Практика Проэктный анализ

ni – кількість потенційних споживачів в кожному сегменті рин-

ку;

m – кількість сегментів ринку;

ai – коефіцієнт, що враховує доходи груп споживачів та долю доходу, яка може бути направлена на дану послугу;

b – середній інтервал між користуванням послугою;

p– вірогідність користування даною послугою.

3.Провести оцінку рівня конкуренції на ринку.

Визначити, скільки підприємств працює на ринку, їх положення, частки ринку, ранг підприємства серед конкурентів.

Прийняти, що окрім підприємства, що досліджується, на ринку працюють ще два конкуренти.

Положення підприємств на ринку описати, виходячи з інформаційних даних про них. Частку ринку кожного підприємства ( d j )

визначити за формулою:

d j Q j 100 / M ,

де j – підприємство, що працює на ринку;

Q j – обсяг збуту товару j-го підприємства.

Ранг підприємств визначити як місце, яке вони займають за часткою ринку.

4. Провести аналіз кон’юнктури ринку.

Аналіз кон’юнктури ринку проводиться на основі співвідношення попиту та пропозиції на ринку, визначення рівня тарифів та портфеля замовлень.

1) Співвідношення С/Pp визначається на основі даних про

попит та пропозицію. Охарактеризувати результати співвідношення.

Попит (C) прийняти рівним місткості ринку:

С M,

де С – попит на послугу.

Пропозицію на ринку (Pp ) визначити за формулою:

19

k

Pp Q j ,

J 1

де k – кількість підприємств на ринку.

Прийняти, що обсяг пропозиції дорівнює обсягу збуту.

2) Рівень тарифів визначити на основі середнього тарифу на

ринку ( Ц ) та розмаху варіації:

			k	Ц	j
Ц		j 1				,
			k

де Ц j – тариф на послуги j-го підприємства на ринку.

Розмах варіації визначається як абсолютна величина різниці між максимальними і мінімальними значеннями (варіантами) тарифу:

RЦmax Цmin .

3)Рівень портфелю замовлень розрахувати на основі частки ринку α j кожного підприємства в загальному обсязі пропозиції:

Пз Q j α j .

4)Зробити висновки відносно комерційної привабливості

проекту.

20

Практичне заняття № 6

ТЕХНІЧНИЙ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ

Мета: отримати навички проведення технічного та екологічного аналізу проектів.

Питання для обговорення

6.1.Мета, завдання та результат технічного аналізу.

6.2.Складові технічного аналізу та їх зміст.

6.3.Мета, завдання та основні етапи екологічного аналізу.

6.4.Зміст оцінки впливу зовнішнього середовища на проект.

6.5.Зміст оцінки впливу проекту на зовнішнє середовище.

Практичне завдання «Оцінка технічних та екологічних аспектів проекту»:

На основі вихідних даних, наведених у додатку Д, визначити технічну та екологічну доцільність організації маршруту з перевезення вантажів. В проекті закладено наступне:

1.Тривалість робочого дня підприємств, що обслуговуються Tp 8 год.

2.Кількість робочих днів в році для підприємств – Дp , дн. і

для робітників – Дp , дн.

3.Годинна тарифна ставка водія – Гтв , грн.; ремонтного робочого – Гтрр, грн.

4.Середній посадовий оклад робітників управлінського персоналу До , тис. грн.

5.Норми пробігу і витрат на відновлення зносу та ремонт шин для вантажних автомобілів, наведені в табл. 6.1.

6.Норми витрат масел і мастил на 100 л загальних витрат палива наведені у табл. 6.2.

21

Таблиця 6.1 – Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин

	Тип автомобіля	Тип і розміри шин	Пробіг,	Відсотки до вартості
			тис. км	одного комплекту
	Вантажність від	Діагональні, 260 – 508	72	1,13
	2 до 6 т
	Вантажність від	Діагональні, 320 – 508	72	1,12
	6 до 12 т

Таблиця 6.2 – Норми витрат масел і мастил на 100 л загальних ви-

трат палива

	Вид матеріалу	Автомобілі, що працюють	Автомобілі, що працюють на
		на бензині і газі	дизельному паливі
	Масла, л/100 л	2,8	3,7
	Мастила,	0,2	0,3
	кг/100л

Методика виконання:

1. Кількість автомобілів для роботи протягом дня визначається

як

Ад Qp /Wp ,

де Qp – обсяг перевезень, тис. т/рік;

Wp – річна продуктивність автомобіля, тис. т/рік:

Wp Wд Др ,

де Wд – добова продуктивність автомобіля, тис. т/доб. 2. Добова продуктивність автомобіля дорівнює:

Wд Zї qa gc /1000, тис. т/доб,

де Zї – кількість їздок автомобіля за день; qa – вантажність автомобіля, т;

gc – коефіцієнт використання вантажності, що залежить від класу вантажу.

