Тема 8. Фінансові посередники грошового ринку

8.1. Визначення та функції фінансових посередників

Фінансові посередники ─ це спеціалізовані професійні учасники ринку (фінансово-кредитні установи), які пропонують і реалізують фі­нансові послуги як особливий товар.

Фінансове посередництво─ це специфічний вид діяльності на грошовому ринку, що полягає в акумуляції його суб’єктами в обмін на свої зобов’язання вільних грошових капіталів і розміщення їх від свого імені в дохідні активи. Унаслідок цієї діяльності:

- на ринку з’являються нові фінансові інструменти, і загальний асортимент їх значно розширюється, що посилює стимули до формування вільних грошових капіталів;

- урізноманітнюється трансформація грошового капіталу, що сприяє кращій адаптації його руху до потреб розширеного відтворення;

- скорочуються витрати економічних суб’єктів на забезпечення руху свого грошового капіталу;

- зменшуються ризики економічних суб’єктів, пов’язані з використанням свого грошового капіталу.

Завдання фінансових посередників ─ спрямовувати рух капіталу (заощаджень) до найбільш ефективних споживачів.

Функції фінансових посередників

1. Консолідація (акумуляція) заощаджень індивідуальних інвесторів у єдиний фонд і наступне диверсифіковане вкладення накопиченого капіта­лу в різні проекти. Необхідна диверсифікація забезпечується шляхом об'єднання вільних коштів різних інвесторів для купівлі різноманітних ринкових активів, у результаті чого окремий інвестор отримує від­повідну частку кожного з цих набутих ринкових активів. Для багатьох індивідуальних інвесторів (непрофесійних учасників ринку) користу­вання послугами фінансових посередників є переважною формою участі в масштабних фінансових проектах і можливістю отримати дохід від подібних вкладень.

2. Забезпечення підвищеної ліквідності фінансових вкладень шляхом професійного портфельного управління довіреними і набутими активами. Можливості індивідуальних інвесторів використати капітал як самозростаючу вартість є набагато меншими, ніж можливості фінансових посередників. При цьому ліквідність і ризики вкладень також відріз­няються. У довгостроковому плані посередники універсально забезпечують ліквідність вкладень, регулюють інтереси інвесторів і компаній, що діють на відкритому ринку.

3. Забезпечення рівноваги на ринку капіталів через погодження пропо­зиції та попиту на фінансові ресурси. Фінансові посередники гармонізу­ють відносини між постачальниками і споживачами капіталу, ліквіду­ють дисбаланс між пропозицією і попитом на вільні кошти, забезпечу­ючи при цьому ефективний розподіл і перерозподіл ресурсів на ринках.

4. Перерозподіл і зниження фінансових ризиків. Професійні фінан­сові посередники під час купівлі чи продажу фінансових активів влас­не торгують ризиками, перерозподіляючи його між консервативними і агресивними учасниками ринку (між менш схильними і більш схиль­ними до ризику економічними суб'єктами).

У цілому названі функції фінансових посередників зводяться до транс­формації надлишкових і часто малорухомих фінансових ресурсів у інвес­тиційний капітал, попит на який практично завжди переважає над про­позицією. При цьому інформаційна обізнаність посередників є своєрід­ним нематеріальним активом. Звернення клієнтів до інституційних посередників означає делегування їм інвестиційних рішень. Фінансові посередники, з одного боку, сприяють вирішенню про­блем макроекономічного характеру, а з іншого ─ вирішують завдан­ня щодо власного розвитку (питання мікрорівня).

Перелік проблем макро- і мікрорівня, які вирішують фінансові посе­редники.