- •Міністерство освіти і науки України
- •1.2 Періодизація історії економіки та економічної думки
- •Тема 2 господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій
- •1 Економічна характеристика рабовласницького ладу. Внутрішні й зовнішні функції рабовласницької держави
- •Зародження державності в Давньому Єгипті. Основні риси східного рабства
- •Таблиця 2.1 – династії давнього єгипту
- •Економічний розвиток держав Месопотамії
- •Економічна думка Давнього Сходу
- •Тема 3 особливості господарського розвитку та економічної думки в період формування світових цивілізацій (VIII - V ст. До н.Э.)
- •Особливості античного рабства. Господарський розвиток Давньої Греції
- •3.2 Господарський розвиток Давньої Греції
- •3.2 Давній Рим і особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Риму
- •3.3 Економічна думка Давньої Греції
- •3.4 Економічна думка Давнього Риму
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств європейської цивілізації в період середньовіччя (V-XV ст.)
- •4.1 Основні риси і періодизація феодального господарства.
- •1 .Становлення феодального способу виробництва (V-х ст.).
- •2.Період розвиненого феодалізму (XI-XV ст.).
- •4.2 Економіка Франкської держави
- •4.3 Розвиток феодалізму у Франції
- •4.4 Феодальні відносини в Англії
- •4.5 Еволюція феодалізму в Італії
- •4.6 Особливості становлення феодального господарства в Німеччині
- •4.7 Середньовічне місто і його господарський розвиток
- •4.8 Зародження економічної думки в Європі
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI - перша половина XVII ст.)
- •5.1 Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
- •5.2 Становлення „класичного” капіталізму в Англії. Англійський меркантилізм. Виникнення класичної школи політекономії
- •5.3 Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди а. Монкрет’єна
- •5.4 Особливості становлення капіталізму в сша
- •Тема 6 розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (XVII - XIX ст.)
- •Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави
- •Розкладання феодалізму і зародження капіталізму в Німеччині
- •6.3 Розкладання феодалізму і зародження капіталізму в Японії
- •6.4 Промислова революція у Франції
- •6.5 Розвиток економіки сша у XVII - XIX ст
- •6.6 Розвиток класичної школи політичної економії у період становлення національних держав
- •Тема 7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Загальний економічний розвиток країн світу в період становлення монополістичного капіталізму.
- •7.3 Економічний розвиток Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму
- •7.4 Економіка Франції в період монополізації економіки
- •7.5 Економічна думка періоду розвитку ринковогогосподарства
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх-початок хх ст.)
- •8.1 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні. Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки
- •8.2 Економічна думка в Україні у другій половині хіх століття
- •7. 3 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні. Фінансова політика
- •7.4 Наукові погляди м. Туган-Барановського. Народництво
- •Тема 9 господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •9.1 Економічні підсумки першої світової війни
- •9.2 Економіка Англії в міжвоєнний період
- •Економічний розвиток Франції після першої світової війни
- •Господарство Німеччини в міжвоєнний період
- •Інституціоналізм
- •9.6 Кейнсіанство
- •9.7 Монетаризм та інші неокласичні теорії
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •10.1 Економічна політика Франції у 50-70 роках.
- •2 Питання
- •3 Питання
- •10. 4 Неоінституціоналізм
- •10.5 Неокейнсіанство
- •10.6 Неолібералізм
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх-початок ххі ст.)
- •11.2 Питання
- •Тема 12. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної ситеми та його трактування в економічній думці
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Птання
- •5 Питання
- •6 Питання
- •Тема 13 Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. Хх ст.)
- •1 Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •2 Економічне становище української держави в другій половині 90-х років
- •3 «Реформи заради добробуту»
- •4 Розвиток економічної думки в 90-ті роки хх ст., економічні школи та економічні концепції
4.6 Особливості становлення феодального господарства в Німеччині
Німецькі герцогства у IX-XI ст. за рівнем розвитку відставали від таких держав як Англія, Франція, Західно-Франкське королівство. Хоча тут сформувалася укрупнена земельна власність і з’явилося залежне селянство, процес феодалізації протікав повільно. Так, на відміну від Англії та Франції, у Німеччині наприкінці XI ст. збереглося значна кількість вільних селянських громад.
Особливістю аграрних відносин VIII—IX ст. у Німеччині було те, що не селяни отримували землю від феодала, а, навпаки, ранньофеодальна вотчина освоювала вільне село. Селяни поступово втягувалися у залежність, з'явилися села "змішаного типу", в яких співіснували володіння одного або декількох вотчинників, наділи вільних селян і господарства залежних кріпаків. Цей факт пояснює повільність аграрного перевороту в Німеччині, який завершився лише у XI ст. Поступово почали формуватися великі й дрібні світські та церковні вотчини, експлуатація селянства мала форму панщини і оброчних платежів.
Завершення феодалізації німецького села було пов'язане з розвитком політико-правових інститутів імунітету та баналітету. Для селян це означало спочатку судову, а потім і вотчинну залежність від феодала. До кінця XI - початку XII ст. змішане село перетворилося на феодальне, а система великого землеволодіння утворилася лише в XII - XIII ст.
