |
114,78 |
120,83 |
1036,7 |
1074746,8 |
-463252,08 |
1240 |
2276,7 |
1008,3 |
1029,61 |
1008,3 |
ІІІ(1) |
116,42 |
6,05 |
1240 |
1537600 |
-24417,8 |
1249,96 |
2489,96 |
48,6 |
49,63 |
48,6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
∑=1056,81 |
∑=1079,15 |
∑=1056,91 |
ІІІ(2) |
110,37 |
52,83 |
1249,96 |
1562400 |
-637024,14 |
1483,06 |
2733,02 |
386,61 |
451,38 |
386,61 |
ІІІ(3) |
57,54 |
57,54 |
1483,06 |
2199466,9 |
|
|
|
|
764,28 |
|
Умовні позначення
- номер елементарної фігури;
- межа елементарної фігури;
- номер проектної ділянки;
- межа проектної ділянки;
- номер поля;
- межа поля.
Малюнок 5.3. Схематичне креслення підготовки даних для проектування аналітичним способом
Умовні позначення
- номер елементарної фігури;
- межа елементарної фігури;
- номер проектної ділянки;
- межа проектної ділянки;
- номер поля;
- межа поля.
Малюнок 5.4. Схематичне креслення підготовки даних для проектування аналітичним способом
Таблиця 5.6 Підготовка геодезичних даних для проектування аналітичним способом
№ фігури |
а |
с |
α |
h |
β |
d |
ctgα |
ctgβ |
k |
b |
2P |
Фігура А | |||||||||||
1 |
2119,74 |
517,88 |
99°50’ |
510,27 |
67°52’ |
550,86 |
-0,1733 |
0,4067 |
0,2334 |
2000,62 |
105,25 |
2 |
200,62 |
1054,88 |
67°52’ |
977,14 |
84°56’ |
980,98 |
0,4067 |
0,0887 |
0,4954 |
1516,58 |
171,97 |
3 |
1516,58 |
869,92 |
64°27’ |
784,85 |
84°56’ |
787,93 |
0,4780 |
0,0887 |
0,5667 |
1071,8 |
101,57 |
4 |
1071,8 |
748,33 |
84°56’ |
745,4 |
74°50’ |
772,30 |
0,0887 |
0,2711 |
0,3598 |
803,61 |
69,90 |
5Δ |
803,61 |
386,96 |
74°50’ |
|
|
|
|
|
|
|
15,00 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑пр=463,43 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑т.=463,69 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f=+0,26 |
Таблиця 5.7 Проектування аналітичним способом
№ поля (фігури) |
Площа поля (ділянки) |
Р фігури |
а |
а2 |
2Р*К |
b |
a+b |
h |
c |
d |
V(1) |
116,86 |
105,12 |
2119,74 |
4493297,67 |
245350,08 |
2000,62 |
4120,36 |
510,27 |
517,41 |
552,24 |
V(2) |
11,74 |
171,84 |
2000,62 |
4002480,38 |
116319,92 |
1971,33 |
3971,95 |
59,12 |
63,98 |
59,39 |
VI(2) |
115,6 |
160,1 |
1974,33 |
2300014,9 |
1145364,8 |
1655,53 |
3626,86 |
637,45 |
689,88 |
640,40 |
VII(2) |
115,6 |
44,5 |
1655,53 |
2300014,9 |
440906 |
1516,58 |
3172,11 |
280,57 |
303,65 |
281,87 |
|
|
|
|
|
|
|
|
∑=977,14 |
∑=1057,51 |
∑=981,66 |
VII(3) |
71,1 |
101,57 |
1516,58 |
2300014,9 |
805847,4 |
1222,36 |
2738,94 |
519,20 |
575,48 |
521,28 |
VIII(3) |
115,63 |
30,47 |
1222,36 |
1494164 |
345346,98 |
1071,8 |
2294,16 |
265,65 |
294,44 |
266,71 |
|
|
|
|
|
|
|
|
∑=784,85 |
∑=869,92 |
∑=787,99 |
VIII(4) |
85,16 |
69,9 |
1071,8 |
1148755,2 |
503000,4 |
803,61 |
1875,41 |
745,43 |
748,42 |
772,38 |
VIII(5Δ) |
15,26 |
15,26 |
803,61 |
|
|
|
|
|
386,96 |
|
Умовні позначення
- номер елементарної фігури;
- межа елементарної фігури;
- номер проектної ділянки;
- межа проектної ділянки;
- номер поля;
- межа поля.