3. Величина Zї розраховується, виходячи з тривалості робочо-

22

го дня обслуговуваних підприємств. Значення Zї визначається як ціла частина за залежністю:

Zї INT ((Tp tх ) / tї ) ,

де tх , tї – тривалість холостого пробігу і їздки відповідно, год. Тривалість вантажного tв і холостого tх пробігу визначається

за залежністю:

tх tв lд /Vт , год.

Час їздки:

tї tв tх tнр , год.

Час навантаження або розвантаження tнр визначається за нор-

мативами для бортових автомобілів.

4. Середня кількість автомобілів за списком визначається за допомогою коефіцієнта використання парку:

Асс (АДр ) /(αв Дк ) ,

де Дк 365 – кількість календарних днів в році; АДр Ад Др – автомобілі дні роботи.

Одержане значення Асс округляється до цілого в більшу сто-

рону.

5. Обсяг капіталовкладення дорівнює:

KАсс Ца .

6.Загальний обсяг експлуатаційних витрат дорівнює:

Ве Впв Вп Взм Вто Вш Впп Вг Ва ,

де Впв – витрати на заробітну плату водіїв, грн.; Вп – витрати на паливо, грн.; Взм – витрати на змащувальні матеріали, грн.;

Вто – витрати на технічне обслуговування і ремонт автомобілів,

23

грн.; Вш – витрати на автомобільні шини, грн.;

Впп – витрати на заробітну плату управлінського персоналу, грн.;

Вг – загальногосподарські витрати, грн.; Ва – амортизаційні відрахування, грн.

7. Витрати на заробітну плату водіїв:

Впв Во 1,3766 ,

де Во – обсяг нарахувань на заробітну плату водіїв, грн.;

1,3766 – коефіцієнт, що враховує єдиний соціальний внесок. Обсяг заробітної платні водіїв визначається, виходячи з трива-

лості їхньої праці:

Во (АГр АГпз ) Гтв ,

де АГр – кількість автогодин роботи водіїв, год; АГпз – кількість підготовчо-заключних автогодин, год.

АГ Т АД ,

р н р

де Т – розрахунковий час в наряді автомобіля, розраховується як

н

	l02 ) /Vт tх .
Тн tї Zї (l01

АГпз АДр 0,3,

де 0,3 – коефіцієнт, що враховує тривалість підготовчо-заключних робіт за день.

8. Витрати на автомобільне паливо:

Вп Qп Цп 1,03 1,05,

де Qп – обсяг витрат палива, л; Цп – ціна лі тру палива, грн.;

1,03 – коефіцієнт, що враховує витрати, пов'язані з придбанням та доставкою палива;

24

1,05 – коефіцієнт, що враховує внутрішньогаражні витрати пали-

ва.

Qп HL Lзаг /100 Hтр Р /100,

де HL – лінійна норма витрат палива, л/100 км; Lзаг – загальний пробіг автомобілів за рік, км; Р – обсяг транспортної роботи за рік, ткм;

Hтр – норма витрат палива на транспортну роботу, л/100 ткм.

Для автомобілів із карбюраторними двигунами Нтр = 2 л/100 ткм, с дизельними Hтр 1,3 л/100 ткм.

Lзаг Lв Lх Lо ,

де Lв , Lх , Lо – відповідно, вантажний, холостий і нульовий пробіг за рік, км.

Lв Zїр lд ,

де Zїр – необхідна кількість їздок за рік. Береться значення, що округлене до більшого числа з залежності:

Zїр Qр /(qа с )

Lх (Zїр АДр ) lд

Lо АДр (l01 l02 )

PQp lд .

