Параметри дискримінантної функції Беєрмана

Показник	Вагомість
Х1 = Позичковий капітал / Валюта балансу	+0,077
Х2 = Чистий прибуток / Валюта балансу	+ 0,813
Х3 = Чистий прибуток / Позичковий капітал	+ 0,124
Х4 = Чистий прибуток / Чиста виручка від реалізації	- 0,105
Х5 = Cash-Flow / Позичковий капітал	-0,063
Х6 = Чиста виручка від реалізації / Валюта балансу	+0,061
Х7 = Запаси / Чиста виручка від реалізації	+0,268
Х8 = Сума амортизації / Вартість основних засобів на кінець періоду	+0,217
Х9 = Введені основні засоби / Сума амортизації	+0,012
Х10 = Заборгованість за банківськими позиками // Позичковий капітал	+0,165

0,32 >Z > 0,236 – неможливо чітко ідентифікувати, потребує додаткового якісного аналізу;

Z < 0,236 – підприємству не загрожує банкрутство.

Кваліфіковані фінансові менеджери повинні володіти інструментарієм дискримінантного аналізу, що дасть можливість значною мірою вирішити проблему раннього попередження та профілактики фінансової кризи на підприємстві. Опишемо порядок застосування вказаного інструментарію у вітчизняній практиці антикризового управління.

Побудова дискримінантної моделі оцінки ймовірності банкрутства підприємства розпочинається із селекції незалежних змінних – підбір певної комбінації показників для багатофакторної лінійної дискримінантної функції. Проблема полягає в тому, щоб вибрати із широкої палітри наявних показників ті з них, які дають змогу зробити найбільш кваліфіковані висновки щодо потенційної фінансової спроможності підприємства. З цією метою слід скористатися такими критеріями відбору фінансових індикаторів:

• мінімальний рівень мультиколінеарності (кореляційного зв’язку між окремими показниками);

• кожен із показників повинен репрезентувати певну групу індикаторів, що характеризують той вчи інший параметр фінансового стану підприємства;

• значення показників суттєво коливається у разі відповідних змін фінансового стану підприємства (максимізація відношення між групової варіації залежної змінної до внутрішньо групової варіації);

• показники повинні відображати реальний фінансовий стан підприємства (критерій об’єктивності);

Для вітчизняних підприємств розроблена і затверджена наказом Міністерства фінансів дискримінантна функція із шістьма змінними, яка одержана в результаті проведеного дослідження груп показників фінансового стану підприємств на предмет дотримання вказаних критеріїв:

Z = а₁ ^. Х₁ + а₂ ^. Х₂ + а₃ ^. Х₃ + а₄ ^. Х₄ + а₅ ^. Х₅ + а₆ ^. Х₆ ± а₀,

де: а₁, а₂ ... а₆ – параметри дискримінантної функції, вагомість показників;

а₀ – вільний член дискримінантної функції.

Розшифрування незалежних змінних пропонованої дискримінантної функції наведене в таблиці:

Незалежна зміна	Економічна інтерпретація
Х1	Коефіцієнт покриття (ліквідність третього ступеня)
Х2	Коефіцієнт фінансової автономії
Х3	Коефіцієнт оборотності вкладеного капіталу (активів)
Х4	Коефіцієнт рентабельності операційного продажу за Cash-Flow 1
Х5	Коефіцієнт рентабельності активів за Cash-Flow 2
Х6	Коефіцієнт оборотності позичкового капіталу

Рівень об’єктивності прогнозування банкрутства підвищується за використання галузевих дискримінантних моделей. Як приклад, наведемо алгоритм узагальненої дискримінантної моделі, розробленої на основі аналізу фінансових показників 850 підприємств усіх видів економічної діяльності:

Z = 1,04 ^. Х₁ + 0,75 ^. Х₂ + 0,15 ^. Х₃ + 0,42 ^. Х₄ + 1,8 ^. Х₅ – 0,06 ^. Х₆ – 2,16.

Використання цієї моделі дає змогу з високим рівнем імовірності спрогнозувати майбутній фінансовий стан підприємства, а отже, оцінити ймовірність його банкрутства. Точність оцінювання за використання пропонованої моделі є дещо нижчою, ніж у разі застосування відповідних галузевих алгоритмів. Для наведеної дискримінантної моделі рекомендується такий ”ключ інтерпретації” значень інтегрального показника:

Z₁ ≤ - 0,55 – фінансовий стан підприємства є незадовільним (перебуває у фінансовій кризі або вона йому загрожує);

-0,55 ≤ Z₁ ≤ 0,55 – однозначних висновків щодо якості фінансового стану підприємства зробити неможливо, необхідний додатковий експертний аналіз;

Z₁ > 0,55 – фінансовий стан підприємства незадовільний.

Якщо значення показника Z₁ перебуває в межах, для яких однозначні висновки щодо якості фінансового стану зробити неможливо, рекомендується додатково застосувати експертні методи аналізу. При цьому аналізується динаміка основних абсолютних показників фінансового стану підприємства за два-три роки: валюта балансу; робочий капітал; обсяг виручки від реалізації; величини чистого прибутку (збитку); чистий грошовий потік від операційної діяльності. За результатами додаткового аналізу базовий показник Z_і коригується на коефіцієнт (ΔZ) зміни основних абсолютних показників. Для визначення вагомості впливу окремих абсолютних показників на коефіцієнт коригування можна застосувати загальну методологію дискримінантного аналізу. Скоригований за результатами додаткового експертного аналізу інтегральний показник слід інтерпретувати сак само, як це рекомендується вище.