2.5. Асортимент кісточкових плодів

До кісточкових плодів відносять сливу, вишню, черешню, абрикоси, персики. Всі кісточкові плоди мають однакову будову, складаються з плодоніжки, шкірочки, м’якоті, кісточки з насінням.

Сливи поділяються на домашні садові, терносливи, аличу, терен.

Сливи домашні садові поділяються на угорки, ренклоди, яєчні.

Угорки мають середню величину і подовжену яйцевидну форму, глибоку борідку вздовж плоду. Шкірочка щільна, вкрита восковим нальотом, темно-синього кольору. М’якоть щільна, зеленувато-янтарного кольору, соковита, кислувато-солодка. Кісточка легко відділяється від м’якоті і має подовжену форму, загострена.

Найпоширеніші сорти: «Угорка звичайна», «Угорка ажанська», «Угорка донецька рання», «Угорка мускатна рання», «Угорка італійська».

Ренклоди – округлої або овальної і округло-овальної форми. Шкірочка має зелене, жовте, жовто-зелене, рожеве, фіолетово-червоне забарвлення. М’якоть зеленувато-жовта, соковита, ніжна, приємного кисло-солодкого смаку.

Найбільш поширені сорти: «Зелений», «Реформа», «Ренклод Альтана», «Ренклод Бове», «Ренклод Карбишева».

Яєчні сливи мають плоди дуже великі, довгасто – овальної форми, жовто-оранжеве забарвлення шкірочки. М’якоть соковита, солодка або кисло-солодка.

Тернослива має малі і середні плоди, овальної або округлої форми,

жовтого і темно-синього кольору, солодкувато-кислого смаку. Зустрічаються дикорослі і культурні сорти («Нансі», «Волзька», «Червона», «Чорна», «Звичайна жовта»).

Алича – плоди малі, середні, великі округлої або яйцеподібної форми. Забарвлення шкірочки жовте, світло-червоне, темно-червоне, сине, зелене. Різновиди аличі солодкої за смаком використовують свіжими, а також при виробництві варення, компотів, пастили, мармеладу. В Україні вирощують сорти: «Десертна», «Обільна», «Пурпурова», «Нікітська жовта», «Красовиця».

Терен – плоди малі, округлі, темно-сині, з густим восковим нальотом, містять багато дубильних речовин, кислот. Смак дуже кислий, терпкий. Використовуються лише для переробки (готують варення, мармелад, компот, варення, сушать).

Кизил має малі або великі плоди еліптичної, циліндричної, овальної, грушо- або пляшкоподібної форми, темно-червоного кольору (бувають жовті), кислого терпкого смаку. Кісточка довгаста, велика (становить близько 30% маси плода). З кизилу виготовляють варення, сиропи, желе, мармелад, пастилу.

Вишня найбільш зимостійка з кісточкових культур. Плоди її використовують свіжими, для виробництва компотів, соків, киселів, начинок для карамелі, а також маринують, сушать, заморожують.

За забарвленням соку вишні поділяють на морелі і аморелі.

Морелі мають плоди з тонкою темно-червоною шкірочкою і темно забарвленим соком, кисло-солодкі або кислі на смак. В Україні районують помологічні сорти вишень: «Гріот остгеймський», «Гріот український», «Подбєльська», «Чорнокорка», «Мелітопольська десертна», «Володимирська».

Аморелі мають плоди із світлозабарвленою шкірочкою і безбарвним соком, менш кислі, ніж морелі. Сорти: «Аморель рожева», «Шпанка рання».

Залежно від строку достигання плоди вишні поділяються на: ранньостиглі (кінець червня), середньостиглі (перша половина липня), пізньостиглі (кінець липня – початок серпня). За способом збирання – з плодоніжкою і без неї.

Черешні, порівняно з іншими плодами, дозрівають раніше (у травні- червні). Використовують їх в основному свіжими і для приготування компотів, варення, маринадів.

Плоди за консистенцією м’якоті поділяють на два види: бігаро і гіні.

Бігаро – плоди з твердою пружкою м’якоттю. Вони порівняно добре транспортуються і зберігаються, є кращими для консервування («Франциск», «Мелітопольська чорна», «Мрія», «Успіх», «Крупноплідна»). Гіні – плоди з м’якою м’якоттю, вживаються свіжими («Жабуле», «Присадибна», «Киянка»).

За строком достигання сорти черешні поділяють на ранньостиглі, середньостиглі, пізньостиглі.

Абрикоси – це споживна культура високих смакових властивостей, відмінна лікувальними властивостями завдяки наявності каротину (0,5-2 мг/100 г).

За призначенням абрикоси поділяють на столово-консервні («Червонощокий», «Нікітській», «Ананасний цюрупинський», «Консервний пізній», «Мелітопольський ранній»), сушильні («Мірсанджеоті», «Хурман», «Ісфарак», «Кайси», «Кондак», «Бабаї») – містять до 26 % цукру, універсальні («Ювілейний», «Самаркандський пізній», «Навої») – плоди великі або середні, вища частина сухих речовин, порівняно зі столово-консервними.

За станом шкірочки абрикоси поділяються на опушені і неопушені (гладкі). За станом кісточки – легко відділяється від м’якоті (консерви, кайса, курага) і погано відділяється (свіжі, урюк). За розміром діаметру малі (менше 30 мм по діаметру), середні (30-40 мм), великі (більше 40 мм). По строках достигання – ранньостиглі (червень-липень), середньостиглі (липень), пізньостиглі (липень-серпень).

Персики використовуються для десерту і приготування високоякісних виробів: компотів, варення, мармеладу, цукатів, соків, кураги.

За строком достигання абрикоси поділяються на ранньостиглі, середньостиглі, пізньостиглі. Найпоширеніші сорти: ранньостиглі – «Київський ранній», «Антон Чехов», «Кремлівський», «Старт», «Вітчизняний», «Дніпровський», «Пухнастий ранній»; середньостиглі – «Успіх», «Нікітській», «Лебедев»; пізньостиглі – «Муза», «Турист».

6. Показники і градація якості свіжих фруктів. Хвороби свіжих фруктів

Яблука ранніх строків достигання (літні і ранньоосінні) заготовляються і відвантажуються до 1 вересня, залежно від якості ділять на 1-й і 2-й товарні ґатунки.

Товарний ґатунок яблук визначають за показниками: зовнішній вигляд (форма, забарвлення, наявність плодоніжки), розмір плодів у найбільшому діаметрі, стиглість, наявність механічних, метереологічних пошкоджень (нормуються у місцях заготівлі), пошкоджень сільськогосподарськими шкідниками, мікробіальних і фізіологічних захворювань.

