- •Методичні матеріали, завдання
- •Характеристика дисципліни
- •Навчально-тематичний план дисципліни
- •Короткий зміст курсу «Національна економіка» і. Національна економіка: загальне та особливе
- •Іі. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •Ііі. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
- •IV. Характеристика економічного потенціалу
- •V. Господарський комплекс національної економіки
- •VI. Функціонування інфраструктури національного ринку
- •VII. Державність та державне управління економікою
- •Viiі. Демократія, економічна свобода та економічний порядок
- •Іх. Програмування та прогнозування національної економіки
- •X. Структурна перебудова національної економіки
- •XI. Інституціональні чинники розвитку національної економіки
- •Xiі. Сталий розвиток національної економіки
- •Xiіі. Інституціональні форми інтеграції національної економіки в світовий економічний простір
- •Xіv. Економічна безпека національної економіки
- •План та завдання семінарських занять з дисципліни «Національна економіка»
- •Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе
- •Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •Тема 3. Теорія суспільного добробуту та соціально-орієнтованої ринкової економіки
- •Тема 4. Характеристика економічного потенціалу
- •Тема 5. Господарський комплекс національної економіки
- •Тема 6. Функціонування інфраструктури національного ринку
- •Тема 7. Державність та державне управління економікою
- •Тема 8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок
- •Тема 9. Програмування та прогнозування національної економіки
- •Тема 10. Структурна перебудова національної економіки
- •Тема 11. Інституціональні чинники розвитку національної економіки
- •Тема 12. Сталий розвиток національної економіки
- •Тема 13. Інституціональні форми інтеграції національної економіки в світовий економічний простір
- •Тема 14. Економічна безпека національної економіки
- •Завдання до самостійної роботи з курсу «Національна економіка»
- •Завдання для самостійної роботи
- •Основні теоретично-розрахункові положення курсу "Національна економіка"
- •1. Суспільний добробут та теорія соціально-орієнтованої ринкової економіки
- •2. Господарський комплекс національної економіки
- •3. Фінансова система України
- •Балансовий звіт комерційних банків
- •4. Структурна перебудова національної економіки
- •5. Форми інтеграції національної економіки в світовий економічний простір
- •Розрахункові завдання з курсу «Національна економіка»
- •Тестові завдання з курсу «Національна економіка»
- •5. Які з названих інституційних умов мають вирішальний вплив на структурну перебудову національної економіки:
- •Оцінювання студентів з дисципліни «Національна економіка»
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам при вивченні дисципліни «Національна економіка»
- •Рекомендована література для вивчення дисципліни
V. Господарський комплекс національної економіки
Економічний розвиток держави обов'язково супроводжується процесами поглиблення суспільного поділу праці і спеціалізації у господарській діяльності. Але будь-яка спеціалізація доцільна та правомірна тільки при наявності координації діяльності і формування зв'язків між різними галузями і виробництвами. Розвиток і певна фіксація таких зв'язків приводить до тісного поєднання суб'єктів господарювання, тобто до створення господарського комплексу національної економіки.
До основних факторів формування господарського комплексу національної економіки слід віднести:
• економіко-географічне положення;
• природно-ресурсний потенціал;
• трудоресурсний потенціал;
• історію розвитку і рівень господарського освоєння території.
На рівні галузей економіки можна спостерігати об'єктивно існуючий процес створення міжгалузевих комплексів, які витупають в формі пов'язаних у певному відношенні галузей (підгалузей, видів діяльності) окремої території.
Визначають такі основні підходи до виділення міжгалузевих комплексів.
1. Цільовий підхід.
2. Технологічний підхід.
3. Відтворювальний підхід.
Паливно-енергетичний комплекс − це сукупність галузей промислового виробництва, які здійснюють видобуток палива, виробництво електроенергії, їх транспортування та використання. До складу паливно-енергетичного комплексу входять галузі паливної промисловості (вугільна, нафтова, газова, торф'яна, сланцева) та електроенергетика, що включає теплові, гідравлічні, атомні електростанції та електростанції які працюють на нетрадиційних джерелах енергії.
Металургійний комплекс України представлений підприємствами чорної та кольорової металургії.
Машинобудівний комплекс України значною мірою визначає не лише галузеву структуру промисловості, але й її розміщення. Рівень розвитку машинобудування є одним з основних показників економічного та промислового розвитку країни. Визначальну роль при розміщенні конкретних машинобудівних підприємств відіграють такі чинники:
• сировинний фактор;
• споживчий чинник;
• фактор трудових ресурсів та наукоємності.
На основі технологічних процесів, матеріаломісткості та місця і ролі у виробничому комплексі галузі машинобудування поділяються на:
• важке;
• загальне;
• середнє;
• виробництво точних механізмів;
• виробництво приладів та інструментів;
• виробництво металевих виробів та заготовок;
• ремонт машин і устаткування.
Хімічний комплекс відзначається особливостями технологічного циклу, в яких, на відміну від інших галузей, основу складають процеси хімічних реакцій. Розміщення хімічної промисловості має свої особливості у зв'язку з тим, що на нього впливають такі чинники:
• Екологічний чинник.
• Невисока трудомісткість.
• Споживчий чинник.
Лісопромисловий комплекс (ЛПК) об'єднує підприємства, пов'язані з вирощуванням і переробкою лісової сировини.
Основою ЛПК України є лісове господарство, яке займається вивченням, обліком, збереженням лісів, відтворенням та поліпшенням їхньої якості, підвищенням продуктивності.
Агропромисловий комплекс (АПК) − другий після індустріального виробництва структурний підрозділ господарства України.
В АПК входять підприємства і організації, пов'язані з випуском і переробкою сільськогосподарської продукції, її зберіганням, перевезенням і реалізацією, випуском основних виробничих фондів і ремонтом машин та устаткування, проведенням дослідницької роботи і втіленням результатів у практику землеробства і тваринництва тощо. Всі галузі, що входять до складу АПК, об'єднують в чотири сфери або групи:
1. Фондоутворюючі галузі.
2. Сільське господарство.
3. Переробні галузі.
4. Виробнича інфраструктура.
В територіальній структурі АПК виокремлюють:
• агропромисловий пункт;
• агропромисловий центр;
• агропромисловий кущ;
• агропромисловий вузол.
В межах природно-кліматичних зон виділяють зональні АПК, які формуються під впливом природних умов відповідної зони.
Будівельний комплекс − це сукупність галузей матеріального виробництва і проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво. До складу будівельного комплексу входять такі галузі матеріального виробництва: будівництво, промисловість будівельних матеріалів, виробництво будівельних конструкцій і деталей.
У процесі спеціалізації виділились окремі види будівництва − промислове, транспортне, житлове, водогосподарське та ін.
Найважливіші фактори, на основі яких обираються райони і пункти будівництва, − це трудовий, сировинний, паливно-енергетичний, водний та ін. Значний вплив на будівництво справляють кліматичні особливості різних регіонів.