- •Міністерство освіти і науки України
- •1.2 Періодизація історії економіки та економічної думки
- •Тема 2 господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій
- •1 Економічна характеристика рабовласницького ладу. Внутрішні й зовнішні функції рабовласницької держави
- •Зародження державності в Давньому Єгипті. Основні риси східного рабства
- •Таблиця 2.1 – династії давнього єгипту
- •Економічний розвиток держав Месопотамії
- •Економічна думка Давнього Сходу
- •Тема 3 особливості господарського розвитку та економічної думки в період формування світових цивілізацій (VIII - V ст. До н.Э.)
- •Особливості античного рабства. Господарський розвиток Давньої Греції
- •3.2 Господарський розвиток Давньої Греції
- •3.2 Давній Рим і особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Риму
- •3.3 Економічна думка Давньої Греції
- •3.4 Економічна думка Давнього Риму
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств європейської цивілізації в період середньовіччя (V-XV ст.)
- •4.1 Основні риси і періодизація феодального господарства.
- •1 .Становлення феодального способу виробництва (V-х ст.).
- •2.Період розвиненого феодалізму (XI-XV ст.).
- •4.2 Економіка Франкської держави
- •4.3 Розвиток феодалізму у Франції
- •4.4 Феодальні відносини в Англії
- •4.5 Еволюція феодалізму в Італії
- •4.6 Особливості становлення феодального господарства в Німеччині
- •4.7 Середньовічне місто і його господарський розвиток
- •4.8 Зародження економічної думки в Європі
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI - перша половина XVII ст.)
- •5.1 Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
- •5.2 Становлення „класичного” капіталізму в Англії. Англійський меркантилізм. Виникнення класичної школи політекономії
- •5.3 Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди а. Монкрет’єна
- •5.4 Особливості становлення капіталізму в сша
- •Тема 6 розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (XVII - XIX ст.)
- •Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави
- •Розкладання феодалізму і зародження капіталізму в Німеччині
- •6.3 Розкладання феодалізму і зародження капіталізму в Японії
- •6.4 Промислова революція у Франції
- •6.5 Розвиток економіки сша у XVII - XIX ст
- •6.6 Розвиток класичної школи політичної економії у період становлення національних держав
- •Тема 7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Загальний економічний розвиток країн світу в період становлення монополістичного капіталізму.
- •7.3 Економічний розвиток Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму
- •7.4 Економіка Франції в період монополізації економіки
- •7.5 Економічна думка періоду розвитку ринковогогосподарства
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх-початок хх ст.)
- •8.1 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні. Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки
- •8.2 Економічна думка в Україні у другій половині хіх століття
- •7. 3 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні. Фінансова політика
- •7.4 Наукові погляди м. Туган-Барановського. Народництво
- •Тема 9 господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •9.1 Економічні підсумки першої світової війни
- •9.2 Економіка Англії в міжвоєнний період
- •Економічний розвиток Франції після першої світової війни
- •Господарство Німеччини в міжвоєнний період
- •Інституціоналізм
- •9.6 Кейнсіанство
- •9.7 Монетаризм та інші неокласичні теорії
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •10.1 Економічна політика Франції у 50-70 роках.
- •2 Питання
- •3 Питання
- •10. 4 Неоінституціоналізм
- •10.5 Неокейнсіанство
- •10.6 Неолібералізм
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх-початок ххі ст.)
- •11.2 Питання
- •Тема 12. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної ситеми та його трактування в економічній думці
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Птання
- •5 Питання
- •6 Питання
- •Тема 13 Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. Хх ст.)
- •1 Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •2 Економічне становище української держави в другій половині 90-х років
- •3 «Реформи заради добробуту»
- •4 Розвиток економічної думки в 90-ті роки хх ст., економічні школи та економічні концепції
7.4 Економіка Франції в період монополізації економіки
На французькій економіці негативно відбилися наслідки нерівномірності розвитку капіталізму. Як і Англія, Франція почала різко відставати в економічному розвитку від нових імперіалістичних країн – США та Німеччини. Темпи зростання французької промисловості у 1870-1913 р.р. були у 2-2,5 рази нижчими, ніж в попередні 50 років. Частка Франції у світовий промисловості зменшувалася, про що свідчить таблиця 7.1.
Таблиця 7.1 - Частка Франції у світовому промисловому виробництві (%)
Галузі промисловості |
1881-1890 р.р. |
1911-1913 р.р. |
Видобуток вугілля |
5,1 |
3,2 |
Виплавка чавуну |
8,1 |
6,7 |
Виробництво сталі |
6,5 |
6,2 |
За 20 років (1870-1880 р.р.) Франція змістилася з другого місця у світовому промисловому виробництві (після Англії) на четверте (після США, Англії та Німеччини). На цьому місці вона і залишалася до І Світової війни. Важка індустрія в цей час ставала основною в промисловому виробництві головних капіталістичних країн, а у французькій промисловості все ще домінувало виробництво споживчих товарів. Основними видами французького експорту залишались дорогі шовкові тканини, парфуми та косметика, ювелірні вироби, продукція художніх промислів та інші предмети розкоші, у виробництві яких Франція все ще була монополістом на світовому ринку.
