5. Екологічні питання.

Екологічні питання хімії аренів пов’язані з їх використанням в синтезі промислових органічних сполук, реакціями галогенування, алкілування, ацилювання, сульфування, нітрування, нітрозування та азосполучення. Отримані органічні сполуки, в свою чергу, є вихідними речовинами для синтезу величезної кількості промислових, сільськогосподарських, фармацевтичних, косметичних та інших виробів та препаратів. Виробництво цих органічних сполук пов’язано з впровадженням безвідходних або екологічно чистих сучасних технологій. Окрім цього, найближчі гомологи бензену використовуються як розчинники. Наведемо фізико-хімічні та токсикологічні характеристики деяких сполук цього класу.

бензен Ткип.=80,1°С ГДК=5,0 мг/м^3

Безбарвна рідина з характерним запахом; добре розчинний у багатьох органічних розчинниках; з водою утворює азеотропну суміш (Ткип.=69,25°С). Добувають із коксового газу з домішками тіофену (потребує доочищення (рафінування)). Бензен сильно токсичний: при концентрації у повітрі 10-25 мг/м^3 настає гостре отруєння (збудження, подібне до алкоголю, потім – сонливість, загальна слабкість, запаморочення голови, нудота, блювота, головний біль,

втрата свідомості). При хронічному отруєнні на виробництві вражає нирки, печінку, кістковий мозок і приводить до зменшення вмісту в крові червоних кров’яних тілець (білокрів’я). В промисловості використовується як сировина для синтезу циклогексану, фенолу, стиролу, аніліну, алкілбензолсульфонатів, інсектицидів, барвників, лікарських препаратів.

толуен Ткип.=110,6°С ГДК=50,0 мг/м^3

Безбарвна рідина з характерним запахом. Розчинний у воді (470 мг/л); з етанолом змішується у будь-яких пропорціях. Добувають з коксового газу, з бензину піролізу та реформінгу. У високих концентраціях діє наркотично. Загальні симптоми: головний біль, нудота, блювота, розлад нервової системи, втрата свідомості. Хемобіокинетика: накопичується у жирових та мозкових тканинах. Метаболізує окисненням метильної групи

мікросомами клітин печінки з утворенням бензойної кислоти, 20% якої з глюкуроновою кислотою виводиться з сечею у вигляді глюкоуроніда.

Толуен використовують для синтезу тротилу (2,4,6-тринітротолуолу), бензойної кислоти, сахарину, домішок до моторних палив для підвищення октанового числа.

ксилоли ГДК=50,0 мг/м^3

Безбарвна легкозаймиста речовина. Малорозчинна у воді, 0,015%. Добувають з “легкого бензену” коксового газу. Токсична рідина, діє як наркотик, подібно до бензену і толуену. При тривалому впливі подразнює кровотворні органи. Хемобіокінетика: всі три ізомери швидко окиснюються до відповідних толуїлових кислот, які взаємодіють з глюкуроновою кислотою і гліцерином; метаболіти, що утворились, швидко виводяться із організму сечею.

Ксилоли використовують для добування фталевих кислот, толуену, а також як розчинник у лаках, фарбах та мастилах, а також як високооктанову домішку до авіаційних бензинів.