2. Критерії вибору постачальників матеріально-технічних ресурсів та форми укладення з ними договорів

Вибір постачальників є важливим стратегічним управлінським рішенням, яке багато у чому визначає рівень ефективності матеріально-технічного забезпечення як виду господарської діяльності підприємства.

На основі аналізу практики комерційної діяльності підприємств у межах «Економіки підприємства» як науково-навчальної дисципліни були визначені наступні основні загальні критерії щодо вибору постачальників матеріально-технічних ресурсів:

• репутація постачальників (наявність гудвілу);

• територіальна віддаленість;

• наявність розвинутої транспортної інфраструктури загального і спеціального призначення;

• можливість застосування різних способів поставки матеріально-технічних ресурсів;

• тип ринкової інфраструктури на ринку тих чи інших видів матеріально-технічних ресурсів;

• рівень цінової еластичності попиту і пропозиції на ті чи інші види матеріально-технічних ресурсів;

• рівень якості та ціни попиту на ті чи інші види матеріально-технічних ресурсів, а також їх співвідношення;

• оперативність поставки матеріально-технічних ресурсів, що впливає на величину транспортного й страхового запасів підприємства;

• швидкість реакції на зміну попиту з боку постачальника;

• відповідність виробничих потужностей постачальників обсягу попиту підприємства у матеріально-технічних ресурсах;

• умови та форми розрахунків, зокрема наявність можливості надання постачальником товарного кредиту;

• наявність можливості та умови надання короткострокових кредитів комерційними банками.

Відносини між підприємством і постачальниками щодо придбання і поставки матеріально-технічних ресурсів регламентується у господарських договорах.

У цих правових документах визначаються та фіксуються:

• кількість, якість та ціна матеріально-технічних ресурсів;

• термін їх доставки;

• форма розрахунків;

• відповідальність сторін за порушення умов договору.

Залежно від форми матеріально-технічного забезпечення, стану кон’юктури на ринку продукції, що випускає підприємство, а також ринків матеріально-технічних ресурсів, рівня конкуренції на зазначених ринках, тощо підприємство може використовувати наступні види господарських договорів на доставку матеріально-технічних ресурсів:

• форвардний;

• ф’ючерський;

• опціон.

Форвардний договір (контракт) – це стандартний документ, що засвідчує зобов’язання придбати та продати товар у визначений термін та певних умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на момент укладання угоди її учасниками.

Ф’ючерський договір (контракт) – це стандартний документ, що засвідчує зобов’язання придбати та продати товар у визначений термін та певних умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на момент виконання зобов’язань учасниками угоди.

Опціон – це стандартний документ, що засвідчує зобов’язання придбати та продати товар у визначений термін та певних умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на момент укладання цієї угоди або на момент придбання товару за рішенням сторін зазначеної угоди.