Сутність і значення продуктивності праці
Продуктивність праці – це її здатність у процесі відтворювання виробляти матеріальні, духовні блага й послуги. Продуктивність праці визначається кількістю продукції, робіт або послуг, вироблених працівником або групою працівників за одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць, рік) або кількість робочого часу, витраченого для виробництва одиниці продукції. Продуктивність праці є одним з найважливіших показників рівня розвитку продуктивних сил. Його застосування дозволяє оцінити ефективність праці як окремого працівника, так і колективу.
Економія робочого часу на основі підвищення продуктивності праці досягається не тільки за рахунок найраціональнішого використання робочої сили – живої праці, але й за допомогою ефективного використання упредметненої праці, кристалізованого робочого часу або, іншими словами, упредметненої в раніше створеній продукції, що використовується для виробництва нової продукції (сировина, матеріали, паливно-енергетичні ресурси – повністю; машини, механізми, обладнання, будівлі, споруди й т.п. – у частині вартості, що переноситься на нову продукцію).
Отже, продуктивність праці відображає ступінь корисного використання не тільки живої праці, але й засобів виробництва, що приводяться нею в дію, тобто характеризується витратами як живої, так і сукупної (живої й упредметненої) праці.
Показники і методи визначення продуктивності праці Показники продуктивності праці
Прямий показник - виробіток (У) розраховується за формулою
де (} - обсяг виробництва продукції підприємства за певний період;
Т - загальні витрати праці на виробництво продукції, які вимірюються в людино-годинах, людино-днях, людино-місяцях або людино-роках.
Виробіток характеризує кількість продукції, виробленої одним працівників за одиницю робочого часу (за годину, день, місяць або рік).
Залежно від того, в яких одиницях вимірюються витрати праці, розрізняють такі види виробітку:
- годинний:
- місячний:
- річний:
На підприємствах, аналізуючи рівень продуктивності праці, розраховують річний виробіток за формулою
де Я - річний обсяг продукції;
^пвп - середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу.
Трудомісткість - характеризує затрати часу на одиницю продукції (обернена до виробітку) і визначається:
Залежно від одиниць виміру обсягу продукції і затрат праці, на підприємстві виробіток вимірюється:
1) натуральними показниками: штуки, тонни, метри і т.д. (якщо асортимент продукції одноманітний).
Натуральні показники є точними і наочними, але за ними неможливо оцінити різнорідну продукцію.
2) умовно-натуральними показниками: умовні банки консервів, умовні листи шиферу і т.д. (якщо підприємство випускає кілька видів схожої продукції).
Ці показними приводять різну продукцію до одного виміру, але застосування таких показників дуже обмежене.
3) вартісні показники: обсяг продукції вимірюється у вартісному вираженні.
Натуральний метод визначення продуктивності праці
Сутність натурального методу полягає в тому, що обсяг виробленої продукції і продуктивність праці розраховуються в натуральних одиницях (штуках, тоннах, метрах). Цей метод має широке застосування на підприємстві: на робочих місцях, у бригадах, на окремих дільницях тих галузей, які виробляють однорідну продукцію (електроенергетика, видобувні галузі промисловості). (Недоліки цього методу: має обмежене застосування, не враховує якості продукції, не можна врахувати змін обсягу незавершеного виробництва, яке в деяких галузях має велику частку в загальному обсязі продукції (будівництво, суднобудівництво та ін.).