2. Складання таблиць переліку маршрутів

На одному аркуші зі схематичним планом зображуються таблиці переліку маршрутів. Маршрутизованими називаються переміщення, що виконуються по дозволяючому показанню світлофора і замкнутих централізованих стрілках. Маршрутизація поїзних і маневрових переміщень здійснюється на основі техніко-розпорядчого акту (ТРА) і технологічного процесу роботи станції.

На станції передбачаються такі маршрути:

• прийому і відправлення поїздів;

• наскрізного пропуску поїздів;

• маневрові, що повністю або частково співпадають з поїзними або перетинають їх;

• подачі та прибирання локомотивів.

На крупних і середніх станціях маршрутизація здійснюється шляхом набору маршруту будь-якої складності з елементарних маршрутів (за елементарний маршрут приймається ізольована ділянка в горловині станції). Елементарний маршрут в схемному відношенні володіє всіма якостями складного маршруту, маючи власні засоби контролю і замикання. Складний маршрут, складений з елементарних, при русі поїзда по ньому розмикається частинами (секціями), що дозволяє реалізувати принцип посекційного розмикання. При цьому скорочується інтервал між операціями, пов’язаними з приготуванням маршрутів, з’являється можливість виконувати маневрові переміщення вслід за поїздом, що рухається, а також здійснювати велике число одночасних переміщень по поїзних і маневрових маршрутах, що в кінцевому результаті підвищує пропускну спроможність горловин станції.

На станціях, що обладнані ЕЦ, всі маршрути, що підпадають під категорію ворожих, виключаються побудовою електричних схем. З огляду на це, необхідність в складанні таблиці залежності відпадає і вона замінюється переліком маршрутів:

• основних поїзних з вказанням стрілок, що входять в маршрут;

• варіантних поїзних з вказанням стрілок, що визначають напрямок варіанту;

• маневрових маршрутів з вказанням початку і кінця маршруту.

Для зручності складаються три окремі таблиці з переліками вказаних маршрутів (див. табл. 1.7, 1.8, 1.9). При складанні таблиць слід суворо дотримуватись наведеного прикладу.

Маршрутом називається траса слідування поїзда по встановлених і замкнутих у певному положенні стрілках при відкритому світлофорі, що огороджує даний маршрут. Основним варіантом маршруту вважається той, що сприяє проходженню поїзда з найбільшою швидкістю по найкоротшому шляху при мінімальній кількості ворожих маршрутів. Варіантний маршрут має з основним один і той же початок і кінець, але відрізняється положенням стрілок, що в нього входять. Початком поїзного маршруту прийому є вхідний світлофор, а кінцем – вихідний світлофор з приймально-відправної колії. Початком поїзного маршруту відправлення є приймально-відправна колія, а кінцем – межа станції (в розробленій для прикладу станції цією межею є світлофор НД). Початком маневрового маршруту є ділянка перед відкритим маневровим світлофором, а кінцем перший попутний, або ізольована ділянка за останнім зустрічним маневровим світлофором.

В таблиці 1.7 основних поїзних маршрутів для приведеної станції в графі кожного маршруту показано положення всіх стрілок, що входять до маршруту, і буквенний літер світлофора, по якому встановлено маршрут.

В таблиці 1.8 записані варіантні поїзні маршрути. Варіант переміщення вказується положенням тих стрілок, що відрізняють даний варіант від основного. Решта стрілок зберігають ті ж положення, що і для основного варіанту.

В таблиці 1.9 приведено перелік маневрових маршрутів. В графі Напрямок всі маневрові маршрути записують в зростаючому порядку: від М1, М3 і т. д. В графі Найменування маршруту для кожного світлофора записують маршрут від світлофора до першого попутного, або за останній зустрічний, або на приймально-відправну колію. Прості маневрові маршрути, що приведені в даній таблиці використовують для утворення складних маршрутів будь-якої протяжності і конфігурації.

Таблиця 1.7.

Таблиця 1.8.

Таблиця 1.9.

Продовження таблиці 1.9.