- •О.К.Юдін, в.М.Богуш
- •Частина і
- •1.1.2 Основні категорії теорії національної безпеки
- •1.1.3 Фактори та засоби забезпечення національної безпеки
- •1.2 Характеристика основних видів національної безпеки
- •1.2.1 Рівні та види національної безпеки
- •1.2.2 Політична безпека
- •1.2.3 Економічна безпека
- •1.2.4 Соціальна безпека
- •1.2.5 Воєнна безпека
- •1.2.6 Екологічна безпека
- •1.2.7 Науково-технологічна безпека
- •1.2.8 Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
- •1.3 Система забезпечення національної безпеки вУкраїні
- •1.3.1 Визначення системи забезпечення національної безпеки
- •1.3.2 Функції системи забезпечення національної безпеки
- •1.3.3 Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки
- •2.1 Поняття інформаційної безпеки
- •2.1.1 Визначення інформаційної безпеки
- •2.1.2 Життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері
- •2.1.3 Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки
- •2.1.4 Види інформаційної безпеки
- •2.1.5 Концепція інформаційної безпеки держави
- •2.2 Загрози інформаційній безпеці
- •2.2.2 Класифікація загроз інформаційній безпеці
- •2.2.3 Джерела загроз інформаційній безпеці
- •2.3 Методи і засоби забезпечення інформаційноїбезпеки
- •2.3.1 Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
- •2.3.2 Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- •2.3.3 Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
- •3.1 Основні поняття інформаційного протиборства
- •3.1.1 Визначення поняття інформаційне протиборство
- •3.1.2 Інформаційна війна
- •3.1.3 Інформаційний тероризм
- •3.1.4 Інформаційна злочинність
- •3.1.5 Інформаційне протиборство як форма забезпечення інформаційної безпеки
- •3.2 Основні поняття інформаційної війни 3.2.1 Визначення інформаційної війни
- •3.2.2 Концепція інформаційної війни
- •3.2.3 Органи інформаційної війни
- •3.3 Основні форми інформаційної війни
- •3.3.1 Визначення форм інформаційної війни
- •3.3.2 Основні форми інформаційної війни на державному рівні
- •3.3.3 Основні форми інформаційної війни на воєнномурівні
- •3.3.4 Необхідні умови для досягнення інформаційної переваги
- •3.4 Інформаційна зброя в інформаційній війні
- •3.4.1 Визначення, особливості та сфера застосування інформаційної зброї
- •3.4.2 Інформаційна зброя воєнного застосування
- •3.4.3 Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування
- •3.4.4 Особливості, що характеризують основні риси застосування інформаційної зброї
- •3.5 Основи теорії інформаційної боротьби
- •3.5.1 Зміст теорії інформаційної боротьби
- •3.5.2 Заходи інформаційної боротьби
- •3.5.3 Способи інформаційної боротьби
- •3.5.4 Форми ведення інформаційної боротьби
- •3.5.5 Методологія оцінки ефективності інформаційноїборотьби
- •4.1 Основні поняття психологічної війни
- •4.1.1 Поняття психологічної війни
- •4.1.2 Цілі та завдання психологічної війни
- •4.1.3 Види та закономірності психологічних впливів
- •4.2 Основи психологічних операцій
- •4.2.1 Зміст психологічних операцій
- •4.2.2 Ефективність психологічного впливу в психологічній операції
- •4.2.3 Органи та засоби проведення психологічних операцій
- •4.3 Технології психологічної війни
- •4.3.1 Основні характеристики об'єктів психологічної війни
- •4.3.2 Методика вивчення об'єктів психологічної війни
- •4.3.3 Форми психологічної війни
- •4.4 Методи впливу в психологічній війні
- •4.4.2 Навіюючий психологічний вплив
- •4.5 Особливі способи та прийоми психологічної війни
- •4.5.2 Маніпулювання свідомістю
- •4.5.3 Розповсюдження чуток та міфів
- •4.6 Основи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави
- •4.6.1 Основні положення
- •4.6.2 Основи інформаційно-психологічної безпеки держави
- •4.6.3 Основні напрями діяльності державної системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
- •5.1 Основні положення державної інформаційної політики
- •5.1.1 Визначення державної інформаційної політики
- •5.1.2 Поняття про програму входження держави в інформаційне суспільство
- •5.2 Основні напрями національної інформаційної політики
- •5.2.1 Основні напрями національної інформаційної політики у сфері суспільних відносин
- •5.2.2 Основні напрями національної інформаційної політики в економічній сфері