Малюнок 5.5. Схематичне креслення підготовки даних для проектування аналітичним способом
Проектування графічним способом може бути виконано трапецією, якщо межа повинна проходити паралельно заданому напряму або трикутником, якщо межа проектної Ділянки проводиться через задану точку. Проектування трапецією зводиться до визначення висоти ділянки заданої площі, яка має форму трапеції. Висота може бути визначена за однією з формул:
(5.14)
(5.15)
де Р – площа проектної ділянки (трапеції), м2;
a і b – основи( паралельні сторони) трапеції, м;
S – середня лінія трапеції, м.
При проектуванні за сумою паралельних сторін робота виконується шляхом декількох наближень у такій послідовності. Межі проектних ділянок переносять із попереднього проекту на технічний. Якщо відоме значення першої основи трапеції, графічно за допомогою вимірювача і масштабної лінійки визначають наближене значення другої основи трапеції (bгр).
За формулою:
(5.16)
визначають перше (наближене) значення висоти проектної трапеції. Відклавши на плані цю висоту, уточнюють положення другої основи трапеції і визначають графічно на плані точніше її значення (b’гр). За уточненим значенням другої основи трапеції визначають більш точне значення висоти (h’’). Якщо різниця між (h’) і ( h”) перевищує величину (h – висота трапеції,м; S – середня лінія трапеції,м), роблять ще одне уточнення другої основи і висоти трапеції. Відклавши останнє значення висоти на плані, проводять межу між першою і другою ділянками і в такій же послідовності проектують наступні ділянки.
Проектування завершують визначенням бокових сторін запроектованих полів (ділянок), що буде необхідно при оформленні технічного проекту і перенесенні його в натуру. Бокові сторони можна було б визначити графічно на плані, але це неминуче призведе до порушення паралельності довгих сторін. Щоб уникнути цього, бокові сторони необхідно визначати через ув’язані значення висот (h") запроектованих ділянок. Якщо відомі кути при основі трапеції α і β, її бокові сторони с і d визначають за формулами:
(5.17)
(5.18)
Якщо значення кутів α і β невідомі, бокові сторони запроектованих ділянок (трапецій) можна обчислити із подібності трикутників. У цьому випадку визначають графічно на плані значення бокових сторін C і D , висоту H трапеції, в межах якої велося проектування, а бокові сторони проектних ділянок с і d знаходять за формулами:
(5.19)
(5.20)
Контроль проектування графічним способом проводиться шляхом порівняння сум висот ділянок з висотою трапеції, в межах якої виконувалося проектування. Розходження не повинно перевищувати величину, яка визначається за формулою:
(5.21)
де fn – допустиме відхилення суми висот запроектованих ділянок від загальної висоти елементарної фігури, м;
М – знаменник числового масштабу плану;
N – середнє значення витягнутості проектних ділянок, тобто відношення середньої лінії до висоти;
n – кількість проектних ділянок.
Цей спосіб дозволяє при проектуванні знаходити значення паралельних сторін ділянок, а також дані, які необхідні для оформлення технічного проекту і перенесення його в натуру. Точність проектування графічним способом за сумою паралельних сторін дещо вища, ніж проектування за середньою лінією трапеції.
Якщо проектування виконується у многокутних фігурах, їх спочатку ділять на елементарні фігури лініями, які проходять через всі поворотні точки, паралельні напряму довгих сторін проектних ділянок. Визначають графічно на плані або за координатами поворотних точок всі необхідні для проектування геодезичні дані елементарних фігур (трапецій і трикутників): основи, висоти, бокові сторони, площі.
Проектування графічним способом у многокутних фігурах здійснюється у межах кожної елементарної фігури. Особливістю вирахування бокових сторін проектних ділянок є те, що вони можуть складатися із декількох відрізків - частин сторін різних трапецій, які визначають через ув'язані значення відповідних висот.
Підготовку даних для проектування графічним способом.виконується у таблицях 5.8.;5.10.;5.12;5.14.
Проектування графічним способом.виконується у таблицях 5.9.;5.11;5,13; 5.15.