Яблука пізніх строків достигання – це яблука, які заготовляються і відвантажуються після 1 вересня, підрозділяються на дві помологічні групи (І і ІІ). До яблук І групи відносяться: «Банан зимовий», «Гольден Делішес», «Джонатан», «Кальвіль сніговий», «Пепін лондонський», «Ренет Симиренко», «Ренет шампанський», «Розмарин білий», «Слава переможцям» і ін.

Яблука пізніх строків достигання поділяють на чотири товарні ґатунки: вищий, 1-й, 2-й і 3-й. До яблук вищого сорту відносять яблука тільки з першої помологічної групи.

Груші ранніх строків достигання – літні, заготовляються і відвантажуються до 1 вересня, підрозділяються на дві помологічні групи (І і ІІ). До І групи відносяться сорт: «Бере Жіффар», «Вільямс», «Улюблена Клаппа» і ін. За якістю груші ділять на 1-й і 2-й товарні ґатунки.

Груші пізніх строків достигання – осінні, зимові, заготовляються і відвантажуються після 1 вересня, підрозділяють на І і ІІ помологічні групи. До І групи відносяться сорти: «Бере Діль», «Бере Гарді», «Добра Луїза» і ін.

За якістю груші поділяють на вищий, 1-й, 2-й, 3-й товарні ґатунки. Плоди вищого, 1-го і 2-го товарних ґатунків повинні бути одного помологічного сорту, в 3-му допускається суміш помологічних сортів. Плоди кожного товарного ґатунку повинні бути без сторонніх присмаків і запахів. Враховується наявність побуріння шкірочки і м’якоті, а також плодів, що загнили.

Айву підрозділяють на І і ІІ помологічні групи і два товарні ґатунки – 1-й і 2-й.

Зберігають яблука літніх і осінніх сортів при температурі від 0 до -0,5ºС, яблука зимових сортів – від 0 до -1ºС при відносній вологості повітря 90-95%. Термін зберігання: літні – від декількох днів до місяця, осінні – від 1 до 3 місяців, зимові до 6-7 місяців. Груші ранніх термінів достигання зберігають в холодильних камерах при температурі від 0 до 1ºС та відносній вологості повітря 85-90% до 1 місяця, осінні – до 3 місяців, пізні (зимові) – при температурі -1ºС та відносній вологості повітря 85-90% до 4-6 місяців.

Кісточкові плоди поділяють на дві помологічні групи – І та ІІ. Терен, тернослив, кизил, алича дрібноплідна такого поділу не мають.

Залежно від якості сливи домашні, аличу крупноплідну, вишні, черешні, абрикоси поділяють на 1-й і 2-й товарні ґатунки, а персики – на вищий, 1-й і

2-й. Аличу дрібноплідну на товарні ґатунки не поділяють.

Товарний сорт кісточкових плодів визначають за показниками: зовнішній вигляд, стиглість, розмір, механічні пошкодження, ураження хворобами і шкідниками.

Плоди кожного товарного ґатунку повинні бути одного помологічного сорту, цілими, чистими, здоровими, достиглими, без сторонніх запахів і присмаків.

Ягоди повинні бути свіжими, достиглими, чистими, сухими, одного помологічного і ампелографічного сорту, однорідного забарвлення, без пошкоджень, загнивання і запарювання, сторонніх смаків і запахів.

Виноград столовий за помологічними сортами поділяють на три групи, залежно від показників якості – на 1-й і 2-й товарні ґатунки. Товарний ґатунок визначають за такими показниками: зовнішній вигляд, цілісність грона, кількість ягід, що обсипалися, потріскались, горошаться, розчавлені. Норми цих показників встановлені для продукції у місцях відвантаження і призначення. Визначають також вміст цукрів.

У партіях винограду 1-го і 2-го ґатунків допускається (% від маси): китиць пошкоджених у місцях відвантаження і в місцях призначення – 10; ягід, що обсипалися у місцях відвантаження залежно від ампелографічного і товарного ґатунку – від 1 до 8, у місцях призначення – від 3 до 15 ; ягід, що потріскались у місцях відвантаження в партіях 1-го ґатунку – 0,5, 2-го – 1, у місцях призначення, відповідно, 2 і 4.

Чорну смородину реалізують у китицях і без них (окремі ягоди). У партіях смородини при прийманні-здаванні допускається (% від маси): ягід недостиглих, нормально забарвлених, але не зелених, у місцях заготівель – у смородині без китиць – 3, у китицях – 5, у місцях призначення – у смородині в китицях і без них – 2 і у смородині в китицях відділених ягід – 10; розчавлених ягід у місцях заготівель у смородині в китицях – 2, без китиць – 3, у місцях призначення в обох видах – 5.

У партії червоних і білих порічок у містах заготівель допускається (%) : ягід недостиглих і перестиглих – не більш 2, відділених від китиць – не більш 3, роздавлених, зелених і уражених хворобами – не більш 2. При реалізації кількість ягід може бути (% від маси): відділених від китиць – 7, перестиглих і розчавлених – 5.

Аґрус повинен бути в споживацькій стадії стиглості, з плодоніжкою або без неї. У партії аґрусу, що відвантажується, допускається вміст ягід (%): інших помологічних сортів – 5, з незначними пошкодженнями борошнистою росою – 5, а при здаванні – прийманні у місцях заготівель стиглих – 2 і механічними пошкодженнями – 1, в місцях призначення, відповідно, 2 і 3.

Суницю садову поділяють на 1-й і 2-й товарні ґатунки. Суниці 1-го ґатунку повинні мати розмір ягід по найбільшому поперечному діаметру не менш як 2 см, для 2-го розмір не нормується. Допускається ягід менш встановленого розміру в 1-му ґатунку – 10%, у 2-му – не нормується; ягід інших помологічних сортів в 1-му ґатунку – 5%, у 2-му – 10; стиглих недорозвинутих, відповідно, 5 і 10%, перестиглих і злегка зім’ятих у місцях відвантаження у 1-му ґатунку – 5, у 2-му – 7, у місцях призначення, відповідно, 10 і 15, пошкоджених шкідниками і птахами у 1-му ґатунку – 1, у 2-му – 3.

За якістю цитрусові плоди на товарні ґатунки не поділяються.

