Висновки
Потреби людини є рушійною силою, що характеризується відчуттям нестачі чогось необхідного, спрямоване на його зменшення чи ліквідацію. Динаміка потреб визначає необхідність розвитку, а праця є засобом задоволення цих потреб. Саме потреби є поштовхом для створення товарів, що задовольняють ці потреби. Тобто потреби виступають стимулом до дії. Таким чином необхідність розвитку взагалі і необхідність іноваційного розвитку зокрема, є можливість задоволення існуючих потреб людини.
Визначні мислителі минулого і сучасності – Дж. Гобсон, К.А. Гельвецій, Ф. Гегель, К. Маркс, М. Вебер та інші бачили в потребах вираження природи людини, відносили їх до ключових економічних категорій.
Потреби – це об’єктивні умови існування людини. Розвиваючись, людина створює свої потреби і здібності, продукти і послуги, відносини і суспільні інститути.
Сутність потреб можна проілюструвати на прикладі становлення нових потреб, які завжди виникають із такого ставлення людей до умов життєдіяльності, що характеризується бажанням змінити ці умови. Наприклад, потреба у підвищенні швидкості пересування, яка виникає як бажання змінити існуючі способи пересування. Матеріальні засоби реалізації цього бажання ще відсутні, тому воно втілюється в казкових килимах - літаках. Проте потреба вже виникла, і вона спонукає людство до пошуків реальних шляхів її задоволення - до винаходу автомобіля, поїзда, літака.
На підставі загального визначення можна конкретизувати уявлення про потреби як предмет дослідження економічної теорії.
Потреби не тільки відображають існуючі відносини, а й самі є першою "цеглиною" в структурі соціально-економічних відносин.
У кожному економічному відношенні - між підприємцями і ви-робниками, між виробниками і споживачами, державою і недержавним сектором економіки (бізнесом), партнерами, у відносинах між індивідами - мають місце елементи боротьби співробітництва. Взаємодія інтересів виступає рушійною пружиною соціально-економічного розвитку.
Основна рушійна сила суспільного прогресу — людська особистість, яка є водночас і діючим суб’єктом цілісної системи економічних відносин та економічних інтересів. Тільки реалізуючи свої інтереси, людина суттєво й активно впливає на економіку загалом, бере участь у всіх галузях і сферах соціального життя. Побудувати ефективну, раціональну систему господарювання, досягти серйозних успіхів у соціально-економічному зростанні суспільство може, лише реалізуючи у відтворювальній життєдіяльності все зростаючі потреби виходячи з певних інтересів людини.
Загальновизнано, що в основі спонукання до трудової діяльності лежать матеріальні потреби. Визначаючи їх спрямованість, потрібно виходити з того, що відтворення людини, як і виробничого процесу на макро- або мікрорівні, є обміном речовин з природним середовищем, який потрібно постійно підтримувати у динамічній рівновазі. Ця рівновага характеризується системою певних параметрів, що мають гранично допустимі й оптимальні значення, звичайно, не раз і назавжди визначені. Відхилення від цих значень, їх очікування породжує стан напруження, спонукаючи до дії з метою його подолання. Такий стан, як вважають дослідники, можна назвати потребою.
Потреби — це певною мірою культурно оформлена необхідність, тобто у той або інший спосіб усвідомлене внутрішнє спонукання до певного блага. Потреби розвиваються разом із поступальним рухом суспільного виробництва й удосконаленням людини.
Розвиток суспільства , технологій викликає постійну появу нових потреб людини , щоб задовольнти їх потрібні ресурси, які є обмеженим фактором виробництва. Все це вказує на закон зростання потреб і обмеженість ресурсів.
У чому ж полягає дійсне практичне значення вивчення потреб?
1. Глибоке дослідження потреб, визначення ієрархії їх широко використовують в менеджменті, при розробці теорій мотивації. Згідно з цими теоріями, менеджер має вивчати потреби різних категорій робітників і застосовувати такі стимули до праці, які відповідають найбільш нагальним потребам кожної категорії: робітник А буде добре працювати, якщо йому підвищити заробітну платню (бо на першому плані в нього фізіологічні потреби); Б - якщо йому запропонувати вищу посаду (у нього на першому плані потреба у визнанні, повазі); В - якщо йому запропонувати відпові-дальнішу творчу роботу, де він міг би розвинути свої здібності.
2. Вивчення потреб набуває великого значення в сучасній маркетинговій діяльності, адже концепція маркетингу передбачає визначення потреб як передумови виробничого процесу. Згідно з нею виробляти слід лише такі товари, які необхідні споживачам, тоді не треба докладати великих зусиль для реалізації їх.
3. Потреби є вихідним пунктом розробки національної економічної, соціальної і науково-технічної політики розвинутих країн. Так, суспільні потреби є основою для прийняття рішень у найважливішій для розвитку виробництва структурно-інвестиційній сфері.
"Найближчий погляд на історію, - писав Ф. Гегель, - переконує нас в тому, що дії людей виникають з їх потреб, пристрастей, їх інтересів».
Використана література
1. Політична економія: Навч. посібник/ К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За редакцією доктора економ. наук, проф. К.Т. Кривенка.- К.:,2001
2. Політекономія: Підручник /ред. В.Д. Базилевич. 3-тє вид., переробл. і допов.- К..: Знання прес, 2004
3. Економічна теорія: Навчальний посібник/ М.М. Баб’як, Л.А Пешенкова, А.В Рибчук.-К.: Центр навчальної літератури, 2005- 2008
4. Політична економія : навч. посібник/ за заг. Редакцією О.С. Степухи.- К.: Кондор, 2006
5. Політична економія: навч. посібник/ С.В. Мочерний, Я.С. Мочерна. 2-ге видання, виправлене і доповнене.- К.:Знання , 2007
6. Економічна теорія – політекономічний контекст: навч. посібник/ Л.Ю. Мельник, П. М. Макаренко.-К.: Кондор,.2008
7. Політична економія: підручник/ за ред. Ю.В. Ніколенка; М-во освіти і науки України.- К.: Центр учбової літератури , 2009
8. Економічна енциклопедія: У 3 т.1./Ред. кол. С.В. Мочерний(ред.) та ін. – К.: Академія, 2000
9. Основи економіки: Навч. посібник // О.О. Беляєв, А.С. Бабело та ін.- К., 2001
10. Круш П. Лобіювання економічних інтересів у державі//Економіка України.- 2005, №10
11. Зубко .Новаторський вступ до економічної теорії//Економічна теорія .-2005. №9
12. Корецька С.О. Еволюція наукових поглядів на потреби у трудові діяльності й мотивацію в економічні теорії//Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво- 2006.-№5
13. Кахович Ю.О. Науково-економічний розвиток як засіб забезпечення потреб економічних систем //Економіка та держава.- 2007.-№6
14. Хлопчан В.М. Еволюція наукових поглядів на потреби у трудові діяльності й мотивацію в економічні теорії//Економіка та держава.- 2009. №5
15. Возьний К.З. Економічна поведінка людини та її ментальні мотиви// Актуальні проблеми економіки .2009.- №5
16. Коломиец Л.Г. К вопросу о сущности и природе экономических интересов//Экономичиские науки.- 2008.- №2
17. Малых О.Е. Экономичиское повидение как научная категория// Экономичиские науки.-2007,-№11