Таблиця 5.8 Підготовка даних для проектування графічним способом
Номери фігур |
Основи трапецій |
a+b |
Висота трапецій (h), м |
2Р вирахуване |
Поправка, га |
2Р ув | |
a |
b | ||||||
Кормова сівзміна (І секція) | |||||||
1 |
1415,06 |
1565,0 |
2980,06 |
910 |
135,59 |
+1,65 |
137,24 |
2 |
1565,0 |
1511 |
3076 |
520 |
79,98 |
+0,85 |
80,83 |
3 |
1511 |
1132 |
2643 |
215 |
28,41 |
+0,35 |
28,76 |
4 |
1132 |
1140 |
2272 |
175 |
19,88 |
+0,3 |
20,18 |
5 |
1140 |
1093 |
2233 |
510 |
56,94 |
+0,65 |
57,59 |
6Δ |
1093 |
|
1093 |
112 |
6,12 |
+0,11 |
6,23 |
|
|
|
|
|
∑пр=326,92 |
|
|
|
|
|
|
|
∑т.=330,83 |
|
|
|
|
|
|
|
f=-3,91 |
|
|
Таблиця 5.9 Проектування графічним способом за сумою паралельних сторін трапеції
Номери |
2Р, м2 |
а,м |
b гр.,м |
Попередні |
b’гр., м |
a+b’гр.. |
h’’ |
Бокові | ||||||||||||
Полів і ділянок |
Трапецій |
a+bгр. |
h’ |
c |
d | |||||||||||||||
Полів і ділянок |
Трапецій | |||||||||||||||||||
А |
1 |
165,51 |
137,24 |
1415,06 |
1565,0 |
2980,06 |
910 |
1565,0 |
2980,06 |
910 |
942,37 |
925,1 | ||||||||
А |
2 |
28,27 |
80,83 |
1565,0 |
1550 |
3115 |
181,51 |
1550 |
3115 |
181,51 |
190,0 |
183,2 | ||||||||
В |
2 |
165,32 |
52,56 |
1550 |
1511 |
3061 |
338,49 |
1511 |
3061 |
338,49 |
340,0 |
349,88 | ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
∑= 520 |
|
|
|
|
∑=1458,18 | ||||||||
В |
3 |
112,76 |
28,76 |
1511 |
1132 |
2643 |
215 |
1132 |
2643 |
215 |
210 |
417,31 | ||||||||
В |
4 |
84,0 |
20,18 |
1132 |
1140 |
2272 |
175 |
1140 |
2272 |
175 |
174,22 |
180 | ||||||||
В |
5 |
63,82 |
57,59 |
1140 |
1093 |
2233 |
510 |
1093 |
2233 |
510 |
537,4 |
532,45 | ||||||||
В |
6Δ |
6,23 |
6,23 |
1093 |
|
1093 |
112 |
|
1093 |
112 |
121,23 |
|
Умовні позначення
- номер елементарної фігури;
- межа елементарної фігури;
Малюнок 5.6. Схематичне креслення підготовки даних для проектування графічним способом
Умовні позначення
- номер елементарної фігури;
- межа елементарної фігури;
- номер проектної ділянки;
- межа проектної ділянки.
Малюнок 5.7. Схематичне креслення підготовки даних для проектування графічним способом
Таблиця 5.10 Підготовка даних для проектування графічним способом
Номери фігур |
Основи трапецій |
a+b |
Висота трапецій (h), м |
2Р вирахуване |
Поправка, га |
2Р ув | ||||||
a |
b | |||||||||||
Фігура А | ||||||||||||
1 |
1108,3 |
1120 |
2228,3 |
1387 |
154,53 |
+0,07 |
154,6 | |||||
2 |
1120 |
303 |
1423 |
149 |
10,6 |
+0,01 |
10,61 | |||||
3Δ |
303 |
|
303 |
20 |
0,3 |
|
0,3 | |||||
|
|
|
|
|
∑пр=165,43 |
|
∑=165,51 | |||||
|
|
|
|
|
∑т.=165,51 |
|
| |||||
|
|
|
|
|
f=-0,08 |
|
| |||||
Фігура В | ||||||||||||
1 |
658,63 |
1390 |
2048,63 |
81 |
8,3 |
+0,2 |
8,5 | |||||
2 |
1390 |
1275 |
2665 |
965 |
128,6 |
+3,07 |
131,67 | |||||
3 |
1275 |
560 |
1835 |
52 |
4,77 |
+0,2 |
4,97 | |||||
4 |
560 |
360 |
920 |
390 |
17,94 |
+0,6 |
18,54 | |||||
5 Δ |
360 |
|
360 |
80 |
1,44 |
+0,2 |
1,64 | |||||
|
|
|
|
|
∑пр=161,05 |
|
∑=165,32 | |||||
|
|
|
|
|
∑т.=165,32 |
|
| |||||
|
|
|
|
|
f=-4,27 |
|
|
Таблиця 5.11 Проектування графічним способом за сумою паралельних сторін трапеції
Номери |
2Р, м2 |
а,м |
b гр.,м |
Попередні |
b’гр., м |
a+b’гр.. |
h’’ |
Бокові | ||||||||||||
Полів і ділянок |
Трапецій |
a+bгр. |
h’ |
c |
d | |||||||||||||||
Полів і ділянок |
Трапецій | |||||||||||||||||||
Фігура А | ||||||||||||||||||||
V |
1 |
56,51 |
154,6 |
1108,3 |
1110 |
2218,3 |
509,5 |
1110 |
2218,3 |
509,5 |
514 |
515 | ||||||||
III |
1 |
54,49 |
98,09 |
1110 |
1118 |
2228 |
489,13 |
1118 |
2228 |
489,13 |
490 |
488 | ||||||||
I |
1 |
54,51 |
43,6 |
1120 |
1120 |
2240 |
388,5 |
