- •О.К.Юдін, в.М.Богуш
- •Частина і
- •1.1.2 Основні категорії теорії національної безпеки
- •1.1.3 Фактори та засоби забезпечення національної безпеки
- •1.2 Характеристика основних видів національної безпеки
- •1.2.1 Рівні та види національної безпеки
- •1.2.2 Політична безпека
- •1.2.3 Економічна безпека
- •1.2.4 Соціальна безпека
- •1.2.5 Воєнна безпека
- •1.2.6 Екологічна безпека
- •1.2.7 Науково-технологічна безпека
- •1.2.8 Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
- •1.3 Система забезпечення національної безпеки вУкраїні
- •1.3.1 Визначення системи забезпечення національної безпеки
- •1.3.2 Функції системи забезпечення національної безпеки
- •1.3.3 Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки
- •2.1 Поняття інформаційної безпеки
- •2.1.1 Визначення інформаційної безпеки
- •2.1.2 Життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері
- •2.1.3 Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки
- •2.1.4 Види інформаційної безпеки
- •2.1.5 Концепція інформаційної безпеки держави
- •2.2 Загрози інформаційній безпеці
- •2.2.2 Класифікація загроз інформаційній безпеці
- •2.2.3 Джерела загроз інформаційній безпеці
- •2.3 Методи і засоби забезпечення інформаційноїбезпеки
- •2.3.1 Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
- •2.3.2 Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- •2.3.3 Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
- •3.1 Основні поняття інформаційного протиборства
- •3.1.1 Визначення поняття інформаційне протиборство
- •3.1.2 Інформаційна війна
- •3.1.3 Інформаційний тероризм
- •3.1.4 Інформаційна злочинність
- •3.1.5 Інформаційне протиборство як форма забезпечення інформаційної безпеки
- •3.2 Основні поняття інформаційної війни 3.2.1 Визначення інформаційної війни
- •3.2.2 Концепція інформаційної війни
- •3.2.3 Органи інформаційної війни
- •3.3 Основні форми інформаційної війни
- •3.3.1 Визначення форм інформаційної війни
- •3.3.2 Основні форми інформаційної війни на державному рівні
- •3.3.3 Основні форми інформаційної війни на воєнномурівні
- •3.3.4 Необхідні умови для досягнення інформаційної переваги
- •3.4 Інформаційна зброя в інформаційній війні
- •3.4.1 Визначення, особливості та сфера застосування інформаційної зброї
- •3.4.2 Інформаційна зброя воєнного застосування
- •3.4.3 Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування
- •3.4.4 Особливості, що характеризують основні риси застосування інформаційної зброї
- •3.5 Основи теорії інформаційної боротьби
- •3.5.1 Зміст теорії інформаційної боротьби
- •3.5.2 Заходи інформаційної боротьби
- •3.5.3 Способи інформаційної боротьби
- •3.5.4 Форми ведення інформаційної боротьби
- •3.5.5 Методологія оцінки ефективності інформаційноїборотьби
- •4.1 Основні поняття психологічної війни
- •4.1.1 Поняття психологічної війни
- •4.1.2 Цілі та завдання психологічної війни
- •4.1.3 Види та закономірності психологічних впливів
- •4.2 Основи психологічних операцій
- •4.2.1 Зміст психологічних операцій
- •4.2.2 Ефективність психологічного впливу в психологічній операції
- •4.2.3 Органи та засоби проведення психологічних операцій
- •4.3 Технології психологічної війни
- •4.3.1 Основні характеристики об'єктів психологічної війни
- •4.3.2 Методика вивчення об'єктів психологічної війни
- •4.3.3 Форми психологічної війни
- •4.4 Методи впливу в психологічній війні
- •4.4.2 Навіюючий психологічний вплив
- •4.5 Особливі способи та прийоми психологічної війни
- •4.5.2 Маніпулювання свідомістю
- •4.5.3 Розповсюдження чуток та міфів
- •4.6 Основи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави
- •4.6.1 Основні положення
- •4.6.2 Основи інформаційно-психологічної безпеки держави
- •4.6.3 Основні напрями діяльності державної системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
- •5.1 Основні положення державної інформаційної політики
- •5.1.1 Визначення державної інформаційної політики
- •5.1.2 Поняття про програму входження держави в інформаційне суспільство
- •5.2 Основні напрями національної інформаційної політики
- •5.2.1 Основні напрями національної інформаційної політики у сфері суспільних відносин
- •5.2.2 Основні напрями національної інформаційної політики в економічній сфері
- •5.2.3 Основні напрями національної інформаційної політики в організаційній сфері
- •5.3 Державна політика забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.1 Основні поняття політики забезпечення інформаційної безпеки держави
- •5.3.2 Основні загрози інформаційній безпеці держави
- •5.3.3 Організаційний напрям протидії загрозам усфері інформаційної безпеки
- •5.3.5Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, держави та суспільства
- •5.3.6 Науково-практична робота щодо забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.7 Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки
- •Частина II
- •6.1.2 Форми адекватності інформації
- •6.1.3 Міри інформації
- •6.1.4 Якість інформації
- •6.1.5 Основні властивості інформації як предмета захисту
- •6.2 Інформаційні системи як об'єкти захисту
- •6.2.1 Загальні відомості про інформаційні системи
- •6.2.2 Структура інформаційної системи
- •6.2.3 Класифікація інформаційних систем
- •6.2.4 Основні характеристики інформаційної системи як об'єкта захисту
- •6.3 Інформаційні технології та проблеми їхньої безпеки
- •6.3.1 Визначення інформаційної технології