9.Витрати на змащувальні матеріали:

Взм (Нзм Цзм Нм Цм ) Qп /100

де Нзм , Нм – відповідно норми витрати змащувальних матеріалів та масел, л/100л палива;

Цзм , Цм – відповідно, ціна змащувальних матеріалів та масел, грн.

25

10. Вто – витрати на технічне обслуговування і ремонт автомобілів визначаються як сума витрат на заробітну плату ремонтних робочих ЗПрр і запасні частини та матеріали Взчм :

Вто ЗПрр Взчм ,

ЗПрр Ттор Гтрр ,

де Ттор – трудомісткість робіт з ТО і поточному ремонту рухомого складу, год.;

Ттор Nщо Тщо Nто1 Тто1 Nто2 Тто2 Uтр Lзаг /1000,

де Nщо , Nто1, Nто2 – кількість дій (відповідно щоденних обслугову-

вань, технічних обслуговувань №1 і №2); Тщо ,Тто1,Тто2 – відповідно, трудомісткість щоденного обслуго-

вування, технічного обслуговування №1 і №2, год.;

U тр – питома трудомісткість технічних ремонтів на 1000 км пробігу.

Nто2 Lзаг / Lто2 ,

Nто1 Lзаг / Lто1 Nто2 ,

Nщо АДр Nто2 Nто1,

де Lто1, Lто2 – відповідно, пробіг між технічними обслуговуваннями №1 і №2);

Взчм (Нзч Нм ) Lзаг /1000 ,

де Нзч , Нм – норма витрат на запасні частини і матеріали, грн/1000

км.

11. Витрати на автомобільні шини:

Вш Цш nk (Lзаг /1000) (Нш /100) ,

де Цш – ціна комплекту шин, грн.;

26

Нш – норма відрахувань на шини на 1000 км пробігу, %;

nk – кількість комплектів шин на автомобілі без обліку запасно-

го колеса, од.

12. Витрати на заробітну плату управлінського персоналу визначаються, виходячи з чисельності персоналу:

Впп Nп До 12 1,3766,

де Nп – чисельність управлінського персоналу, од; 12 – кількість місяців в році.

Чисельність персоналу визначається в залежності від середньосписочної кількості автомобілів:

N0,28 Асс , при Асс 50, .

п11,6 0,1 Асс , при Асс 50

13.Загальногосподарчі витрати визначаються, виходячи з нормативу витрат:

Вг (Впв Вп Взм Вто Вш Впп ) Нзг /100 ,

де Нзг – норматив загальногосподарських витрат, %. Припускаємо

Нзг 5%.

14.Величина щорічних амортизаційних відрахувань на повне

відновлення:

Ва K / На ,

де K – вартість автомобілів, грн.;

На – нормативній мінімальний термін експлуатації, для автомо-

білів На 5 років.

15. Зробити висновки про структуру витрат з точки зору реалізації інвестиційного проекту.

16. Зробити висновки відносно впливу проекту на зовнішнє середовище.

17. Присвоїти проекту клас екологічної безпеки.

27

Практичне заняття № 7

ІНСТИТУЦІЙНИЙ ТА СОЦІАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ

Мета: отримати навички проведення інституційного та соціального аналізу проектів.

Питання для обговорення:

7.1.Інституційне середовище проекту.

7.2.Ціль, завдання та напрямки оцінки в інституціональному

аналізі.

7.3.Мета соціального аналізу та складові соціальної ідентифікації проектів.

Практичне завдання «Визначення бар’єрів входження на ринок та соціальних наслідків проекту»:

На основі вихідних даних практичного завдання №1 визначити бар’єри входження на ринок та соціальні наслідки проекту.

Методика виконання:

1.Визначити, чим та ким регулюються формальні та неформальні правила гри на ринку проекту.

2.Визначити політику держави відносно проекту.

3.Визначити позитивні та негативні фактори, які зможуть у майбутньому впливати на майбутнє проекту.

4.На основі попередніх обґрунтувань визначити бар’єри входження на ринок.

5.Визначити інтереси трудового колективу, що приймає участь

уреалізації проекту.

6.Визначити споживачів, чиї інтереси лежать в основі розробки проекту та сформулювати ці інтереси.

7.Визначити інтереси інших соціальних груп, які торкаються проекту.

8.Зробити висновки щодо соціальних наслідків проекту.

28