Тема 5. Державні доходи та видатки.
5.1 Економічна сутність та методи мобілізації державних доходів.
5.2. Сутність доходів Державного бюджету
5.3. Державні видатки, їх сутність та класифікація.
Матеріали для самостійного вивчення.
5.1. Державні цільові фонди, їх поняття і причини формування
5. 2. Цільові фонди у сфері соціального страхування
5.3. Кошторис: поняття, види, структура, порядок складання та затвердження
Вступ
Держава може виконувати свої функції та завдання, передбачені Конституцією, якщо вона має у своєму розпорядженні достатньо бюджетних коштів. Практичну дієвість бюджетної системи у розрізі фінансового функціонування забезпечує касове виконання державного бюджету за доходами. Зміни в бюджетній системі України, спричинені значними перетвореннями в політичному, економічному та соціальному житті держави, зробили очевидною необхідність створення, а точніше відновлення системи казначейських органів.
Слід зазначити, що принципи мобілізації грошових коштів, структура доходів бюджету значною мірою залежить від форм і методів господарювання та соціально-економічних завдань, які вирішуються суспільством.
Серед найважливіших проблем сучасного економічного розвитку України особливе місце займає проблема підвищення ефективності використання державних ресурсів, а разом з тим – і піднесення суспільного добробуту. Одним із шляхів розв’язання цієї проблеми є удосконалення інституту державного фінансового контролю, перерозподіл витрат в різні сектори національної економіки.
Актуальність теми дослідження визначається тим, що видатки бюджету відіграють провідну роль у фінансовому забезпеченні потреб соціально-економічного розвитку суспільства. На обсяги, склад і структуру видатків впливають обсяги і характер функцій держави, адже в умовах товарно-грошових відносин будь-яка держава повноцінно зможе виконувати свої функції, маючи для цього необхідну суму бюджетних ресурсів.
5.1 Економічна сутність та методи мобілізації державних доходів.
Державні доходи -це сукупність грошових коштів, що використовуються державою для виконання нею функцій та завдань, передбачених конституцією. Основним джерелом доходів держави є валовий внутрішній продукт (новостворена суспільна вартість), частину якого вона і використовує.
Залежно від порядку формування державних доходів їх поділяють на централізовані та децентралізовані. До централізованих доходівналежать кошти, призначені на формування державного та місцевого бюджетів, державних цільових фондів.
Децентралізовані доходи - це, доходи державних підприємств, установ, організацій, що формуються переважно за рахунок їхнього прибутку і використовуються за місцем їх створення. Слід урахувати, що необґрунтовано висока частка централізації фінансових ресурсів спричинює негативні наслідки, оскільки централізовано важко вести раціональний розподіл і забезпечувати його ефективне виконання. Однак зниження централізації за умови збереження на високому рівні державної власності може породити безгосподарність і різні порушення в розподілі і використання фінансових ресурсів, а врешті-решт - фінансовий розлад у державі.
Децентралізовані доходи- це, доходи державних підприємств, установ, організацій, що формуються переважно за рахунок їхнього прибутку і використовуються за місцем їх створення (рис. 5.1.).
Рис.5.1. Система державних доходів
Залежно від методів акумулювання фінансових ресурсів можна виділити такі групи державних доходів:
- податки, збори та інші обов'язкові платежі;
- державні позики;
- емісійний дохід.
Податки- це обов'язкові внески до бюджету відповідного рівня здійснюваного платником у порядку та на умовах, що визначаються законодавчими актами держави. Податки є основним джерелом доходів бюджету, а також однією із найважливіших форм регулювання ринкової економіки.
Державні позики- безпосередньо пов'язані з бюджетним дефіцитом, оскільки є джерелом його покриття. В окремих випадках за допомогою позик мобілізуються кошти у фонди цільового призначення чи під цільові проекти. Крім того, до системи державного боргу, який виникає внаслідок внутрішніх і зовнішніх запозичень, належать позики, що надаються під державні гарантії, та позики на поповнення валютних резервів центрального банку від Міжнародного валютного фонду.
Емісійний дохід- це дохід від емісії центральним банком держави в обіг додаткових паперових грошей, що призводить до їх наступного знецінення і скорочення реальних доходів населення. Надмірний випуск грошей в обіг є найгіршою формою позики, що призводить до зниження купівельної спроможності грошей. У результаті генерується інфляція - переповнення каналів грошового обігу паперовими грошима, збільшення грошової маси в обігу без відповідного товарного забезпечення, а відтак знецінення грошей і зростання цін.
Державні доходи можуть формуватись на поворотній і безповоротній основі. Доходи на поворотній основі - це державні позики. До безповоротних доходів відносять доходи держави і інші доходи, які надходять на основі чинного законодавства.
Джерела державних доходів можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми.
Внутрішніми джереламиє валовий внутрішній продукт, національний дохід і національне багатство своєї країни. Зовнішні джерела- це економічні ресурси інших країн.
Державні доходи у контексті поняття "доходи Державного бюджету України" класифікують таким чином:
- податкові надходження;
- неподаткові надходження;
- доходи від операцій з капіталом;
- офіційні трансферти; цільові фонди.
Більш предметно класифікацію доходів державного бюджету за методами залучення коштів в розрізі кожної складової буде розглянуто в подальшому.
Державні цільові фонди- це фонди фінансових ресурсів, які створюються і використовуються державою з метою фінансування визначених програм.
Державні цільові фонди поділяються на бюджетні та позабюджетні. Бюджетні фонди- це фонди, які входять до складу державного бюджету.Позабюджетні державні цільові фонди- це фонди, які не включаються до складу державного бюджету, мають самостійні джерела формування та використовують фінансові ресурси, незалежно від розміру доходів та видатків державного бюджету.