- •Міністерство освіти і науки,молоді та спорту україни
- •3. Система вищої освіти України,основні напрями її реформування в контексті Болонсько процесу.
- •4. Місце нау в системі вищої освіти України.
- •Лекція 2. Тема:Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою.
- •1.Роль гуманітарних,суспільних та фундаментально економічних наук у формуванні світогляду економіки.
- •2.Нормативне – право забезпечення організації навчального процесу у вищих начальних закладах.
- •4.Освітньо – професійна програма(опп).
- •Лекція 3. Організація навчального процесу в університеті.
- •3.1. Види і зміст навчальних занять
- •3.2. Кредитно-модульна система організації навчального процесу
- •Основні терміни
- •3.3.Організація науково-дослідної роботи студентів
- •3.4. Бібліотека університету і правила користування її фондами.
- •Лекція 4. Тема: Професія «економіст»: зміст,характер професійної діяльності економіста.
- •4.1. Роль фахівців вищої кваліфікації в умовах переходу до ринкової економіки
- •4.2. Поняття економіки як науки про обмеженість ресурсів, проблеми економічного вибору
- •2. Неринкові економічні системи:
- •3. Змішана економіка. Економічні системи перехідного типу.
- •4.3. Характеристика різних рівнів підготовки економістів
- •4.4. Зміст та характер професійної діяльності економіста
- •Лекція 5. Тема: Поняття підприємства. Організаційно – правові форми підприємства
- •5.1 Поняття підприємства. Організаційно – правові форми підприємства.
- •1. Мета і характер діяльності:
- •2.Форма власності:
- •3. Правовий статус і форма господарювання:
- •4. Розміри підприємств за чисельністю працівників:
- •5 2 Типи та види організаційних структур підприємства.
- •Лекція 6. Тема:Характеристика транспортної системи України. Основи авіації.
- •6.1.Характеристика транспортної системи України.
- •6.2. Особливості транспорту як галузі матеріального виробництва.
- •1. В результаті транспортного виробничого процесу не створюється продукту виробництва в матеріальній формі.
- •2. Продукція транспорту використовується безпосередньо у процесі виробництва.
- •3. Вартість переміщення товарів додається до вартості їх виробництва, а вартість перевезення населення збільшує затрати суспільства на переміщення робочої сили.
- •4. На транспорті інша формула кругообігу капіталу і виробничих фондів.
- •2.Види швидкостей польоту пс:
- •3.Види виробничих польотів.
- •8.1. Соціально-культурна інфраструктура університету.
- •8.2. Студентське самоврядування як невід’ємна.
- •Основні напрямки діяльності
4.Освітньо – професійна програма(опп).
Освітньо-професійна програма (ОПП) – це державний нормативний документ, в якому узагальнюються зміст та термін навчання, встановлюються вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, а також форми контролю та державної атестації.
Освітньо-професійна програма являє собою структурно-логічну схему підготовки фахівця, в якій відображені вимоги до рівня освітньої та професійної підготовки, зміст та термін навчання, форми контролю та державної атестації.
Лекція 3. Організація навчального процесу в університеті.
Види і зміст навчальних занять.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу.
Організація науково - дослідницької роботи студентів.
Бібліотека університету і правила користування її фондами.
3.1. Види і зміст навчальних занять
Згідно із наказом Міністерства освіти України від 02.06.93р. №161 “Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України ” навчальний процес в університеті здійснюється за такими формами:
навчальні заняття;
виконання індивідуальних завдань;
самостійна робота студентів;
практична підготовка;
контрольні заходи.
Навчальні заняття проводяться за затвердженим проректором з навчальної роботи розкладом. Основними видами навчальних занять є лекції, лабораторні, практичні, семінарські та індивідуальні заняття, консультації.
Самостійна робота студента (СРС) є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від обов’язкових занять час. Під час самостійної роботи над навчальним матеріалом студент опрацьовує теоретичний матеріал, виконує індивідуальні завдання, проводить науково-дослідну роботу.
Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою з цієї дисципліни, навчально-методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.
Практична підготовка студентів є невід’ємною складовою процесу підготовки фахівців всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр) і проводиться на оснащених відповідним чином базах практики університету, а також підприємств, організацій та установ різних галузей народного господарства.
Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами і формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування та поглиблення у них, на базі одержаних в університеті знань, професійних умінь і навичок, здатності прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних виробничих умовах.
Практика студентів є безперервною протягом всього періоду навчання і має структурно-логічну послідовність її проведення для одержання студентами необхідного та достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних напрямів, спеціальностей та спеціалізації професійної підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів.
Практики поділяються на навчальні і виробничі, які, в свою чергу, також класифікуються залежно від конкретного напряму, спеціальності, спеціалізації та освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки фахівців.
До навчальних практик належать: фахова ознайомлювальна, комп’ютерна, обчислювальна та ін.
До виробничих практик належать технологічна, економічна, науково-дослідна, переддипломна та ін.
Заключною ланкою практичної підготовки студентів є переддипломна практика, яка проводиться перед виконанням дипломного проекту (роботи). Під час цієї практики поглиблюються та закріплюються набуті теоретичні знання, вміння та навички з усіх дисциплін навчального плану, накопичується та опрацьовується конкретний матеріал для виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.
Необхідним елементом навчального процесу є заходи з контролю якості підготовки фахівців. В університеті використовуються такі види контролю якості навчання: вхідний, поточний, рубіжний, відстрочений та підсумковий. Окремою формою контролю якості навчання є ректорський контроль.
Вхідний контроль проводиться з метою визначення рівня підготовки студентів з тих дисциплін, які вивчалися раніше, перед вивченням певної дисципліни, або загального рівня підготовки студентів за попередній період навчання. Він проводиться або в перші години занять з цієї дисципліни, або на початку семінару. При цьому можуть використовуватись комплексні контрольні роботи.
Поточний контроль здійснюється викладачем під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має за мету перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи.
Поточний контроль може проводитись у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на лекціях та практичних заняттях, колоквіумів на лабораторних роботах, оцінки виступів студентів на семінарських заняттях.
Результати поточного контролю враховуються викладачем при виставленні підсумкової оцінки з даної дисципліни.
Рубіжний контроль – це контроль знань та вмінь студентів після вивчення певної частини навчальної дисципліни. Він може проводитись у формі тестування, виконання контрольної роботи, розрахунково-графічного або розрахункового завдання тощо. Рубіжний контроль є необхідним при модульній технології навчального процесу.
Відстрочений контроль або контроль залишкових знань проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на підсумкову оцінку студента і проводиться вибірково з метою вивчення залишкових знань студентів.
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах.
Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента .
Ректорський контроль має за мету перевірку якості підготовки студентів як з окремих дисциплін, так і фахової підготовки в цілому.
Ректорський контроль якості підготовки студентів з дисципліни є контролем стійкості знань, вмінь та навичок і проводиться на початку семестру за темами дисципліни, що були вивчені в попередньому семестрі, або за навчальною програмою всієї дисципліни після повного закінчення її вивчення шляхом виконання студентами комплексної контрольної роботи.
Державна атестація студентів, які закінчили навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів, проводиться в університеті в формі державного іспиту.
Державна атестація студентів, які навчаються за освітньо-професійними програмами підготовки спеціалістів або магістрів, проводиться в університеті на основі захисту атестаційних робіт: дипломних проектів (робіт) – спеціалістів, дипломних робіт – магістрів.