3.1.3 Інформаційний тероризм

Тероризм [terrorism] (франц. terrorisme від terreur, з лат. terror — страх, жах) — загроза або використання насильства в політичних цілях окремими особами або групами, які можуть діяти як на сторо­ні, так і проти існуючого уряду, коли такі дії, спрямовані на те, щоб уплинути на більше число людей, ніж безпосередні жертви. Об'єктом тероризму є не ті, хто став жертвою, а ті, хто залишився живими. Його мета не убивство, а залякування і деморалізація живих, тобто, жертви — інструмент, убивство — метод.

На відміну від війни для тероризму характерне початкова нерів­ність конфронтуючих сторін, що обумовлює прагнення більш слаб­кої сторони задіяти ті методи і способи, які наносять найбільші зби­тки противникові при витраті мінімуму своїх сил і засобів, а також здійснюють сильний психологічний вплив. Дана сторона намагає­ться розширити межі конфлікту, залучити в нього нові соціальні групи та інститути, що мають свої цілі й світоглядні установки, щоб звести нанівець переваги більш сильної сторони. При цьому закри­ваються очі на те, що шкода найчастіше наноситься особистостям і групам, що не беруть участі та не бажають брати участі у конфлікті.

Інформаційна сфера надає для цього великі можливості. За її до­помогою можна розповсюджувати ідеї тероризму, залучати до сво­єї діяльності нових членів, здійснювати інформаційно-психологічні впливи на широкі маси людей. З іншої сторони, розвиток та впрова­дження в усі сфери суспільної діяльності нових технологій добува­ння, передавання, оброблення та зберігання інформації створюють умови для здійснення за їхньою допомогою актів тероризму.

Під інформаційним тероризмом (кібертероризмом) звичай­но розуміють дії окремих особистостей або їхніх груп із дезорганіза­ції роботи автоматизованих інформаційних систем і мереж зв'язку, які створюють небезпеку загибелі людей, спричинення значних май­нових збитків або настання інших суспільно небезпечних наслідків, якщо вони здійснюються з метою порушення суспільної безпеки, за­лякування населення або здійснення впливу на прийняття рішень органами влади, а також загроза здійснення вказаних дій у тих же цілях. До кібертероризму відносять також деструктивні дії по від­ношенню до інформаційних систем, які створюють умови для здій­снення актів тероризму.

Часто ставиться питання про можливість здійснення інформа­ційної диверсії, яка за об'єктивними ознаками схожа з тероризмом,

55

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

проте за мету диверсія має підрив економічної безпеки та обороно­здатності держави.

Під поняття кібертероризм підпадає також здійснення суспільно-небезпечний з використанням інформаційно-психологічного елемен­ту. Таким чином, при здійсненні актів інформаційного тероризму можуть використовуватися як інформаційно-комп'ютерних та радіо­електронні (для пошкодження та виведення з ладу інформаційних систем та мереж зв'язку), так і інформаційно-психологічних методів впливу.

3.1.4 Інформаційна злочинність

Питання про злочинність в інформаційній сфері також має кримінально-правовий характер, так як будь-який злочин — це суспільно-небезпечне діяння, заборонене кримінальним законом під загрозою покарання. У той же час злочин — це спосіб розв'язан­ня певного соціального конфлікту, що полягає у здійсненні впливу на опонента. Необхідно відзначити, що питання віднесення діянь до розряду злочинних залежить від національного законодавства, тому підходи до нього в різних державах можуть суттєво відрізнятися.

Інформаційні злочини можуть здійснюватися як із використа­нням інформаційно комп'ютерних, так і інформаційно психологічних методів впливу. Так прикладом складу інформаційно-психологічних злочинів можна назвати наклеп та образу.

Перелічені вище форми інформаційного протиборства (інформа­ційні війни, кібертероризм, інформаційна злочинність тісно зв'язані та переплетені між собою. Так, телекомунікаційна атака на закор­донні інформаційні ресурси в різних контекстах може розглядатися і як акція інформаційної війни, і як злочин у сфері комп'ютерної інформації, неправомірний доступ до комп'ютерної інформації, яка охороняється законом, що є діянням, що вимагає кримінального по­карання, може у цей же час здійснюватися з метою створення умов для здійснення актів тероризму. А взаємозв'язок міждержавних кон­фліктів і терористичних дій у сучасних умовах є очевидним.