- •5.2.3 Основні напрями національної інформаційної політики в організаційній сфері
- •5.3 Державна політика забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.1 Основні поняття політики забезпечення інформаційної безпеки держави
- •5.3.2 Основні загрози інформаційній безпеці держави
- •5.3.3 Організаційний напрям протидії загрозам усфері інформаційної безпеки
- •5.3.5Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, держави та суспільства
- •5.3.6 Науково-практична робота щодо забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.7 Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки
- •Частина II
- •6.1.2 Форми адекватності інформації
- •6.1.3 Міри інформації
- •6.1.4 Якість інформації
- •6.1.5 Основні властивості інформації як предмета захисту
- •6.2 Інформаційні системи як об'єкти захисту
- •6.2.1 Загальні відомості про інформаційні системи
- •6.2.2 Структура інформаційної системи
- •6.2.3 Класифікація інформаційних систем
- •6.2.4 Основні характеристики інформаційної системи як об'єкта захисту
- •6.3 Інформаційні технології та проблеми їхньої безпеки
- •6.3.1 Визначення інформаційної технології
- •6.3.2 Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
- •6.3.3 Класифікація та види інформаційних технологій
- •6.3.4 Основні проблеми безпеки інформаційних технологій
- •7.1 Загрози безпеці інформації та інформаційних ресурсів
- •7.1.1 Загальні положення
- •7.1.2 Збитки як категорія класифікації загроз
- •7.1.3 Класифікація загроз безпеці інформації
- •7.1.4 Класифікація джерел загроз
- •7.1.5 Ранжирування джерел загроз
- •7.1.6 Класифікація уразливостей безпеці
- •7.1.7 Ранжирування уразливостей
- •7.1.8 Класифікація актуальних загроз
- •7.2 Основні напрями забезпечення безпеки інформації та інформаційних ресурсів
- •7.2.1 Основні визначення
- •7.2.2 Правовий захист
- •7.2.3 Організаційний захист
- •7.2.4 Інженерно-технічний захист
- •7.3 Архітектура захисту інформації в мережах телекомунікацій
- •7.3.1 Архітектура відкритих систем
- •7.3.2 Загрози в архітектурі відкритих мереж
- •7.3.3 Процедури захисту
- •7.3.4 Сервісні служби захисту
- •7.3.5 Реалізація захисту
- •8.1 Загальні відомості про вимоги та критерії оцінки безпеки інформаційних технологій
- •8.1.1 Основні поняття про стандарти інформаційної безпеки
- •8.1.2 Критерії безпеки комп'ютерних систем
- •8.1.3 Європейські критерії безпеки інформаційнихтехнологій
- •8.1.4 Федеральні критерії безпеки інформаційних технологій
- •8.1.5 Канадські критерії безпеки комп'ютерних систем
- •8.2 Основні положення загальних критеріїв безпеки інформаційних технологій
- •8.2.1 Мета розробки, основні положення та склад "Загальних критеріїв"
- •8.2.2 Потенційні загрози безпеці та типові завдання захисту
- •8.2.3 Політика безпеки
- •8.2.4 Продукт інформаційних технологій
- •8.2.5 Профіль захисту
- •8.2.6 Проект захисту
- •8.3 Функціональні вимоги до засобів захисту 8.3.1 Загальна характеристика фвб
- •8.3.2 Класи функціональних вимог безпеки
- •8.4 Вимоги гарантій засобів захисту
- •8.4.1 Загальна характеристика вимог гарантій безпеки
- •8.4.2 Класи вимог гарантій безпеки
- •8.4.3 Рівні гарантій безпеки
- •8.5 Шляхи і перспективи застосування "Загальних критеріїв"
- •9.1 Стандарти менеджменту інформаційної безпеки та їх основні положення
- •9.2 Політика інформаційної безпеки організації
- •9.2.1 Визначення політики інформаційної безпеки організації
- •9.2.2 Концепція інформаційної безпеки в організації
- •9.2.3 Аналіз та оцінка ризиків
- •9.3 Основні правила інформаційної безпеки організації
- •9.3.1 Правила побудови системи забезпечення інформаційної безпеки
- •9.3.2 Організація проведення відновлювальних робіт і забезпечення неперервного функціонування об'єктів організації та організації в цілому
- •9.3.3 Правила розмежування доступу користувачів та процесів до ресурсів інформаційної сфери організації
- •9.3.4 Документальне оформлення політики безпеки
- •9.4 Система менеджменту інформаційної безпеки та її оцінка
- •Частина III
- •10.2 Загрози інформаційній безпеці України
- •10.3 Джерела загроз інформаційній безпеці України
- •10.4 Стан інформаційної безпеки України
- •10.5 Завдання із забезпечення інформаційної безпеки України