Однак, затвердившись пізніше, ніж в інших країнах Західної Європи, феодальне господарство в Німеччині проіснувало набагато довше. У цьому важливу роль зіграло майже повне економічне роз'єднання окремих частин країни. Проте, розвиток продуктивних сил, підйом міського ремесла зумовлював поширення товарно-грошових відносин на селі, що викликало зміни в аграрному ладі. Зростання чисельності населення породжувало нестачу земель. Ця проблема вирішувалася за рахунок внутрішньої й зовнішньої колонізації.
Негативний вплив на економічний розвиток Німеччини мала загарбницька агресивна політика германських феодалів, які підкорили своєму пануванню частину Італії та деяких французьких областей, але особливу роль мала агресія германських феодалів на землі західних слов'ян за річкою Ельбою (Лабою).
На захопленій території було утворено кілька феодальних князівств. У XII ст. німецькі феодали захопили більшу частину території прибалтійських племен. Германські феодали намагалися захопити і російські землі, але у 1242 р. були розбиті російськими військами Олександра Невського (Льодове побоїще) і відкинуті від границь Русі.
Наявність у складі Германської держави ряду іноземних областей гальмувала економічний та політичний розвиток країни, оскільки господарство областей з іноземним населенням було пов'язане з іншими країнами, і народи, які говорили на різних мовах, не прагнули політичного об'єднання країни. Феодальна роздробленість, у свою чергу, гальмувала господарський розвиток Німеччини.
Починаючи з кінця XIV ст. підсилюється пригнічення кріпаків з боку феодалів. Повернення до самих жорстоких форм кріпосництва (майже рабства), різке погіршення положення селян, викликало опір пригноблених - протягом XV ст. пройшов спалах повстань у різних областях Німеччини, і в 1525 р. відбулося велике повстання германського селянства, яке мало назву Великої селянської війни.
Велика селянська війна за своїм масштабом і значенням далеко перевищувала повстання під керівництвом Уота Тайлера. Вона вибухнула значно пізніше і мала набагато складніші соціально-економічних наслідки, в період зародження капіталістичні відносини.
Причини поразки повстання в Німеччині, як і в інших країнах, полягали у:
роздробленості селянських виступів;
недостатня об’єднаність, цілеспрямованість та організованість;
відсутність скоординованості у масштабі всієї країни.
Історичне значення Великої селянської війни в Німеччині полягає в тому, що вона являла собою першу спробу буржуазної революції в Європі.
Для подальшого економічного і політичного розвитку країни розгром феодалами селянства, яке повстало, мав фатальні наслідки. Кріпосницький гніт посилився ще більше, кріпосне право і панщинне господарство поширилися по всій країні.
Посилилася політична роздробленість. Після XVI ст. Німеччина остаточно перетворилася в союз незалежних держав. Зазначені особливості стримували розвиток продуктивних сил країни і Німеччина все більше відставала у своєму економічному розвитку від інших країн Західної Європи.
Відмінною рисою феодальної епохи в історії Західної Європи були численні війни - релігійні (боротьба "за віру") і династичні. Серед перших найбільш масштабними і значущими за наслідками були хрестові походи західноєвропейських лицарів. Головним напрямком була "свята земля" - Палестина (8 походів з 1096 р. по 1270 р.) Проте, хрестоносна експансія була також спрямована проти балтійських і слов'янських народів та проти південнофранцузських "єретиків" - альбігойців. Розгром альбигойців у 1229 р. дозволив французьким королям почати (з приєднання Тулузского графства) визначення своїх границь, а захоплення німецькими лицарями польських, латиських і естонських земель, з їхньою наступною германізацією та аграрною колонізацією, створило передумови для міжнародної торгівлі з використанням шляхів у Балтійському і Північному морях. Центрами цієї торгівлі стали німецькі міста Любек, Гамбург і Бремен, які заснували Ганзу – торгівельну спілку, у який увійшли, у якості основних постачальників зерна для країн Північної Європи, онімечені міста Штеттин (Щецин), Данциг (Гданьск), Рига і Ревель (Таллін).
Ганзейська спілка у XIII - XV ст. поширила свій вплив на міста континентальної Німеччини (Магдебург на Ельбі, Кельн на Рейні тощо), Нідерландів, Скандинавії (Берген у Норвегії, Копенгаген і Сконе в Данії, Стокгольм у Швеції тощо), а її крайніми крапками на заході та сході стали відповідно Лондон і Великий Новгород. Любек, який був розташований посередині північно-балтийського регіону, і володів соляними копальнями, почав відігравати провідну роль у ганзейській торгівельній спілці. До обороту ганзейскої торгівлі надходили: вовна - з Англії, риба і будівельний ліс - зі Швеції, м'ясо-молочна худоба - з Данії, залізо й мідь - зі Швеції, зерно і янтар - з Балтики, хутро, мед, віск - з Російської Півночі.