- •6.3.2 Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
- •6.3.3 Класифікація та види інформаційних технологій
- •6.3.4 Основні проблеми безпеки інформаційних технологій
- •7.1 Загрози безпеці інформації та інформаційних ресурсів
- •7.1.1 Загальні положення
- •7.1.2 Збитки як категорія класифікації загроз
- •7.1.3 Класифікація загроз безпеці інформації
- •7.1.4 Класифікація джерел загроз
- •7.1.5 Ранжирування джерел загроз
- •7.1.6 Класифікація уразливостей безпеці
- •7.1.7 Ранжирування уразливостей
- •7.1.8 Класифікація актуальних загроз
- •7.2 Основні напрями забезпечення безпеки інформації та інформаційних ресурсів
- •7.2.1 Основні визначення
- •7.2.2 Правовий захист
- •7.2.3 Організаційний захист
- •7.2.4 Інженерно-технічний захист
- •7.3 Архітектура захисту інформації в мережах телекомунікацій
- •7.3.1 Архітектура відкритих систем
- •7.3.2 Загрози в архітектурі відкритих мереж
- •7.3.3 Процедури захисту
- •7.3.4 Сервісні служби захисту
- •7.3.5 Реалізація захисту
- •8.1 Загальні відомості про вимоги та критерії оцінки безпеки інформаційних технологій
- •8.1.1 Основні поняття про стандарти інформаційної безпеки
- •8.1.2 Критерії безпеки комп'ютерних систем
- •8.1.3 Європейські критерії безпеки інформаційнихтехнологій
- •8.1.4 Федеральні критерії безпеки інформаційних технологій
- •8.1.5 Канадські критерії безпеки комп'ютерних систем
- •8.2 Основні положення загальних критеріїв безпеки інформаційних технологій
- •8.2.1 Мета розробки, основні положення та склад "Загальних критеріїв"
- •8.2.2 Потенційні загрози безпеці та типові завдання захисту
- •8.2.3 Політика безпеки
- •8.2.4 Продукт інформаційних технологій
- •8.2.5 Профіль захисту
- •8.2.6 Проект захисту
- •8.3 Функціональні вимоги до засобів захисту 8.3.1 Загальна характеристика фвб
- •8.3.2 Класи функціональних вимог безпеки
- •8.4 Вимоги гарантій засобів захисту
- •8.4.1 Загальна характеристика вимог гарантій безпеки
- •8.4.2 Класи вимог гарантій безпеки
- •8.4.3 Рівні гарантій безпеки
- •8.5 Шляхи і перспективи застосування "Загальних критеріїв"
- •9.1 Стандарти менеджменту інформаційної безпеки та їх основні положення
- •9.2 Політика інформаційної безпеки організації
- •9.2.1 Визначення політики інформаційної безпеки організації
- •9.2.2 Концепція інформаційної безпеки в організації
- •9.2.3 Аналіз та оцінка ризиків
- •9.3 Основні правила інформаційної безпеки організації
- •9.3.1 Правила побудови системи забезпечення інформаційної безпеки
- •9.3.2 Організація проведення відновлювальних робіт і забезпечення неперервного функціонування об'єктів організації та організації в цілому
- •9.3.3 Правила розмежування доступу користувачів та процесів до ресурсів інформаційної сфери організації
- •9.3.4 Документальне оформлення політики безпеки
- •9.4 Система менеджменту інформаційної безпеки та її оцінка
- •Частина III
- •10.2 Загрози інформаційній безпеці України
- •10.3 Джерела загроз інформаційній безпеці України
- •10.4 Стан інформаційної безпеки України
- •10.5 Завдання із забезпечення інформаційної безпеки України
- •11.1 Загальні методи забезпечення інформаційної безпеки України
- •11.2 Особливості забезпечення інформаційної
- •11.2.1 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері економіки
- •11.2.2 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері внутрішньої політики
- •11.2.3 Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері зовнішньої політики
- •11.2.4 Забезпечення інформаційної безпеки України у галузі науки та техніки
- •11.2.5 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя
- •11.2.6 Забезпечення інформаційної безпеки України у загальнодержавних інформаційних і телекомунікаційних системах
- •11.2.7 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері оборони
- •11.2.8 Забезпечення інформаційної безпеки України управоохоронній і судовій сферах
- •11.2.9 Забезпечення інформаційної безпеки України в умовах надзвичайних ситуацій
- •11.3 Міжнародне співробітництво України в галузізабезпечення інформаційної безпеки
- •12.1 Основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.2 Основні елементи організаційної основи системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.3 Основні положення політики забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.4 Першочергові заходи щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України
- •Словник додаткових термінів і понять
- •491 Бібліоґрафія
- •1 Основи національної безпеки держави 12
- •2Основні положення інформаційної безпеки 35
- •3 Основи інформаційного протиборства 52
- •4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави 103
- •5 Основи державної інформаційної політики 186
- •6 Інформаційні системи та технології як об'єкти інформаційної безпеки 200
- •7 Основи безпеки інформаційних
- •8 Критерії безпеки інформаційних технологій 315
- •9 Основи управління інформаційною безпекою 379
- •10 Інформаційна безпека україни 397
- •11 Методи та заходи забезпечення інформаційної безпеки україни 411
- •12 Система та політика забезпечення інформаційної безпеки україни 440
- •Інформаційна
- •Безпека держави
6.1.4 Якість інформації
Можливість та ефективність використання інформації зумовлені такими її споживчими показниками якості, як репрезентативність, змістовність, достатність, приступність, актуальність, своєчасність, точність, вірогідність, стійкість.
