- •2.1. Загальні відомості
- •2.1.1. Призначення та класифікація вимірювальних перетворювачів (вп)
- •2.1.2. Фізичні явища, що використовуються в вп
- •2.1.3. Структурні схеми вп
- •2.2. Резистивні вимірювальні перетворювачі
- •2.2.1. Потенціометричні вп
- •2.2.2. Динамічні властивості лінійних потенціометричних вп
- •2.2.3. Функціональні потенціометричні вп
- •2.2.4. Переваги і недоліки потенціометричних вимірювальних перетворювачів. Шляхи подолання недоліків
- •2.2.5. Тензорезистивні вп
- •2.3. Електромагнітні вимірювальні перетворювачі
- •2.3.1. Індуктивні вп
- •Отже, намагнічувальна сила
- •Двотактні індуктивні вп. Існують дві основні схеми включення двотактних індуктивних вп: диференціальна та місткова. Розглянемо кожну з них.
- •Різниця струмів на основі (2.3.20) буде
- •Із виразу (2.3.19) витікає, що
- •Крім того, приріст l можна показати у вигляді лінійної залежності
- •Тоді (2.3.21) приводиться до вигляду
- •2.3.2. Трансформаторні індуктивні вп
- •2.3.3. Магнітопружні вп
- •2.3.4.Індукційні вп
- •2.4. Давачі Холла і магнітоопір
- •2.4.1. Фізичні основи ефекту Холла і ефекту магнітоопору
- •2.4.2. Матеріали для давачів Холла і давачів магнітоопору
- •2.4.3. Використання давачів Холла і давачів магнітоопору
- •2.5 Ємнісні вимірювальні перетворювачі
- •2.5.1. Призначення і класифікація
- •2.5.2. Принцип дії і характеристики ємнісних вимірювальних перетворювачів
- •2.5.3. Переваги і недоліки ємнісних вимірювальних перетворювачів
- •2.6. П’єзоелектричні перетворювачі
- •2.7. Теплові перетворювачі
- •2.7.1. Терморезистивні перетворювачі
- •Основні характеристики терморезистивних платинових і мідних перетворювачів
- •2.7.2. Термоелектричні перетворювачі (термопари)
- •Значення термо-е.Р.С. Деяких металів по відношенню до платини
- •2.7.3. Пірометри
- •2.8. Ультразвукові давачі
- •2.8.1. Принцип дії і призначення
- •2.8.2. Випромінювачі ультразвукових коливань
- •2.8.3. Використання ультразвукових давачів
- •2.9. Оптоелектронні перетворювачі
- •В оптичному діапазоні
- •2.9.2. Джерела випромінювання
- •Основні параметри світловодів
- •Типові характеристики малогабаритних лазерів
- •2.9.3. Приймачі випромінювання
- •Основні параметри фотоприймачів
- •2.9.4. Оптрони та оптоелектронні мікросхеми
- •Основні параметри оптопар
- •2.9.5. Індикатори для приладів відображення інформації
- •Для зручності застосування в одному корпусі виробляють не один, а потрібне число розрядів (три, чотири, шість, дев’ять і т. Д.) спільно зі схемою управління, що містить дешифратор і формувач сигналів.
- •2.9.6. Волоконно-оптичні лінії зв’язку
Основні параметри оптопар
Оптопари |
kI |
tзр, мкс |
tпер, мкс |
Івх, А |
Uвх, В |
Iвих, МА |
Uвих, В |
Uост, В |
Uіз, В |
Rіз, Ом |
Спр, пФ | |
Типи |
Позначення | |||||||||||
Діодна |
АОД101 |
0.01 |
0.1 |
- |
10 |
1.5 |
- |
- |
- |
200 |
109 |
2 |
|
АОД202А |
0.015 |
0.1 |
- |
10 |
1.7 |
- |
- |
- |
200 |
1010 |
1 |
Транзисторна Зі складеним транзистором |
АОТ123А АОТ110А |
0.5 8 |
- - |
8.0 150 |
20 25 |
2.0 2.0 |
10 200 |
- - |
0.3 1.5 |
100 100 |
109 109 |
- - |
Діодно-транзисторна Тиристорна |
КОА201А АОУ103 ТО 2-320 |
0.1 - - |
- - - |
2.0 45 280 |
10 50 200 |
1.5 2.0 3 |
5.0 100 320*103 |
- 200 1300 |
- 1.8 1.85 |
103 500 103 |
1010 5*108 - |
- 3 - |
Резисторна |
ОЭПЗ |
- |
- |
1.5*105 |
15 |
3.8 |
3.5 |
250 |
- |
- |
- |
- |
Вихідна напруга такої схеми відповідає типовим для цифрових приладів значенням, що забезпечує повну сумісність ОІМС з іншими мікроелектронними приладами.
