Класифікація небезпечних шкідливих виробничих чинників

Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Украинский Государственный химико-технологический Университет

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

ОХРАНА ПРАЦІ.docx

Скачиваний:

Добавлен:

20.02.2016

Размер:

57.44 Кб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 12 / 32 3 > Следующая >>>

Класифікація небезпечних шкідливих виробничих чинників

1.1 Небезпечні і шкідливі виробничі чинники підрозділяються за природою дії на наступні групи:

– фізичні;

– хімічні;

– біологічні;

– психофізіологічні.

1.1.1 Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі чинники підрозділяються на наступні:

– рухомі машини і механізми; рухомі частини виробничого устаткування; вироби, що пересуваються, заготовки, матеріали; конструкції, що руйнуються; гірські породи, що обрушуються;

– підвищена або знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів;

– підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

– підвищений рівень шуму на робочому місці;

– підвищений рівень вібрації;

– підвищений рівень інфразвукових коливань;

– підвищений рівень ультразвуку;

– підвищений або знижений барометричний тиск в робочій зоні і його різка зміна;

– підвищена або знижена вологість повітря;

– підвищена або знижена рухливість повітря;

– підвищена або знижена іонізація повітря;

– підвищений рівень іонізуючих випромінювань в робочій зоні;

– підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

– підвищений рівень статичної електрики;

– підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

– підвищена напруженість електричного поля;

– підвищена напруженість магнітного поля;

– відсутність або нестача природного світла;

– недостатня освітленість робочої зони;

– підвищена яскравість світла;

– знижена контрастність;

– пряма і відбита блискість;

– підвищена пульсація світлового потоку;

– підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

– підвищений рівень інфрачервоної радіації;

– гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів і устаткування;

– розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі (підлоги);

– невагомість.

1.1.2 Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники підрозділяються:

за характером дії на організм людини на:

– токсичні;

– подразливі;

– сенсибілізуючі;

– канцерогенні;

– мутагенні;

– такі, що впливають на репродуктивну функцію;

за шляхом проникнення в організм людини через:

– органи дихання;

– шлунково-кишковий тракт;

– шкірні покриви і слизисті оболонки.

1.1.3 Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники включають наступні біологічні об'єкти:

– патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, прості) і продукти їх життєдіяльності.

– макроорганізми (рослини і тварини).

1.1.4 Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники за характером дії підрозділяються на наступні:

а) фізичні перевантаження;

б) нервово-психічні перевантаження.

1.1.4.1 Фізичні перевантаження підрозділяються на:

– статичні;

– динамічні.

1.1.4.2 Нервово-психічні перевантаження підрозділяються на:

– розумове перенапруження;

– перенапруження аналізаторів;

– монотонність праці;

– емоційні перевантаження.

3) Розрахунок штучного освітлення

Розрахунок виконують у наступній послідовності.

Штучне освітлення розраховується в залежності від розмірів (табл.. Б. 1 і призначення освітлюваного приміщення. Спочатку встановлюється розряд зорової роботи, у відповідності з яким вибирають норму освітленості (дивись табл. Б.2).

Потім вибирають тип освітлювального пристрою (світильника) та потужність електролампи. При цьому для виробничих приміщень висотою до 6 м слід вибирати світильники з газорозрядними лампами низького тиску (табл. Б.6). При висоті приміщення понад 6 м слід вибирати світильники з газорозрядними лампами високого тиску (табл. Б.5).

Показник приміщення  розраховується за формулою:

(Б.1)

де a – довжина приміщення, м;

b – ширина приміщення, м;

h – висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м.

а=24м

в=12м

h=3.6м φ ==2.22

Необхідна кількість світильників для виробничих приміщень визначається з формули:

(Б.2)

де Е – нормативна освітленість для даного розряду зорових робіт, лк, (табл. Б.2);

S – площа приміщення, м²;

К – коефіцієнт запасу, 1,31,5;

Z – поправковий коефіцієнт світильника, 1,11,3;

F – світловий потік однієї лампи у світильнику, лм (табл. Б.5);

n – кількість ламп у світильнику, 1;

u – коефіцієнт використання освітлювальної установки (у долях одиниці).

Коефіцієнт використання освітлювальної установки u визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення  та коефіцієнтів відбиття стін та стелі.

Коефіцієнти відбиття стелі та стін залежать від їх кольору. _стелі=70%, _стін=50% – стеля й стіни пофарбовані у світлий колір; _стелі=50%, _стін=30% – стеля й стіни пофарбовані у середній колір; _стелі=30%, _стін=10% – стеля й стіни пофарбовані у темний колір.

Значення коефіцієнтів використання для світильників наведені в таблиці Б.4. При величині показника приміщення  > 5 коефіцієнти використання приймати як при  = 5.

Прийняти до установки кількість світильників, яка являє собою найближче ціле кратне число та вказати тип світильника і лампи.

E=150 лк

S=129.6 м²

K=1.3

Z=1.1

F=ЖПП01-70=5800лм

n=2

u=56%

N= = 8.55 = 9 шт.

Розрахунок звукоізоляції

Розрахувати товщину звукоізолюючої перегородки із будівельного матеріалу (табл. В. 4) між приміщенням із розумовою діяльністю та дільницею із шумним виробничим обладнанням.

Розрахунок виконують у наступній послідовності:

Визначають загальний рівень звукового тиску, від усіх джерел шуму із однаковими рівнями звукового тиску, дБ:

де L_i – рівень звукового тиску і-того виду обладнання, д;

n – кількість обладнання і-того виду, шт.

L_i=105 дБ

n= 6 шт.

= 105+10*lg 6= 112.8 дБ;

Знайдену величину порівнюють із допустимим рівнем звукового тиску на робочих місцях у захищуваному приміщенні і визначають потрібну звукоізолюючу здатність перегородки R, дБ:

= 65 дБ;