Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Підручник ВОБП

.pdf
Скачиваний:
42
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
1.6 Mб
Скачать

Вища освіта і болонський процес. Навчальний посібник.

національною та англійською мовами; у виключних випадках дозволяється мати ці документи лише удрукованому вигляді.

Він повинен коректно використовувати ECTS кредити та обґрунтувати їх призначення на основі правильного визначення навчального навантаження студента.

Він повинен використовувати інші обов'язкові інструменти ECTS ("Академічну угоду", "Опис навчальних досягнень").

Повна інформація про навчальний заклад подається для оцінювання незалежними експертами Європейської Комісії, і, у випадку повної відповідності вимогам, приймається рішення про присвоєння "Знаку ЕCTS", перелік володарів цього "Знаку" публікується на веб-сайті Комісії. Отримання цього "Знаку" не лише позитивно впливає на імідж університету, але й служить доказом того, що даний навчальний заклад є надійним партнером у міжнародному освітянському співробітництві.

Знак ЕCTS є чинним протягом 3-х років, після чого відповідні радники проводять моніторинг навчального закладу і приймають рішення про продовження дії чи зняття Знаку.

— Шкала оцінювання ECTS

Результати екзаменів і заліків зазвичай виражаються в оцінках. Однак у Європі співіснують багато різних систем оцінювання. Тому питання перезарахування оцінок було однією з найсуттєвіших проблем студентів - учасників ЕCTS:

а) з одного боку, тлумачення оцінок значно відрізняється в одній країні від іншої, від одного предмета до іншого, від одного навчального закладу до іншого;

б) з іншого боку, помилка при перезарахуванні оцінки може мати серйозні наслідки для студентів

В результаті Європейська комісія скликала групу експертів для визначення спірних питань. Інформація, коментарі та статистичні дані, представлені 80 з 84 навчальних закладів-учасників ECTS у той час, були прийняті до уваги для того, щоб відпрацювати запропоновану шкалу оцінювання ECTS. ВСІ групи предметів були узгоджені з використанням шкали оцінювання ECTS ДЛЯ ТОГО, щоб перевірити її ефективність.

Шкала оцінювання ECTS (Grading Scale) була розроблена для того, щоб допомогти навчальним закладам перенести оцінки, виставлені іншим університетом. Вона представляє додаткову

91

Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ

інформацію щодо роботи студентів, а не замінює загальні оцінки. Вищі навчальні заклади приймають власні рішення, щодо використання шкали оцінювання у своїй власній системі (табл. 5.1).

 

 

Таблиця 5.1

 

Шкала оцінювання ECTS

Оцінка

Процент студентів, які

 

зазвичай успішно дося-

Визначення

ECTS

гають відповідної оцінки

 

 

 

А

10

ВІДМІННО - відмінне

 

 

виконання лише з незначною

 

 

кількістю помилок

В

25

ДУЖЕ ДОБРЕ - вище

 

 

середнього рівня з кількома

 

 

помилками

С

30

ДОБРЕ - в загальному

 

 

правильна робота з певною

 

 

кількістю грубих помилок

D

25

ЗАДОВІЛЬНО - непогано, але

 

 

зі значною кількістю недоліків

Е

10

ДОСТАТНЬО - виконання

 

 

задовільняє мінімальні критерії

FX

-

НЕЗАДОВІЛЬНО - потрібно

 

 

попрацювати перед тим, як

 

 

отримати залік

F

-

НЕЗАДОВІЛЬНО - необхідна

 

 

серйозна подальша робота

Шкала оцінювання ECTS Є основана на концепції поділу студентів на достатньо широкі групи за результатами перевірки знань в наступний спосіб. Спочатку всі студенти діляться на дві групи: ті, що оцінені успішно, та ті, що не пройшли випробування. Студенти першої групи розподіляються на 5 підгруп: кращі 10% отримують оцінку А, наступні 25% - оцінку В, наступні 30% - оцінку С, наступні 25% - оцінку D, решта 10% - оцінку Е. Студенти, які не пройшли випробування (не здали успішно іспит), розподіляються на 2 підгрупи: FX - необхідно додатково

92

Вища освіта і болонський процес. Навчальний посібник.

попрацювати та перездати іспит, F - повторити вивчення даної

навчальної дисципліни.

 

 

 

 

 

 

Приклад системи

оцінювання

Національного

університету

"Львівська політехніка" надано в табл. 5.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5.2

 

Порівняльна таблиця шкал оцінювання

Оцінка

Процент

Визначення ECTS

Система

 

Рекомендована

ECTS

студентів,

 

 

 

 

оцінювання

 

система

 

які

 

 

 

 

Національно

 

оцінювання

 

зазвичай

 

 

 

 

го

 

згідно із

 

успішно

 

 

 

 

університету

 

Наказом

 

досягають

 

 

 

 

"Львівська

 

МОНУ № 48

 

відповідної

 

 

 

 

політехніка"

 

від

 

оцінки

 

 

 

 

 

 

23.01.2004р.