Репрезентативність інформації (див. репрезентація) зв'язана з правильністю її відбору й формування з метою адекватного відображення властивостей об'єкта. Найважливіше значення тут мають:
правильність концепції, на базі якої формулюється вихідне поняття;
обґрунтованість відбору суттєвих ознак й зв'язків явища, що відображається.
Порушення репрезентативності приводить нерідко до суттєвих її похибок.
Змістовність інформації [content-richness] відображає семантичну ємність, що дорівнює відношенню кількості семантичної інформації в повідомленні до об'єму оброблюваної інформації, тобто .
Із збільшенням змістовності інформації зростає семантична пропускна здатність інформаційної системи, так як для одержання одних і тих же відомостей потрібно перетворювати менший об'єм даних.
Поряд із коефіцієнтом змістовності, що відображає семантичний аспект, можна використати й коефіцієнт інформативності, який характеризується відношенням кількості синтаксичної інформації (по Шенону) до об'єму даних .
Достатність (повнота) інформації [adequacy of information]] означає, що вона містить мінімальний, але достатній для прийняття правильного рішення склад (набір показників). Поняття повноти інформації зв'язане з її смисловим змістом (семантикою) і прагма-
207
Частина II Основи безпеки інформаційних технологій
тикою. Як неповна, тобто недостатня для прийняття правильногорішення, так і надлишкова інформація знижує ефективність рішень, які приймаються користувачем.
Доступність інформації [availability of information] для сприйняття користувачем забезпечується виконанням відповідних процедур її одержання й перетворення. Наприклад, у інформаційній системі інформація перетворюється в доступну та зручну для сприйняття користувачем форму. Це досягається, зокрема, і шляхом узгодження її семантичної форми з тезаурусом користувача.
Актуальність інформації [actuality of information] визначається ступенем збереження цінності інформації для управління в момент її використання й залежить від динаміки змінювання її характеристик і від інтервалу часу, що пройшов з моменту виникнення даної інформації.
Своєчасність інформації [timeliness of information] означає її надходження не пізніше заздалегідь призначеного моменту часу, узгодженого з часом вирішення поставленого завдання.
Точність інформації [adequacy of information] визначається ступенем близькості одержуваної інформації до реального стану об'єкта, процесу, явища і т.ін. Для інформації, що відображається цифровим кодом, відомі чотири класифікаційні поняття точності:
формальна точність, що вимірюється значенням одиниці молодшого розряду числа;
реальна точність, що визначається значенням одиниці останнього розряду числа, вірність якого гарантується;
максимальна точність, які можна одержати в конкретних умовах функціонування системи;
необхідна точність, яка визначається функціональним призначенням показника.
Вірогідність інформації [probability of information] визначається її властивість відображати реально існуючі об'єкти з необхідною точністю. Вимірюється вірогідність інформації довірчою ймовірністю необхідної точності, тобто ймовірністю того, що відображуване інформацією значення параметра відрізняється від істинного значення цього параметра в межах необхідної точності.
Стійкість інформації [capability of information] відображає її здатність реагувати на зміни вихідних даних без порушення необхідної точності. Стійкість інформації, як і репрезентативність, зумовлена вибраною методикою її відбору й формування.
208
Розділ 6 Інформаційні системи та технології як об'єкти безпеки
Слід також відзначити, що такі параметри якості інформації,як репрезентативність, змістовність, достатність, доступність, стійкість, цілком визначаються на методичному рівні розробки інформаційних систем. Параметри актуальності, своєчасності, точності й вірогідності обумовлюються в більшій мірі також на методичному рівні, проте на їхню величину суттєво впливає і характер функціонування системи, у першу чергу її надійність. При цьому параметри актуальності і точності жорстко зв'язані відповідно з параметрами своєчасності та вірогідності.