- •37. Підкресліть і поясніть, що означає поняття “кадри”:
- •41. Поясніть відмінність понять «управління персоналом» і «управління людськими ресурсами».
- •64 . Процесний підхід
- •72. Робота з кадрами підприємства здійснюється спеціалізованим функціональним підрозділом підприємства — кадровою службою.
- •74. Розкрийте суть і сучасне значення: мотивації і стимулюванню в системі менеджменту персоналу.
- •77. Розкрийте вимоги до персоналу у підготовці та проведенні ділових зустрічей і переговорів.
- •78. Що треба знати і враховувати при розстановці персоналу? Назвіть, обгрунтуйте.
- •79. Розкрийте, в чому полягає адаптація персоналу?
- •80. Опишіть основні типи стилів управління персоналом. Особливості їх застосування ?
- •81. Розкрийте основи та значення профорієнтації та профдіагностики.
- •82. Назвіть, розкрийте, в чому полягають правила делегування повноважень?
- •111. А)
- •112. Е)все разом
- •Контроль як функція управління персоналом.
- •21. Контроль — це процес, за допомогою якого менеджери переконуються, що діяльність підприємства здійснюється відповідно до плану.
- •30. Інформаційне забезпечення управління персоналом.
77. Розкрийте вимоги до персоналу у підготовці та проведенні ділових зустрічей і переговорів.
Переговори стають частиною нашій повсякденному життю. Цього вимагають такі реалії російського життя, як багатопартійність в політиці і ринкові відносини в економіці. Сьогодні все частіше доводиться удаватися до переговорів, оскільки кожна людина хоче брати участь в ухваленні рішень, які зачіпають його інтереси. Вже сьогодні більшість рішень досягаються шляхом переговорів, на які покладаються певні надії, справедливо вважаючи, що вони повинні привести до розумної угоди, якщо таке можливе, і поліпшити або, принаймні, не зіпсувати відносин.Підготовка до переговорів. Переговори мають дві сторони: зовнішню (протокольну) і внутрішню (змістовну). Що стосується першої, то впродовж багаторічної практики вироблені певні правила ведення переговорів, нехтувати якими ні в діловому світі, ні в дипломатії не прийнято.
Про день і годину переговорів домовляються заздалегідь.
Розсаджуються за столом переговорів тільки після того, як своє місце займе господар будинку.
Ініціатива ведення бесіди завжди належить розділу приймаючої сторони.
Ініціатива закінчення будь-якої бесіди завжди залишається за гостем.
Після повернення з переговорів не слід забувати коротко поблагодарить приймаючу сторону за гостинність.
Підготовка до переговорів припускає всестороннє знання проблеми, яку слід обговорити. Переговори з принципових питань взаємин, умов договорів або контрактів повинні проводитися тільки з авторитетними представниками іншої сторони. Знання тих, що існують в організації-партнерові правив, звичаїв і, особливо, внутрішніх взаємин дозволить уникнути прорахунків, які можуть загальмувати ухвалення очікуваного рішення.
Підготовка до переговорів і їх проведення зазвичай діляться на три етапи.
На першому етапі слід зібрати всю необхідну інформацію, розібратися в проблемах, що стоять перед учасниками переговорів, визначити шляхи досягнення домовленості.
На другому етапі слід обдумати різні варіанти ведення переговорів і вибрати найбільш прийнятний варіант.
На третьому етапі необхідно виявити відмінності в підходах до обговорюваних проблем і спробувати в них розібратися.
Практика показує, що при плануванні переговорів важливо представляти можливу реакцію партнера на Ваші пропозиції і враховувати його власні очікування від цих переговорів. Тому план переговорів повинен бути достатньо гнучким, але таким, що передбачає отримання відповіді на всі питання, що цікавлять Вас.
Будь-які переговори повинні бути обмежені за часом.
Однією з неодмінних умов контактів з представниками інших організацій є попередня домовленість про час і місце зустрічі.
Переговори слід проводити в окремому приміщенні. Учасники переговорів від приймаючої сторони повинні зайняти місце в кімнаті переговорів до приходу туди представників іншої сторони.
78. Що треба знати і враховувати при розстановці персоналу? Назвіть, обгрунтуйте.
Под расстановкой персонала в организации понимается целесообразное распределение наличных работников по подразделениям и рабочим местам в соответствии с принятой в организации системой разделения и кооперации труда, с одной стороны, и способностями работников - с другой.
Расстановка персонала должна обеспечивать слаженную деятельность коллектива с учетом объема, характера и сложности выполняемых работ на основе соблюдения следующих условий:
равномерная и полная загрузка работников всех служб и подразделений;
использование персонала в соответствии с его профессией и квалификацией (конкретизация (функций исполнителей, с тем чтобы каждый рабочий ясно представлял круг своих обязанностей, хорошо знал, как выполнять порученную ему работу);
обеспечение необходимой взаимозаменяемости работников на основе овладения ими смежными профессиями;
обеспечение полной ответственности каждого за выполнение своей работы, т.е. точный учет ее количественных и качественных результатов. Закрепление за исполнителем работы, которая соответствует уровню его знаний и практических навыков.
При расстановке кадров необходимо соблюдение следующих принципов:
соответствия;
перспективности;
сменяемости.
Принцип соответствия означает соответствие нравственных и деловых качеств претендентов требованиям замещаемых должностей.
Принцип перспективности основывается на учете следующих условий:
установление возрастного ценза для различных категорий должностей;
определение продолжительности периода работы в одной должности, на одном и том же участке работы;
возможность изменения профессии или специальности, организация систематического повышения квалификации; состояние здоровья.
Принцип сменяемости заключается в том, что лучшему использованию персонала должны способствовать внутриорганизационные трудовые перемещения, под которыми понимаются процессы изменения места работников в системе разделения труда, а также смены места приложения труда в рамках организации, так как застой (старение) кадров, связанный с длительным пребыванием в одной и той же должности, имеет негативные последствия для деятельности организации. Например, начальники цехов сами заявляют, что очень трудно работать в этой должности более б-7 лет на одном месте.
Расстановка персонала в организации прежде всего предполагает правильное распределение работников по категориям промышленно-производственного персонала (рабочие, ученики, ИТР, служащие, МОП). При этом следует добиваться наиболее оптимального соотношения между численностью данных категорий путем установления нормативов численности рабочих, ИТР и других категорий персонала. На базе научно обоснованных норм затрат труда решается в каждом конкретном случае, сколько требуется рабочих для выполнения того или иного объема работ.
Рациональная расстановка персонала подразумевает соблюдение определенных для данных условий пропорций по квалификации, социальной активности, возрасту, полу. В инструкциях по расстановке кадров должны быть зафиксированы также и социально-психологические аспекты совместимости сотрудников.