- •2.1. Загальні відомості
- •2.1.1. Призначення та класифікація вимірювальних перетворювачів (вп)
- •2.1.2. Фізичні явища, що використовуються в вп
- •2.1.3. Структурні схеми вп
- •2.2. Резистивні вимірювальні перетворювачі
- •2.2.1. Потенціометричні вп
- •2.2.2. Динамічні властивості лінійних потенціометричних вп
- •2.2.3. Функціональні потенціометричні вп
- •2.2.4. Переваги і недоліки потенціометричних вимірювальних перетворювачів. Шляхи подолання недоліків
- •2.2.5. Тензорезистивні вп
- •2.3. Електромагнітні вимірювальні перетворювачі
- •2.3.1. Індуктивні вп
- •Отже, намагнічувальна сила
- •Двотактні індуктивні вп. Існують дві основні схеми включення двотактних індуктивних вп: диференціальна та місткова. Розглянемо кожну з них.
- •Різниця струмів на основі (2.3.20) буде
- •Із виразу (2.3.19) витікає, що
- •Крім того, приріст l можна показати у вигляді лінійної залежності
- •Тоді (2.3.21) приводиться до вигляду
- •2.3.2. Трансформаторні індуктивні вп
- •2.3.3. Магнітопружні вп
- •2.3.4.Індукційні вп
- •2.4. Давачі Холла і магнітоопір
- •2.4.1. Фізичні основи ефекту Холла і ефекту магнітоопору
- •2.4.2. Матеріали для давачів Холла і давачів магнітоопору
- •2.4.3. Використання давачів Холла і давачів магнітоопору
- •2.5 Ємнісні вимірювальні перетворювачі
- •2.5.1. Призначення і класифікація
- •2.5.2. Принцип дії і характеристики ємнісних вимірювальних перетворювачів
- •2.5.3. Переваги і недоліки ємнісних вимірювальних перетворювачів
- •2.6. П’єзоелектричні перетворювачі
- •2.7. Теплові перетворювачі
- •2.7.1. Терморезистивні перетворювачі
- •Основні характеристики терморезистивних платинових і мідних перетворювачів
- •2.7.2. Термоелектричні перетворювачі (термопари)
- •Значення термо-е.Р.С. Деяких металів по відношенню до платини
- •2.7.3. Пірометри
- •2.8. Ультразвукові давачі
- •2.8.1. Принцип дії і призначення
- •2.8.2. Випромінювачі ультразвукових коливань
- •2.8.3. Використання ультразвукових давачів
- •2.9. Оптоелектронні перетворювачі
- •В оптичному діапазоні
- •2.9.2. Джерела випромінювання
- •Основні параметри світловодів
- •Типові характеристики малогабаритних лазерів
- •2.9.3. Приймачі випромінювання
- •Основні параметри фотоприймачів
- •2.9.4. Оптрони та оптоелектронні мікросхеми
- •Основні параметри оптопар
- •2.9.5. Індикатори для приладів відображення інформації
- •Для зручності застосування в одному корпусі виробляють не один, а потрібне число розрядів (три, чотири, шість, дев’ять і т. Д.) спільно зі схемою управління, що містить дешифратор і формувач сигналів.
- •2.9.6. Волоконно-оптичні лінії зв’язку
2.9.2. Джерела випромінювання
Для генерації оптичного випромінювання використовуються два механізми: теплове випромінювання нагрітих до високої температури (більш 2000 К) тіл, або один з різновидів люмінесценції. Під люмінесценцією звичайно розуміють нетеплове електромагнітне випромінювання, що зберігається протягом деякого часу після закінчення збудження .
Прилади, основані на перетворенні теплової енергії в енергію випромінювання (наприклад, мініатюрні лампочки розжарювання), мають дуже широкий спектр, повну відсутність спрямованості випромінювання, низький ККД, високу інерційність, низьку стійкість до механічних впливів і невеличкий термін служби. Крім того, вони не сумісні з інтегральною технологією, тому застосовуються в оптоелектроніці обмежено.
Фізичні процеси, що лежать в основі люмінесценції, визначають дві важливі особливості: вузький спектр випромінювання і можливість використання великого числа способів збудження. Найбільше застосування в оптоелектроніці знайшли електролюмінесценція, а також фото- і катодолюмінесценція. Спрощено механізм генерації електромагнітних хвиль може бути поданий таким чином. У люмінісцерувальній речовині за рахунок енергії зовнішнього впливу частина електронів із нижніх рівноважних рівнів W1 переходить на рівні з більшою енергією W3, а потім, у результаті швидких переходів без випромінювання опиняється на метастабільному рівні збудження W2. При поверненні цих електронів із рівня W2 на рівень W1 відбувається випромінювання фотонів із довжиною хвилі, яка визначається співвідношенням
. (2.9.2)
Якщо перехід електронів із збудженого рівня на рівноважний відбувається спонтанно, тобто довільно для кожного атома, то джерело генерує природне випромінювання. Але, коли вплив на збуджені атоми світлової хвилі має частоту, що відповідає резонансній частоті переходу W = W2 – W1, може виникнути такий процес, при якому всі збуджені атоми практично одночасно випромінюють фотони. У цьому випадку випромінювання всіх осциляторів узгоджено по частоті, фазі і напрямку поляризації. Подібне джерело називають когерентним, а його випромінювання - вимушеним або індуційованим.
Поширеними джерелами випромінювання в оптоелектроніці є напівпровідникові світлодіоди. Переваги цих приладів - великий ККД, відносно вузький спектр випромінювання і хороша діаграма спрямованості, висока швидкодія і невелика напруга живлення, це забезпечує зручність узгодження з інтегральними мікросхемами, високу надійність, довговічність і технологічність.
Як елементи оптоелектроніки світлодіоди описуються двома групами параметрів: оптичними й електричними.
До оптичних відносяться: характеристика випромінювання - залежність відносного значення потоку випромінювання від прямого току Ф/Фном= f(I); спектральна характеристика, що показує зміну відносного значення потоку з довжиною хвилі Ф/Фmах = f(); діаграма спрямованості випромінювання (залежність відносного значення потоку або сили світла від напрямку поширення Ф/Фmах = f() або I/Imax = f(); довжина хвилі випромінювання mах (тобто довжина хвилі, на якій значення потоку максимальне); потужність випромінювання Рвип (для світлодіодів ІЧ - діапазону); сила світла I або яскравість (для приладів видимого діапазону).
До електричних параметрів світлодіодів відносять вольт-амперну характеристику I =f(U); час вмикання і вимикання або граничну частоту; максимально припустимі пряму й зворотну напруги; максимально припустимий прямий струм.
Основні параметри сучасних світлодіодів наведені в табл. 2.9.1.
Таблиця 2.9.1