- •11.1 Загальні методи забезпечення інформаційної безпеки України
- •11.2 Особливості забезпечення інформаційної
- •11.2.1 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері економіки
- •11.2.2 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері внутрішньої політики
- •11.2.3 Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері зовнішньої політики
- •11.2.4 Забезпечення інформаційної безпеки України у галузі науки та техніки
- •11.2.5 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя
- •11.2.6 Забезпечення інформаційної безпеки України у загальнодержавних інформаційних і телекомунікаційних системах
- •11.2.7 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері оборони
- •11.2.8 Забезпечення інформаційної безпеки України управоохоронній і судовій сферах
- •11.2.9 Забезпечення інформаційної безпеки України в умовах надзвичайних ситуацій
- •11.3 Міжнародне співробітництво України в галузізабезпечення інформаційної безпеки
- •12.1 Основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.2 Основні елементи організаційної основи системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.3 Основні положення політики забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.4 Першочергові заходи щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України
- •Словник додаткових термінів і понять
- •491 Бібліоґрафія
- •1 Основи національної безпеки держави 12
- •2Основні положення інформаційної безпеки 35
- •3 Основи інформаційного протиборства 52
- •4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави 103
- •5 Основи державної інформаційної політики 186
- •6 Інформаційні системи та технології як об'єкти інформаційної безпеки 200
- •7 Основи безпеки інформаційних
- •8 Критерії безпеки інформаційних технологій 315
- •9 Основи управління інформаційною безпекою 379
- •10 Інформаційна безпека україни 397
- •11 Методи та заходи забезпечення інформаційної безпеки україни 411
- •12 Система та політика забезпечення інформаційної безпеки україни 440
- •Інформаційна
- •Безпека держави
4.6.2 Основи інформаційно-психологічної безпеки держави
Основні поняття інформаційно-психологічної безпеки
Інформаційно-психологічна безпека — це стан захищеності психіки людини від деструктивного (інформаційного) впливу (упровадження деструктивної інформації у свідомість і (або) підсвідомість людини, що приводить до неадекватного сприйняття нею дійсності). У більш широкому розумінні поняття інформаційно-психологічної безпеки можна сформулювати як стан захищеності духовного, душевного та фізичного благополуччя людини від впливів, які призводять до ураження прав і свобод людини, декларованих у Конституції України, Законами та міжнародними угодами України.
Інформаційно-психологічна безпека є складовою частиною інформаційної безпеки і повинна займати особливе місце при її забезпеченні. Ця особливість визначається специфікою загроз і їхніх джерел у галузі інформаційно-психологічна безпека, особливим характером принципів і завдань при реалізації державної політики у цій галузі. До галузі інформаційно-психологічної безпеки входить також безпека інформаційних потоків психосфери (рис. 4.5).
172
Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека
Рис. 4-5-Основні поняття інформаційно-психологічної безпеки
Психосфера представляє собою частину ноосфери та біосфери. Психосфера утворюється на основі сукупності взаємодії:
культурологічних, суспільних і соціальних факторів;
психофізичних факторів, що проявляють себе у вигляді фізичних, хімічних та інших видів впливів природного, антропогенного та техногенного походження;
інформаційно-психологічних факторів.
Інформаційні потоки психосфери — це сукупність відомих і невідомих факторів, що безпосередньо впливають на органи почуття людини в цілому (такі як фізичні поля, хімічні речовини, біологічні вплив і т.ін.), так і ряд інших факторів, в тому числі психологічних і психофізіологічних, що здійснюють неусвідомлюваний та усвідомлюваний вплив на людину та групи людей, та призводять до ураження її (їхніх) прав, свобод та життєвих інтересів.
До них можна віднести засоби й методи формування раціонально-емоційної та інтелектуальної уяви людини про навколишню реальність, свого місця у ній.