1

2

 

 

3

 

4

 

5

 

 

 

 

 

 

 

А

10

ВІДМІННО —

 

88-100

 

90-100 (відмінно)

 

 

відмінне виконання

 

(відмінно)

 

 

 

 

лише з незначною

 

 

 

 

 

 

кількістю помилок

 

 

 

 

В

25

ДУЖЕ

ДОБРЕ

-

80 - 87 (добре)

75 - 89 (добре)

 

 

вище

 

середнього

 

 

 

 

 

рівня

з

кількома

 

 

 

 

 

помилками

 

 

 

 

С

30

ДОБРЕ — в

 

71 -79 (добре)

 

 

 

 

 

загальному

 

 

 

 

 

 

правильна робота з

 

 

 

 

 

 

певною кількістю

 

 

 

 

 

 

грубих помилок

 

 

 

 

D

25

ЗАДОВІЛЬНО -

 

61-70

 

60 — 74

 

 

непогано, але зі

 

(задовільно)

 

(задовільно)

 

 

значною кількістю

 

 

 

 

 

 

 

недоліків

 

 

 

 

Е

10

ДОСТАТНЬО —

 

50 — 60

 

 

 

 

 

виконання

 

(задовільно)

 

 

 

 

задовільняє

 

 

 

 

 

 

мінімальні критерії

 

 

 

 

93

Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ

Продовження таблиці 5.2

1

2

3

4

5

 

 

 

 

 

FX

 

НЕЗАДОВІЛЬН

26 - 49

35 - 59

 

 

О - потрібно

(незадовільно із

(незадовільно із

 

 

попрацювати

можливістю

можливістю

 

 

перед тим, як

повторного

повторного

 

 

отримати залік

складання

складання іспиту)

 

 

 

іспиту)

 

F

 

НЕЗАДОВІЛЬН

00 - 25

00 - 34

 

 

О - необхідна

(незадовільно із

(незадовільно із

 

 

серйозна

обов'язковим

обов'язковим

 

 

подальша робота

повторним

повторним

 

 

 

вивченням

вивченням

 

 

 

модуля)

модуля)

5.3.Болонський процес та ECTS

Реалізація принципів Болонського процесу, спрямованого на створення до 2010 року загальноєвропейського освітянського та наукового простору ставить перед ECTS нове завдання - перетворення її в систему не лише перезарахування (трансферу), але й накопичення (акумулювання) кредитів (друга фаза реалізації ECTS ІІ). В заключному комюніке зустрічі Міністрів вищої освіти країн Європи в Празі у 2001 році відзначено, що:

Роль ECTS підкреслювалась також на наступних зустрічах Міністрів в Берліні (2003 р. )та Бергені (2005 р.), внаслідок чого ЕCTS сьогодні стає загальновизнаною всеєвропейською системою перезарахування та накопичення кредитів та одним із ключових інструментів для створення спільного європейського освітянського простору.

Розвиток ЕCTS в напрямку функціонуючої в повному обсязі кредитної акумулюючої системи є процесом, який вже сьогодні відбувається як природна еволюція першої фази ECTS, але стикається із проблемою відсутності повного взаєморозуміння в концептуальних підходах.

Оскільки використання кредитного оцінювання значно полегшує мобільність студентів, то очевидною є потреба створення всеєвропейської системи трансферу та накопичення кредитів, яка б

відповідала наступним вимогам: була ненав'язливою та

94

Вища освіта і болонський процес. Навчальний посібник.

зберігала регіональну та національну автономію, мала можливості розширення доступу, сприяла вирішенню проблем працевлаштування та підвищення конкурентоспроможності європейської системи освіти.

Врамках проекту TUNING сформовані та запропоновані до реалізації наступні підходи до створення всеєвропейської акумулюючої системи.

— Цілі всеєвропейської системи трансферу та накопичення кредитів

Метою створення всеєвропейської системи трансферу та накопичення кредитів є:

• Надати можливість студентам (громадянам, працедавцям тощо) Європи отримати глибоке розуміння щодо повного набору та взаємозв'язків між існуючими на національних на регіональних рівнях кваліфікаційними рівнями вищої освіти.

• Сприяти забезпеченню доступу, гнучкості, мобільності, співробітництву, прозорості, взаємовизнанню та інтеграції поміж навчальними системами європейських країн.