Оптоелектронні мікросхеми можуть бути використані і для комутації аналогових сигналів. В ОІМС серії К249КН1, схема якої наведена на рис. 2.9.14, оптопари ОД1 і ОД2 працюють в фотовентильному режимі і виконують функції імпульсного трансформатора. Дві оптопари, під’єднані послідовно, при подачі вхідного сигналу генерують е.р.с., достатню для відмикання вихідних транзисторів T1, Т2.
На основі оптронів легко реалізуються основні логічні операції: кон’юнкція, диз’юнкція, штрих Шеффера, стрілка Пірса і ін.
В оптоелектронній схемі, що виконує функцію логічного множення (рис.2.9.15, а), одиничний вихідний сигнал встановлюється в тому випадку, якщо на обидві оптопари надходять одиничні вхідні сигнали, які викликають насичення обох фототранзисторів.
Рис. 2.9.14. Оптоелектронний комутатор аналогових
сигналів серії К249КН1
Рис. 2.9.15. Оптоелектронні елементи, що реалізують логічні функції
кон’юнкції (а) і диз’юнкції (б), штрих Шеффера (в) і стрілку Пірса (г)
Для реалізації логічного додавання дві оптопари під’єднуються паралельно (рис. 2.9.15, б). В цій схемі вихідна напруга, близька до живлячої (що відповідає лог. 1), встановлюється при засвіченні хоча б одного з фототранзисторів.
Оптоелектронна схема, наведена на рис. 2.9.15, в, реалізує операцію І-НЕ (штрих Шеффера). З аналізу її роботи очевидно, що близька до нуля напруга на виході, тобто лог. 0, можлива лише при одночасному насиченні фототранзисторів ОТ1 і ОТ2.
Логічну функцію АБО-НЕ (стрілка Пірса) виконує оптоелектронна схема (рис. 2.9.15, г), що містить дві паралельно під’єднані оптопари і опір навантаження Rн. За наявності хоча б одного одиничного вхідного сигналу насичений фототранзистор (OT1 або ОТ2) знизить напругу на виході до значення, відповідного лог. 0.
Використання оптронів дозволяє здійснювати оптичне управління роботою імпульсних приcтроїв, таких як блокінг-генератор, очікувальні мультивібратори, тригери.
Введення оптичних зв'язків дозволяє вирішити проблеми електричного стикування різнотипних електронних приладів і пристроїв. Так, для узгодження цифрових елементів на основі транзисторно-транзисторної логіки (ТТЛ) з інтегральними мікросхемами на базі МДП-транзисторів можна використати транзисторну оптопару. Як видно зі схеми (рис. 2.9.16), оптрон забезпечує надійне передавання сигналу, хоча напруга живлення каскадів відрізняється як за значенням, так і за знаком (Е1=Е2=+5В, Е3= -15В).
Врахування переваг і недоліків оптронів і оптоелектронних мікросхем дозволяє визначити такі основні області застосування цих елементів: передавання інформації між пристроями, що не мають електричних зв'язків; отримання і відображення інформації; зберігання, перетворення і передавання інформації; контроль технологічних процесів; заміну електромеханічних виробів (трансформаторів, потенціометрів, реле); створення гальванічно розв'язаних кіл живлення.
Рис. 2.9.16. Схема узгодження ТТЛ-елемента з інтегральною
МДП-мікросхемою