Деструктивний вплив [destructive impact] (від лат. destruo — ламаю, руйную) — це несвідомий або свідомий вплив природних і антропогенних факторів на психосферу через вплив на культурно-
173
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
історичний розвиток особистості, суспільства та держави, що призводить до порушення духовного, душевного та фізичного комфорту (гармонії), а також здійснення дій, свідомих і несвідомих, що призводять до порушення конституційних прав і свобод.
Психофізичний вплив — це система навмисних, цілеспрямованих заходів або ненавмисних впливів духовних, психологічних і фізичних факторів інформаційної і (або) енергетичної природи на духовні, культурологічні, психічні, фізіологічні та хімічні процеси в різноманітних біологічних системах та середовищах їхнього проживання.
Неусвідомлюваний деструктивний психофізичний вплив — неусвідомлюване людиною впровадження деструктивної інформації у її свідомість і (або) підсвідомість, порушення роботи логіко-аналітичної апарату її мозку, розвитку захворювань органів, систем організму та нервової системи.
Спеціальні засоби впливу — методи та засоби (технічні пристрої, люди-спецоператори, що володіють даром впливу на інших людей), які використовуються для неусвідомлюваного деструктивного психофізичного впливу на психосферу людини.
Принципи безпеки у психосфері
Основними принципами забезпечення безпеки у психосфері є:
законність (дотримання норм Конституції України та законодавства України, норм міжнародного права при здійсненні діяльності із забезпечення безпеки психосфери людини;
державний та цивільний контроль за створенням та використанням спеціальних засобів дистанційного впливу на психосферу людини;
державна монополія та відсутність монополії одного відомства на розробку та використання засобів та методів неусвідомлюваного психофізіологічного впливу;
сполучення централізованого управління силами та засобами психофізіологічної безпеки з передачею у відповідності з державним устроєм України частини повноважень у цій галузі органам державної влади на місцях та органам місцевого самоуправління;
обов'язковість ліцензування діяльності, зв'язаної з розробкою, виробництвом, розповсюдженням та застосуванням засобів і методів неусвідомлюваного впливу на психіку людини, а також їх сертифікація;
174
Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека
пріоритетність інтересів особистості при забезпеченні безпекипсихосфери людини;
пріоритетність безпеки психосфери перед будь-якими комерційними інтересами;
достатність сил та засобів, що використовується державною системою для забезпечення захисту від неусвідомлюваних деструктивних впливів на психосферу людини;
інформування громадян, організацій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування про наявність джерел загроз психофізіологічній безпеці психосфері людини та заходах, які приймаються для їхньої нейтралізації;
виключність та визначеність випадків, коли застосування неусвідомлюваних впливів на психосферу виправдане (наприклад, в медичних і наукових цілях, в умовах надзвичайних ситуацій і т.ін.);
експертність, наукова обґрунтованість та доступність спеціальної психоекологічної експертизи для виявлення небезпеки та ідентифікації (автентифікації) неусвідомлюваних деструктивних впливів на психосферу людини;
міжнародне співробітництво в галузі забезпечення психофізіологічної безпеки.
Потенційні джерела загроз
Загроза інформаційно-психологічній безпеці людини — це сукупність умов та факторів, що викликають деструктивний інформаційний вплив на психіку людей, який створює небезпеку її функціонування в певному місці та часі.
Джерелами загроз інформаційно-психологічній безпеці людини є природні, техногенні, соціальні фактори, розробка, створення та застосування спеціальних засобів, а також діяльність осіб, груп осіб, організацій, що негативно впливають на духовний, душевний та фізичний комфорт — руйнування єдиного інформаційного та духовного простору держави, її культури та традиційних устоїв суспільства та суспільної моралі.
Загрозою інформаційно-психологічній безпеці є монопольне володіння одним відомством силами та засобами впливу на психосферу людини та можливістю маніпулювання суспільною свідомістю.
Потенційними джерелами загроз інформаційно-психологічній безпеці є:
175
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
фізичні особи, що мають від природи здатність неусвідомлюва-ного впливу на інших осіб та об'єднання цих осіб;
релігійні та інші езотеричні та окультні групи та організації;
будь-які програми для ЕОМ;
генератори фізичних полів та випромінювань;
природні комплекси та антропогенні зони;
будь-які інформаційно-програмні та аудіо- відео продукти, що розповсюджуються каналами суспільного користування;
література та засоби масової інформації, у тому числі такі, які використовують методи нейролінгвістичного програмування.
