- •Лабораторно-практичне заняття №1 Тема: Біологічні особливості бур’янів, їх класифікація
- •1. Морфологічні та біологічні особливості бур’янів
- •Лабораторно-практичне заняття №2
- •Тема 2: Морфологічна будова сходів бур’янів
- •3.2. Характеристика сходів однодольних бур'янів
- •2. Морфологічний опис сходів дводольних бур’янів
- •3. Морфологічний опис сходів однодольних бур’янів
- •Лабораторно-практичне заняття №3 Тема: Морфобіологічна характеристика культурного компонента агрофітоценозу
- •4. Середньобагаторічні календарні строки вегетації сільськогосподарських культур у _______________________ області
- •Лабораторно практичне заняття № 4 Тема: Прогноз забур'яненості посівів та аналіз угрупувань сегетальної рослинності у сівозміні
- •4.1. Прогноз забур'яненості посівів сільськогосподарських культур
- •Загальні положення та методика виконання
- •5. Шкала забур'яненості
- •6. Прогноз кількості сходів бур'янів на період від збирання попередника до збирання культури по полях сівозміни
- •4.2. Фітоценотичний аналіз сегетальної рослинності польової сівозміни
- •7. Видовий склад прогнозованої забур’яненості на полях сівозміни
- •Лабораторно практичне заняття № 5 Тема: Визначення типу забур'яненості
- •8. Визначення типу забур'яненості
- •Лабораторно практичне заняття № 6 Тема: Визначення класу забур'яненості
- •9. Визначення класу забур'яненості
- •Лабораторно практичне заняття № 7 Тема: Визначення стратегії регулювання рівня присутності бур’янів у польовій сівозміні
- •Температура повітря по декадах вегетаційного періоду
- •Місяці і декади вегетаційного сезону
- •Місяці і декади вегетаційного сезону
- •Лабораторно практичне заняття № 8 Тема: Система механічних прийомів регулювання рівня присутності бур'янів у польових агрофітоценозах
- •8.1. Визначення можливої кількості ефективних протибур'янових прийомів
- •10. Календарні строки проведення систем обробітку ґрунту та можлива кількість ефективних протибур’янових прийомів у них
- •8.2. Система механічних засобів регулювання чисельності бур'янового компоненту
- •8.2.1 Система основного обробітку ґрунту
- •11. Регулювання чисельності бур'янів у системі основного обробітку ґрунту
- •8.2.2. Система передпосівного обробітку ґрунту
- •12. Регулювання чисельності бур'янів у системі передпосівного обробітку ґрунту
- •8.2.3 Система післяпосівного обробітку ґрунту
- •13. Регулювання чисельності бур'янів у системі післяпосівного обробітку ґрунту
- •Лабораторно практичне заняття № 9
- •Тема: Система регулювання рівня присутності
- •Бур'янового компоненту в польових агрофітоценозах
- •Хімічними засобами
- •9.1. Аналіз списку дозволених для застосування гербіцидів на посівах
- •14. Дозволені гербіциди на посівах
- •9.2 Визначення необхідності застосування гербіцидів
- •Загальні положення та методика виконання
- •15. Визначення необхідності застосування гербіцидів
- •9.3. Вибір гербіцидів
- •Загальні положення та методика виконання
- •9.4. Вибір оптимальної норми та умов ефективної дії гербіцидів
- •16. Система застосування гербіцидів у польовій сівозміні
- •Лабораторно практичне заняття № 10 Тема. Аналіз ефективності розробленої системи регулювання чисельності бур'янового компоненту
- •Загальні положення та методика виконаний
- •17. Аналіз ефективності розробленої системи регулювання чисельності бур’янового компоненту польового агрофітоценозу
- •Календарні строки настання фенофаз розвитку основних польових культур за природно-кліматичними зонами України
- •1. Середні багаторічні строки сівби та фази розвитку кукурудзи різних сортів (гібридів) на зерно (за м. Цупенко, 1999)
- •4. Середні багаторічні строки сівби та фази розвитку соняшника (за м. Цупенко, 1999)
- •6. Ярі зернові (ячмінь, овес)
- •11. Дата сівби та масового настання фаз розвитку гороху
- •12. Дата сівби та масового настання фаз розвитку кавунів
- •14. Дата сівби та масового настання фаз розвитку конюшини
- •Середні багаторічні дати стійкого переходу середньодобових температур повітря через 0°, 5°, 10°с і тривалість періодів з відповідною температурою
Лабораторно практичне заняття № 6 Тема: Визначення класу забур'яненості
Мета. Встановити клас забур'яненості на кожному полі сівозміни.