Апельсини залежно від біологічних особливостей і якості поділяють на дві помологічні групи. До першої групи входять пупкові апельсини і корольки, а до другої – усі інші сорти. Лимони, мандарини, грейпфрути на помологічні групи не поділяють.

Апельсини за найбільшим поперечним діаметром поділяють на три категорії : І – більше 71 мм і; ІІ – від 63 до 71мм (включно); ІІІ – від 50 до 63 мм.

Мандарини поділяють на три категорії: І – більше 60 мм в діаметрі; ІІ – від 54 до 60 мм (включно); ІІІ – менш як 53 мм (включно).

Лимони також поділяють на три категорії: І – більше 60 мм в діаметрі; ІІ – 51-60 мм (включно); ІІІ – від 42 до 51 мм.

Якість цитрусових плодів оцінюють за показниками: зовнішній вигляд, запах і смак, забарвлення, розмір.

Цитрусові плоди повинні бути чистими, свіжими, з рівно зрізаною плодоніжкою. Допускаються плоди без плодоніжки, але не вирваною. Колір шкірочки світло-жовтий або оранжевий (у лимонів – світло-зелений або жовтий). Розмір у найбільшому поперечному діаметрі не менше (мм): мандаринів – 38, апельсинів – 50, лимонів – 42.

Якість гранатів оцінюють за показниками: зовнішній вигляд, розмір, допустимі відхилення (побуріння шкірки, механічні пошкодження, сажовий гриб).

Хурму, інжир оцінюють за стандартами Азербайджану, Грузії, Таджикистану.

Якість бананів, манго визначають за показниками і нормами, зазначеними в технічних умовах укладених контрактів.

Хвороби. Насіннячкові плоди уражаються мікробіальними (грибними, бактеріальними) і фізіологічними захворюваннями.

Мікробіальні захворювання. До них відносять грибні захворювання: плодову гниль, паршу, сажовий гриб.

Плодова гниль – хвороба, при якій плід (або його частина) стає коричневим, на поверхні утворюються сірувато-бурі або сірувато-жовті подушечки, розміщені концентричними колами. М’якоть плодів стає розм’якшеною, темно-коричневого кольору.

Плодова гниль має різновиди: гірка плодова гниль, сіра, чорна, серцевинна. Вона швидко поширюється на здорові плоди, особливо на механічно пошкоджені.

Парша – це хвороба грибного походження на шкірочці утворюються невеликі сухі, найчастіше сірі плями, або цятки, в м’якоть вони не проникають. При сильній поразці плід набуває потворну форму або тріскається. Плоди передчасно в’януть. Здоровим плодам парша не передається.

Сажистий гриб уражає тільки поверхню плодів і здоровим плодам не передається.

Шкірочка покривається чорними, бурувато-темними плямами. Хвороба особливо швидко розвивається в дощову погоду і в районах з підвищеною вологістю повітря.

Діючими стандартами в партії яблук і груш парша допускається з обмеженням її загальної площі. Плодова гниль і сажистий гриб не допускаються.

До фізіологічних захворювань відносяться: побуріння шкірочки (загар),

побуріння м’якоті, підкіркова плямистість, спухання плоду, скловидність плодів, зів’янення плодів, підморожування та ін. Вони виникають внаслідок недотримання умов зберігання, транспортування.

Заходами запобігання захворювання є висока агротехніка, відбір стійких до хвороб сортів, дотримання правил товарної обробки і режимів зберігання, використання полімерної і інших видів упаковки, своєчасне відбраковування пошкоджених плодів і ін.

Кісточкові плоди уражаються грибковими захворюваннями, пошкодженнями сільськогосподарськими шкідниками, механічними пошкодженнями.

Сіра гниль – захворювання, яке уражає кісточкові плоди, особливо сливу в умовах зволоження під час росту і зберігання. На поверхні плодів конідії гриба утворюються у вигляді сіруватих подушечок.

Гірка плодова гниль – спочатку на плодах утворюються колоподібні слабко втиснуті плями бурого кольору зі спороносним грибом чорного кольору, а згодом – подушечки рожевого кольору. Гриб проникає у середину плоду крізь шкірочку. Хвороба передається здоровим плодам.

Сажистий гриб – виникає на абрикосах, при цьому утворюються темні крапки, погіршуючи зовнішній вигляд плоду.

Дірчаста плямистість (клястероспоріоз) уражає всі види кісточкових. На плодах утворюються червоні або бурі плями, які згодом збільшуються. Захворюють в основному вишні і черешні. Плоди деформуються, уражена м’якоть усихає до самої кісточки.

Ягоди уражаються грибковими захворюваннями.

Сіра і біла гнилі уражають виноград, суницю, малину. На плодах розвивається міцелій гриба білого або сірувато-попелястого кольору зі спорами, які розносяться на сусідні ягоди.

Оідіум. На поверхні ягід з’являється наліт конідій (спор) гриба, який має запах гнилої риби, за кольором нагадує попіл. Ягоди стають плюсклими і засихають, а великі плоди можуть розтріскуватись і загнивати повністю.

Мільдь уражає виноград. На поверхні ягід з’являється масляниста пляма жовтого кольору, потім білий наліт, ягоди зморщуються і засихають.

Зелена плісень покриває уражені ягоди спорами гриба білуватого кольору, а потім, зливаючись, вони утворюють суцільну мокру масу міцелію голубовато-зеленого кольору.

Американська борошниста роса – захворювання аґрусу, суниці. На ягодах з’являється сірий наліт, який потім стає чорним. Вони стають сухими, набувають грибного запаху і часто загнивають.

Антракноз уражає чорну, червону і білу смородину, аґрус. На ягодах утворюються дрібні бурі виразки.

Субтропічні і тропічні плоди уражаються мікробіальними,

мікробіологічними і фізіологічними хворобами.

Мікробіальні хвороби: голуба, зелена, сіра гниль, антракноз, чорна гниль.

Чорна гниль – на плодах з’являється невелика темно-коричнева пляма з чорним забарвленням всередині центру. Пошкоджена м’якоть темніє, розм’якшується і руйнується. Плоди мають затхлий запах, гіркий смак. Хвороба передається здоровим плодам.

Антракноз уражає цитрусові плоди. Починається хвороба з плодоніжки, навколо якої з розвитком гриба тканина розм’якшується і стає темного кольору, набуває гіркого смаку і неприємного запаху. Хвороба розвивається через 2-3 місяці після початку зберігання. При температурі нижче від 3⁰С розвиток хвороби припиняється.