• Зберегти різноманітність освітніх програм та методів їх реалізації, а там самим - академічну автономію на національному, локальному та регіональному рівнях, а також на рівні окремого навчального закладу.

• Підвищити конкурентноздатність та ефективність європейської системи вищої освіти.

— Суть всеєвропейської системи трансферу та накопичення кредитів

Вцілому всеєвропейська система трансферу та накопичення кредитів повинна забезпечувати прозорість та взаємозв'язки поміж різними освітніми системами. Тому вона повинна мати такі основні характеристики:

• Можливість застосування для всіх секторів та рівнів вищої освіти.

• Охоплювати всі форми навчання.

• Можливість виходу на ринок праці з різних рівнів.

• Можливість узгодження із іншими, неєвропейськими освітніми системами.

• Сприяти мобільності студентів, громадян та їх кваліфікацій.

95

Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ

Сприяти використанню навчальних технологій, орієнтованих на студента.

Дозволяти визнання та зарахування попередньої освіти та попереднього практичного досвіду.

Уможливлювати інтегрування нових програм та методів навчання.

Забезпечити чітке визначення рівнів та типів кредитів.

Зберігати національну та інституційну академічну автономію. Всеєвропейська система трансферу та накопичення кредитів

повинна забезпечити кредитний вимір у всіх типах навчальних програм, а не лише бути системою перезарахування кредитів для студентів стаціонарної форми навчання, як це було в ECTS і.

— Кредити у всеєвропейській системі

Кредити є лише системою для вираження еквівалентності (обсягу) виконуваної

навчальної роботи.

Кредити присвоюються лише за успішні результати навчання.

Кредити, присвоєні одним навчальним закладом, можуть бути перезараховані іншим закладом, але остаточне рішення завжди залишається за навчальним закладом, до якого студент звертається із проханням про перезарахування.

Кредити обчислюються, виходячи із постулату про 60кредитний вимір одного року навчання, але ця мірка є достатньо наближеною і потребує подальшого уточнення.

Пов'язання кредитів із компетенціями та результатами навчання полегшує можливість їх порівняння.

Всезростаюча важливість неформального (практична робота) та неінституційного (життєвий досвід) навчання, які визнаються європейською системою акредитації попереднього практичного навчання (APEL), підкреслює важливість поєднання обидвох підходів: часового та основаного на компетенціях.

— Кредити та їх рівні

Кредитні рівні надають інформацію про складність, творчість, наукомісткість та глибину навчання, що уможливлює визначення ступеню виконання навчальної програми в межах кваліфікації або рівня навчання.

Рекомендується, щоб існуючі національні та регіональні кредитні системи надавали пояснення щодо власних визначень

96

Вища освіта і болонський процес. Навчальний посібник.

рівнів, використовуючи Додаток до диплому, Опис навчальних досягнень та інші інструменти.

— Кредити та забезпечення якості

Важливо поєднати кредити із механізмами забезпечення якості, що підвищує практичну зачимість перших, перетворюючи їх

увсеєвропейську "валюту".

Для забезпечення якості необхідним є пов'язання кредитів із академічними стандартами, критеріями оцінювання, результатами та методами навчання.

Довіра до якості кредитів на міжнародному рівні є можливою лише у випадку, коли національні механізми забезпечення якості є строго визначеними, відкритими, прозорими та ефективними.

Отже :- підтримка мобільності та перезарахування кредитів між

різними секторами (університетський - не університетський) на національному та міжнародному рівнях;

- підтримка процесів перезарахування кредитів між різними навчальними середовищами (дистанційне навчання, самонавчання, практика);

- вдосконалення прозорості кваліфікацій та рівнів навчання (разом із Додатком до диплому);- сприяння доступу на ринок праці є основними завданнями другої фази ECTS у світлі реалізації принципів Болонської декларації та створення умов для підвищення конкурентноздатності спільного Європейського

освітнього простору.

Питання до самоперевірки

1.Коли було утворено Європейську кредитно-трансферну систему?

2.Які основні завдання Європейської кредитно-трансферної системи, реалізація яких передбачалася в рамках першої фази розвитку?

3.Базові елементи системи ECTS.Основні документи ECTS.

4.Як визначається поняття „Європейська кредитно-трансферна система‖ (ЕCTS)?

5.Через які засоби ECTS забезпечує прозорість?

6.Що таке кредит ECTS?

97

Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ

7.Як нормується навчальне навантаження у ECTS?

8.В якому разі кредити ECTS присвоюються студентам?

9.Визначення поняття „навчальне навантаження‖.

10.Основні учасники ECTS.

11.Що відноситься до основних інструментів ЕСТS?