1120 |
2240 |
388,5 |
411,06 |
388 | ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑=1387 |
∑=1415,06 |
| ||||||||
I |
2 |
10,91 |
10,61 |
1120 |
303 |
1423 |
149 |
303 |
1423 |
149 |
827,27 |
159 | ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑=1550 | ||||||||
I |
3Δ |
0,3 |
0,3 |
303 |
|
303 |
20 |
|
303 |
20 |
115,1 |
190,0 | ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑= 942,37 |
| ||||||||
Фігура В | ||||||||||||||||||||
II |
1 |
54,77 |
8,5 |
658,63 |
1390 |
2048,63 |
81 |
1390 |
2048,63 |
81 |
724,22 |
85 | ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||||
II |
2 |
46,27 |
131,67 |
1390 |
1360 |
2750 |
336,51 |
1360 |
2750 |
336,51 |
360 |
270 | ||||||||
IV |
2 |
54,92 |
85,4 |
1360 |
1295 |
2655 |
413,71 |
1295 |
2655 |
414,50 |
425 |
420 | ||||||||
VI |
2 |
55,63 |
30,48 |
1290 |
1275 |
2565 |
212,2 |
1275 |
2565 |
212,2 |
215 |
304,61 | ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑=965 |
|
∑=1079,61 | ||||||||
VI |
3 |
25,15 |
4,97 |
1275 |
560 |
1835 |
52 |
560 |
1835 |
52 |
60 |
712,45 | ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||||
VI |
4 |
20,18 |
18,54 |
560 |
360 |
920 |
390 |
360 |
920 |
390 |
400 |
417,31 | ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||||
VI |
5Δ |
1,64 |
1,64 |
360 |
|
360 |
80 |
|
360 |
80 |
90 |
349,88 |
Умовні позначення
- номер елементарної фігури;
- межа елементарної фігури;
- номер проектної ділянки;
- межа проектної ділянки;
- номер поля;
- межа поля.
Малюнок 5.8. Схематичне креслення підготовки даних для проектування графічним способом
Умовні позначення
- номер елементарної фігури;
- межа елементарної фігури;
- номер проектної ділянки;
- межа проектної ділянки;
- номер поля;
- межа поля.
Малюнок 5.9. Схематичне креслення підготовки даних для проектування графічним способом
Таблиця 5.12 Підготовка даних для проектування графічним способом
Номери фігур |
Основи трапецій |
a+b |
Висота трапецій (h), м |
2Р вирахуване |
Поправка, га |
2Р ув | |
a |
b | ||||||
Кормова сівзміна (І секція) | |||||||
1 |
2119,74 |
2210 |
4329,74 |
220 |
47,63 |
|
47,63 |
2 |
2210 |
2050 |
4250 |
1040 |
221,52 |
|
221,52 |
3 |
2050 |
1265 |
3315 |
40 |
6,63 |
|
6,63 |
4Δ |
1265 |
|
1265 |
330 |
20,79 |
+4,47 |
25,26 |
|
|
|
|
|
∑пр=296,57 |
|
∑=301,04 |
|
|
|
|
|
∑т.=301,04 |
|
|
|
|
|
|
|
f=-4,47 |
|
|
Таблиця 5.13 Проектування графічним способом за сумою паралельних сторін трапеції
Номери |
2Р, м2 |
а,м |
b гр.,м |
Попередні |
b’гр., м |
a+b’гр.. |
h’’ |
Бокові | ||||||||||||
Полів і ділянок |
Трапецій |
a+bгр. |
h’ |
c |
d | |||||||||||||||
Полів і ділянок |
Трапецій | |||||||||||||||||||
В |
1 |
151,35 |
47,63 |
2119,74 |
2210 |
4329,74 |
220 |
2210 |
4329,74 |
220 |
240,17 |
225 | ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||||
В |
2 |
103,72 |
221,52 |
2210 |
2130 |
4340 |
477,97 |
2130 |
4340 |
476,9 |
490 |
480 | ||||||||
А |
2 |
149,69 |
117,8 |
2140 |
2050 |
4190 |
562,3 |
2050 |
4190 |
562,3 |
565 |
570,95 | ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑==1275,95 | ||||||||
А |
3 |
31,89 |
6,69 |
2050 |
1265 |
3315 |
40 |
1265 |
3315 |
40 |
45,4 |
788,54 | ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||||
А |
4Δ |
25,26 |
25,26 |
1265 |
|
1265 |
330 |
|
1265 |
330 |
357,78 |
1206,25 |
Умовні позначення
- номер елементарної фігури;
- межа елементарної фігури;
Малюнок 5.10. Схематичне креслення підготовки даних для проектування графічним способом
Умовні позначення
- номер елементарної фігури;
- межа елементарної фігури;
- номер проектної ділянки;
- межа проектної ділянки.