Голуба плісень – захворювання цитрусових плодів. На шкірці спочатку утворюються водянисті плями, які пізніше вкриваються білим міцелієм з голубим відтінком.

Зелена плісень на початковій стадії розвитку нагадує голубу плісень. З подальшим розвитком м’якоть плоду сильно розм’якшується і стає гіркою. Захворювання розвивається і передається здоровим плодам при зберіганні.

Сіра плісень – розвивається в місцях пошкодження шкірки або навколо плодоніжки. Пошкоджене місце ущільнюється, стає твердим, набуває сіро-коричневого або коричневого кольору, яке пізніше вкривається міцелієм світло-сірою або білого кольору. Плісень покриває поверхню і вражає в м’якоть серцевину. М’якоть темніє і стає гіркою. Хвороба передається. Уражає апельсини, мандарини, рідко лимони.

Мікробіологічні хвороби: чорна плямистість, почорніння плодоніжки, чорна гниль стовбура, чорна, м’яка, бура гниль.

Чорна плямистість найбільш інтенсивно розвивається на достиглих бананах. Плями мають чорнуватий колір і можуть уражати весь плід.

Чорна гниль виявляється при достиганні плодів. Уражене місце

шкірочки розм’якшується і вкривається густим нальотом міцелія гриба,

м’якоть під пошкодженим місцем темніє.

Чорна гниль стовбура. Інфікуються банани у місці зрізу грона біля основи і на вершині. Стовбур чорніє. Хвороба може поширюватись на плодоніжки, що спричиняє масове осипання плодів при транспортуванні і достиганні.

М’яка гниль. Гриби втілюються в плід ананаса через механічні пошкодження шкірки. Уражені тканини стають м’якими, водянистими, набувають коричневого кольору.

Бура гниль. Під шкірою ананаса з’являються невеликі зволожені ділянки від світло-бурого до темно-бурого забарвлення, пізніше м’якоть розпадається аж до серцевини.

Фізіологічні хвороби виникають при транспортуванні, зберіганні і збиранні плодів у дощову погоду та при різкому зниженні температури. Деякі хвороби виявляються тільки при тривалому зберіганні плодів.

Мембраноз – побуріння або потемніння оболонок часточок, а іноді тканин центральної порожнини. Частіше виявляється у стиглих плодах. Слідство хвороби – поява у лимонів глибокої ямчастості і червоної плямистості.

Глибока ямчастість уражає лимони усіх стадій стиглості під час зберігання при температурі 0⁰С і вище. Спочатку на шкірочці з’являються окремі невеличкі цяточки, пізніше поверхня плоду вкривається великою кількістю вдавлених зеленувато-коричневих плям, на яких часто починають розвиватись грибкові захворювання.

Коричнева плямистість (крапчастість) уражає цитрусові плоди. Характеризується появою на плодах маленьких плям коричневого кольору неправильної форми. Коричнева плямистість уражає тільки шкірочку і не впливає на смакову цінність м’якоті плодів.

«Тигрова» плямистість. На шкірочці бананів з’являються маленькі коричневі плями. Ураження цією хворобою не більш як 1/5 поверхні знижує товарну цінність плоду. При збільшенні кількості плям м’якоть розм’якшується, смак і гарний вигляд погіршується, у зв’язку з чим

плоди переводять у нестандартні.

6. Тара для транспортування і тривалого збереження свіжих фруктів

Пакування свіжих фруктів упереджує їх від механічних пошкоджень, забезпечує краще збереження при транспортуванні.

Тарою для пакування є ящикові піддони, ящики дощаті, картонні і полімерні, ящики-лотки, мішки тканинні, сітчасті і полімерні, корзини та ін.

Насіннячкові плоди. Упаковують насіннячкові плоди у ящики дощаті: яблука і айву масою нетто до 25 кг, груші – до 12 кг. Використовують також ящики картонні масою нетто до 16 кг, гофрованого картону масою нетто до 17 і 20 кг, з гофрованого картону масою нетто до 18 кг, полімерні масою нетто до 17 і 20 кг, а також ящичні піддони для пакування яблук масою нетто до 350 кг.

Кісточкові плоди. Укладають кісточкові плоди у дощаті ящики масою нетто 6-8 кг, у полімерні ящики масою нетто до 12 кг, а також в корзини.

Ягоди укладають у дощаті ящики, ящики з гофрованого картону масою нетто до 10 кг, у полімерні ящики масою нетто від 8 до 14 кг, ящики-лотки масою нетто від 6 до 8 кг (виноград – до 10 кг, суницю садову, малину –5-7 кг). Суницю садову і малину також укладають у кузовки, корзинки масою по 2-2,5 кг.

Цитрусові плоди. Укладають у дерев'яні ящики масою брутто 35-40 кг (нетто – 30-32 кг), у напівящики масою брутто 18-20 кг (нетто – 16-18 кг), картонні і полімерні масою нетто до 16 кг, дощаті ящики масою нетто до 25 кг.

Банани укладають у ящики гронами. Використовують ящики фанерні, картонні масою нетто 20 кг.

Ананаси укладають в один ряд султаном догори у ящики фанерні, картонні масою нетто 16-18кг. Тара повинна бути чистою, сухою, міцною, без сторонніх запахів.

Кожен вид тари маркується, де вказується товарний знак або назва постачальника, назва овочу (плоду), його товарний ґатунок, категорія (якщо поділяються), маса брутто, нетто, нормативний документ та ін.

3. ВВЕДЕННЯ ТЕКСТУ І ФОРМАТУВАННЯ КОМІРОК MICROSOFT EXCEL

1. Робота з комірками у електронних таблицях Microsoft Excel

Програма MS Excel - одна з найпопулярніших програм, для роботи з електронними таблицями, на сьогоднішній день, що працює під управлінням системи Windows.

Існує досить багато областей застосування табличних процесорів: інженерні розрахунки, математичне моделювання процесів, статистична обробка масивів даних, розрахунок використання грошових коштів у фінансових операціях і т.д. Крім того, за допомогою електронних таблиць можна створити і використовувати бази даних.

Файл у Excel називається робочою книгою. Робоча книга складається з робочих аркушів, імена яких (Листі, Лист2, ...) виведені на ярликах у нижній частині вікна робочої книги. Клацаючи по ярликах, можна переходити від аркуша до аркуша всередині робочої книги.

Робочий аркуш являє собою таблицю, що складається з 256 стовпців і 65536 рядків. Рядки позначаються цифрами, а стовпці – латинськими літерами А, В, С, … AA, AB, AC, … IT, IU, IV.