12.Основні складові інформаційного пакету.

13.Яка інформація надається в аплікаційній формі?

14.Ким укладається іт що описує академічна угода?

6. ЗАПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВНЗ УКРАЇНИ

6.1.Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі. Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу

Українська вища школа має елементи, які відповідають ідеям і принципам Болонського процесу. Ці ідеї в своїй роботі і процесі оновлення використовують українські класичні, автентичні і водночас по-сучасному потужні університети, які добре відомі в Європі. Такі, як Львівський національний університет, Львівська політехніка, Національний технічний університет «КПІ», Харківський університет імені В.Каразіна та ще багато інших вищих навчальних закладів. Водночас українська вища школа має безліч проблем, які треба розв‘язувати незалежно від Болонського процесу і які, якщо подивитися з точки зору входження в «Європу знань», погіршують розпізнавання нашої вищої освіти у зовнішньому світі. Головними з них, на думку ректора Національного технічного університету «Київська політехніка» Михайла Згуровського, є

-надлишкова кількість навчальних напрямів та спеціальностей;

-збільшення розриву між освітянами та роботодавцями;

-складна для розпізнавання в Європі система наукових ступенів;

-неучасть наших університетів у суспільних перетвореннях;

-недостатня автономія українських ВНЗ.

98

Вища освіта і болонський процес. Навчальний посібник.

Важливим для української вищої школи є застосування європейських стандартів якості у вітчизняній системі ліцензування і акредитації та наша участь в європейській мережі з оцінки якості у вищій освіті (ENQA). Акредитуватись мають не лише навчальні заклади і спеціальності, а й окремі освітні програми, а контроль якості має торкатись і кадрового складу університету, і матеріальної бази, а передусім знань студентів, випускників щодо їхньої компетенції та спроможності відповідати вимогам ринку праці. Щодо кредитних одиниць, аналогічних ЕCTS, то альтернативи їх упровадження в Україні немає.

Однак, незважаючи на досягнення освіти, які забезпечує нова соціополітична система, вона, однак, стала менш якісною, а чимало випускників вищих навчальних закладів неконкурентоспроможні на європейському ринку праці. Це зобов‘язує глибше аналізувати тенденції в європейській та світовій освіті. Водночас участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості. Орієнтація на Болонський процес не повинна призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти. При цьому еволюцію системи освіти не треба відокремлювати від інших сфер суспільства, вона має розвиватися в гармонійному взаємозв‘язку із суспільством у цілому, беручи на себе роль його провідника.

Нинішня система підготовки фахівців з вищою освітою має певні недоліки, а саме:

-відсутність систематичної роботи студентів протягом навчального семестру;

-низький рівень активності студентів і відсутність елементів змагальності в навчальних досягненнях;

-можливість необ‘єктивного оцінювання знань студентів;

-значні затрати бюджету часу на проведення екзаменаційної

сесії;

-відсутність гнучкості в системі підготовки фахівців;

-недостатній рівень адаптації до швидкозмінних вимог світового ринку праці;

-низька мобільність студентів щодо зміни напрямів підготовки, спеціальностей та вищих навчальних закладів;

-мала можливість вибору студентом навчальних дисциплін.

99

Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ

Одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації системи вищої освіти України є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог.

Розвиток України визначається у загальному контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності загальносвітової культури: парламентаризм, права людини, права національних меншин, лібералізацію, свободу пересування, свободу здобуття освіти будь-якого рівня та інше, що є невід‘ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства.

Інтеграційний процес полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширенні власних культурних і науково-технічних здобутків в ЄС. У кінцевому результаті такі кроки спрацьовуватимуть на підвищення в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграцію до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього та науковотехнічного простору.

Здійснення даного завдання передбачає взаємне зняття будьяких принципових, на відміну від технічних, обмежень на контакти і обміни та поширення інформації.

Основними цілями реформ в Україні є підвищення життєвого рівня населення, передусім завдяки переходу до ринкової економіки, забезпечення захисту громадянських прав і розширення індивідуальних свобод особи. Ринок праці і соціальна політика є найважливішими компонентами досягнення цих цілей, тому що вони необхідні для забезпечення продуктивності сучасної економіки.

У цьому контексті реформування вищої освіти і науки в Україні передбачає:

перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть змогу задовольняти можливості особистості в здобутті певного освітнього та кваліфікаційного рівня за бажаним напрямом відповідно до її здібностей та забезпечити її мобільність на ринку праці;

формування мережі вищих навчальних закладів, яка за формами, програмами, термінами навчання і джерелами фінансування задовольняла б потреби кожної людини і держави в цілому;

100