Франція практично втратила своє світове значення промислової держави. До Першої Світової війни вона так і не змогла досягти рівня індустріальної країни. Продукція сільського господарства за вартістю перевищувала промислову; 40 % населення було зайняте в сільському господарстві, але і сільське господарство – передова галузь французької економіки – зазнавала хронічної кризи. Володіючи порівняно великими посівними площами та вигідно відрізняючись від багатьох європейських конкурентів можливістю повністю задовольнити свої потреби у хлібі, Франція за врожайністю сільськогосподарських культур посідала 11-е місце в Європі. Це пояснювалось роздрібненістю та технічним відставанням французького землеробства. Більшість селянських господарств мало заборгованість державі, іпотечним банкам та лихварській олігархії, яка передавалася від покоління до покоління. Французькі сільськогосподарські продукти не могли конкурувати на європейських ринках з дешевими американськими, канадськими та аргентинськими, тому аграрна криза кінця ХІХ ст. погіршила й без того тяжке становище сільського господарства Франції.
Причини відставання Франції в економічному розвитку наприкінці ХІХ ст.:
наслідки франко-прусської війни 1870-1871 р.р. Пограбування Франції Німеччиною надовго затримало розвиток французької промисловості. Відторгнення до Ельзасу та Лотарингії послабило і без того недостатньо розвинену сировинну базу французької індустрії. До імпортованого вугілля, міді, бавовни тепер додалися ще й залізна руда, коксоване вугілля тощо;
нерозвиненість внутрішнього ринку. Основна маса французького населення знаходилася зе межею бідності і не могла створити платоспроможного внутрішнього попиту для національної промисловості;
застаріла технічна база. Економічний розвиток країни потребував заміни застарілого обладнання новим, для чого були необхідні значні капітальні вкладення, однак французька буржуазія не була зацікавлена в цьому і вивозила капітали в інші країни та займалася міжнародним лихварством;
колоніальні авантюри. Колоніальні захоплення кінця ХІХ- початку ХХ ст. приносили окремим французьким капіталістам значні прибутки. За рахунок держави організовувалися коштовні військово-морські експедиції до колоній, в захоплених країнах фінансувалися збройні сили, будувалися об’єкти стратегічного призначення (порти, шляхи тощо).
Таким чином, антинаціональна лихварська політика французького капіталу була головною причиною економічного відставання Франції.
Концентрація французької промисловості здійснювалась повільніше, ніж в США, Німеччині та Англії, але при відставанні концентрації промислового капіталу у Франції швидкими темпами здійснювався процес концентрації і централізації банків. Кількість відділень та кас зросла майже у 20 разів (з 64 – у 1870 р. до 1229 – у 1909 р.), а розмір капіталу банків збільшився майже у 8 разів (з 627 млн. франків – у 1870 р. до 5250 млн. франків – у 1909 р.). Найбільші банки перетворилися на могутніх монополістів, які розпоряджалися всім грошовим капіталом країни. Почалося зрощування банківського та промислового капіталу. Через особисту унію, створення акціонерних товариств банкіри почали контролювати значну кількість промисловості. Так виникає фінансовий капітал Франції, центром якого стає Французький банк. Позиково-лихварські риси були притаманні французькому капіталізму ще в доімперіалістичний період. До кінця ХІХ ст. французький капітал фінансового характеру звернувся головним чином до позиково-лихварської діяльності за кордоном, про що свідчать цифри зростання французького капіталу: 1880 р. – 15 млрд. франків; 1890 р. – 20 млрд. франків; 1902 р. – 27 млрд. франків; 1911 р. – 37 млрд. франків; 1914 р. – 60 млрд. франків. За період 1870-1913 р.р. промислове виробництво у Франції зросло всього у три рази, а експорт французького капіталу – в 6 разів. Вивезення капіталу, що означало вихід коштів з національної економіки, гальмувало економічний розвиток країни. Напередодні Першої Світової війни обсяг вивезеного капіталу у 1,6 разів перевищував загальну суму капіталовкладень у промисловість і торгівлю Франції. Хоча перше місце у світі з експорту капіталу посідала Англія, та Франція являла собою лихваря. Англійський капітал за кордоном інвестувався переважно у промисловість та залізничне будівництво, а французький капітал експортувався, головним чином, у вигляді позик та запозичень іноземним державам.
На кінець ХІХ ст. Франція володіла великими колоніями у Африці, Індокитаї, на островах Океанії. Територія французьких колоній у 21 раз перевищувала територію самої Франції. Франція стала другою після Англії колоніальною країною світу.
Таким чином, основними протиріччями капіталізму у Європі в першій половині ХІХ ст. були протиріччя між Францією та Англією, які не втратили своєї гостроти до кінця ХІХ ст. у зв’язку з завершенням територіального розподілу світу. Після створення Німеччиною потужної індустрії та залучення до розподілу британської та французької колоніальних імперій, англо-французькі протиріччя поступилися протиріччям Німеччини з Францією та Англією. Французькі імперіалісти бажали повернути собі Ельзас та Лотарингію і у 1904 році Франція уклала військову угоду з Англією, яка отримала назву Антанта. Цей блок був створений з метою протистояти німецькому прагненню до світового лідерства.