Метод виконання - розрахунковий.
У зв'язку з тим, що гербіциди мають вибірковість дії на бур'яни за їх класом, для обґрунтування і вибору оптимальних гербіцидів необхідно встановити клас забур'яненості агротипу на кожному полі сівозміни, а в збірному полі – по кожній культурі. Під класом забур'яненості розуміють співвідношення однодольних та дводольних бур'янів у складі бур'янового угрупування. Вихідною інформацією для визначення класу забур'яненості є дані таблиці 7 та конспект сегетальної рослинності. В польових агрофітоценозах виділяють такі класи забур'яненості: однодольний, дводольний, змішаний. Назва змішаного класу складаються з двох слів - однодольно-дводольний або дводольно-однодольний. На перше місце ставиться назва того класу, який переважає у складі бур'янової синузії. Мінімальною долею участі рослин даного класу для включення його в назву є 20%. Для визначення класу забур'яненості необхідно згрупувати бур'яни кожного агротипу (табл. 7) в біологічні групи, які наведені в таблиці 9. Підрахувавши їх загальну чисельність, записати до таблиці 9 одержані результати. В зв'язку з тим, що шкодочинність рослин різних класів неоднакова, слід привести фактичну чисельність бур'янів до порівняльної за рівнем впливу на культурні рослини. Визначення класу забур'яненості за порівняльною чисельністю бур'янів дозволяє точніше визначити по ньому необхідний класовий фітотоксичний спектр гербіцида.
Для перерахунку в порівняльні величини треба фактичну чисельність дводольних бур'янів помножити на 1,5. Чисельність однодольних бур'янів не змінюється. Коефіцієнт 1,5 відображає співвідношення шкодочинності дводольних та однодольних бур'янів. Підрахувати долю кожної групи бур'янів у відсотках до загальної величини. За порівняльною чисельністю, яка виражена у відсотках, визначити клас забур'яненості та дати його характеристику. В останній указати переважаючу в даному класі групу малорічних або багаторічних бур'янів. Дану характеристику необхідно враховувати при визначенні норми вибраного гербіцида, тому що для ефективного регулювання чисельності багаторічних бур'янів у силу їх біологічних особливостей, необхідна більша норма гербіцида, ніж для малорічних бур'янів. При наявності хвощових, вказати їх присутність у характеристиці, але у визначенні класу забур'яненості не враховувати.
9. Визначення класу забур'яненості
№ п/п |
Група бур'янів |
№ поля та назва сільськогосподарської культури | |||||
Поле № 1 |
Поле № 2 |
Поле № ..... | |||||
Конюшина |
Озима пшениця |
Назва культури | |||||
шт/м2 |
% |
шт/м2 |
% |
шт/м2 |
% | ||
1 |
Однодольні, всього |
|
|
|
|
|
|
|
В тому числі: |
|
|
|
|
|
|
|
малорічні |
|
|
|
|
|
|
|
багаторічні |
|
|
|
|
|
|
2 |
Дводольні, всього |
|
|
|
|
|
|
|
В тому числі: |
|
|
|
|
|
|
|
малорічні |
|
|
|
|
|
|
|
багаторічні |
|
|
|
|
|
|
3 |
Хвощові |
|
|
|
|
|
|
4 |
Разом бур'янів |
|
|
|
|
|
|
5 |
Клас забур'яненості |
|
|
|
|
|
|
6 |
Характеристика класу |
|
|
|
|
|
|