Малюнок 5.11. Схематичне креслення підготовки даних для проектування графічним способом
Таблиця 5.14 Підготовка даних для проектування графічним способом
Номери фігур |
Основи трапецій |
a+b |
Висота трапецій (h), м |
2Р вирахуване |
Поправка, га |
2Р ув | |
a |
b | ||||||
Фігура А | |||||||
1 |
570,95 |
590 |
1160,95 |
785 |
45,6 |
|
45,6 |
2 |
590 |
930 |
1520 |
1210 |
92,0 |
|
92,0 |
3Δ |
930 |
|
930 |
130 |
12,09 |
|
12,09 |
|
|
|
|
|
∑пр=149,69 |
|
∑=149,69 |
|
|
|
|
|
∑т.=149,69 |
|
|
|
|
|
|
|
f=0 |
|
|
Фігура В | |||||||
1 |
705 |
711 |
1416 |
2098 |
148,54 |
-2 |
146,54 |
2 |
711 |
650 |
1361 |
30 |
2,04 |
-1 |
1,04 |
5 Δ |
650 |
|
650 |
80 |
5,2 |
-1,43 |
3,77 |
|
|
|
|
|
∑пр=155,78 |
|
∑=151,35 |
|
|
|
|
|
∑т.=151,35 |
|
|
|
|
|
|
|
f=+4,43 |
|
|
Таблиця 5.15 Проектування графічним способом за сумою паралельних сторін трапеції
Номери |
2Р, м2 |
а,м |
b гр.,м |
Попередні |
b’гр., м |
a+b’гр.. |
h’’ |
Бокові | ||||||||||||
Полів і ділянок |
Трапецій |
a+bгр. |
h’ |
c |
d | |||||||||||||||
Полів і ділянок |
Трапецій | |||||||||||||||||||
Фігура А | ||||||||||||||||||||
V |
1 |
49,96 |
45,6 |
570,95 |
590 |
1160,95 |
785 |
590 |
1160,95 |
785 |
788,54 |
769,4 | ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||||
V |
2 |
4,36 |
92,0 |
590 |
602 |
1192 |
73,15 |
602 |
1192 |
73,15 |
80,1 |
73,15 | ||||||||
III |
2 |
49,89 |
87,64 |
602 |
810 |
1412 |
706 |
810 |
1412 |
709 |
720,2 |
715,4 | ||||||||
I |
2 |
49,84 |
37,75 |
810 |
930 |
1740 |
430,85 |
930 |
1740 |
430,85 |
405,95 |
430,1 | ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||||
I |
3Δ |
12,09 |
12,09 |
930 |
|
930 |
130 |
|
930 |
130 |
968,18 |
141,95 | ||||||||
Фігура В | ||||||||||||||||||||
VI |
1 |
50,61 |
146,54 |
705 |
705 |
1410 |
717,9 |
705 |
1410 |
717,9 |
725,1 |
725,1 | ||||||||
IV |
1 |
50,38 |
95,93 |
705 |
708 |
1413 |
713,09 |
708 |
1413 |
713,09 |
713,4 |
713,4 | ||||||||
II |
1 |
50,36 |
45,55 |
708 |
711 |
1419 |
667,01 |
711 |
1419 |
667,01 |
681,24 |
671,2 | ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
∑=2098 |
|
|
|
∑=2119,74 |
| ||||||||
II |
2 |
4,81 |
1,04 |
711 |
650 |
1361 |
30 |
650 |
1361 |
30 |
80 |
20,3 | ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑=2130 | ||||||||
II |
3Δ |
3,77 |
3,77 |
650 |
|
650 |
80 |
|
650 |
80 |
490 |
160,17 |
Умовні позначення
- номер елементарної фігури;
- межа елементарної фігури;
- номер проектної ділянки;
- межа проектної ділянки;
- номер поля;
- межа поля.