Кожна клітинка таблиці має адресу, що складається з імені рядку й імені стовпця. Наприклад, якщо комірка знаходиться на перетині другого стовпця (В) і другого рядка (2), то вона має адресу В2.

Одна з комірок таблиці завжди є активною, активна комірка виділяється рамкою. Щоб зробити комірку активною, потрібно клацнути на ній мишею. Для виділення декількох суміжних комірок необхідно встановити покажчик миші на одній з комірок, натиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, розтягнути виділення на всю ділянку.

Для виділення декількох несуміжних груп комірок слід виділити одну групу, натиснути клавішу Ctrl і, не відпускаючи її, виділити інші комірки.

Типи даних. Комірка може містити один з трьох типів даних:

Текстові дані являють собою рядок тексту довільної довжини. Комірка, яка містить текстові дані, не може використовуватись в обчисленнях;

Числові дані - це окреме число, введене в комірку. Комірки, які містять числові дані, можуть використовуватись в обчисленнях.

Якщо комірка містить формулу, значить значення комірки може залежати від значень інших комірок таблиці. Вміст комірки розглядається як формула, якщо він починається зі знаку рівності (=). Всі формули дають числовий результат. Формули в комірках не відображаються. Замість формули відображається результат, отриманий при її обчисленні. Щоб побачити формулу, яка зберігається в комірці, потрібно виділити цю комірку і подивитись в рядок формул. Зміни в формули можна вносити редагуванням в цьому рядку.

Вирівнювання записів комірок. У комірці текст автоматично вирівнюється по лівому, а числа і дати - по правому краю. Щоб вирівняти запис активної комірки по-іншому, можна скористатися відповідними кнопками на панелі інструментів.

Щоб вирівняти записи в усіх комірках стовпця, треба зробити їх активними, для чого клацнути у горизонтальному заголовку таблиці на назві стовпця (він виділиться чорним кольором), потім клацнути на відповідній кнопці на панелі інструментів.

Аналогічно, щоб вирівняти записи в усіх комірках рядка, треба зробити їх активними, для чого клацнути у вертикальному заголовку таблиці на номері рядка (рядок виділиться чорним), потім клацнути мишею на відповідній кнопці на панелі інструментів.

Об'єднання суміжних комірок. Для об'єднання кількох суміжних комірок в одну, щоб розмістити в ній текст, треба виконати такі дії: виділити комірки рядка, які треба об'єднати. На панелі інструментів клацнути на кнопці

«Объединить и разместить в центре». В об'єднану комірку внести потрібний текст.

Форматування комірок. Excel, як і будь яка сучасна електронна таблиця, підтримує різні формати даних у комірках, які визначають їх відображення в таблиці. Наприклад, тексту "3/4/01" буде присвоєно формат Дата. Якщо змінити формат комірки на Число, то ми одержимо 36984.

Для того, щоб змінити формат комірки, потрібно спочатку виділити область комірок (окрема комірка, стовпчик, кілька стовпчиків, рядок, кілька рядків, вся таблиця) і потім натиснувши правою кнопкою миші на комірці і вибрати у контекстному меню, що відкриється, команду Формат ячеек..., а у вікні, що відкрилося, закладку Число.

Щоб встановити потрібний формат, треба виділити область комірок (окрема комірка, стовпчик, кілька стовпчиків, рядок, кілька рядків, вся таблиця) і виконати команду Формат ячеек... З'явиться діалогове вікно Формат ячеек (табл.3.1), в якому натиснути потрібну вкладку Число, Выравнивание, Шрифт, Граница, Заливка або Защита.

Таблиця 3.1.

Формат ячеек

Назва вкладки	Можливі дії
Число	Встановлення одного з можливих форматів виділених комірок: Общий, Числовой, Денежный, Финансовый, Дата, Время, Процентный, Дробный, Экспоненциальный, Текстовый, Дополнительный.
Выравнивание	Встановлення горизонтального і/або вертикального вирівнювання вмісту комірок, орієнтацію тексту, розміщення тексту у кілька рядків, автопідбір ширини, об'єднання комірок.
Шрифт	Встановлення параметрів шрифту вмісту комірки, виду написання, розмір, колір шрифту, а також спеціальні ефекти написання тексту.
Граница	Встановлення зовнішні і внутрішні границі для виділених комірок у вигляді різного типу товщини і кольору ліній.
Заливка	Встановлення кольору та візерунків (Узорів) фону комірок, способыв заливки.
Защита	Встановлення режиму захисту вмісту комірок: заборони редагування, копіювання та стирання вмісту комірок.

Для того, щоб швидко відкрити вікно «Формат комірок» необхідно натиснути комбінацію клавіш на клавіатурі <Ctrl + 1>.

Адресація комірок. Кожна комірка електронних таблиць має однозначний ідентифікатор — адресу комірки, яка утворюється з назви стовпчика і номера рядка.

Адресація комірок електронних таблиць виконується заданням адреси комірки у вигляді А1, В6 тощо. Адреси клітинок вигляду А1 чи В6 називають відносними.

Діапазон комірок можна задати вказуванням адрес комірок, що знаходяться у вершинах уявного прямокутника, складеного з виділених комірок, розділених двокрапкою.Наприклад, виділений діапазон у зображеній на рисунку таблиці буде записано у вигляді А1:В5.

Абсолютна адресація комірок. Абсолютні адреси слугують, зокрема, для посилання на клітинки, що містять константи, які є у формулі. При абсолютній адресації адреси посилань при копіюванні не змінюються, так що комірка, на яку вказує посилання, розглядається як не таблична.

Елементи номера комірки з абсолютною адресацією містять символ $, наприклад $A$1, A$1 i $A1. У двох останніх випадках один з компонентів номера комірки розглядається як абсолютний, а інший – як відносний, такий тип адресації називається мішаною адресацією.

Якщо обчислення здійснюються з даними, що розташовані на кількох листах, тоді адреси комірок матимуть такий вигляд: Лист2!B6, Лист1!A1. У першому випадку ми маємо комірку B6, що розташована на листі 2; у другому випадку – комірку A1, що розташована на листі 1. Аналогічно можна задавати абсолютну та змішану адресу комірки: Лист2!$B$6, Лист1!$A1, Лист2!B$6.

2. Введення і редагування даних

Під введення даних в таблицю Excel розуміють запис в комірки деяких значень або формул.

Можливі два варіанти введення даних в таблицю, що здійснюється з допомогою клавіатури.