Загрози інформаційно-психологічній безпеці держави
Основні види загроз інформаційно-психологічній безпеці держави представлені на рис. 4.6 .
Рис. 4-6- Основні види загроз інформаційно-психологічній безпеці
Основними загрозами інформаційно-психологічній безпеці можуть бути:
• руйнування єдиного інформаційного і духовного простору держави, традиційних устоїв суспільства і суспільної моралі;
176
Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека
блокування на неусвідомлюваному рівні свободи волевиявленнялюдини, прищеплювання їй синдрому залежності;
розроблення, створення і застосування спеціальних технічних і програмних засобів для деструктивного впливу на психіку людини;
маніпуляція суспільною свідомістю з використанням засобів масової інформації та спеціальних засобів впливу;
• деструктивний вплив на психіку людини геопатогенних і антропогенних зон, генераторів фізичних полів та випромінювань.
Завдання забезпечення інформаційно-психологічної безпеки вирішується з метою ліквідації такого виду загроз як загроза конституційним правам і свободам людини й громадянина в галузі духовного життя та інформаційної діяльності, індивідуальній, груповій та суспільній свідомості, духовному відродженню держави.
До таких загроз відносяться:
протиправне застосування спеціальних засобів впливу на індивідуальну, групову та суспільну свідомість;
дезорганізація та руйнування системи нагромадження культурних цінностей;
девальвація духовних цінностей, пропаганда зразків масової культури, заснованих на культі насильства, на духовних та моральних цінностях, що вступають у протиріччя з цінностями, прийнятими у суспільстві;
зниження духовного, морального та творчого потенціалу населення держави;
маніпуляція інформацією (дезінформування, приховування або спотворення інформації).
До зовнішніх джерел загроз можна віднести:
діяльність іноземних політичних, економічних, воєнних, розвідувальних та інформаційних структур, спрямованих проти інтересів держави в інформаційній сфері;
загострення міжнародної конкуренції за володіння інформаційними технологіями та ресурсами;
діяльність міжнародних терористичних організацій;
розробка рядом держав концепцій інформаційної війни, що передбачає створення засобів небезпечного впливу на інформаційні сфери інших держав.
До внутрішніх джерел загроз можна віднести:
• недостатня координація діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з формування й реалізації єди-
177
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
ної державної політики в галузі інформаційної безпеки;
недостатність нормативної правової бази, що регулює відносини в інформаційній сфері, а також недостатня практика застосування права;
недостатня економічна потужність держави;
слабкість системи освіти та виховання, недостатня кількість кваліфікованих кадрів у галузі інформаційної безпеки.
Основні завдання державної політики в галузі забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
Державна політика в галузі забезпечення інформаційно-психологічної безпеки повинна бути спрямована на виконання наступних завдань:
удосконалення законодавства держави в галузі забезпечення інформаційно-психологічної безпеки населення;
формування державної системи забезпечення безпеки в галузі психосфери;
координація діяльності органів державної влади із забезпечення інформаційно-психологічної безпеки;
формування державної політики у галузі культури, освіти та мистецтва для забезпечення інформаційно-психологічної безпеки людини;
визначення повноважень органів державної влади та органів державного самоуправління в галузі забезпечення інформаційно-психологічної безпеки;
створення ефективної системи контролю за забезпеченням інформаційно-психологічної безпеки;
установлення необхідного балансу між потребами у вільному обміні інформацією в галузі впливу на свідомість та допустимими обмеженнями її розповсюдження;
збереження єдиного інформаційного та духовного простору держави та її культури, традиційних устоїв суспільства та суспільної моралі;
розвиток вітчизняної індустрії засобів захисту, контролю, оброблення та дешифрування від деструктивного інформаційно-психологічного впливу;
організація міжнародного співробітництва в галузі забезпечення інформаційно-психологічної безпеки.
178
Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека Об'єкти інформаційно-психологічного захисту
Об'єктами інформаційно-психологічного захисту людини є стан духовного, душевного та фізичного комфорту людини.
Об'єктами захисту можуть також бути умови та фактори, які забезпечують наступне, а саме:
культура, включаючи релігійні та міжнаціональні взаємовідносини;
мовне середовище, соціальні орієнтири, суспільні та соціальні зв'язки, демографічні зрушення;
психофізичні фактори, що проявляються у вигляді фізичних, хімічних та інших впливів природного, антропогенного і техногенного походження;
генофонд народів, що населяють державу.