Малюнок 5.12. Схематичне креслення підготовки даних для проектування графічним способом
Умовні позначення
- номер елементарної фігури;
- межа елементарної фігури;
- номер проектної ділянки;
- межа проектної ділянки;
- номер поля;
- межа поля.
Малюнок 5.13. Схематичне креслення підготовки даних для проектування графічним способом
В результаті впорядкування території сівозміни складається експлікація земель по сівозмінах (таблиця 5.16).
Таблиця 5.16 Експлікація земель по сівозмінах
Назва сівозміни |
Площа сівозміни, га |
В тому числі по полях | |||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 | ||
Овочева |
295,15 |
49,19 |
49,19 |
49,19 |
49,19 |
49,19 |
49,2 |
|
|
Кормова |
324,62 |
54,10 |
54,10 |
54,10 |
54,10 |
54,10 |
54,12 |
|
|
Польова |
914,74 |
113,07 |
113,07 |
113,07 |
113,1 |
115,6 |
115,6 |
115,6 |
115,63 |
Після завершення впорядкування території сівозмін необхідно провести оцінку запроектованих полів сівозмін за складом грунтів, за рівновеликістю.
За складом грунтів поля сівозміни повинні бути по можливості однорідними. Оцінка їх рівновеликості проводиться в таблиці 5.17.
Таблиця 5.17 Характеристика розміщення полів сівозмін за складом грунтів
№ поля |
Площа поля |
В тому числі за агро групами |
Оціночний бал поля |
Умовна площа поля | |||||||
Агрогрупа 60 е |
Агрогрупа 65 е | ||||||||||
Площа |
Бал |
Площа |
Бал |
|
| ||||||
Кормова сівозміна | |||||||||||
1 |
54,10 |
6 |
50 |
48,1 |
45 |
46,01 |
24,89 | ||||
2 |
54,10 |
54,10 |
50 |
40 |
45 |
50 |
27,05 | ||||
3 |
54,10 |
15 |
50 |
39,1 |
45 |
46,39 |
25,10 | ||||
4 |
54,10 |
54,10 |
50 |
0 |
45 |
50 |
27,05 | ||||
5 |
54,10 |
18 |
50 |
36,1 |
45 |
46,66 |
25,24 | ||||
6 |
54,12 |
54,12 |
50 |
0 |
45 |
50 |
27,06 | ||||
Овочева сівозміна | |||||||||||
1 |
49,19 |
12 |
50 |
37,19 |
45 |
46,22 |
22,74 | ||||
2 |
49,19 |
49,19 |
50 |
0 |
45 |
50 |
24,6 | ||||
3 |
49,19 |
13 |
50 |
36,19 |
45 |
46,32 |
22,78 | ||||
4 |
49,19 |
49,19 |
50 |
0 |
45 |
50 |
24,6 | ||||
5 |
49,19 |
2 |
50 |
47,19 |
45 |
45,20 |
22,23 | ||||
6 |
49,2 |
44,2 |
50 |
5 |
45 |
49,49 |
24,35 | ||||
Польова сівозміна | |||||||||||
1 |
113,07 |
102,07 |
50 |
11 |
45 |
49,51 |
55,98 | ||||
2 |
113,07 |
6 |
50 |
107,07 |
45 |
45,27 |
51,19 | ||||
3 |
113,07 |
56,07 |
50 |
57 |
45 |
47,48 |
53,69 | ||||
4 |
113,1 |
0 |
50 |
113,1 |
45 |
45 |
50,9 | ||||
5 |
115,6 |
115,6 |
50 |
0 |
45 |
50 |
57,8 | ||||
6 |
115,6 |
112,5 |
50 |
3,1 |
45 |
49,87 |
57,65 | ||||
7 |
115,6 |
11,5 |
50 |
104,1 |
45 |
45,5 |
52,6 | ||||
8 |
115,63 |
0 |
50 |
115,63 |
45 |
45 |
52,04 |
Визначення умовних площ полів сівозміни проводяться за формулою:
(5.22)
де Рум – умовна площа поля, га;
Р – фактична площа поля, га;
Б – оціночний бал поля.