Введення безпосередньо в комірку. Виділивши потрібну комірку за допомогою миші або клавіш керування курсором, необхідно почати введення з клавіатури. При цьому в комірці з’явиться курсор у вигляді звичайної мерехтливої вертикальної риски. Після введення даних в комірку для завершення вводу слід натиснути клавішу Enter. Після натискування Enter рамка активної комірки переміститься за замовчуванням на одну комірку нижче.

Введення в рядок формул. Виділивши потрібну комірку, необхідно перейти у рядок формул, клацнувши по ньому за допомогою миші. Після цього в рядку формул з’явиться текстовий курсор. Набравши дані, слід натиснути клавішу Enter.

При введенні даних Excel автоматично розпізнає числа, текст, дати, логічні значення і т.д. всі ці типи значень записуються у комірки таблиці за певними правилами.

Спростити процес введення даних на лист Excel покликаний засіб, який називається автозаповнення. Суть цього засобу, який включається за допомогою маркера заповнення з наступним його переміщенням через весь потрібний діапазон, полягає у автоматичному заповненні однаковими або рівнозмінними даними певного діапазону комірок. Для цього заповнюють потрібними даними першу комірку діапазону. Якщо вміст початкової комірки співпадає з елементом якої-небудь послідовності, раніше заданої в Excel, то в результаті автозаповнення у виділений діапазон будуть введені наступні елементи послідовності. Якщо ж для вмісту вихідної комірки програма Excel не в змозі підібрати жодної послідовності, то при автозаповненні буде здійснено копіювання вихідної комірки в комірки виділеного діапазону.

Прості прийоми редагування даних. До простих прийомів редагування даних, в першу чергу, слід віднести наступні: Повна заміна вмісту комірки. Якщо з’являється потреба замінити вміст комірки на нові дані, то потрібно виділити комірку та просто ввести в неї нові дані. Як тільки буде введено перший символ, попередній вміст комірки було видалений. Редагування в рядку формул. У випадку часткової зміни вмісту комірки можна скористатися рядком формул. Для цього виділяють потрібну комірку та переміщують курсор в текстове поле рядка формул, клацнувши по ньому мишею. Редагують запис в рядку формул звичайними методами набору та редагування тексту. Редагування всередині комірки. Щоб внести зміни безпосередньо в саму комірку, слід двічі клацнути мишею по комірці – при цьому виділиться весь запис. Якщо клацнути ще раз, в комірці з’явиться курсор. Ці дві операції можна замінити виділенням комірки та наступним натискуванням кнопки F2.

Поки курсор знаходиться в комірці, що редагується (або в рядку формул), можна відмінити внесенні зміни. Для цього можна натиснути клавішу Esc, або кнопку Отменить на панелі інструментів, або кнопку із значком “” в рядку формул. Завершується редагування вмісту комірки натискуванням на клавішу Enter. За замовчуванням редагування відбувається в режимі вставка.

Коли зміни вносяться у велику кількість комірок, корисним може стати повноекраний режим, який встановлюється через меню Вид → Во весь екран. В цьому режимі не відображуються панелі інструментів та панелі інтерфейсу Windows. Повернення у звичайний режим відображення відбувається повторною командою Вид → Во весь екран.

Основні прийоми редагування. Досить часто виникає потреба працювати не з однією коміркою, а з певною групою (групами) комірок, так званим блоком. Блок виділяється “протягуванням” по ньому мишею. Можна виділити одну з кутових комірок блока, а потім скористатися комбінаціями клавіші Shift із клавішами →, ←, ↑, ↓ для виділення всього блока. Ще один спосіб виділення блока – клацнути на одній з кутових комірок, а потім на протилежній по діагоналі, утримуючи при другому клацанні натиснутою клавішу Shift.

Часто потрібно виконати дію не з одним, а з кількома блоками. Виділивши один з них, при виділенні кожного з наступних утримувати натиснутою клавішу Ctrl.

Для виділення цілого стовпця чи рядка необхідно клацнути на його імені. Для виділення діапазону або групи діапазонів стовпців чи рядків використовують ті ж способи, що і для виділення блока: протягування миші по діапазону; клацання на одній із меж діапазону, а потім на другій з натиснутою клавішею Shift; утримання клавіші Ctrl при виділенні кожного наступного діапазону. Для виділення всіх комірок аркуша потрібно клацнути на кнопці, розташованій в його лівому верхньому куті.

3. Авто заповнення в Microsoft Excel

У Excel реалізована можливість швидкого введення даних в комірки за допомогою механізму автозаповнення.

Найбільш простій спосіб виглядає так: введіть значення в комірку, підведіть покажчик миші до правого нижнього кута комірки (цей кут помічений жирною крапкою), щоб покажчик прийняв вид невеликого хрестика.

Потім, натиснувши і утримуючи кнопку миші, перетягнете покажчик в тому напрямі, в якому необхідно заповнити комірки. Як тільки ви відпустите кнопку миші, всі комірки виділеного діапазону будуть заповнені (у них буде скопійовано значення, введене в першу комірку). Окрім цього, біля останньої комірки виділеного діапазону відобразиться кнопка, натиснувши яку ви відкриєте меню.

У даному меню вкажіть відповідний варіант автозаповнення комірок. При виборі варіанту «Копировать ячейки» вміст першої комірки виділеного діапазону буде скопійований в решту всіх комірок.

Якщо ви вкажете варіант Заповнити (до речі, дане значення заблоковано тоді, коли перша комірка діапазону містить текстове значення), то всі комірки будуть заповнені числовою послідовністю в порядку зростання.

Наприклад, якщо в першу комірку діапазону введено значення 1, то при виборі варіанту «Заполнить» значення наступних комірок сформуються так: 2, 3, 4, 5 і так далі.

При встановленому значенні «Заполнить только форматы» у всі комірки діапазону буде скопійово тільки формат першої комірки, а при виборі варіанту «Заполнить только значение» - тільки значення першої комірки (формати залишаться колишніми).

4. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

1. Техніка безпеки на робочому місці контролера – касира

Перед початком роботи необхідно:

• оглянути ЕККА та пересвідчитись у відсутності пошкоджень касового апарата, наявності та чіткості пломби, у стійкості його установки на робочому місці;

• перевірити цілість вилки, проводу, розетки, наявність та справність захисного заземлення;

• відкрити кришку доступу до друкувального пристрою та перевірити необхідність заправки чекової стрічки і відсутність в принтері сторонніх предметів;

• за відсутності неполадок підключити ЕККА до відповідної електромережі, виконати необхідні підготовчі (до роботи в режимі продажу товарів чи програмування) операції, перевірити працездатність шляхом отримання нульових чеків.

• у випадку виявлення недоліків негайно повідомити про це адміністрацію торговельного підприємства та не розпочинати роботу з обслуговування покупців до повного усунення всіх недоліків.

Під час роботи необхідно:

• дотримуватись чистоти на робочому місці, не допускати загромадження робочого місця сторонніми предметами;

• не працювати на касових апаратах, будова і порядок роботи на яких вам не відомі та робота на яких вам не доручена;

• працювати на ЕККА необхідно сухими руками, не допускати попадання вологи на клавіатуру, всередину ЕККА та блока живлення;

• бути уважними під час роботи, не відволікатись самому та не відволікати інших від роботи;

• під час роботи на касовому апараті потрібно дотримуватись встановленої для даної моделі ЕККА послідовності виконання операцій; виконувані операції повинні бути доведені до завершення і тільки потім можливий перехід до виконання інших операцій чи перехід до іншого виду робіт (отримання звітів, програмування товарів);

• під час виконання операцій з програмування продажу товарів, отримання звітів потрібно контролювати правильність виконання операцій та інформації по індикатору. У випадку виявлення помилок до завершення виконання операції - натиснути клавішу корекції "С" і повторити виконання операції спочатку; якщо виявлена помилка під час продажу товару після його реєстрації, але ще до завершення оформлення чека, потрібно виконати операцію: "анулювання" реєстрації і повторити виконання операції з продажу даного товару чи завершити оформлення чека;

• під час виконання операцій з продажу товарів слід пам'ятати, що відкривання шухляди для грошей виконується в ЕККА автоматично, при цьому грошова шухляда виштовхується пружиною не менше ніж на 1/4 своєї довжини, що може призвести до травмування;

• у разі раптової зупинки ЕККА під час роботи слід з'ясувати причину по умовному сигналу на індикаторі; по можливості усунути причину блокування самостійно (наприклад, заправити чекову стрічку) і продовжити роботу. Якщо самостійне усунення неполадок неможливе, то про це слід інформувати адміністрацію, яка повинна повідомити ДПІ та сервісний центр про вихід ЕККА з ладу;

  • у разі виявлення на корпусі ЕККА електронапруги слід негайно закінчити роботу та вимкнути його з електромережі; самостійне усунення неполадок у такому випадку категорично заборонене; про даний факт потрібно терміново повідомити представника адміністрації торговельного підприємства і не приступати до роботи до повного усунення неполадок;

  • потрібно неухильно дотримуватись правил електробезпеки: не торкатись незахищених струмопровідних частин (неізольованих електродротів, відкритих розеток, несправних електровилок);

  • при незначних перервах в роботі - не залишати ввімкнений ЕККА без нагляду, а вимикати його спочатку ключем, а потім вимикачем, який знаходиться на корпусі (якщо він наявний на конкретній моделі ЕККА), якщо ж вимикач відсутній – вийняти вилку шнура живлення з електророзетки;

  • по завершенні роботи з обслуговування покупців у кінці робочого дня отримати щоденний фінансовий звіт, здати виторг за день в касу магазину (чи уповноваженій на те особі), визначити результат роботи за день, заповнити Журнал використання ЕККА, у разі необхідності виконати програмування нових товарів.

Після роботи необхідно:

• вимкнути ЕККА: спочатку ключ перевести в неробочий режим, вимикач на корпусі (якщо він передбачений в наявній моделі) перевести в режим: "Вимкнуто", після чого вийняти вилку шнура електроживлення з розетки;

• навести порядок на робочому місці;

• підготувати ЕККА до роботи на наступний день.

2. Техніка безпеки при роботі за комп’ютером

Перед роботою на ПК необхідно ознайомитись з інструкцією по охороні праці та техніки безпеки, а також пройти повний інструктаж. До самої роботи на ПК допускаються працівники які обізнані з роботою на ПК з правилами електро – та пожежної безпеки.

ПК розміщуються відповідно до нормативних вимог і правил. Усі блоки повинні бути встановленні на столах, поверхні яких не повинні бути з легкозаймистого покриття. Користувачі ПК які порушують вимоги інструкції з ТБ, несуть відповідальність згідно чинного законодавства. Приступаючи до роботи на ПК треба пам’ятати що це складна апаратура, яка потребує обережного ставлення і самодисципліни при роботі з ним.

Напруга живлення (220В) є небезпечною для життя людини через це в конструкції блоків комп’ютера, між блочним з’єднувальних кабелів передбачена надійна ізоляція. При роботі з ПК необхідно знати та чітко виконувати правила ТБ – це допоможе не тільки збереженню апаратури, а й уникненню нещасних випадків і збереженню здоров’я і життя працюючих на них. Особливо уважним треба бути при роботі з дисплеєм, електропроменева трубка кого високу напругу і є джерелом електромагнітного випромінювання, неправильне поводження з дисплеєм та іншою електор. апаратурою може призвести до тяжких уражень електрострумом, спричинити займання апаратури, через це суворо забороняється:

• торкатися до екрану і тильного боку монітора, проводів живлення і пристроїв заземлення, з’єднувальних кабелів;

• порушувати порядок ввімкнення і вимикання апаратури блоків, намагатись самостійно усувати виявлену несправність в роботі ПК;

• не можна класти на апаратуру сторонні речі та предмети; забороняється працювати на ПК у вологому одязі і з вологими руками.

Під час роботи на ПК необхідно:

• суворо дотримуватись положень і інструкцій з експлуатації електроапаратури;

• уважно слідкувати за справністю основних блоків і пристроїв; працювати на клавіатурі чистими, сухими руками, не натискати на ті, чи інші клавіші без потреби, або навмання;

• під час перерви в роботі вимикати ПК, лише в разі коли обробка поточної інформації закінчилася.

При тривалому періоді роботи за ПК 4 год. і більше з метою профілактики перевтомлення, зниження нервового психологічного зорового і м’язового навантаження необхідно час від часу міняти характер роботи, необхідно робити фіз. Вправи, через кожну годину роботи за екраном, необхідно робити перерву на 10 хвилин.

При роботі на ПК категорично забороняється:

• приступати до роботи без ознайомлення з технікою безпеки;

• захаращувати робоче місце та навколо нього сторонніми предметами (непотрібна документація, особисті речі та інше);

• палити на робочому місці, користуватися нагрівальними приладами, зберігати пожежонебезпечні речі;

• їсти безпосередньо за клавіатурою ПК під час роботи, класти на блок ПК сторонні речі;

• знімати або відкривати захисні кожухи пристроїв, ремонтувати ПК; виконувати роботу при наявності поганого самопочуття, яке перешкоджає виконанню роботи.