Сівозміни повинні забезпечувати запланований вихід продукції і рівномірне використання робочої сили і засобів виробництва по всім рокам ротації. Дотримання такої вимоги неможливе якщо недотримуватись рівновеликості полів. Але повністю дотримання цієї вимоги можливе тільки в особливо сприятливих умовах, коли орні масиви великі, однорідні по природним умовам і площа їх дорівнює середньому розміру поля.
Просторові умови викликають необхідність допускати відхилення від середнього розміру поля. Величина відхилень в площі полів залеж від родючості ґрунтів. Допускається зменшення площі поля при відносно кращій родючості і збільшення - при більш низькій. Для цього фактичні площі полів сівозміни переводять в умовні, тобто приведені до однієї якості, і визначають відхилення від середнього розміру.
Оцінка полів (сівозмін) за рівновеликістю проводиться шляхом порівняння кожного поля сівозміни з середнім розміром поля сівозміни в абсолютних величинах гектарах і у відсотках. Якщо ж поля сівозміни різні за якістю грунтів, визначається умовна площа поля, по яких і оцінюється рівновеликість полів (таблиця 5.18), яка не повинна перевищувати 10 % середнього розміру умовного поля.
Таблиця 5.18 Характеристика полів сівозмін по рівновеликості в залежності від бальної оцінки полів
№ поля |
Площа поля, га |
Оціночний бал поля, га |
Умовна площа поля, га |
Відхилення площі від середнього розміру | ||||
Фактичного |
Умовного | |||||||
га(+),(-) |
%(+),(-) |
га(+),(-) |
%(+),(-) | |||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 | |
Кормова сівозміна, середній розмір поля 54,10 | ||||||||
1 |
54,10 |
46,01 |
24,89 |
0 |
0 |
-1,18 |
-4,53 | |
2 |
54,10 |
50 |
27,05 |
0 |
0 |
0,98 |
3,76 | |
3 |
54,10 |
46,39 |
25,10 |
0 |
0 |
-0,97 |
3,72 | |
4 |
54,10 |
50 |
27,05 |
0 |
0 |
0,98 |
3,76 | |
5 |
54,10 |
46,66 |
25,24 |
0 |
0 |
-0,83 |
-3,18 | |
6 |
54,12 |
50 |
27,06 |
-0,02 |
-0,036 |
0,99 |
3,8 | |
Середній розмір поля |
54,10 |
|
26,07 |
|
|
|
| |
Овочева сівозміна, середній розмір поля 49,19 | ||||||||
1 |
49,19 |
46,22 |
22,74 |
0 |
0 |
-0,81 |
-3,44 | |
2 |
49,19 |
50 |
24,6 |
0 |
0 |
1,05 |
4,46 | |
3 |
49,19 |
46,32 |
22,78 |
0 |
0 |
-0,77 |
-3,27 | |
4 |
49,19 |
50 |
24,6 |
0 |
0 |
2,37 |
10,06 | |
5 |
49,19 |
45,20 |
22,23 |
0 |
0 |
-1,32 |
-5,6 | |
6 |
49,2 |
49,49 |
24,35 |
-0,01 |
-0,02 |
0,8 |
3,4 | |
Середній розмір поля |
49,19 |
|
23,55 |
|
|
|
| |
Польова сівозміна, середній розмір поля 114,34 | ||||||||
1 |
113,07 |
49,51 |
55,98 |
-1,27 |
-1,11 |
2 |
3,71 | |
2 |
113,07 |
45,27 |
51,19 |
-1,27 |
-1,11 |
-2,79 |
-5,17 | |
3 |
113,07 |
47,48 |
53,69 |
-1,27 |
-1,11 |
-0,29 |
-0,54 | |
4 |
113,1 |
45 |
50,9 |
-1,24 |
-1,08 |
-3,08 |
-5,71 | |
5 |
115,6 |
50 |
57,8 |
1,26 |
1,10 |
3,82 |
7,08 | |
6 |
115,6 |
49,87 |
57,65 |
1,26 |
1,10 |
3,67 |
6,8 | |
7 |
115,6 |
45,5 |
52,6 |
1,26 |
1,10 |
-1,38 |
-2,56 | |
8 |
115,63 |
45 |
52,04 |
1,29 |
1,13 |
-1,94 |
-3,59 | |
Середній розмір поля |
114,34 |
|
53,98 |
|
|
|
|
Проводиться оцінка запроектованих полів сівозмін з точки зору створення сприятливих умов для високопродуктивного використання сільськогосподарської техніки. З цією метою дається просторова характеристика полів сівозмін (таблиця 5.19).