Поява запаху диму, іскріння та нагрівання будь-якого з пристроїв ПК, в тому числі і розеток комп’ютерної мережі, електроживлення наявність нехарактерних звуків – це ознака аварійної ситуації. Для її виявлення необхідно терміново виключити блоки ПК від електромережі. Про аварійну ситуацію користувач ПК інформує свого безпосереднього керівника. В разі виникнення пожежі в зоні робочого місця, необхідно терміново діяти в суворій відповідальності з вимогами інструкції по забезпеченні пожежної безпеки.

Закінчивши роботу на ПК користувач зобов’язаний:

• відключити блок живлення ПК від електромережі;

• привести в належний порядок робоче місце;

• оглянути приміщення на стан пожежної небезпеки;

• закрити приміщення і здати під охорону.

ВИСНОВКИ

Розрахунково-касове обслуговування – найважливіший складник роботи будь-якого магазина. Від того, як функціонуватиме касовий відділ, залежить робота всього магазина. Його мета|ціль| полягає в тому, щоб|аби| забезпечити високу продуктивність праці працівників магазина і скоротити витрати|затрати| часу на поповнення товарних запасів в торговому|торгівельному| залі. Воно повинне ґрунтуватися на дотриманні наступних|слідуючих| принципів:

• досягнення максимальної прямоточности| внутрішньомагазинного переміщення товарів;

• недопущення перетину|пересічення| товарних і купівельних потоків;

• застосування|вживання| засобів|коштів| механізації на основі пакетування вантажів|тягарів| і широке використання тари-устаткування|обладнання|.

Таким чином, на підприємствах торгівлі можуть використовуватися автономні (портативні), пасивні системні, активні системні касові апарати, що підсумовують. За найбільш перспективний вважається експлуатація різновиду активних системних касових апаратів, що підсумовують, – POS-систем|. Всі касові апарати, що підсумовують, використовувані торговими|торгівельними| підприємствами, мають бути внесені до Державного реєстру касових машин.

Як шляхи|колії| ліквідації черг при розрахунках з|із| покупцями необхідно запропоновати забезпечення високого кваліфікаційного і загальноосвітнього рівня контролерів-касирів, використання ергономічного устаткування|обладнання|: на витягнуту по ходу руху покупців касову стійку|стойку| можна заздалегідь|наперед| викласти|викладати| товар, щоб|аби| не витрачати на цей час при розрахунку. При цьому місце|місце-миля| касира має бути або без стільця, або із|із| стільцем, що відкидається|відкидає|, який можна дістати тільки|лише| тоді, коли в магазині немає відвідувачів|візитерів|. Для нормальної продуктивності касири повинні змінювати один одного зразково кожні дві години. Крім того, касири повинні використовувати «гарячі кнопки» з|із| товаром і такі ж меню по категоріях товарів. Прискорити обслуговування допомагає також наявність додаткового інформаційного табло, биоптического| сканера, технології боротьби з|із| чергами (queue| busting|), технології front| facing| (лицем до покупця).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки і підприємництва: Підручник, К.: Вища школа, 2003. 719с.

2. Васильчик Л.С. Охорона праці.: Навчальний посібник (законодавчі акти). К.: Око, 1995. 512 с.

3. Васильчук М.В. та інші Основи охорони праці.:  Пробний підручник для учнів проф..-техн. навч. Закладів, К.: Просвіта, 1997, 208с.

4. Власова Л.Л. Практичні заняття з товарознавства продовольчих товарів: Навч. Посібник. К.: Вища шк.., 1995. 54 с.

5. Гальчинський А.С. Основи економічних знань. К.: Вища школа, 2002. 328 с.

6. Глинський Я.М. Інформатика , інформаційні технології. Л.: Деол, 2003. 362 с.

7. Глинський Я.М. Практикум з інформатики. Л.: Деол, 2003. 344 с.

8. Гуржій А.М., Поворознюк Н.І., Самсонов В.В. Інформатика та інформаційні технології: Підручник для учнів проф..-техн. навч. закладів. Х.: ООО «Компанія СМІТ», 2003, 352с

9. Канченко Т.В., Панченко М.П. Основи економіки: Підручник/ За заг. ред.. О.А. Шеніна. К.: Вища освіта,2003. 320 с.

10. Колтунов В.А. Технологія зберігання продовольчих товарів. Лабораторний практикум. К.: КНТЕУ, 2003. 94с.

11. Кришемінська Л.Д. Інтегрований курс підготовки продавця продовольчих товарів: Підручник для проф..-техн. навч. закладів/ Л.Д. Кришемінська, А.В. Семенчук, В.Т. Коротких та інш: за ред.. Л.Д. Кришемінської. К.: Вікторія, 2001. 384 с.

12. Купченко Т.В., Панченко М.П. Основи економіки. К.: Вища освіта, 2003. 404с.

13. Михайлівський В.С. Товарознавство харчових продуктів. К.: КНТЕУ, 2002. 398с.

14. Новак С.О. Робота на електронних контрольно-касових апаратах різних типів. навч. посібн. для професійно-технічних навчальних закладів/ за ред.. Л.Д.Кришемінської. К.: Вікторія, 2003. 160с.

15. Олійник О.М. «Організація ,обладнання і технологія продажу продовольчих товарів»: Підручник для учнів проф..-техн. навч. закладів. К. «ЛДЛ» 2004р. 280с.

16. Петрович Й.М. Економіка підприємства «Новий світ-2000», Львів, 2004. 296с.

17. Петюх В.М. та інш. Основи ринкової економіки, К.: Урожай, 1995. 400с.

18. Палеха Ю.І., Кубін В.О. Культура управління та підприємництва. К.: МАУП, 1998. 386 с.

19. Покропивний С.Ф. Економика предприятия. Задачи. Ситуации. Решения. Учебное пособие. К.: Знания-Прес, 2001. 278с.

20. Руденко В.Д., Марчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики К.: Феникс, 1997. 356с.

21. Сирохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів К.: Лібра, 2000. 416с.

22. Сопко В.В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. Д.: КНЕУ, 2000. 388с.

23. Терент’єва А.В. Бухгалтерський облік в ринкових умовах. Навчальн. Посібник. Л.: Оріяна-Нова, 1999. 342с.