Таблиця 5.19 Характеристика просторових умов запроектованих полів сівозмін
Номера |
Площі полів і робочих ділянок, га |
Назва фігур |
Фактичні та умовні розміри | |
Полів |
Ширина, м |
Довжина, м | ||
Кормова сівозміна | ||||
1 |
54,10 |
Неправильної форми |
479,03 |
1126,19 |
2 |
54,10 |
Неправильної форми |
357,5 |
1356,43 |
3 |
54,10 |
Прямокутник |
489 |
1115 |
4 |
54,10 |
Прямокутник |
422,5 |
1310 |
5 |
54,10 |
Прямокутник |
514,15 |
1109,15 |
6 |
54,12 |
Неправильної форми |
534,81 |
1384,82 |
Овочева сівозміна | ||||
1 |
49,19 |
Трапеція |
489 |
884,09 |
2 |
49,19 |
Неправильної форми |
676,22 |
715,09 |
3 |
49,19 |
Трапеція |
717,8 |
700 |
4 |
49,19 |
Прямокутник |
713,4 |
700 |
5 |
49,19 |
Неправильної форми |
778,97 |
585,48 |
6 |
49,2 |
Прямокутник |
725,1 |
702,5 |
Польова сівозміна | ||||
1 |
113,07 |
Трапеція |
1009,25 |
1133,35 |
2 |
113,07 |
Неправильної форми |
1037,5 |
1125,31 |
3 |
113,07 |
Неправильної форми |
850 |
1197,94 |
4 |
113,1 |
Неправильної форми |
1240,49 |
1006,09 |
5 |
115,6 |
Прямокутник |
598,94 |
2034,87 |
6 |
115,6 |
Прямокутник |
665 |
1800 |
7 |
115,6 |
Прямокутник |
825 |
1430 |
8 |
115,63 |
Неправильної форми |
1230,27 |
1003,56 |
Для прямокутників і близьких до них за формою трапецій і паралелограмів, кут яких не відхиляється від прямих більш ніж на 10 - 15°, робоча довжина береться графічно безпосередньо з плану. Якщо поля або ділянки мають форму трапеції, то їх умовну довжину і ширину встановлюють по формулам 5.23, 5.24.
В = 0,2*(ЗН + с + d) (5.23)
Де В - умовна ширина трапеції, м;
с, d - довжина її бокових сторін, м;
Н - висота трапеції, м.
L = P/B (5.24)
Де L – умовна довжина поля;
Р – площа поля (ділянки), м2;
В – умовна ширина поля, м.
Для трикутника умовну ширину визначаю за формулою 5.25.
(5.25)
Де В – умовна ширина трикутника, м.
С, D – довжина його бокових сторін, м;
Н – висота трикутника, м.
Для визначення умовної довжини поля (робочої ділянки) складної конфігурації використовують формулу 5.26.
L = S * k (5.26)
Де S – максимальна довжина поля (робочої ділянки) в напрямку основного обробітку, м;
k – коефіцієнт, що залежить від конфігурації поля (робочої ділянки).
Для видовженого поля (робочої ділянки) з паралельними довгими і криволінійними короткими значення "к" приймається 0,70 - 0,97 в залежності від ступеня ламаності меж. В середньому його можна прийняти рівним 0,87.
В окремих випадках дуже складної конфігурації полів, їх можна умовно ділити на прості геометричні фігури. Для кожної такої фігури визначається умовна ширина. Загальна умовна ширина поля (робочої ділянки) визначається як середньозважена з умовних ширин ділянок, виділених в полі. Умовна довжина таких полів встановлюється шляхом ділення площі поля в метрах квадратних на середньозважену умовну ширину поля.
Умовна довжина поля є одночасно довжиною робочого гону тракторних агрегатів, від величини яких залежить продуктивне використання техніки, зокрема втрат робочого часу на холості заїзди і повороти. Найбільше таких втрат відбувається в полях з короткими робочими гонами. Так, при зміні довжини робочого гону із 100 до 600 м холості заїзди зменшуються на 31,1%.
Виконавши проектування полів сівозмін, переходжу до виконання шостого розділу, розроблення плану переходу до прийнятої сівозміни.